Ухвала

від 18.01.2023 по справі 640/13879/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про прийняття адміністративної справи до провадження

18 січня 2023 року м. Київ № 640/13879/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Плей БТЛ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду м. Київ звернулось ТОВ "Плей БТЛ" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві (Код ЄДРПОУ ВП 44116011) № 2192615147 від 27 травня 2019 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві (Код ЄДРПОУ ВП 44116011) № 2202615147 від 27 травня 2019 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2022 року відмовлено у відкритті провадження на підставі п.2 ч.1 ст. 170 КАС України, оскільки у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є рішення суду, яке набрало законної сили.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, позивач оскаржив її до суду апеляційної інстанції.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2022 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Плей БТЛ" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Плей БТЛ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2022 року скасовано, та справу № 640/3879/22 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Питання про відкриття провадження у справі після скасування ухвали від 30.08.2022 Окружним адміністративним судом міста Києва не вирішувалось.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, ця справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.

13.01.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 13.01.2023 справа розподілена судді Лисенко В.І.

Частиною 2 статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

Адміністративна справа надійшла до суду 13.01.2023 та була передана судді для продовження розгляду, у зв`язку з чим має бути прийнята до провадження та розгляд справи продовжується зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як уже зазначено, частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 58 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Позивач у позовній заяві зазначає, що процедура адміністративного оскарження ним не використовувалася.

Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 за результатом комплексного аналізу правового регулювання зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.

Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відтак, для забезпечення узгодженості судової практики з висновком, викладеним у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, Верховний Суд зазначає, що під час вирішення тотожних спорів повинні враховуватися наведені висновки щодо застосування норм права.

Одночасно Верховний Суд зазначив, що відступає від висновку про застосування норми права щодо строку звернення до суду в частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження такий строк становить 1095 днів.

Також Верховний Суд зробив висновок, що пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено лише спеціальний строк у податкових правовідносинах (строк давності), протягом якого у платника податків за загальним правилом існує право ініціювати в суді спір щодо правомірності податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу.

Водночас правового висновку про те, що пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено процесуальний строк звернення до суду, а так само і про те, що він становить 1095 днів, постанова Верховного Суду не містить.

У розвиток наведеного правозастосування, з урахуванням змін, що відбулися в суспільних відносинах, а також практичних результатів існування тривалий час судової практики, відповідно до якої процесуальний строк звернення до суду в податкових спорах становить 1095 днів, Верховний Суд у складі судової палати вважає за необхідне змінити попередні підходи до застосування норм права, які регулюють питання строку звернення до суду в податкових правовідносинах.

Верховний Суд у складі судової палати вважає, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 ПК України. При цьому мова йде не тільки про строки, згадані в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, Верховний Суд у складі судової палати вважає, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.

Таким чином, у випадку досудового вирішення спору, тобто оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, встановлюється місячний строк звернення до суду, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

У разі, якщо процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення не застосовувалась, для оскарження податкового повідомлення-рішення застосовується шестимісячний строк звернення до суду, передбачений абзацом першим частини другої статті 122 КАС України.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 27.05.2019 №2192615147, 2202615147.

При цьому, у позовній заяві позивач не вказує, коли саме позивачем отримано копії оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, та що заважало йому оскаржити до суду зазначені податкові повідомлення-рішення з підстав порушення ГУ ДПС у м.Києві вимог законодавства щодо проведення перевірки у продовж шести місяців з дня отриманні їх копій.

Разом з тим, позивач звернувся з цим позовом до суду 25.08.2022, що підтверджується вхідним штампом Окружного адміністративного суду м.Києва, а отже у даному випадку позивачем пропущено шестимісячний строк для оскарження податкового повідомлення-рішення до суду і позовна заява не містить посилання на причини пропуску цього строку, які б могли бути визнані судом поважними, що в свою чергу, суперечить нормам адміністративного судочинства.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, суд доходить висновку, що для запобігання обмеження права позивача на звернення до суду, останньому необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, а саме надати до суду:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зазначенням поважності причин такого пропуску та надати докази існування відповідних поважних причин;

- докази отримання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Прийняти до провадження адміністративну справу №640/13879/22.

2. Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЕЙ БТЛ" до Головного управління Державної податкової служби в м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

3. Встановити позивачеві десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду уточненої позовної заяви із викладом обставин та правовим обґрунтуванням кожної із заявленої позивачем вимог до відповідача; копій документів, доданих до позовної заяви, засвідчених належним чином; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом із обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

4. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Лисенко В.І.