Ухвала

від 19.01.2023 по справі 344/13702/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

19 січня 2023 року

м. Київ

справа № 344/13702/15-ц

провадження № 61-13359ск22

Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду 28 вересня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Перко»</a>, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання майнових прав на квартиру,

В с т а н о в и в:

26 грудня 2022 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року.

У касаційній скарзі позивач просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року

та залишити в силі рішення Івано-Франківського міського суду

Івано-Франківської області від 21 червня 2022 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.

Статтею 390 ЦПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Згідно з частиноюпершою статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Із Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що

Івано-Франківськом апеляційним судом прийнято постанову 28 вересня 2022 року, дата виготовлення повного тексту якої 04 жовтня 2022 року, тобто останнім днем касаційного оскарження даної постанови,

з урахуванням частини третьої статті 124 ЦПК України, є 03 листопада 2022 року.

Указану касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження та позивачем додано до касаційної скарги клопотання про поновлення цього строку.

У клопотанні зазначено, що в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину оскаржуваної постанови, тому позивач звернувся до апеляційного суду із заявою щодо видачі повного тексту вказаного судового рішення, однак суд апеляційної інстанції направив справу до суду першої інстанції. Позивач звернувся до суду першої

інстанції із заявою щодо видачі копії постанови, видача якої призначена

на 21 листопада 2022 року. Після отримання постанови апеляційного суду позивач мав намір подати касаційну скаргу, однак перебував на стаціонарному лікуванні з 06.102.2022р. до 15 грудня 2022 року.

На переконання заявника, зазначене є достатньою підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України встановлено, що до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

Разом з тим позивач не зазначив конкретної дати отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, а також не надав доказів на підтвердження вказаної обставини.

Також заявником не зазначено конкретного періоду перебування на стаціонарному лікуванні та не надано доказів на підтвердження зазначеної обставини.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу «res judicata» (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що апеляційним судом було порушено порядок вручення (надіслання) копії судового рішення, передбачений статтею 272 ЦПК України, та про обставини, що об`єктивно перешкоджали отримати вказане судове рішення і подати касаційну скаргу в передбачений ЦПК України строк.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Отже, позивачу потрібно подати належне обґрунтування причин пропуску строку касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій з моменту отримання копії постанови суду апеляційної інстанції та надати відповідні письмові докази в підтвердження таких виняткових обставин.

Крім того, всупереч пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не долучено докази на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до

підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на

2015 рік» установлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня 2015 року у розмірі 1 218,00 грн.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинні на час звернення до суду з позовом)

ставки судового збору за подання фізичною особою до суду

позовної заяви майнового характеру, з якою позивач у цій

справі звернувся у 2015 році, становить 1 відсоток ціни позову

(228 000,00 грн ? 1 % = 2 280,00 грн), але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (1 218,00 грн ? 0,4 = 487,20 грн) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (1 218,00 грн ? 5 = 6 090,00 грн).

Отже, за подання касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 4 560,00 грн (2 280,00 грн ? 200 %).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача ЕІА288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору потрібно суду надати документ, що підтверджує його сплату або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено клопотання особи, яка подає скаргу.

З прохальної частини касаційної скарги вбачається, що заявник просить скасувати постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 28 вересня

2022 року та залишити в силі рішення Івано-Франківського міського суду

Івано-Франківської області від 21 червня 2022 року.

Із Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що предметом апеляційного перегляду у цій справі було рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 червня 2022 року та саме вказане рішення (від 07 червня 2022 року) було скасовано постановою Івано-Франківського апеляційного суду 28 вересня 2022 року.

За таких обставин позивачу необхідно уточнити вимоги прохальної частини касаційної скарги та викласти їх відповідно до статті 409 ЦПК України,

зазначити, зокрема, яке саме рішення необхідно залишити в силі, та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги, відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

На виконання вимог пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України

у касаційній скарзі зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності.

У порушення вимог пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта

ОСОБА_1 , номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності.

Ураховуючи наведене, заявнику необхідно надати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, з обов`язковим зазначенням у ній реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України учасників справи, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. За частиною першою

статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог цього Кодексу щодо форми і змісту, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд роз`яснює, що якщо заявник не усуне недоліки касаційної скарги

у строк, встановлений судом, скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику (частина третя статті 185 ЦПК України).

На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

У х в а л и в:

Визнати наведені у клопотанні ОСОБА_1 підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови Івано-Франківського апеляційного суду 28 вересня 2022 року неповажними.

Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду 28 вересня 2022 року, надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Ігнатенко