Ухвала

від 22.01.2023 по справі 608/216/23

ЧОРТКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Чортківський районний суд Тернопільської області

копія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2023 року Справа № 608/216/23

Номер провадження1-кс/608/50/2023

Слідча суддя Чортківського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , керівника Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_3 , слідчого СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові клопотання слідчої СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пилява, Бучацького району Тернопільської області, проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, військовозобов`язаного, з середньою освітою, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, директора ТОВ «Булонд», не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И Л А:

Слідча СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області капітан поліції ОСОБА_7 за погодженням з керівником Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42022212020000005 від 27 липня 2022 року.

В клопотанні слідча вказала, що групою слідчих СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області та слідчого управління ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022212020000005 від 27.07.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на початку серпня 2022 року у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на незаконне переправлення осіб через державний кордон України з корисливих мотивів. Реалізовуючи свій злочинний умисел, з метою прикриття своєї незаконної діяльності, ОСОБА_5 18.08.2022 зареєстрував у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Булонд», ідентифікаційний код юридичної особи 44836727 за адресою: Тернопільська область, Чортківський район, село Пилява, вул. Кривуля, будинок 46, яка збігається з місцем його фактичного проживання та з 19.11.2022 став директором вказаної юридичної особи. Основним видом діяльності ТОВ «Булонд» вказано вантажний автомобільний транспорт та в подальшому ОСОБА_5 отримав ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом.

В подальшому, 05.01.2023 ОСОБА_5 , будучи обізнаним про Правила перетинання державного кордону громадянами України, які діють на час воєнного стану в Україні, діючи умисно, маючи на меті одержати матеріальні блага, під час розмови з ОСОБА_8 (анкетні дані змінено згідно постанови прокурора від 13.01.2023) повідомив йому про те, що за грошові кошти організує та посприяє в незаконному перетині державного кордону України.

Цього ж дня ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_8 що для безперешкодного виїзду за кордон він повинен фіктивно оформити його на роботу в ТОВ «Булонд» та для цього йому необхідні особисті документи ОСОБА_8 - фото паспорта, довідки про реєстрацію місця проживання, картки платника податків і паспорта для виїзду за кордон.

Отримавши копії вказаних документів, з метою забезпечення подальшої можливості внесення відомостей щодо найманої особи до відповідної інформаційної системи «Шлях», адміністратором якої є Укртрансбезпека, тобто усунення обмежень, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» (надалі Постанова КМУ № 57) для військового зобов`язаного ОСОБА_8 , який підлягає призовуна військовуслужбу підчас мобілізації, ОСОБА_5 вніс відомості щодо оформлення на роботу ОСОБА_8 у ТОВ «Булонд», як водія.

Надалі, 20.01.2023 ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, фактично не перебуваючи у трудових відносинах з ОСОБА_8 , будучи обізнанимпро те,що останнійбажає виїхатиза межіУкраїни,в періодчасу з08.30по 12.00год.транспортним засобоммарки «MERSEDES-BENZ»модель 313CDI,який направі власностіналежить ОСОБА_5 , перевіз ОСОБА_8 з м.Бучач Тернопільськоїобласті дос.Волиця Яворівськогорайону Львівськоїобласті та в порушення вимог законодавства, а саме: пунктів 2-9 Постанови КМУ № 57 забезпечив подання заявки, зокрема, внесення недостовірної інформації до інформаційної системи «Шлях», адміністратором якої є Укртрансбезпека про те, що ОСОБА_8 , який немає посвідчення водія, є водієм транспортного засобу.

В подальшому, ОСОБА_5 домовився із невстановленою слідством особою про те, що вказана особа за допомогою транспортного засобу марки «MERSEDES-BENZ» модель 311 CDI, який на праві власності належить ТОВ «Булонд» перевезе ОСОБА_8 із с. Волиця Яворівського району Львівської області через державний кордон України в Республіку Польща.

За вказані дії 20.01.2023 біля 12год. 20 хв. ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 230850 гривень за незаконне переправлення його через державний кордон України.

У зв`язку із вище викладеним, ОСОБА_5 20.01.2023 був затриманий в порядку ст.208 КПК України.

21 січня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто: незаконному переправленні осіб через державний кордон України, вчиненому з корисливих мотивів.

Підставою застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Під час досудового розслідування зібрано ряд доказів, які дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчиненому з корисливих мотивів. Ці докази містяться, зокрема, в: протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину; протоколі про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж № 69/99-512т від 22.08.2022, згідно якого ОСОБА_9 обговорює обставини перетину державного кордону певними особами; протоколі про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж № 69/99-669т від 05.10.2022 згідно якого ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 обговорюють обставини перетину державного кордону певними особами; протоколі про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж № 69/99-918т від 15.11.2022, згідно якого ОСОБА_9 та ОСОБА_5 обговорюють обставини реєстрації фірми з метою прикриття незаконної діяльності; протоколі про результати аудіо відеоконтролю ОСОБА_5 №66/99-73т від 13.01.2023, згідно якого ОСОБА_5 обговорює обставини організації виїзду за кордон особи на ім`я ОСОБА_11 ; протоколі про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж № 69/99-91т від 16.01.2023, згідно якого ОСОБА_10 та ОСОБА_5 обговорюють розподіл коштів після виїзду за кордон особи 17.01.2023; протоколі про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж № 69/99-93т від 17.01.2023, згідно якого ОСОБА_10 та ОСОБА_5 обговорюють виїзд за кордон особи 17.01.2023; протоколі допиту свідка ОСОБА_8 , анкетні дані змінено від 13.01.2023, який повідомив про обставини організації його виїзду за кордон; протоколі огляду місця події від 20.01.2023; протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_5 , який повністю визнав свою вину у вчинені кримінального правопорушення.

Санкція ч. 3 ст. 332 КК України, за якою в даний час кваліфікуються злочинні дії ОСОБА_5 передбачає безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років.

У випадку доведення вини ОСОБА_5 у вчиненні вказаного злочину йому буде призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи років, а тому спокуса ухилитися від слідства та суду у нього є великою. Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 є директором ТОВ «Булонд», який має ліцензію на здійснення міжнародних перевезень та документований паспортом для виїзду за кордон. А тому вказані факти свідчать про те, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також встановлено, що ОСОБА_5 на даний час фактично проживає в АДРЕСА_1 . За вказаною адресою можуть зберігатися документи та речові докази його злочинної діяльності. Оскільки, обшук за вказаною адресою на даний час не проведено, ОСОБА_5 , перебуваючи на волі може знищити вказані речі та документи. Враховуючи викладене, наявний ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім цього, перебуваючи на волі ОСОБА_5 , може незаконно впливати на свідка ОСОБА_12 , яка є його знайомою та інших, які в подальшому будуть встановлені, а це є ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У зв`язку із наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та встановлених достатніми доказами ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є підстави обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вважає, що обрання менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти вище вказаним ризикам. Підозрюваний ОСОБА_5 , вчинив тяжкий злочин і у випадку доведення його вини у вчиненні даного кримінального правопорушення йому буде призначено найсуворіший вид кримінального покарання у вигляді позбавлення волі, з мінімальним строком сім років, тому є достатні підстави вважати, що підозрюваний, з метою уникнення відповідальності за скоєне, буде намагатися переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків та знищити речі та документи. Обрання менш суворих запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 ..

Також,в ходідосудового розслідуваннявстановлено,що підчас затримання ОСОБА_5 вилучено значнусуму грошей,дії останньогонегативно впливалина мобілізаційнізаходи проходження особами військової служби у воєнний час, а також те, що ОСОБА_5 неодноразово переправляв осіб через державний кордон України, за що отримував гроші, на підставі наведеного у відповідності до норм ст. ст. 182, 183 КПК України просить визначити розмір застави в розмірі 380 (триста вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1019920 (один мільйон дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот двадцять) гривень, для належного виконання підозрюваним ОСОБА_5 , покладених на нього обов`язків.

В судовому засіданні керівник Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримують, просять його задовольнити з мотивів, наведених в клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_6 просять повністю відмовити в задоволенні клопотання слідчої. Захисник ОСОБА_6 посилається на необґрунтованість підозри, яка була повідомлена ОСОБА_5 , оскільки вважає, що його підзахисний не вчинив ніякого кримінального правопорушення, так як не має посилання на закон, який би вказував на незаконність дій ОСОБА_5 .. Крім того вважає недоведеними будь-якими доказами ризики, на які посилається слідча в клопотанні, а також вказує, що розмір застави, який визначений в клопотанні не є підтвердженим відомостями про майновий стан підозрюваного. Також вважає, що в клопотанні не наведено обґрунтування неможливості застосування іншого запобіжного заходу щодо підозрюваного, який би забезпечив його належну правову поведінку.

Слідча суддя, розглянувши клопотання, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, приходить до наступних висновків.

Згідно ст.2Кримінального процесуальногокодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно довимог ст.12вищезазначеного Кодексупід часкримінального провадженняніхто неможе триматисяпід вартою,бути затриманимабо обмежениму здійсненніправа навільне пересуванняв іншийспосіб черезпідозру абообвинувачення увчиненні кримінальногоправопорушення інакшеяк напідставах тав порядку,передбачених цимКодексом.

Згідно ст. 177 Кримінального процесуальногокодексу України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, в сфері кримінального судочинства ризиком розуміється конкретний прояв протидії кримінальному провадженню, що дає підстави застосувати до підозрюваного певний запобіжний захід.

Згідно ст. 194 Кримінального процесуальногокодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, додані до клопотання матеріали, які зазначені у клопотанні та наведені вище в частині обґрунтування свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення.

При цьому, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідча суддя виходить не з точки зору їх доведеності вини підозрюваного, а з точки зору їх допустимості прийти до висновку , що підозрювана особа могла вчинити злочин за викладених обставин.

Отже, слід визнати підозру обґрунтованою та достатньою для того, щоб прийти до висновку про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, так як підозрюваний ОСОБА_5 є директором ТОВ «Булонд», який має ліцензію на здійснення міжнародних перевезень та документований паспортом для виїзду за кордон, у зв`язку із чим в нього відсутні перешкоди для того, щоб змінити своє місце проживання і виїхати за межі України. Крім того, ОСОБА_5 фактично проживає в АДРЕСА_1 , де можуть зберігатися документи та речові докази його злочинної діяльності, ОСОБА_5 , перебуваючи на волі може знищити вказані речі та документи, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідка ОСОБА_12 , яка є його знайомою та інших свідків, які в подальшому будуть встановлені, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зважаючи на викладене, слідча суддя приходить до переконання про необхідність вирішувати питання про застосування певного виду запобіжного заходу для підозрюваного.

Частиною 1 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

При вирішенні питанняпро застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 слідча суддявраховує тяжкістьпокарання,що загрожуєпідозрюваному вразі визнанняйого винуватим у кримінальному правопорушенні,у вчиненніякого він підозрюється, атакож дані про особу підозрюваного, який раніше не притягувався до кримінальноївідповідальності,наявність у ньогосім`ї та неповнолітньої дитини на його утриманні, Проте,такі обставинив світлінаведених вищефактичних даних,не єнастільки переконливимита вагомими,щоб знизитивстановлені судомризики домаловірогідності чидо їхвиключення.Ці дані проособу обвинуваченогоне вказуютьна підставидля застосуваннябільш м`якого запобіжного заходу,а тому приходить до висновку про те, що є підстави вважати, що застосування відносно підозрюваного більш м`якого, окрім виняткового, запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також, зважаючи на доведеність слідчим, прокурором наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, слідча суддя вважає за доцільне клопотання слідчої про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.

Статтею 17Закону Українивід 23лютого 2006року «Провиконання рішеньта застосуванняпрактики Європейськогосуду зправ людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Тобто, із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Крім того слід зазначити, що Указом

Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває по сьогоднішній день.

Відповідно до листа Верховного Суду № 1/0/2-22 від 03.03.2022 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою, зокрема, як відповідний ризик слід ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.

Згідно з рекомендаціями Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022, до визначених ст. 177 КПК України ризиків безумовно належить військова агресія проти України, яка суттєво обмежує виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Задовольняючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідча суддя враховує недоведеність на даний момент того, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , вчинений із застосуванням насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався, слідча суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Застава судом визначається в розмірі визначеному ч. 5 ст. 182 КПК України.

Крім цього, слідча суддя вважає за необхідне відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 визначені цими правовими нормами обов`язки.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідча суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця с. Пилява, Бучацького району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , який підозрюєтья у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Визначити розмір застави у межах двісті розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 536 800 ( п`ятсот тридцять шість тисяч вісімсот ) гривень в національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації в Тернопільській області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за викликом;

2)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

3)не відлучатися за межі населеного пункту с. Підзамочок Чортківського району, Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що він звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної в даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання його під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення негайно здійснює розпорядження про звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, прокурора та суд.

З моменту звільнення з - під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчої судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали становить шістдесят днів і закінчується о 12 годині 00 хвилин 20 березня 2023 року.

Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідча суддя: /підпис/:

Копія вірна:

Оригінал ухвали знаходиться в кримінальному провадженні № 42022212020000005 від 27 липня 2022 року.

Ухвала набрала законної сили « » р.

Слідча суддя ОСОБА_1

Ухвалу видано «22» січня 2023 року

Секретар: