Постанова

від 19.01.2023 по справі 707/1711/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/13/23Головуючий по 1 інстанціїСправа №707/1711/20 Категорія: 301030000 Миколаєнко Т. А. Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 року Черкаський апеляційнийсуд в складі колегії:

суддів Вініченка Б.Б., Новікова О.М., Карпенко О.В.

за участю секретаря Чуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвокатаШахова ОлександраМиколайовичанарішення Черкаськогорайонного судуЧеркаської областівід 13квітня 2022року усправі запозовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області, Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ до Черкаської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Державна екологічна інспекція Центрального округу; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування розпорядження Черкаської районної державної адміністрації № 326 від 30.11.2015 року, усунення перешкод, шляхом зобов`язання повернення державі земельної ділянки водного фонду, скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2020 року заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури звернувся до суду з даним позовом.

В обґрунтування позовних вимог вказував, що розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації № 326 від 30 листопада 2015 року «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність» затверджено проекти землеустрою та передано у приватну власність 13 громадян, у тому числі ОСОБА_2 , земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0041, площею 0,0607 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту, для індивідуального дачного будівництва, а пунктом 3 спірного розпорядження дану земельну ділянку віднесено до категорії земель рекреаційного призначення.

На підтвердження реєстрації права власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку, на підставі рішення державного реєстратора реєстру речових прав на нерухоме майно Черкаського районного управління юстиції Танцюри В.П. № 27136849 від 16 грудня 2015 року, за ОСОБА_2 зареєстровано право власності за № 12558309 від 07 грудня 2015 року.

На підставі договору купівлі-продажу № 427 від 01 червня 2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , речове право на спірну земельну ділянку перейшло до останньої.

У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 6080 від 01 жовтня 2020 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщуком С.О., до ОСОБА_1 перейшло речове право на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0041, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту.

На підставі рішення державного реєстратора Реєстру речових прав на нерухоме майно в особі приватного нотаріуса Фіщука С.О. № 54356862 від 01 жовтня 2020 року, за ОСОБА_1 зареєстровано відповідне речове право за № 38455977.

Прокурор вважав, що виділення спірної земельної ділянки відбулося із порушенням процедури, встановленої ЗК України та Законом України «Про державний земельний кадастр»,Законом України «Про землеустрій», оскільки незаконно було змінено цільове призначення спірної земельної ділянки, яка відноситься до земель водного фонду, зайнятих штучними водосховищами. Законодавством України установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду. З огляду на зазначене, розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 30 листопада 2015 року № 326 у частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки прийняте всупереч статей 20, 58, 59, 84, частини дев`ятої статті 118, 186-1 ЗК України, статті 4 ВК України, у зв`язку із чим підлягає визнанню судом незаконним та скасуванню.

Зазначав, що спірним розпорядженням у приватну власність ОСОБА_2 , фактично передано частину гідротехнічної споруди Будище-Свидівської захисної дамби, що суперечить статтям 58, 59 ЗК України.

Крім того, при прийнятті розпорядження Черкаською районною державною адміністрацією від 30 листопада 2015 року № 326, Черкаським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ (на момент відведення - Черкаське регіональне управління водних ресурсів), як титульним володільцем спірної земельної ділянки, не надавалось погодження на відведення її у власність, що є порушенням вимог частини другої статті 123 ЗК України.

Також прокурор, як на підставу позову, посилався на перебування спірної земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги.

Ураховуючи наведене, перший заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області, Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ, просив суд:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Черкаської районної державної адміністрації № 326 від 30.11.2015 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність», в частині затвердження проекту землеустрою, надання у приватну власність ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:001:0041, площею 0,0607 га, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту, для індивідуального дачного будівництва, та віднесення її до категорії земель рекреаційного призначення;

- усунути перешкоди державі в особі Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області та Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою за кадастровим номером 7124986000:01:001:0041, площею 0,0607 га, розташованою в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту, для індивідуального дачного будівництва, шляхом її повернення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 );

- скасувати державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0041, площею 0,0607 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту, для індивідуального дачного будівництва, з одночасним припиненням речового права на неї;

- визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки від 23.11.2015 за кадастровим номером 7124986000:01:001:0041, площею 0,0607 га, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту, для індивідуального дачного будівництва;

- стягнути з відповідачів на користь Черкаської обласної прокуратури (код за ЄДРПОУ 02911119) на р/р UA138201720343160001000003751, код класифікації видатків бюджету2800, судовий збір у розмірі 8 408,00 грн.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 13 квітня 2022 року позов заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області та Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ задоволено.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Черкаської районної державної адміністрації № 326 від 30.11.2015 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність», в частині затвердження проекту землеустрою, надання у приватну власність ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:001:0041, площею 0,0607 га, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту, для індивідуального дачного будівництва, та віднесення її до категорії земель рекреаційного призначення.

Усунуто перешкоди державі в особі Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою за кадастровим номером 7124986000:01:001:0041, площею 0,0607 га, розташованою в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту, для індивідуального дачного будівництва, шляхом її повернення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ).

Скасовано державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0041, площею 0,0607 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту, для індивідуального дачного будівництва, з одночасним припиненням речового права на неї.

Визнано незаконною та скасовано державну реєстрацію земельної ділянки від 23.11.2015 за кадастровим номером 7124986000:01:001:0041, площею 0,0607 га, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту, для індивідуального дачного будівництва.

Стягнуто з Черкаської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на користь Черкаської обласної прокуратури (код за ЄДРПОУ 02911119) на р/р UA138201720343160001000003751, код класифікації видатків бюджету 2800, документально підтверджені судові витрати по справі, що складаються із судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви до суду, в розмірі 8 408 (вісім тисяч чотириста вісім) гривень 00 копійок, по 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок, з кожного.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Черкаською районною державною адміністрацією при прийнятті розпорядження від 30 листопада 2015 року № 326 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність» був порушений порядок надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки у зв`язку з недотриманням вимог законодавства. Зокрема, оскільки спірна земельна ділянка належить до земель водного фонду, щодо яких встановлено спеціальний правовий режим, передача її у власність відповідачу на підставі розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 30 листопада 2015 року № 326 є неправомірною.

Крім того, розпорядженням від 30 листопада 2015 року № 326 Черкаська районна державна адміністрація змінила категорію земель та їх цільове призначення із земель водного фонду на землі рекреаційного призначення поза встановленою законом процедурою.

Зайняття земельної ділянки водного фонду з порушеннямЗК УкраїнитаВК України пов`язане з позбавленням володіння, отже, порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога про усунення перешкод державі в користуванні та розпорядженні спірною земельною ділянкою шляхом її повернення ОСОБА_1 є законною та підлягає задоволенню, не потребує визнання недійсними правочинів, за якими ОСОБА_3 та у подальшому ОСОБА_1 набули право власності на спірну земельну ділянку.

Вимоги заступника прокурора щодо скасування державної реєстрації права приватної власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку та визнання незаконним і скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки, також підлягають задоволенню, оскільки вказані рішення прийняті на підставі оспорюваного розпорядження Черкаської районної державної адміністрації, яке в судовому порядку визнається незаконним та скасовується.

Вимога, щодо усунення перешкод державі в користуванні та розпорядженні спірною земельною ділянкою в особі саме Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ задоволенню не підлягає, оскільки в ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження обставини того, що спірна земельна ділянка є частиною захисної гідроспоруди Будище-Свидівської захисної дамби.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Шахов О.М., вважаючи рішення ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, просить його скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити прокуратурі у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що у листі ГУ ДГК у Черкаській області №10-23-0.4-4752/2-20 від 23.06.2020 року мова йде про вид угідь, а не про категорію земель. Крім того, на момент видачі оскаржуваного розпорядження Черкаської РДА №326 від 30.11.2015 року, вид угідь земельної ділянки площею 4,3148 га та в складі якої знаходиться земельна ділянка значився як «піски», а не «штучне водосховище». Даний факт підтверджується розпорядженням Черкаської РДА №222 від 04.08.2015 року, яке позивачем не оспорюється та станом на даний час є чинними.

Вказує, що суд першої інстанції проігнорував доказ, а саме довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) №31-28-0.2-1326/15-15 від 16.10.2015 року, видану ОСОБА_2 . Управлінням Держгеокадастру у Черкаському районі Черкаській області, в якій чітко зазначено, земельна ділянка відводиться з земель запасу (згідно розпорядження ЧРДА від 04.08.2015 року №222), а тому на момент виділення земельної ділянки, остання відносилась до виду угідь «піски».

Вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що до передачі у власність земельна ділянка мала в своєму складі землі водного фонду (штучні водосховище) не відповідають обставинам справи, а та обставина, що в складі земельної ділянки є землі водного фонду і яку (обставину) суд першої інстанції визнав встановленою є недоведеною.

Також зазначає, що оскільки до складу земельної ділянки не входять землі водного фонду, а тому порядок надання у приватну власність земельної ділянки не було порушено, а проведення обов`язкової земельної експертизи землевпорядної документації не вимагається.

Вважає, що порядок передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , власником якої на даний час є ОСОБА_1 , було дотримано, оскільки необхідною умовою для проведення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації є відведення земель, які належать до категорії «землі водного фонду».

Також у апеляційній скарзі містяться заперечення на ухвалу про відмову у встановленні ОСОБА_1 додаткового строку для подання доказів та про приєднання доказів до справи, які були подані заявою вих. №12/04/22 від 12.04.2022 року.

Додатковим доказом, який просив долучити представник відповідача адвокат Шахом О.М. є Висновок експерта №1118/217-269/17-23 за результатами проведення комплексної земельно-технічної, оціночно-земельної експертизи та експертизи з питань землеустрою, виконаний в рамках кримінального провадження в якому зазначено, що проекти землеустрою щодо відведення в тому числі земельної ділянки відповідають чинному земельному законодавству, а виявлені невідповідності стосуються лише правил оформлення таких проектів землеустрою, а також, що земельна ділянка не знаходиться в межах прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища і навіть з цих підстав не може відноситись до земель водного фонду.

Зазначає, що вказані докази було отримано (роздруковано) та проаналізовано після 24.01.2022 року.

У відзиві на апеляційну скаргу заступник керівника Черкаської окружної прокуратури Троцько Є. вказував, що попередньо спірна земельна ділянка містила в своєму складі землі водного фонду штучні водосховища, а порядку зміни цільового призначення під час її передачі у приватну власність Черкаською РДА дотримано не було, цільове призначення спірної земельної ділянки залишилось, як землі водного фонду штучні водосховища.

У свою чергу, визначення в розпорядженні Черкаської РДА №326 від 30.11.2015 цільового призначення спірної земельної ділянки, як землі рекреаційного призначення створює реальну загрозу раціонального цільового використання вказаної земельної ділянки та її охорони саме, як земель водного фонду (штучні водосховища).

Також вказує, що до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації об`єктів водного фонду, виконують певні захисні функції.

Крім того, оскільки спірна земельна ділянка за кадастровим номером 7124986000:01:001:0041, площею 0,0607 га, розташованої в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району за межами населеного пункту перед виданням оскаржуваного розпорядження Черкаською РДА включала землі водного фонду штучні водосховища, тому згідно з приписами ч. 3 ст. 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду підлягав також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства. Вказаних вимог дотримано не було.

Зазначає, що порушенням є затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої встановлено як землі рекреаційного призначення, до отримання позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації.

Щодо відмові у встановлені додаткового строку для подання доказів та їх приєднання, то прокурор зазначає, що під час подачі даного позову до суду не здійснювалось посилання на факт перебування спірної земельної ділянки, переданої у власність ОСОБА_2 , в межах нормативно визначеного розміру прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища річки Дніпро.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги доходить наступних висновків.

Згідно до вимог частин 1 та 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оскаржуване судове рішення не відповідає зазначеним вимогам закону.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації № 326 від 30 листопада 2015 року «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність» затверджено проекти землеустрою та передано у приватну власність 13 громадян, у тому числі ОСОБА_2 , земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0041, площею 0,0607 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту, для індивідуального дачного будівництва, а пунктом 3 спірного розпорядження дану земельну ділянку віднесено до категорії земель рекреаційного призначення (т. 1 а.с. 30-31).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 219432448 від 07 серпня 2020 року, на підставі рішення державного реєстратора реєстру речових прав на нерухоме майно Черкаського районного управління юстиції Танцюри В.П. № 27136849 від 16 грудня 2015 року внесено запис № 12558309 від 07 грудня 2015 року про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності за на земельну ділянку загальною площею 0,0607 га, кадастровий номер 7124986000:01:001:0041, з цільовим призначенням: для індивідуального дачного будівництва; підстава для державної реєстраціїсвідоцтво про право власності № НОМЕР_3 від 16 грудня 2015 року (т. 1 а.с. 32-34).

Зі змісту пояснювальної записки до проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 0,0607 га у приватну власність для індивідуального дачного будівництва вбачається, що земельна ділянка знаходиться в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту. Згідно з довідкою з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем), земельна ділянка за цільовим призначенням відноситься до земель запасу (згідно розпорядження від 04.08.2015 за № 222), в розрізі угідь відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним (пісок). Проектом землеустрою земельну ділянку відведено у землі рекреаційного призначення. Код цільового призначення визначено як 07.03для індивідуального дачного будівництва. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає погодженню з відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської РДА та з управлінням Держгеокадастру в Черкаському районі Черкаської області (т. 1 а.с. 37).

Відповідно до висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у разі якщо проект землеустрою підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (т. 1 а.с. 55-56).

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 10-23-0.9-4671/2-20 від 19 червня 2020 року документація із землеустрою щодо спірної земельної ділянки на проведення експертизи не надходила (т. 1 а.с. 62).

Відповідно до листа Державного агентства водних ресурсів України від 16 червня 2020 року № 3379/3/4/11-20, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту, Держводагенством та сектором у Черкаській області Держводагенства не погоджувалися (т. 1 а.с. 65).

З листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 10-23-0.4-4752/2-20 від 23 червня 2020 року вбачається, що спірна земельна ділянка за кадастровим номером 7124986000:01:001:0041, згідно форми 6-зем, станом на 01.01.2015 обліковувалася як землі загального користування (в розрізі угідьштучні водосховища), станом на 31.12.2015 обліковувалася як землі запасу (в розрізі угідьпіски) на підставі розпорядження Черкаської РДА від 04.08.2015 № 222, яким було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки площею 4,3148 га. Станом на 01.01.2005 та на 01.01.2010 обліковувалася як землі загального користування (в розрізі угідьштучні водосховища) (т. 1 а.с. 59-60).

Листом ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» № 10-28-0.5-1272/2-20 від 22 липня 2020 року скерувало на адресу Черкаської місцевої прокуратури план-схему розміщення земельних ділянок у межах технічно-експлуатаційної зони Будище-Свидівської захисної дамби (т. 1 а.с. 73,74).

З відповіді Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на адвокатський запит № 29-23-0.2-3742/2-21 від 14 червня 2021 року, наданої представником відповідача ОСОБА_1 -адвокатом Шаховим О.М., вбачається, що згідно з технічним звітом по корегуванню планового матеріалу зйомок минулих років Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, розробленим Черкаським філіалом Інституту землеустрою в 1998 році, землі, за рахунок яких у подальшому була сформована земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:001:0041, обліковувалися за ЧРУВР (Черкаське регіональне управління водних ресурсів) за угіддямивода, в т.ч. водосховище. Рішенням Свидівоцької сільської ради від 01.03.2001 № 14-6 припинено право користування Черкаському виробничому управлінню комплексного використання водних ресурсів землею водного фонду, які знаходяться під водою Кременчуцького водосховища. Враховуючи викладене та за інформацією Міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління, відповідно до державної статистичної звітності з земельних ресурсів, землі, за рахунок яких в подальшому була сформована земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:001:0041, обліковувалися станом на 01.07.2015 як землі загального користування під штучними водосховищами. Земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:001:0041 сформована за рахунок земель загального користування під штучними водосховищами, які як земельна ділянка не формувалися (т. 3 а.с. 73).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 219432448 від 07 серпня 2020 року, на підставі договору купівлі-продажу № 427 від 01 червня 2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Ященко В.М., до ОСОБА_3 перейшло речове право на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0041, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту (т. 1 а.с. 32-34).

У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 6080 від 01 жовтня 2020 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщуком С.О., до ОСОБА_1 перейшло речове право на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0041, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту (т. 3 а.с. 14-15).

На підставі рішення державного реєстратора Реєстру речових прав на нерухоме майно в особі приватного нотаріуса Фіщука С.О. № 54356862 від 01 жовтня 2020 року, за ОСОБА_1 зареєстровано відповідне речове право за № 38455977 (т. 3 а.с. 16).

У відповідності до статей 13, 14 Конституції Україниземля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частин другої, третьої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно зі статтями 19, 20 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі: землі сільськогосподарського призначення, землі рекреаційного призначення, землі водного фонду. Віднесення їх до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про землеустрій» інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

п.1 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого розпорядженням Кабінетом Міністрів України від 23 травня 2012 р. № 513, встановлено, що визначення виду угідь до формування земельних ділянок із земель запасу, не переданих у власність та користування, а також віднесення таких земельних ділянок до певної категорії може здійснюватися за результатами інвентаризації земель, проведеної за рішенням райдержадміністрацій за межами населених пунктів.

Згідно п.7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» до державної реєстрації права державної чи комунальної власності на земельні ділянки формування земельних ділянок за рахунок земель державної та комунальної власності, визначення їх угідь, а також віднесення таких земельних ділянок до певних категорій може здійснюватися на підставі матеріалів інвентаризації земель, проведеної за рішенням: у межах населених пунктів - сільських, селищних, міських рад, за їх межами - районних державних адміністрацій. Матеріали інвентаризації земель у такому разі підлягають погодженню в порядку погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та затверджуються органами, які прийняли рішення про проведення інвентаризації.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання відповідно до статті 21 ЗК України недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо.

Згідно з положенням частини першої статті 3 ВК України усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд.

Частина друга статті 3 ВК України визначає, що до водного фонду України належать: 1) поверхневі води: природні водойми (озера), водотоки (річки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об`єкти; 2) підземні води та джерела; 3) внутрішні морські води та територіальне море.

Відповідно до частини першої статті 58 ЗК України та статті 4 ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.

Чинним законодавством України установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.

Відповідно до статті 59 ЗК України передбачено обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлено можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди.

Згідно з частиною четвертою статті84ЗК Україниземлі водногофонду взагалі не можуть передаватись у приватну власність, крім випадків, передбачених законодавством.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянкахможуть увстановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми (частина друга статті 59 ЗК України).

За положеннями частини першої статті 60 ЗК України та частини першої статті 88 ВК України вздовж річок, морів і навколо озер,водосховищ таінших водоймз метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Відповідно до частини другої статті 60 ЗК України, частини другої статті 88 ВК України прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер 100 метрів.

За змістомстатті 88ВК Україниу межахіснуючих населенихпунктів прибережназахисна смугавстановлюється зурахуванням містобудівноїдокументації.Прибережні захиснісмуги встановлюютьсяза окремимипроектами землеустрою. Проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбаченому законом.

За змістом положень статей 19, 20 ЗК України, зміна цільового призначення земель, у тому числі водного фонду, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою, зокрема, для: визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.

Відповідно дорозпорядження Черкаськоїрайонної державноїадміністрації Черкаськоїобласті від04серпня 2015року №222 «Про затвердження технічної документації землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки площею 4,3148 га в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту, Черкаського району Черкаської області. Земельну ділянку площею 4, 3148 га віднесено до земель запасу, вид угідь піски.

Частиною 2 статті 19 Земельного Кодексу України передбачено, що земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Як було зазначено вище, з листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 10-23-0.4-4752/2-20 від 23 червня 2020 року вбачається, що спірна земельна ділянка за кадастровим номером 7124986000:01:001:0041, згідно форми 6-зем, станом на 01.01.2015 обліковувалася як землі загального користування (в розрізі угідьштучні водосховища), станом на 31.12.2015 обліковувалася як землі запасу (в розрізі угідьпіски) на підставі розпорядження Черкаської РДА від 04.08.2015 № 222, яким було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки площею 4,3148 га. Станом на 01.01.2005 та на 01.01.2010 обліковувалася як землі загального користування (в розрізі угідьштучні водосховища).

Відповідно до висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 09 лютого 2022 року у справі № 707/1921/20 (провадження №61-18130св21) зазначено, що «суди не врахували, що лист Управління державного агентства водних ресурсів України та лист Черкаського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ не можуть бути належними доказами місцезнаходження спірної земельної ділянки на землях водного фонду, оскільки не містить безпосередньо інформації щодо предмета доказування».

У постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі №707/1933/20 вказано, що «колегія суддів вважає, що висновки судів про належність спірної земельної ділянки до земель водного фонду з посиланням на лист Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 23 червня 2020 року №10-23-0.4-4752/2-20, за умови відсутності у матеріалах справи відповідної земельно-технічної експертизи, є передчасними».

Щодо Довідки 6-зем, то слід зазначити, що така довідка є документом, який включається до складу проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (користування) під час його розроблення землевпорядною організацією.Довідка 6-зем - це певна частина вихідних даних для розроблення проекту відведення земельної ділянки.

В основу довідки форми 6-зем покладено інформацію щодо класифікації земель за видами земельних угідь та видами економічної діяльності, які здійснюються на цих землях.

Відповідно до довідки форми 6-зем, яка є доказом при встановленні цільового призначення землі, на що вказав Верховний Суд України у постанові від 21 січня 2015 року у справі №6-224цс14 та Верховний Суд у постанові від 02 лютого 2022 року у справі №707/1924/20, дана земельна ділянка станом на 01 січня 2005 року та на 01 січня 2010 року обліковувалась як землі загального користування (в розрізі угідь - штучні водосховища), а вже станом на 31 грудня 2015 року як землі загального користування (в розрізі угідь - піски).

Тобто станом на час надання Черкаською районною державною адміністрацією Черкаської області дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 вказана земельна ділянка відносилась до земель запасу, угіддя піски, без віднесення її до певної категорії земель, що передбачені частиною 1 статті 19 Земельного Кодексу України.

Статтею 58 Закону України від 22 травня 2003 року № 858-IV «Про землеустрій»(в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - Закон про землеустрій) не передбачено проведення інвентаризації земель безпосередньо з метою визначення їх категорії. До розмежування земель державної та комунальної власності формування земельних ділянок із земель запасу, не переданих у власність та користування, визначення їх угідь, а також віднесення таких земельних ділянок до певної категорії може здійснюватися за результатами інвентаризації земель, проведеної за рішенням сільських, селищних, міських рад - у межах населених пунктів, райдержадміністрацій - за їх межами (абзац другий пункту 1 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою КабінетуМіністрів Українивід 23травня 2012р.№ 513 в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин).

Отже, за наявності визначеної категорії земель, до складу яких входила спірна земельна ділянка, на підставі інвентаризації цих земель була б відсутня необхідність віднесення такої земельної ділянки до тієї чи іншої категорії земель розпорядженням Черкаської РДА № 326 від 30 листопада 2015 року, якщо тільки не здійснювалась зміна цільового призначення таких земельних ділянок. Разом з тим, в розпорядженні Черкаської РДА № 326 від 30 листопада 2015 року чітко зазначено про віднесення спірних земельних ділянок до категорії земель рекреаційного призначення, що свідчить про те, що дана земельна ділянка не мала визначеної категорії.

Щодо долученої до апеляційної скарги заяви про встановлення додаткового строку для подання доказів та приєднання доказів до справи, а саме висновку експерта №1118/217-269/17-23 від 30.03.2017 року, який був виготовлений на підставі постанови від 14.12.2016 року про призначення судової земельно-технічної, оціночно-земельної експертизи та експертизи з питань землеустрою по матеріалах досудового розслідування в кримінальному провадженні №42016251010000054 від 12.08.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до положень частини третьої статті 12 та частин першої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною третьою статті 83 ЦПК Українипередбачено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до частин першої-третьоїстатті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Аналіз зазначених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку, що докази подаються до суду першої інстанції до початку розгляду справи по суті, а суд апеляційної інстанції може прийняти нові докази виключно у випадку їх неподання до суду першої інстанції з поважних причин, що об`єктивно не залежали від учасника справи, який їх подає.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року в справі № 369/7772/15-ц (провадження № 61-12848св21) зазначено, що тлумачення пункту 6 частини другої статті356, частин першої-третьої статті367 ЦПК Українисвідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції. Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першоїстатті 44 ЦПКщодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні».

Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V.v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 30 листопада 2021 року у даній справі було винесено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду.

25 листопада 2021 року представник ОСОБА_1 адвокат Шахов О.М. звернувся до слідчого СВ ЧРУП із клопотанням про винесення постанови про розголошення даних досудового розслідування, що стосується земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:001:0041.

Постановою від 11 січня 2022 року надано адвокату Шахову О.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , дозвіл ознайомлення на розголошення даних досудового розслідування в рамках кримінального провадження №42016251010000054 від 12.08.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

З матеріалами даного провадження адвокат Шахов О.М. ознайомився 17 січня 2022 року та 13 квітня 2022 року стороною відповідача ОСОБА_1 було надано до суду першої інстанції заяву про встановлення додаткового строку для подання доказів та про приєднання до матеріалів справи, зокрема і висновку експерта.

В той же час, протокольною ухвалою суду 13 квітня 2022 року вказане клопотання було відхилено.

Вирішуючи питання щодо поновлення строку на подання вказаного доказу до матеріалів справи, колегія суддів враховує, що сторона відповідача отримала доступ до матеріалів досудового розслідування після закінчення терміну на подання відзиву на позовну заяву, а також після закриття підготовчого засідання. Крім того, судова колегія при наданні оцінці поважності пропуску строку враховує непереборні обставини, які зумовлені воєнним станом введеним на території України 24 лютого 2022 року.

Отже, зважаючи на предмет доказування та значення для справи вказаного доказу, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції повинен був надати додатковий строк для подання означеного доказу та дослідити даний висновок, як письмовий доказ у справі у сукупності з іншими доказами.

З огляду на наведене, колегія суддів вбачає за доцільне задовольнити клопотання адвоката Шахова О.М. про встановлення додаткового строку для подання доказів та про приєднання доказів до справи.

Колегія суддів звертає увагу, що даний висновок оцінюється судом виключно як письмовий доказ у справі, а не висновок судової експертизи, оскільки такий висновок зроблений у межах кримінального досудового розслідування.

Відповідно до Висновку експерта за результатами проведення комплексної земельно-технічної, оціночно-земельної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 30.03.2017 №1118/217-269/17-23, в якому, зокрема, вирішувалось питання щодо спірної земельної ділянки, зазначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для індивідуального дачного будівництва в адмінмежах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту Черкаського району, Черкаської області не відповідають за правилами оформлення Законодавству України чинному станом на 27.04.2015 та 10.11.2015 року, але виявлені невідповідності не впливають на результати, заходи яких передбачені даними проектами землеустрою. Також вказано, що відстань від урізу води Кременчуцького водосховища на річці Дніпро становить на 12.01.2017 року (у меженний період, найменша водність) до земельних ділянок, у тому числі з кадастровим номером 7124986000:01:001:0041, що розташовані в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, Черкаського району, Черкаської області, знаходиться в межах 100.8 129.5 м та не знаходиться в нормативних розмірах передбачених для прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища на р. Дніпро згідно ст. 88 Водного кодексу України.

З описової частини даного висновку вбачається, що експертом проекти землеустрою перевірялися на відповідність чинному законодавству щодо складу, змісту та оформленню, зокрема і їх відповідність вимогам статті 50 Закону України «Про землеустрій».

Черкаською окружною прокуратурою до відзиву на апеляційну скаргу було долучено Висновок експерта №СЕ-19-20/19419-ЗТ від 07.04.2021 року, проведена на виконання постанови від 23.06.2020 про призначення повторної судової земельно-технічної експертизи, винесеної старшим слідчим слідчого управління капітаном поліції О. Солонько у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.08.2016 за №42016251010000054, в якому зокрема, зазначено: «З причин, наведених у дослідницькій частині висновку експерта, надати відповідь на питання чи знаходяться земельні ділянки, які є об`єктами дослідження, що розташовані в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища неможливо.

У межі 100 метрової прибережної захисної смуги, визначеної від позначки нормального підпірного рівня урізу води Кременчуцького водосховища потрапляють земельні ділянки, які є об`єктами дослідження, окрім земельної ділянки із кадастровим номером 7124986000:01:001:0041, для визначення накладення якої недостатньо необхідних вихідних даних».

Також судом апеляційної інстанції долучено як доказ у справі наданий представником ОСОБА_1 адвокатом Шаховим О.М. висновок експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи у цивільній справі №707/1711/20 від 09.07.2022 року за №1270/1289-1290/22-23.

На вирішення комплексної судової земельно-технічної експертизи поставлені питання: 1. Чи знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:001:0041 в межах прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища? Якщо так, то яка їх частина попадає в межі прибережної захисної смуги? 2. Чи знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:001:0041 в межах Будище-Свидівоцької захисної дамби? Якщо так, то яка їх частина попадає в межі Будище-Свидівоцької захисної дамби?

Відповідно до результатів проведеної експертизи, експертом зазначено по першому питанню, що відстань від урізу води Кременчуцького водосховища на річці Дніпро станом на 01.03.2017 року (у меженний період найменша водність) до земельної ділянки кадастровий номер 7124986000:01:001:0041, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, Черкаського району, Черкаської області, знаходиться в межах 103.0 103.5 та не знаходиться в нормативних розмірах передбачених для прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища на р. Дніпро згідно ст. 88 Водного кодексу України та по другому питанню вказано, що земельна ділянка кадастровий номер 7124986000:01:001:0041 не знаходяться в межах Будище-Свидівоцької захисної дамби.

Крім того, ухвалою Черкаського апеляційного суду від 16 серпня 2022 року задоволено клопотання Черкаської обласної прокуратури про призначення судової земельно-технічної експертизи. Призначено у справі №707/1711/20 судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

- Чи входила земельна ділянка за кадастровим номером 7124986000:01:001:0041 площею 0,0607 га, розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту, станом на день її відведення у приватну власність в 100-метрову зону від лінії води Кременчуцького водосховища р. Дніпро, що відповідає позначці 81,00 мБс? Якщо входила, яка площа її накладень?

- Чи входить на цей час земельна ділянка за кадастровим номером 7124986000:01:001:0041 площею 0,0607 га, розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту в 100-метрову зону від лінії води Кременчуцького водосховища р. Дніпро, що відповідає позначці 81,00 мБс? Якщо входить, яка площа їх накладень?

- Чи входить земельна ділянка за кадастровим номером 7124986000:01:001:0041 площею 0,0607 га, розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту, до 116-метрової зони гребня Будище-Свидівської захисної дамби (краю дорожнього полотна) в бік Кременчуцького водосховища р. Дніпро? Якщо входить, яка площа її накладень?

30 листопада 2022 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання експерта Олександра ШИШКІНА про надання додаткових матеріалів, в якому експерт зазначив, що для проведення експертизи необхідні: Топографічний план місцевості станом на 21.09.2015 ( дата затвердження документації із землеустрою) із нанесенням на ньому земельної ділянки кадастровий номер 7124986000:01:001:0041 в паперовому та електронному варіанті ( формат файлу *dmf) із зазначенням на паперовому екземплярі дати його складання та усіх атрибутів відповідно до Закону України «Про топографо-геодезичну та картографічну діяльність», а також відповідно до «Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500» та каталог координат гребня Будище-Свидівоцької захисної дамби (краю дорожнього полотна). Також вказав, що до отримання необхідних матеріалів проведення експертизи призупинено. Застережено, що у разі незадоволення клопотання експерта у строк 45 календарних днів, ухвала буде виконана за наявними матеріалами або буде залишена без виконання.

На виконання клопотання експерта судом апеляційної інстанції поновлено провадження у справі та ухвалою суду від 22 грудня 2022 року витребувано у ФОП ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Обслуговуючого кооперативу «Дачний-2016» (вул. Луначарського, буд. 17/1, кв. 301, м. Черкаси, 18006, ЄДРПОУ 40215330, тел. 0472540227), ОСОБА_2 , ОСОБА_1 оригінал або належним чином завірену паперову копію Детального плану розміщення кооперативу «Дачний-2016», до складу якого входить і спірна земельна ділянка для подальшого надання у розпорядження експерта Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз О. Шишкіна відповідно до його клопотання. Долучено до матеріалів справи для подальшого надання у розпорядження експерта Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз О. Шишкіна для проведення експертизи у справі № 707/1711/20 план, поєднаний зі схемою існуючих планувальних обмежень в масштабі 1:1000, розроблений ФОП ОСОБА_4 в 2019 році, у електронному вигляді (у тому числі в форматі файлу *.dmf). Надано термін для виконання ухвали до 09 січня 2023 року.

13 січня 2023 року від Черкаського відділення КНДІСЕ надійшов лист №57/1769/22-23/23 від 13.01.2023 року, в якому зазначено про залишення без виконання ухвали суду про призначення судової земельно-технічної експертизи №1769/22-23 у цивільній справі №707/1711/20 у зв`язку із несплатою рахунку за проведення експертизи та не задоволенням клопотання експерта.

Отже, з наданого листа вбачається, що ухвалу суду про призначення експертизи залишено без виконання, зокрема і з тих підстав, що прокуратурою, яка наполягала на її проведенні, її не оплачено.

Згідно частини першої статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 вказаної статті визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1, 2 статті 89 ЦПК України).

З сукупності наявних у справі доказів вбачається, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища на річці Дніпро, розміри якої визначені ст. 60 ЗК України та ст. 88 ВК України, про що вірно зазначено в апеляційній скарзі. Протилежного позивачем не доведено.

З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів доходить висновку, що у матеріалах справи відсутні належні, допустимі, достовірні докази, які у своїй сукупності є достатніми для висновку, що передана у власність земельна ділянка відносилася до земель водного фонду.

Підстави вважати, що земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:001:0041 площею 0,0607 га, розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту передана у власність з порушенням норм земельного та водного законодавства відсутні.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного прав. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три окремі норми: 1) виражається у першому реченні першого абзацу, закладає принцип мирного володіння майном і має загальний характер; 2) викладена у другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності й обумовлює його певними критеріями; 3) закріплена у другому абзаці та визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Другу та третю норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, треба тлумачити у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), пунткти 166 - 168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:

- втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу в національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними;

- якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, легітимна мета такого втручання може полягати в контролі за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або в забезпеченні сплати податків, інших зборів або штрафів;

- втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними із цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності.

Колегія суддів вважає, що у даній справі, з огляду на встановлені обставини у їх сукупності, витребування земельної ділянки призведе до порушення положень Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта порушить право ОСОБА_1 на мирне володіння майном.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України).

Із матеріалів апеляційної скарги, змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є обґрунтованою і наведені в ній доводи дають підстави для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до частини 13 статі 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвокатаШахова ОлександраМиколайовича задовольнити.

Рішення Черкаськогорайонного судуЧеркаської областівід 13квітня 2022року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Черкаської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області, Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 12612 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19 січня 2023 року.

Судді: