Ухвала

від 20.01.2023 по справі 502/1866/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2684/23

Справа № 502/1866/20

Головуючий у першій інстанції Балан М. В.

Доповідач Гірняк Л. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2023 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Одеського апеляційного суду в складі:

Головуючого- Гірняк Л.А.

Суддів -

Цюри Т.В., Комлевої О.С.,

За участю секретаря Дерезюк В.В.

розглянувши в приміщенні апеляційного суду м. Одеси заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за апеляційною скаргою на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 19 липня 2021 року у справі за позовом Державного навчального закладу «Кілійський професійний ліцей» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд Державного майна України про виділ в натурі частки домоволодіння із спільної часткової власності та про встановлення порядку користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Державного навчального закладу «Кілійський професійний ліцей»

-про виділ в натурі частки домоволодіння із спільної часткової власності ;

-про встановлення порядку користування земельною ділянкою

ВСТАНОВИЛА:

02.11.2020 року до Кілійського районного суду Одеської області надійшла позовна заява Державного навчального закладу «Кілійський професійний ліцей» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Фонд Державного майна України про виділ в натурі частки домоволодіння із спільної часткової власності та про встановлення порядку користування земельною ділянкою. В обґрунтування поданого первісного позову та уточненого позову від 09.06.2021 року зазначено, що Державний навчальний заклад «Кілійський професійний ліцей» зареєстрований Кілійською районною державною адміністрацією 31.05.1995 року за № 15361050008000174. Засновником Державного навчального закладу є Міністерство освіти і науки України. ДНЗ «Кілійський професійний ліцей» утримується за рахунок коштів місцевого бюджету і знаходиться у підпорядкуванні Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації. Відповідно до встановлених законодавством України нормативів матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів, майно (будівлі, споруди, інші основні засоби та матеріальні цінності), що знаходяться на балансі закладу є державною власністю у сфері управління Міністерства освіти і науки України і закріплене за ним на праві оперативного управління. 74/100 частин домоволодіння, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 належить на праві власності державі, в особі Міністерства освіти і науки України та передано ДНЗ «Кіліський професійний ліцей» на праві оперативного управління. Вказані обставини підтверджуються Наказом Міністерства освіти і науки України № 1524 від 22.11.2017 року. Відповідно до Переліку нерухомого державного майна, що закріплюється на праві оперативного управління за ДНЗ «Кілійський професійний ліцей», який є додатком до Наказу Міністерства освіти і науки України № 1524 від 22.11.2017 року, будівля має адресу: АДРЕСА_2 . Рішенням Виконавчого комітету Кілійської міської ради № 72 від 19.03.2020 року «Про розгляд заяви щодо зміни адреси об`єкту нерухомого майна домоволодінню АДРЕСА_3 / АДРЕСА_4 на АДРЕСА_5 / АДРЕСА_4 , було змінено адресу об`єкту нерухомого майна домоволодінню, що значиться по АДРЕСА_6 на наступну адресу: АДРЕСА_1 . Зазначене домоволодіння в цілому складається з: будівлі, визначеної в технічній документації під літ. «А», площею 446,8 кв.м.; будівлі літ. «А-1», площею 193,8 кв.м.; прибудови літ. «а», площею 18,1 кв.м.; прибудови літ. «а-1», площею 29,5 кв.м.; прибудови літ. «а-2», площею 11,4 кв.м.; прибудови літ. «а-3», площею 15,7 кв.м.; житлової літ. «Б», площею 154,8 кв.м.; літ. «б», площею 24,5 кв.м.; прибудова літ. «б-1», площею 16,0 кв.м.; навіс літ. «б-2», площею 7,2 кв.м.; гараж літ. «Г», площею 21,5 кв.м.; гараж літ. «Д», площею 40 кв.м.; гараж літ. «И», площею 25,8 кв.м.; гараж літ. «К», площею 25,9 кв.м.; вбиральня літ. «Л», площею 1,0 кв.м.; душ літ. «М», площею 1,8 кв.м.; кухня літ. «Н», площею 20,4 кв.м.; сарай літ. «О», площею 7,7 кв.м.; навіс літ. «о», площею 4,6 кв.м.; сарай літ. «П», площею 6,5 кв.м.; сарай літ. «Р», площею 7,2 кв.м.; гараж літ. «С», площею 28,1 кв.м.; вбиральня літ. «Т», площею 1,8 кв.м.; вбиральня літ. «У», площею 2,1 кв.м.; 1-16 надвірні споруди; мостіння, площею 14,1 кв.м. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві приватної власності належить 8/100 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право особистої власності № НОМЕР_1 від 03.03.1995 року, виданого виконкомом Кілійської міської ради народних депутатів та Свідоцтва про право на спадщину від 01.06.2020 року, виданого приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Одеської області Юрченко М.Є. та зареєстрованого в реєстрі за № 419. Право власності ОСОБА_3 було належним чином зареєстровано в Кілійському МБТІ, про що був зроблений відповідний запис № 8246 в кн. 35, ст. 38. Право власності ОСОБА_2 було належним чином зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується відповідним витягом № 210957556 від 01.06.2020 року. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 належить 18/100 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право особистої власності на будівлі № НОМЕР_2 від 03.03.1995 року. Право власності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 було належним чином зареєстровано в Кілійському МБТІ, про що був зроблений відповідний запис № 8245 в кн. 35, стор. 37. Між сторонами склався відповідний порядок користування домоволодінням за вказаною адресою. Відповідно до зазначеного порядку користування домоволодінням, у користуванні позивача знаходиться будівля під літ. «А», яка складається з: 1-1 приміщення, площею 27,3 кв.м.; 1-2 приміщення, площею 18,0 кв.м.; 1-3 приміщення, площею 4,9 кв.м.; 2-1 коридор, площею 5,4 кв.м.; 2-2 приміщення, площею 11,4 кв.м.; 2-3 основне, площею 18,2 кв.м.; 3-1 торгівельна зала, площею 29,9 кв.м.; 3-2 кабінет, площею 7,5 кв.м.; 3-3 матеріальний склад, площею 15,8 кв.м.; 3-4 кімната персоналу, площею 5,8 кв.м.; 3-5 матеріальний склад, площею 3,9 кв.м.; 3-6 вбиральня, площею 1,5 кв.м.; 3-7 коридор, площею 7,1 кв.м.; 3-8 матеріальний склад, площею 4,9 кв.м.; 3-9 матеріальний склад, площею 6,9 кв.м.; 3-10 коридор, площею 2,2 кв.м.; 3-11 коридор, площею 3,6 кв.м.; 4-1 торгівельна зала, площею 30,0 кв.м.; 4-2 торгівельна зала, площею 10,3 кв.м.; 4-І коридор, площею 12,0 кв.м.; 4-ІІ вбиральня, площею 3,1 кв.м.; 5-1 кухня, площею 19,9 кв.м.; 5-2 житлова, площею 17,2 кв.м.; 5-3 житлова, площею 13,2 кв.м.; 5-І коридор, площею 6,0 кв.м.; 5-ІІ санвузол, площею 4,2 кв.м.; 6-1 кухня, площею 23,4 кв.м.; 6-2 житлова, площею 27,3 кв.м.; 7-1 коридор, площею 4,1 кв.м.; 7-2 кухня, площею 9,2 кв.м.; 7-3 кладова, площею 3,8 кв.м.; 7-4 вбиральня, площею 1,8 кв.м.; 7-5 коридор, площею 2,7 кв.м.; 7-6 житлова, площею 20,7 кв.м.; 7-7 житлова, площею 13,3 кв.м.; 7-І коридор, площею 18,4 кв.м.; 7-ІІ топочна, площею 7,0 кв.м.; 8-2 торгівельна зала, площею 28,6 кв.м.; 8-3 підсобне, площею 10,2 кв.м.; 8-4 підсобне, площею 6,5 кв.м.; 8-4а вбиральня, площею 3,3 кв.м.; 8-5 підсобне, площею 12,8 кв.м; 8-6 торгівельна зала, площею 12,7 кв.м.; 9-1 торгівельна зала, площею 31,6 кв.м.; 9-2 підсобне, площею 6,8 кв.м; 10-1 приміщення 25,6 кв.м., загальною площею 560 кв.м., з яких основна площа 336,3 кв.м., підсобна 223,7 кв.м. Відповідно до Висновка експерта (спеціаліста) № 1-09/2020 від 01.09.2020 року, складеного спеціалістом ПП «Проект» Найдьоновим І.В., який має кваліфікацію експерта, можливий поділ гуртожитку для працівників та будинку садибного типу з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 у якості трьох самостійних об`єктів нерухомого майна з присвоєнням індивідуальних поштових номерів. ДНЗ «КПЛ» виділяється: гуртожиток для працівників літ. А1, А2 загальною площею 560,0 кв.м., літ. «Р»-сарай, літ. «С»-гараж, літ. «Т1» - вбиральня та частина надвірних споруд № 1-16, що розташовані на земельній ділянці площею 1357 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 , що складає одиницю.

Рішенням від 19 липня 2021 року Кілійський районний суд Одеської області позов Державного навчального закладу «Кілійський професійний ліцей» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Фонд Державного майна України про виділ в натурі частки домоволодіння із спільної часткової власності та про встановлення порядку користування земельною ділянкою - задовольнити повністю.

Виділив у власність Державному навчальному закладу «Кілійський професійний ліцей» в натурі 74/100 частини домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме будівлю під літ. «А», яка складається з: 1-1 приміщення, площею 27,3 кв.м.; 1-2 приміщення, площею 18,0 кв.м.; 1-3 приміщення, площею 4,9 кв.м.; 2-1 коридор, площею 5,4 кв.м.; 2-2 приміщення, площею 11,4 кв.м.; 2-3 основне, площею 18,2 кв.м.; 3-1 торгівельна зала, площею 29,9 кв.м.; 3-2 кабінет, площею 7,5 кв.м.; 3-3 матеріальний склад, площею 15,8 кв.м.; 3-4 кімната персоналу, площею 5,8 кв.м.; 3-5 матеріальний склад, площею 3,9 кв.м.; 3-6 вбиральня, площею 1,5 кв.м.; 3-7 коридор, площею 7,1 кв.м.; 3-8 матеріальний склад, площею 4,9 кв.м.; 3-9 матеріальний склад, площею 6,9 кв.м.; 3-10 коридор, площею 2,2 кв.м.; 3-11 коридор, площею 3,6 кв.м.; 4-1 торгівельна зала, площею 30,0 кв.м.; 4-2 торгівельна зала, площею 10,3 кв.м.; 4-І коридор, площею 12,0 кв.м.; 4-ІІ вбиральня, площею 3,1 кв.м.; 5-1 кухня, площею 19,9 кв.м.; 5-2 житлова, площею 17,2 кв.м.; 5-3 житлова, площею 13,2 кв.м.; 5-І коридор, площею 6,0 кв.м.; 5-ІІ санвузол, площею 4,2 кв.м.; 6-1 кухня, площею 23,4 кв.м.; 6-2 житлова, площею 27,3 кв.м.; 7-1 коридор, площею 4,1 кв.м.; 7-2 кухня, площею 9,2 кв.м.; 7-3 кладова, площею 3,8 кв.м.; 7-4 вбиральня, площею 1,8 кв.м.; 7-5 коридор, площею 2,7 кв.м.; 7-6 житлова, площею 20,7 кв.м.; 7-7 житлова, площею 13,3 кв.м.; 7-І коридор, площею 18,4 кв.м.; 7-ІІ топочна, площею 7,0 кв.м.; 8-2 торгівельна зала, площею 28,6 кв.м.; 8-3 підсобне, площею 10,2 кв.м.; 8-4 підсобне, площею 6,5 кв.м.; 8-4а вбиральня, площею 3,3 кв.м.; 8-5 підсобне, площею 12,8 кв.м; 8-6 торгівельна зала, площею 12,7 кв.м.; 9-1 торгівельна зала, площею 31,6 кв.м.; 9-2 підсобне, площею 6,8 кв.м; 10-1 приміщення 25,6 кв.м., загальною площею 560 кв.м., з яких основна площа 336,3 кв.м., підсобна 223,7 кв.м., літ. «Р» - сарай; літ. «С» - гараж, літ. «Т1» - вбиральня, надвірні споруду № 1-16, що розташовані на земельній ділянці площею 1 357 кв.м.;

Встановив порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши у користування Державному навчальному закладу «Кілійський професійний ліцей» земельну ділянку площею 1 357 кв.м. в наступних межах (зображені на графічному додатку № 1 висновка експерта (спеціаліста) № 1-09/2020 від 01.09.2020 року): - від т. А довжиною 28,65 м до т. Б; - від т. Б довжиною 6,25 м до т. В; - від т. В довжиною 5,45 м до т. Г.;

Позов ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Державного навчального закладу «Кілійський професійний ліцей», про виділ в натурі частки домоволодіння із спільної часткової власності та про встановлення порядку користування земельною ділянкою - задовольнити.

Виділив у власність ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ), ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ), ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) в натурі 26/100 частини домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок - літ. «Б1», загальною площею 124,8 кв.м., житловою площею 51,3 кв.м., навіс літ. «б1», площею 24,5 кв.м.; прибудова літ. «б1-1», площею 16,0 кв.м.; навіс літ. «б2-1», площею 7,2 кв.м.; з господарськими будівлями літ. «Г1» - гараж, площею 21,5 кв.м.; літ. «Д1» - гараж, площею 40 кв.м.; літ. «И1» - гараж, площею 25,8 кв.м.; літ. «К1» - гараж, площею 25,9 кв.м.; літ. «Л1» - вбиральня, площею 1,0 кв.м.; літ. «М1» - душ, площею 1,8 кв.м.; літ. «Н1» - кухня, площею 20,4 кв.м.; літ. «О1» - сарай, площею 7,7 кв.м.; літ. «о1» - навіс, площею 4,6 кв.м.; літ. «У1» - вбиральня, площею 2,1 кв.м.; літ. «П1» - сарай, площею 6,5 кв.м.; частина надвірних споруд № 1-16, які розташовані на земельній ділянці площею 918 кв.м.

Встановив порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши у користування ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ), ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ), ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) земельну ділянку площею 918 кв.м. в наступних межах (зображені на графічному додатку № 1 висновка експерта (спеціаліста) № 1- 09/2020 від 01.09.2020 року): - від т. А довжиною 28,65 м до т. Б; - від т. Б довжиною 6,25 м до т. В; - від т. В довжиною 5,45 м до т. Г.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 19 липня 2021 року.

19.01.2023 року до ОСОБА_1 подав до Одеського апеляційного суду подав заяву в котрій просить суд :

-вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на гуртожиток для працівників та будинок садибного типу з господарськими спорудами за адресою АДРЕСА_1 . та земельну ділянку, з належними до будинку надвірними будівлями (сарай, погріб, уборна, гараж, огорожа) у відповідності до плану виділу в натурі гуртожиток для працівників та будинок садибного типу з господарськими спорудами за адресою АДРЕСА_1

-заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо гуртожитку для працівників та будинок садибного типу з господарськими спорудами житлового будинку та земельної ділянки, з належними до будинку надвірними будівлями (сарай, погріб, уборна, гараж, огорожа) у відповідності до Технічного паспорта на будівлі та споруди АДРЕСА_1 складено на 27.04.2011р. начальником РБТІ та РОН Козлова М.М.

-встановити право проїзду на земельної ділянки загального користування АДРЕСА_4

Вимоги обґрунтовує тим, що він проживає в спірному будинку більше 25 років та працівники ДНЗ КПЛ порушують його право на квартиру та земельну ділянку загального користування. Проїзд перекритий, його сім`я не має можливості користуватися житловим приміщенням .

Зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи заяви про забезпечення позову приходить до наступного

Відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи судом за відсутності учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Відповідно до частини 3 статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 08 травня 2019 року у справі № 487/7097/18 та від 25 вересня 2019 року у справі №320/3560/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Таким чином, при розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Окрім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

На думку колегії суддів, заявником ОСОБА_1 не доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні його апеляційної скарги, а заходи забезпечення не є співмірними з заявленими позовними вимогами.

Метою вказаного позову є захист прав позивача щодо виділу в натурі частки домоволодіння із спільної часткової власності та про встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Заявником не було вказано обґрунтованих доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням заявлених позовних вимог та яким чином невжиття вказаного виду забезпечення позову призведе до невиконання судового рішення щодо виділу у власність Державному навчальному закладу «Кілійський професійний ліцей» в натурі 74/100 частини домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та встановлення порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 так як є немайновими вимогами.

На наявність загроз збереження земельної ділянки заявник теж не посилався.

Позивачем не доведено ризики утруднення виконання можливого рішення суду або неможливості його виконання, без вжиття заходів забезпечення позову.

Так, матеріали заяви не містять належних і допустимих доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, про який просить ОСОБА_1 , а посилання у заяві лише на потенційну можливість, припущення представника щодо ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

З огляду на викладене, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до задоволення не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-154, 157,389,390 ЦПК України, судова колегія,-

ухвалила:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя - Л.А. Гірняк

Судді Т.В.Цюра

-

О.С.Комлева