Постанова

від 17.01.2023 по справі 924/195/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 року

м. Київ

cправа № 924/195/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивачів - не з`явилися,

відповідача - Черняка Р. І. (адвокат),

прокуратури - Гудименко Ю. В. (посвідчення від 20.02.2020 № 055427),

розглянув касаційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 (головуючий - Саврій В. А., судді Дужич С. П., Миханюк М. В.) та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2022 (головуючий - Саврій В. А., судді Дужич С. П., Миханюк М. В.) у справі

за позовом заступника керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі: 1) Хмельницької міської ради,

2) Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради

до Приватного малого підприємства "Лідер"

про стягнення 3 966 782,50 грн.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. 31.03.2022 заступник керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради (далі - Хмельницька міськрада, Міськрада, позивач-1) і Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради (далі - Управління, замовник, позивач-2) звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Приватного малого підприємства "Лідер" (далі - ПМП "Лідер", Підприємство, інвестор-забудовник, відповідач) про стягнення з відповідача на користь Управління 3 966 782,50 грн з посиланням на положення статей 11, 16, 525, 526, 530, 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 173, 180, 193, 203 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статей 10, 26, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Позовна заява обґрунтовується тим, що: 1) на підставі договору № 119/1 будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Купріна, 59-А в м. Хмельницькому від 17.09.2015 (зі змінами від 27.04.2016) (далі - договір № 119/1) і договору суперфіцію від 16.02.2016 № 16-2 (далі - договір суперфіцію), укладених між Управлінням і ПМП "Лідер", у Підприємства виник обов`язок передати замовнику 8 % житлової та нежитлової площі в об`єкті будівництва, крім площі допоміжних приміщень, однак відповідач лише частково виконав зобов`язання, передбачені пунктами 3.1.1, 5.1.19 договору № 119/1 та пунктом 4.2 договору суперфіцію, а загальна заборгованість щодо площі житлових та нежитлових приміщень, які мали бути передані інвестором-забудовником у власність працівників виконавчих органів Хмельницької міськради за вищевказаними договорами, становить 272,5 м2; 2) оскільки внаслідок неодноразового продажу житлових та нежитлових приміщень в багатоквартирному будинку на вул. Купріна 59-А у м. Хмельницькому всі пропозиції/квартири від забудовника в цьому будинку продано, то захист прав позивачів шляхом передачі відповідачем площ житлових та нежитлових приміщень буде неефективним, бо не дозволить замовнику отримати очікуване за вказаними договорами, в зв`язку з чим ефективним способом захисту прав держави є стягнення з відповідача спірної вартості загальної (житлової та нежитлової) площі в будинку на вул. Купріна, 59-А у м. Хмельницькому, непереданої Підприємством у власність працівників виконавчих органів Міськради, установ, підприємств та організацій комунальної власності; 3) листом від 23.02.2022 № 22/01-14 Хмельницьке бюро технічної інвентаризації повідомило Управління про те, що згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 10.09.2021 № 230 "Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України" (розраховані станом на 01.07.2021) (далі - наказ № 230) вартість 1 м2 загальної площі квартир будинку (з урахуванням ПДВ) у Хмельницькій області становить 14557 грн, тобто опосередкована вартість 1 м2 житлової та нежитлової площі (окрім допоміжних приміщень) на вул. Купріна, 59-А станом на 12.08.2021 становить 14557 грн, отже сума відшкодування непереданої відповідачем житлової та нежитлової площі становитиме 3 966 782,50 грн (272,5 м2 х 14557 грн); 4) позивачі після звернення до них Прокурора не вживали заходів, спрямованих на самостійний захист інтересів держави, тому Прокурор звернувся до суду з цим позовом на підставі статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

2. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 07.07.2022 (суддя Субботіна Л. О.) позов задоволено повністю в зв`язку з обґрунтованістю позовних вимог.

3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 скасовано рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.07.2022 та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позові.

Постанова мотивована посиланням на положення статей 3, 16, 413, 509, 525, 526, 610, 612, 627, 629 ЦК України, статей 173, 193 ГК України, статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", пунктів 2, 25 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127 (далі - Інструкція № 127), пунктів 1.2, 2.3, 3.2 Порядку визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затвердженого наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 27.09.2005 № 174 (далі - Порядок № 174), статей 13, 14, 74, 76, 86, 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням яких апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на відсутність у матеріалах справи належних і допустимих доказів того, що запропоновані позивачу-2 нежитлові приміщення загальною площею 37,93 м2 (далі - спірні приміщення) дійсно забезпечують експлуатацію будинку на вул. Купріна, 59-А у м. Хмельницькому та побутове обслуговування його мешканців, тобто відносяться до допоміжних приміщень, оскільки в складених за результатами технічної інвентаризації загальних паспортах на багатоквартирний житловий будинок по вул. Купріна, 59-А у м. Хмельницькому виконавець робіт з технічної інвентаризації в порядку та в спосіб, передбачені Інструкцією № 127, чітко диференціював допоміжні приміщення (позначено римськими цифрами) та нежитлові приміщення (позначено арабськими цифрами), причому спірні приміщення позначено арабськими цифрами. Як наслідок, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач належним чином виконував встановлений договором № 119/1 і договором суперфіцію обов`язок з передачі нежитлових приміщень замовнику, натомість Управління необґрунтовано відмовило в прийнятті запропонованих нежитлових приміщень, вважаючи їх допоміжними, а Прокурор належними та допустимими доказами не довів того, що порушення зобов`язання з передачі нежитлових приміщень відбулося з вини ПМП "Лідер".

Крім того, апеляційний суд зазначив про помилковість висновку суду першої інстанції про те, що показник опосередкованої вартості спорудження житла відображає фактичну вартість будівництва (безпосередніх витрат на будівництво), оскільки фактичну кошторисну вартість будівництва багатоквартирного житлового будинку на вул. Купріна, 59-А у м. Хмельницькому (перша і друга черги) визначено в актах готовності об`єкта до експлуатації від 26.10.2018 (1-ша черга) та від 30.07.2021 (2-га черга). При цьому заявлений Прокурором показник опосередкованої вартості спорудження житла у Хмельницькій області, розрахований станом на 01.07.2021 у розмірі 14557 грн за 1 м2, перевищує дійсну кошторисну вартість будівництва багатоквартирного житлового будинку на вул. Купріна, 59-А у м. Хмельницькому згідно зі вказаними вище актами, а тому Прокурор належними та допустимими доказами не довів правильності розрахунку розміру заявленої до стягнення суми відшкодування.

4. Додатковою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2022, ухваленою на підставі статей 129, 244 ГПК України, стягнуто на користь відповідача з кожного з позивачів по 44626,30 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Зазначена додаткова постанова аргументована тим, що спір виник внаслідок неправильних дій позивачів (неприйняття нежитлових приміщень), у зв`язку з чим відповідачу (апелянту) необхідно відшкодувати за рахунок обох позивачів витрати на оплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з постановою та додатковою постановою суду апеляційної інстанції, заступник керівника Рівненської обласної прокуратури звернувся з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а саме статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", статей 86, 236, 237 ГПК України, наголошуючи, що: 1) апеляційний суд не врахував висновків щодо застосування положень пунктів 2, 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 598/175/15-ц і в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 922/1406/21, від 15.09.2020 у справі № 904/5047/18, від 08.04.2020 у справі № 915/1096/18, від 22.11.2018 у справі № 904/1040/18, від 18.07.2018 у справі № 916/2069/17, зокрема про те, що: а) допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень; 2) поза увагою суду апеляційної інстанції залишився той факт, що запропоновані Підприємством до передачі приміщення розташовані в підвалі житлових будинків, при цьому інвестор-забудовник не надав жодних доказів на підтвердження існування в підвалах житлових будинків окремих нежитлових приміщень, які не належать до житлового фонду, тобто є самостійними об`єктами нерухомого майна та з іншим призначенням, ніж допоміжні приміщення, зокрема, проектної документації, з якої вбачалося би будівництво зазначених приміщень для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру, чи створення спірних приміщень шляхом нового будівництва або проведення реконструкції підвалів житлового будинку, їх перебудови в нежитлові приміщення на підставі відповідних рішень органів місцевого самоврядування; 3) апеляційний суд взагалі не надав оцінки тим обставинам, що навіть за умови прийняття Управлінням запропонованих відповідачем нежитлових приміщень загальною площею 37,93 м2, непереданими залишаються ще приміщення площею 235,05 м2; 4) встановивши, що у ПМП "Лідер" залишився обов`язок з передачі приміщень площею 272,98 м2, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи актам готовності об`єкта до експлуатації від 26.10.2018 (1-ша черга) та від 30.07.2021 (2-га черга), а обмежився констатацією того, що при розрахунку вартості непереданих квадратних метрів житлової та нежитлової площі не підлягали застосуванню показники опосередкованої вартості спорудження житла, що визначені наказом № 230 на підставі положень Порядку № 174, тоді як зазначені акти надавали суду можливість самостійно дослідити правильність здійснення Прокурором розрахунку вартості неотриманої житлової та нежитлової площі виходячи з ціни одного квадратного метра відповідно до кошторисної вартості об`єкта будівництва, з урахуванням непереданих площ.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних постанові та додатковій постанові.

Розгляд справи Верховним Судом

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2022 (Чумак Ю. Я. - головуючий, судді Багай Н. О., Берднік І. С.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 і додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2022 у справі № 924/195/22 та призначено розгляд цієї справи в судовому засіданні на 17.01.2023.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2023 у зв`язку з відпусткою судді Берднік І. С. визначено у справі № 924/195/22 колегію суддів у складі: Чумак Ю. Я. - головуючий, судді Дроботова Т. Б., Багай Н. О.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

9. Рішенням Хмельницької міськради від 27.05.2015 № 40 надано Управлінню дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки площею 7177 м2, яка розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Купріна, 59-А, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, категорія земель - землі житлової та громадської забудови.

З витягу з рішення Хмельницької міськради від 15.07.2015 № 50 вбачається затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передача в постійне користування позивачу-2 земельну ділянку площею 7177 м2, кадастровий номер 6810100000:07:005:0133, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Купріна, 59-А, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 18.08.2015 № 42467593 за Управлінням зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою площею 0,7177 га, кадастровий номер 6810100000:07:005:0133, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Купріна, 59-А.

Матеріали справи містять витяг з Державного земельного кадастру від 02.07.2015, згідно з яким земельна ділянка площею 0,7177 га, кадастровий номер 6810100000:07:005:0133, належить до земель житлової та громадської забудови - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 4 896 976 грн.

10. 17.09.2015 між Управлінням (замовник) та ПМП "Лідер" (інвестор-забудовник) укладено договір № 119/1, за умовами пунктів 2.1, 2.2, 2.6, 3.1 якого інвестор-забудовник зобов`язується на умовах передбачених цим договором організувати фінансування та будівництво об`єкта з інженерними спорудами і мережами та благоустроєм земельної ділянки площею 0,7177 га (за адресою: м. Хмельницький, вул. Купріна, 59-А) та здійснити реалізацію житлових і нежитлових приміщень (далі - об`єкт інвестування), а замовник зобов`язується передати для цього інвестору-забудовнику всі необхідні повноваження (в т. ч. функції замовника будівництва) та передати за актом прийому-передачі, на період будівництва будівель, в тимчасове користування земельну ділянку (будівельний майданчик), на якій буде здійснюватися спорудження об`єкта та документи на неї. Земельна ділянка (будівельний майданчик), яка передається за цим договором, розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Купріна, 59-А, площею 0,7177га (кадастровий номер 6810100000:07:005:0133) та належить замовнику на праві постійного користування відповідно до рішення Хмельницької міськради від 15.07.2015 № 50. Замовник доручає, а інвестор-забудовник приймає на себе зобов`язання в повному обсязі здійснювати фінансування та виконання комплексу проектних та будівельних робіт з будівництва об`єкта з усіма інженерними мережами, що безпосередньо його обслуговують, згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією (ПКД), та виконувати інші дії, які покладені законодавством на замовника будівництва. Взаєморозрахунки між замовником і інвестором-забудовником викладені в розділі 3 цього договору. Замовник та інвестор-забудовник добровільно об`єднують свої можливості та зусилля у досягненні мети цього договору по будівництву об`єкта. Вартість обсягів робіт з будівництва об`єкта визначаються згідно затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації (ПКД).

11. У пунктах 3.1.1- 3.1.2 договору № 119/1 його сторони погодили, що розрахунки між ними розподіляються в таких долях:

замовник отримує від інвестора-забудовника квартири в об`єкті будівництва площею 5 (п`ять) відсотків від житлової площі квартир в житловому будинку. Технічна характеристика квартир: коробка - зовнішні стіни з цегли; штукатурка стін (крім ванної, кухні, туалету, лоджії та балкону); вікна - металопластик; газ - газовий лічильник і розводка (без газової плити); водопостачання - лічильник без розводки по квартирі; індивідуальне опалення - газовий котел, без розводки по квартирі; вхідні двері - металеві; каналізація - стояк (без розводки по квартирі і без фаянсу); прилегла територія - згідно проекту; електропроводка - згідно проекту без пломбування;

інвестору-забудовнику належать на праві власності, користування та розпорядження майнові та немайнові права (житлові та нежитлові приміщення) в об`єкті на вул. Купріна, 59-А в м. Хмельницькому, за виключенням квартир площею 5 (п`ять відсотків) від житлової площі квартир в житловому будинку, які належать замовнику згідно додатку до цього договору.

12. Згідно з пунктами 4.1, 4.2, 9.2, 9.3 договору № 119/1 інвестор-забудовник приступає до виконання робіт з моменту реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, завершує в момент реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Тривалість виконання інвестором-забудовником робіт становить: перша черга будівництва 60-квартирний житловий будинок - початок виконання робіт грудень 2015 р., завершення грудень 2016 р.; друга черга будівництва 40-квартирний житловий будинок - початок виконання робіт травень 2016 р., завершення березень 2017 р.; третя черга будівництва 50-квартирний житловий будинок - початок виконання робіт квітень 2017 р., завершення грудень 2018 р.; четверта черга будівництва 50-квартирний житловий будинок - початок виконання робіт лютий 2018 р., завершення грудень 2019 р. Договір укладено на весь термін будівництва об`єкта, включаючи підготовчий період, термін виготовлення робочого проекту, період будівництва, введення об`єкта в експлуатацію, та реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, реєстрації права власності на об`єкти будівництва. Інвестор-забудовник набуває повноважень замовника будівництва з моменту підписання цього договору. В рамках цього договору інвестор-забудовник набуває всі майнові права на об`єкт будівництва з моменту підписання цього договору. Підтвердженням наявності майнових прав є отримання від замовника повноважень за цим договором (підписання цього договору). Інвестор-забудовник залишається власником об`єкта будівництва (об`єкта незавершеного будівництва) до моменту оформлення права власності на об`єкт будівництва.

13. Листом від 16.09.2015 № 5899 Управління звернулося із клопотанням до Міськради про надання згоди на укладення договору суперфіцію з ПМП "Лідер" на земельну ділянку за адресою: м. Хмельницький, вул. Купріна, 59-А, для будівництва багатоквартирного житлового будинку.

Рішенням Хмельницької міськради від 27.01.2016 № 46 надано згоду позивачу-2 на укладення договору суперфіцію із ПМП "Лідер" для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку на земельну ділянку загальною площею 7177 м2 по вул. Купріна, 59-А (кадастровий номер 6810100000:07:005:0133), що знаходиться в постійному користуванні Управління на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 18.08.2015, індексний номер 42467593.

Також у цьому рішенні зазначено, що в договорі суперфіцію передбачити передачу 8 відсотків житлової та нежитлової площі, крім площі допоміжних приміщень, багатоквартирного житлового будинку для працівників виконавчих органів Хмельницької міської ради, установ, підприємств та організацій комунальної форми власності.

14. 16.02.2016 між Управлінням (суперфіціар) і Підприємством (суперфіціарій) укладено договір суперфіцію № 16-2, за умовами пунктів 1.1- 1.3, 2.1- 2.3 якого суперфіціар надає, а суперфіціарій приймає в строкове безоплатне користування земельну ділянку, яка знаходиться на території м. Хмельницького за адресою: вул. Купріна 59-А (далі - земельна ділянка) для будівництва багатоквартирного житлового будинку та експлуатації на ньому будинків і споруд, необхідних суперфіціарію для здійснення своєї господарської діяльності, передбаченої статутом. Метою надання в користування земельної ділянки є здійснення суперфіціарієм будівництва та подальшої реалізації об`єктів нерухомості (далі - об`єкти нерухомості), згідно затвердженого проекту будівництва, з дотриманням цільового призначення наданої в користування земельної ділянки. Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови. Загальна площа наданої в користування земельної ділянки 0,7177 га, кадастровий номер 6810100000:07:005:0133. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42467593 від 18.08.2015, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 10848218, в м. Хмельницькому по вул. Купріна 59-А. Земельна ділянка передається в користування суперфіціарію для здійснення будівництва об`єктів нерухомості, інших господарських споруд, необхідних для їх обслуговування. Будівництво, обслуговування та експлуатація об`єктів нерухомості відповідає цільовому призначенню земельної ділянки.

15. Пунктами 3.1, 3.3, 4.1- 4.3 договору суперфіцію передбачено, що договір укладено строком на 3 роки. Суперфіціарій продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору і договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, якщо суперфіціар за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору не повідомить письмово суперфіціарія про закінчення договірних відносин. За будівництво на вказаній земельній ділянці суперфіціарію до здачі будинку в експлуатацію належатимуть майнові права у розмірі 92 % від загальної площі збудованих об`єктів нерухомого майна, що після здачі в експлуатацію об`єктів нерухомого майна перейдуть у його право власності або можуть бути реалізовані на користь третіх осіб. Хмельницькій міськраді згідно з пунктом 4 рішення від 27.01.2016 № 46 належатимуть 8 % житлової та нежитлової площі, крім площі допоміжних приміщень, багатоквартирного житлового будинку для працівників виконавчих органів Міськради, установ, підприємств та організацій комунальної форми власності. Зміна умов, передбачених пунктами 4.1, 4.2, в односторонньому порядку не допускається.

16. Відповідно до пунктів 8.1.1, 9.1 договору суперфіцію суперфіціар має право на отримання у власність частини збудованих на земельній ділянці об`єктів нерухомості, згідно з пунктом 4.2 договору. Право власності на зведені суперфіціарієм об`єкти нерухомості на земельній ділянці відповідно до цього договору належить суперфіціарію. Суперфіціарій має право володіти, користуватися і розпоряджатися зведеним багатоквартирним житловим будинком по вул. Купріна 59-А у м. Хмельницькому, за виключенням тих, які передбачені пунктом 4.2, будівельні номери та площі яких затверджуються окремою додатковою угодою, що є невід`ємним додатком до цього договору.

Між Управлінням і Підприємством укладено додаткову угоду № 1 до договору суперфіцію, в якій згідно з пунктами 4.1 та 4.2 цього договору, а також згідно з пунктом 4 рішення Хмельницької міськради від 27.01.2016 № 46, сторони вирішили здійснити наступний розподіл майнових прав на квартири у 190-ти квартирному житловому будинку по вулиці Купріна, 59-А у м. Хмельницькому: 92 % - житлової та нежитлової площі багатоквартирного житлового будинку належатиме ПМП "Лідер"; 8 % - житлової та нежитлової площі, крім площі допоміжних приміщень, багатоквартирного житлового будинку належатиме Хмельницькій міськраді, для працівників виконавчих органів Міськради, установ, підприємств та організацій комунальної форми власності, що складає за попередніми розрахунками згідно проектної документації будівництва - 478,70 м2, які в приблизному перерахунку на жилі квартири, складає 10 (десять) однокімнатних квартир, загальною площею 456,35 м2. Остаточне визначення площі квартир у будинку, що відповідатиме 8 % житлової та нежитлової площі, які належатимуть Хмельницькій міськраді, для працівників виконавчих органів Міськради, установ, підприємств та організацій комунальної форми власності, буде здійснено після виготовлення технічної документації та остаточних замірів Бюро технічної інвентаризації та/або спеціалізованих організацій.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.02.2016 № 53595826, за ПМП "Лідер" зареєстровано право забудови земельної ділянки (суперфіцій) на підставі договору суперфіцію від 16.02.2016 № 16-2.

17. 27.04.2016 у зв`язку з укладенням договору суперфіцію та керуючись рішенням Хмельницької міськради від 27.01.2016 № 46 між Управлінням (замовник) та ПМП "Лідер" (інвестор-забудовник) укладено договір № 1 про внесення змін до договору № 119/1, за умовами якого сторони вирішили викласти пункти 2.1, 3.1.1, 3.1.2, 5.1.19 в такій редакції:

"2.1. За цим договором інвестор-забудовник зобов`язується на умовах, передбачених цим договором, організувати фінансування та будівництво об`єкта з інженерними спорудами і мережами та благоустроєм земельної ділянки площею 0,7177 га (за адресою: м. Хмельницький, вул. Купріна, 59-А) та здійснити реалізацію житлових і нежитлових приміщень (далі - об`єкти інвестування), а замовник зобов`язується передати для цього інвестору-забудовнику всі необхідні повноваження (в т. ч. функції замовника будівництва) та укласти договір суперфіцію щодо строкового безоплатного користування земельною ділянкою, на якій буде здійснюватися спорудження об`єкта та документи на неї. Земельна ділянка (будівельний майданчик), яка передається за договором суперфіцію, розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Купріна, 59-А, площею 0,7177 га (кадастровий номер 6810100000:07:005:0133) та належить замовнику на праві постійного користування відповідно до рішення Хмельницької міськради від 15.07.2015 № 50.

3.1.1. Замовник отримує від інвестора-забудовника 8 (вісім) відсотків житлової та нежитлової площі, крім площі допоміжних приміщень в об`єкті будівництва.

Технічна характеристика квартир: коробка - зовнішні стіни з цегли; штукатурка стін (крім ванної, кухні, туалету, лоджії та балкону); вікна - металопластик; газ - газовий лічильник і розводка (без газової плитки); водопостачання - лічильник без розводки по квартирі; індивідуальне опалення - газовий котел, без розводки по квартирі; вхідні двері - металеві; каналізація - стояк (без розводки по квартирі і без фаянсу); прилегла територія - згідно проекту; електропроводка - згідно проекту без пломбування.

3.1.2. Інвестору-забудовнику належить на праві власності, користування та розпорядження майнові та немайнові права (житлові та нежитлові приміщення) в об`єкті по вул. Купріна, 59-А в м. Хмельницькому, за виключенням 8 (восьми) відсотків житлової та нежитлової площі в об`єкті будівництва, які належать замовнику".

5.1.19. На отримання 8 (восьми) відсотків житлової та нежитлової площі в об`єкті будівництва".

18. 12.10.2018 виконавчий комітет Хмельницької міськради звернувся до директора ПМП "Лідер" з листом № 02-11-1358, згідно з яким просив до 20.10.2018 надати інформацію щодо загальної площі за наслідками технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, що підлягає здачі в експлуатацію в IV кварталі 2018 року, за адресою: м. Хмельницький вул. Купріна 59-А, а також житлової та нежитлової площі, крім площі допоміжних приміщень, які належатимуть Хмельницькій міськраді, для працівників виконавчих органів Міськради, із зазначенням кількості квартир, загальної площі кожної квартири, житлової площі квартири, поверху, кількості кімнат у квартирі.

У відповідь на вказаний лист Підприємство листом № 430 від 19.10.2018 повідомило, що за результатами технічної інвентаризації загальна площа об`єкта нерухомого майна, що підлягає здачі в експлуатацію в IV кварталі 2018 року, за адресою: м. Хмельницький, вул. Купріна 59-А, складає 6767,2 м2. Житлова та нежитлова площа, крім площі допоміжних приміщень, які належатимуть Хмельницькій міськраді, для працівників виконавчих органів Міськради, установ, підприємств та організацій комунальної форми власності становить 359,9 м2, що у приблизному перерахунку на жилі квартири складає 7 (сім) однокімнатних квартир.

19. Відповідно до акта готовності об`єкта до експлуатації від 26.10.2018 110-квартирний житловий будинок за адресою: Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Купріна, 59-А, має загальну площу квартир 6767,2 м2, загальна кількість квартир - 108.

Згідно з сертифікатом від 30.10.2018 серії ХМ № 162183031694 Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області засвідчило відповідність проектній документації закінченого будівництвом об`єкта - будівництво багатоповерхового 110-квартирного житлового будинку; нове будівництво; Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Купріна, 59-А; основні показники об`єкта: загальна площа квартир: 6767,2 м2, кількість поверхів: 10 поверхів, загальний будівельний об`єм: 31805,84 м3 та підтвердило його готовність до експлуатації.

20. 31.10.2018 на виконання умов договору суперфіцію за актами приймання-передачі квартир по вул. Купріна, 59-А Підприємство передало Управлінню об`єкти нерухомості (квартири), що знаходяться за адресою: м. Хмельницький, вул. Купріна, 59-А, а саме: № 84 площею 47,1 м2, № 104 площею 55,6 м2, № 108 площею 46,5 м2, № 55 площею 54,8 м2, № 107 площею 55,2 м2, № 103 площею 46 м2, № 78 площею 54,7 м2.

21. У подальшому Управління неодноразово зверталося до ПМП "Лідер" з листами від 12.11.2018 № 10084, від 27.02.2020 № 1658 та від 04.02.2021 № 1193, в яких просило надати інформацію щодо загальної площі за наслідками технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, що підлягає здачі в експлуатацію за адресою: м. Хмельницький вул. Купріна, 59-А, та щодо житлової та нежитлової площі, крім площі допоміжних приміщень, які належатимуть Хмельницькій міськраді, для працівників виконавчих органів Міськради, із зазначенням кількості квартир, загальної площі кожної квартири, житлової площі квартири, поверху, кількості кімнат у квартирі.

У відповідь на вказані листи Підприємство повідомляло, що загальна проектна площа об`єкта нерухомого майна, що підлягає здачі в експлуатацію за адресою: м. Хмельницький, вул. Купріна, 59-А, складає 4537,56 м2. Житлова та нежитлова проектна площа, крім площі допоміжних приміщень, які належатимуть Хмельницькій міськраді, для працівників виконавчих органів Міськради, установ, підприємств та організацій комунальної форми власності становить 273,55 м2, що у приблизному перерахунку на жилі квартири складає 5 (п`ять) квартир (лист від 29.11.2018 № 521). Також вказано, що за позивачем-2 закріплено: квартира № 109 площею 51,9 м2, квартира № 147 площею 70,1 м2, квартира 148 площею 62,9 м2, квартира № 179 площею 52,7 м2 та квартира № 185 площею 70,8 м2 (листи від 02.03.2020 № 616, від 05.02.2021 № 23 та від 26.08.2021 № 427).

Крім того, в листі від 05.02.2021 № 23 ПМП "Лідер" додатково повідомило, що загальна площа за наслідками технічної інвентаризації 80-ти квартирного житлового будинку, що підлягає здачі в експлуатацію в 2021 році, становить 6275,9 м2 (ця площа, крім житлової, включає в себе підвал, коридори, ліфтову та сходову частини).

22. Відповідно до акта готовності об`єкта до експлуатації від 30.07.2021 80-квартирний житловий будинок за адресою: Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Купріна, 59-А, має загальну площу квартир 4998,8 м2, загальна кількість квартир - 79.

Згідно з сертифікатом від 12.08.2021 № ІУ 122210730719 Державна архітектурно-будівельна інспекція України засвідчила відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтвердила готовність до експлуатації багатоповерхового 80-квартирного житлового будинку за адресою: м. Хмельницький, вул. Купріна, 59-А; основні показники об`єкта: площа вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень 64,4 м2, кількість поверхів - 10, загальна площа квартир - 4998,8 м2, загальна кількість квартир - 79.

23. 30.08.2021 на виконання умов договору суперфіцію за актами приймання-передачі квартир по вул. Купріна, 59-А ПМП "Лідер" передало Управлінню об`єкти нерухомості (квартири), що знаходяться за адресою: м. Хмельницький, вул. Купріна, 59-А, а саме: № 179 площею 52,7 м2, № 148 площею 62,9 м2, № 109 площею 51,9 м2, № 147 площею 70,1 м2, № 185 площею 70,8 м2.

24. 29.10.2021 виконавчий комітет Хмельницької міськради звернуdся до ПМП "Лідер" з листом № 02-19-959, в якому повідомив про невиконання у повному обсязі договору № 119/1 та просив надати житлові приміщення загальною площею 273,3 м2 у власність для працівників виконавчих органів Міськради, установ, підприємств та організацій комунальної форми власності та надати інформацію про причини невиконання умов договору.

У відповідь на вказаний лист Підприємство листом від 04.11.2021 № 517 повідомило, що Хмельницькою міськрадою прийнято рішення від 20.07.2016 № 61, яким визначено мінімальний відсоток загальної площі квартир та комерційних приміщень, що переможець конкурсу має передавати замовнику, який залежить від зони міста, в якій розташована земельна ділянка та становить за об`єктом по вул. Купріна в середній зоні - 6 %. Тому інвестор-забудовник зазначив, що з метою приведення умов договору № 119/1 до нормативно-правових актів Міськради та недопущення дискримінації підприємства відносно інших забудовників, загальна площа, необхідна для передачі замовнику будівництва, складає 705,93 м2. Станом на 04.11.2021 ПМП "Лідер" передало 668 м2 і пропонувало прийняти нежитлові приміщення загальною площею 37,93 м2.

25. Листом від 03.11.2021 № 516 відповідач проінформував Управління стосовно нежитлових приміщень площею 37,93 м2, що у приблизному перерахунку складає 9 нежитлових приміщень, які підлягають передачі для працівників виконавчих органів Хмельницької міськради, установ, підприємств та організацій комунальної форми власності та долучило акти приймання-передачі вказаних приміщень, які містяться в матеріалах справи в двох примірниках. Так, за цими актами передбачалося передати позивачу-2: приміщення № 16 площею 3,6 м2, приміщення № 25 площею 4,9 м2, приміщення № 26 площею 4,8 м2, приміщення № 27 площею 4,9 м2, приміщення № 29 площею 3,7 м2, приміщення № 1 площею 2,7 м2, приміщення № 16 площею 4,5 м2, приміщення № 28 площею 4,5 м2, приміщення № 31 площею 4,5 м2.

Зазначені акти підписано та скріплено лише відтиском печатки ПМП "Лідер".

У відповіді на вказаний лист Управління листом від 11.11.2021 № 13942 повідомило ПМП "Лідер" про те, що прийняти запропоновані нежитлові приміщення неможливо, оскільки передача приміщень підвалів, які є допоміжними приміщеннями, не відповідає вимогам, зазначеним у договорі № 119/1 та договорі суперфіцію. Також замовник вказав, що загальна площа непереданих квартир становить 273,3 м2.

26. Листом від 24.11.2021 № 540 Підприємство повідомило Управління, що запропоновані приміщення не складають площу допоміжних приміщень, а є нежитловими приміщеннями, тому просило їх прийняти. Крім того, зазначало, що у випадку неприйняття цих приміщень це буде вважатися відмовою від прийняття квадратних метрів на виконання договорів.

27. 22.12.2021 Управління звернулося до ПМП "Лідер" з претензією № 16496 щодо невиконання умов договору № 119/1 та просило надати житлові приміщення загальною площею 273,3 м2 у власність для працівників виконавчих органів Хмельницької міськради. У разі невиконання вимог замовник повідомив про намір звернутися до господарського суду з позовною заявою про зобов`язання Підприємства виконати умови договору № 119/1.

У відповідь на претензію ПМП "Лідер" листом від 29.12.2021 № 613 звернуло увагу на положення пункту 4.2 договору суперфіцію та повідомило про готовність до передачі нежитлових приміщень, що знаходяться у вказаному будинку. Відповідач вважав, що викладені в претензії вимоги є такими, що суперечать договору, а в діях Управління містяться ознаки ухилення від прийняття виконання.

28. 17.01.2022 Прокурор звернувся до Хмельницької міськради та Управління з листом № 55-240вих22, в якому повідомляв, що прокуратурою встановлено факт неналежного виконання умов договору суперфіцію, укладеного з ПМП "Лідер", в частині ненадання 8 % житлової та нежитлової площі в об`єкті будівництва за адресою: м. Хмельницький, вул. Купріна, 59-А. Тому Прокурор, керуючись частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", просив у строк до 20.01.2022 надати інформацію з приводу підстав виникнення заборгованості за договором суперфіцію та вжиті заходи з приводу належного виконання та/чи відшкодування суперфіціарієм заборгованості, у разі невжиття заходів - повідомити причини. Також Прокурор просив надати копії договорів та документів, що свідчать про підстави укладання та виконання договорів.

У відповідь на вказаний лист Управління листом від 18.01.2022 № 672 надіслало інформацію та матеріали щодо невиконання ПМП "Лідер" умов договору № 119/1 та договору суперфіцію під час будівництва багатоквартирного житлового будинку на вул. Купріна, 59-А у м. Хмельницькому.

Листом від 20.01.2022 № 259-02-20-22 заступник міського голови м. Хмельницького повідомив Прокурора, що з метою врегулювання питань щодо належного виконання Підприємством умов договорів Управління листами від 29.10.2021, від 11.11.2021 та претензією від 22.12.2021 повідомляло керівника ПМП "Лідер", але згідно наданих ним відповідей Підприємство відмовилося виконувати умови договору суперфіцію в частині передачі 8 відсотків житлової та нежитлової площі, крім допоміжних приміщень в об`єкті будівництва у житловому будинку на вул. Купріна, 59-А у м. Хмельницькому для працівників виконавчих органів Хмельницької міськради. З огляду на викладене заступник міського голови просив захистити інтереси Хмельницької міської територіальної громади в тому числі в судовому порядку.

29. 23.02.2022 Управління звернулося до Прокурора з листом № 2810 щодо вирішення питання про можливість звернення до суду з метою захисту інтересів Хмельницької міської територіальної громади. Додатком до листа оформлено довідку-розрахунок щодо виконання умов договору суперфіцію та лист Хмельницького бюро технічної інвентаризації від 23.02.2022 № 22/01-14.

Так, відповідно до зазначеного листа Хмельницьке бюро технічної інвентаризації повідомило, що згідно з наказом № 230 затверджено показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розраховані станом на 01 липня 2021 року), вартість 1 м2 загальної площі квартир будинку (з урахуванням ПДВ) у Хмельницькій області становить 14 557 грн. Таким чином, опосередкована вартість 1 м2 житлової та нежитлової площі (окрім допоміжних приміщень) по вул. Купріна, 59-А станом на 12.08.2021 становить 14557 грн.

30. Листом від 11.03.2022 № 55-1088 вих-22 Прокурор звернувся до Хмельницької міськради та Управління з повідомленням про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави у справі про стягнення з ПМП "Лідер" 3966782,50 грн.

На підтвердження відсутності в інвестора-забудовника житлових та нежитлових приміщень у будинку по вул. Купріна, 59-А у м. Хмельницькому Прокурор долучив до матеріалів справи скріншоти із сайтів dom.ria.com та lun.ua за пошуком "Лідер", на яких зазначено, що всі пропозиції (квартири) від забудовника продані, а також інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.02.2022 № 301002990 про реєстрацію права власності фізичних осіб на нежитлові приміщення за адресою: м. Хмельницький, вул. Купріна, 59-А.

Крім того, Прокурор надав скріншоти з сайта dom.ria.com про ринкову вартість квартир в новобудовах, що знаходяться на вул. Купріна у м. Хмельницькому станом на грудень 2021 року - лютий 2022 року, яка становить від 587 до 714 доларів США за 1 м2.

31. Відповідач на підтвердження того, що запропоновані ним для передачі позивачам приміщення є нежитловими, надав витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.09.2021, від 07.09.2021, від 21.09.2021, від 04.10.2021, від 05.10.2021, згідно з якими за громадянами зареєстровано право приватної власності на нежитлове приміщення № 12 в підвалі ІІІ-го під`їзду площею 5,3 м2, нежитлове приміщення № 31 між 1 та 2 поверхом ІV під`їзду площею 3 м2, нежитлове приміщення № 22 площею 3 м2, нежитлове приміщення № 35 в підвалі ІV під`їзду площею 5,4 м2, нежитлове приміщення № 36 площею 3 м2 в будинку за адресою: м. Хмельницький, вул. Купріна, 59-А, та витяги з технічних паспортів на вказані приміщення, а також витяги з технічних паспортів (експлікація та журнал внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень житлового будинку) на житлові будинки за адресою: м. Хмельницький, вул. Купріна, 59-А, які виготовлено 21.05.2018 та 11.11.2019. У витягах з технічних паспортів зображено приміщення, які містяться в підвалі, призначення приміщення зазначено як "приміщення" та вказано їх площу, яку визначено як допоміжну.

Позиція Верховного Суду

32. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Щодо касаційного оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2022

33. Заступник керівника Рівненської обласної прокуратури у поданій касаційній скарзі посилається на наявність підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1 і 4 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

34. В основу оскаржуваної постанови про відмову в задоволенні позову покладено висновок апеляційного суду про недоведеність позивачем належними і допустимими доказами наявності у спірних приміщень (запропоновані відповідачем для передачі замовнику нежитлові приміщення загальною площею 37,93 м2) статусу допоміжних приміщень, оскільки в складених за результатами технічної інвентаризації загальних паспортах на багатоквартирний житловий будинок на вул. Купріна, 59-А у м. Хмельницькому спірні приміщення позначено арабськими цифрами, тобто як нежитлові приміщення, в зв`язку з чим ПМП "Лідер" належним чином виконувало обов`язок з передачі нежитлових приміщень замовнику за договором № 119/1 і за договором суперфіцію, натомість Управління необґрунтовано відмовило в прийнятті запропонованих відповідачем нежитлових приміщень, а відтак, Прокурор належними та допустимими доказами не довів того, що порушення зобов`язання з передачі нежитлових приміщень відбулося з вини Підприємства.

Крім того, апеляційний суд виходив з недоведеності розміру заявленої до стягнення суми відшкодування з тих мотивів, що заявлений Прокурором показник опосередкованої вартості спорудження житла у Хмельницькій області, розрахований станом на 01.07.2021 у розмірі 14557 грн за 1 м2, перевищує дійсну кошторисну вартість будівництва багатоквартирного житлового будинку на вул. Купріна, 59-А у м. Хмельницькому, визначену в актах готовності об`єкта до експлуатації від 26.10.2018 (1-ша черга) та від 30.07.2021 (2-га черга).

35. Проте колегія суддів вважає передчасним висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову повністю та водночас погоджується з твердженням скаржника про неврахування судом під час ухвалення оскаржуваної постанови висновків щодо застосування норм пунктів 2, 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 598/175/15-ц і в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 922/1406/21, від 15.09.2020 у справі № 904/5047/18, від 08.04.2020 у справі № 915/1096/18, від 22.11.2018 у справі № 904/1040/18, від 18.07.2018 у справі № 916/2069/17, з огляду на таке.

36. Згідно зі статтею 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

37. Пунктом 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" передбачено, що власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

38. Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини рішення від 09.11.2011 у справі № 1-22/2011 (щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду") зазначив, що за законодавством України допоміжне приміщення у дво- або багатоквартирному будинку, гуртожитку має своє функціональне призначення, яке полягає у забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців. Під поняттям "мешканці" треба розуміти власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень будинку, які проживають у будинку і становлять визначене коло суб`єктів, які реалізують право спільної власності на окремий її об`єкт - допоміжні приміщення.

39. Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

40. Для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять, слід виходити як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 598/175/15-ц).

41. Допоміжними приміщеннями мають вважатися всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 916/2069/17, від 22.11.2018 у справі № 904/1040/18, від 08.04.2020 у справі № 915/1096/18 зі спорів, що виникли з подібних правовідносин).

42. Отже, чинним законодавством України встановлено загальне правило (своєрідну презумпцію) наявності у всіх нежитлових приміщень багатоквартирного житлового будинку статусу допоміжних приміщень, а як виняток, лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення - для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень (такий висновок наведено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 922/1406/21 зі спору, що виник з подібних правовідносин).

43. Цілком очевидно, що виходячи з такої презумпції та з врахуванням принципу змагальності сторін, лише Прокурор і позивачі не повинні доводити статус спірних приміщень як допоміжних, а навпаки, передусім відповідач, який був їх забудовником і продавцем, має довести винятковий статус спірних приміщень як ізольованих приміщень в багатоквартирному будинку, що не належать до житлового фонду та є самостійним об`єктом нерухомого майна, які зі стадії проектування, тобто з самого початку будувалися з іншим цільовим призначенням - для потреб непромислового характеру (схожий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 598/175/15-ц).

44. В постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 904/5047/18 (зі спору, що виник з подібних правовідносин) викладено висновки щодо питання застосування норм пунктів 2, 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", а саме про те, що:

- згідно з витягами з Реєстру об`єктів права комунальної власності територіальної громади міста Дніпра від 29.11.2018 приміщення № 123, № 124, № 125 розташовані в підвалі житлового будинку літ. А1-5 за адресою: місто Дніпро, вул. Юліуша Словацького, будинок 10. У відповідних технічних паспортах кожне з цих приміщень визначено як підвал;

- матеріали справи не містять доказів існування в житловому будинку окремих нежитлових приміщень, які не належать до житлового фонду, тобто є самостійними об`єктами нерухомого майна, з іншим призначенням, ніж допоміжні приміщення, зокрема проектної документації, акта введення будинку в експлуатацію;

- також відсутні в матеріалах справи і докази створення міською радою або іншими особами спірних приміщень шляхом нового будівництва або проведення реконструкції підвалів житлового будинку, їх перебудови у нежитлові приміщення на підставі відповідних рішень органів місцевого самоврядування.

45. Наведеним вище правовим висновкам не відповідає вміщений в оскаржуваній постанові протилежний висновок апеляційного суду, а саме про недоведеність Прокурором належними та допустимими доказами обставин порушення ПМП "Лідер" обов`язку з передачі замовнику за договором № 119/1 і за договором суперфіцію саме нежитлових приміщень загальною площею 37,93 м2 у житловому будинку на вул. Купріна, 59-А у м. Хмельницькому, що входять до складу визначеної вказаними договорами частки Управління (8 % житлової та нежитлової площі, крім площі допоміжних приміщень), оскільки під видом нежитлових приміщень відповідач у листопаді 2021 року намагався передати позивачу-2 передусім підвальні приміщення та приміщення кладової, які в розумінні пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" і пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" є допоміжними приміщеннями, що до речі вбачається з наданих самим же відповідачем витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.09.2021, від 07.09.2021, від 21.09.2021, від 04.10.2021, від 05.10.2021 та технічного паспорта від 31.08.2021 на нежитлове приміщення № 31 (кладовка) (а.с.155, том 1).

46. Згідно з частиною 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

47. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з підпунктом "в" пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції мають бути зазначені мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

48. Перевіряючи застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд звертає увагу на те, що обмежившись посиланням на недоведеність Прокурором статусу спірних приміщень як допоміжних, суд апеляційної інстанції ухилився від надання належної оцінки тим істотним обставинам, на існуванні яких наполягає скаржник в аспекті необхідності чіткого розмежування спірних приміщень як допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, призначених для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру, є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин і до житлового фонду не входять.

49. Так, на порушення положень статей 86, 236, 269, 282 ГПК України та всупереч висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 598/175/15-ц і в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 922/1406/21, від 15.09.2020 у справі № 904/5047/18, від 08.04.2020 у справі № 915/1096/18, від 22.11.2018 у справі № 904/1040/18, від 18.07.2018 у справі № 916/2069/17, апеляційний суд, не надавши належної оцінки наявним у матеріалах справи витягам з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.09.2021, від 07.09.2021, від 21.09.2021, від 04.10.2021, від 05.10.2021 та технічного паспорта від 31.08.2021 на нежитлове приміщення № 31 (кладова), зі змісту яких вбачається набуття громадянами права власності на підвальні приміщення та приміщення кладової, не спростували доводів скаржника про залишення поза увагою того факту, що запропоновані Підприємством до передачі приміщення розташовані в підвалі житлових будинків, при цьому інвестор-забудовник не надав жодних доказів на підтвердження існування в підвалах житлових будинків окремих нежитлових приміщень, які не належать до житлового фонду, тобто є самостійними об`єктами нерухомого майна та з іншим призначенням, ніж допоміжні приміщення, зокрема, проектної документації, з якої вбачалося би будівництво зазначених приміщень для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру, чи створення спірних приміщень шляхом нового будівництва або проведення реконструкції підвалів житлового будинку, їх перебудови в нежитлові приміщення на підставі відповідних рішень органів місцевого самоврядування.

50. Як наслідок, суд апеляційної інстанції під час розгляду справи не дослідив того, що матеріали справи не містять як доказів існування в житловому будинку окремих нежитлових приміщень, які не належать до житлового фонду, тобто є самостійними об`єктами нерухомого майна, з іншим призначенням, ніж допоміжні приміщення, зокрема, проектної документації, акта введення будинку в експлуатацію, так і доказів створення відповідачем або іншими особами спірних приміщень шляхом нового будівництва або проведення реконструкції підвалу вказаного житлового будинку, їх перебудови у нежитлові приміщення на підставі відповідних рішень органів місцевого самоврядування.

51. Крім того, не можна не погодитися з доводами скаржника про ненадання апеляційним судом оцінки тим обставинам, що навіть за умови прийняття Управлінням запропонованих відповідачем підвальних приміщень загальною площею 37,93 м2, статус яких як нежитлових наразі є спірним, непереданими залишаються ще житлові та нежитлові приміщення значно більшої площі - 235,05 м2, ураховуючи достеменно встановлений судами попередніх інстанцій факт невиконання Підприємством обов`язку з передачі замовнику приміщень загальною площею 272,98 м2.

52. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає помилковим саме по собі посилання апеляційного суду на пункт 25 підрозділу 2 розділу IV та пункт 7 розділу VІІІ Інструкції № 127 на обґрунтування передчасного висновку щодо віднесеності спірних (підвальних) приміщень до окремих (ізольованих) нежитлових приміщень з причин їх позначення арабськими цифрами, зробленого на підставі оцінки наявних у матеріалах справи витягів із загальних технічних паспортів на 1-й та 3-й під`їзд багатоквартирного житлового будинку по вул. Купріна, 59-А у м. Хмельницькому, виготовлених 21.05.2018 та 11.11.2019 відповідно.

53. Водночас, підтримуючи обґрунтовану позицію апеляційного суду в частині відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин положень Порядку № 174 і наказу № 230 (щодо визначення показників опосередкованої вартості спорудження житла), Верховний Суд не погоджується з висновком апеляційного суду щодо відмови в задоволенні позову повністю з мотивів недоведеності Прокурором належними та допустимими доказами правильності розрахунку розміру заявленої до стягнення суми відшкодування з огляду на таке.

54. Враховуючи вимоги статей 79, 86 ГПК України, господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми заборгованості та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Схожий за змістом висновок про передчасність відмови в позові у зв`язку з неможливістю встановлення суми заборгованості чи неправильно здійсненим позивачем розрахунком спірної суми за умов неподання відповідачем контррозрахунку викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.11.2018 у справі № 922/4404/17 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.08.2021 у справі № 923/410/20.

55. Таким чином, скаржник правильно зазначає, що встановивши наявність обов`язку ПМП "Лідер" з передачі приміщень площею 272,98 м2, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи актам готовності об`єкта до експлуатації від 26.10.2018 (перша черга) та від 30.07.2021 (друга черга), а обмежився констатацією того, що при розрахунку вартості непереданих квадратних метрів житлової та нежитлової площі не підлягали застосуванню показники опосередкованої вартості спорудження житла, що визначені наказом № 230 на підставі положень Порядку № 174, тоді як зазначені акти готовності об`єкта до експлуатації надавали суду можливість самостійно дослідити правильність здійснення Прокурором розрахунку вартості неотриманої житлової та нежитлової площі виходячи з ціни одного квадратного метра відповідно до фактичної кошторисної вартості об`єкта будівництва, з урахуванням непереданих площ.

Проте колегія суддів не має права здійснити перевірку наданого Прокурором суперечливого розрахунку розміру відшкодування вартості непереданої відповідачем житлової та нежитлової площі, як і здійснити її перерахунок, оскільки достовірне з`ясування цих фактичних обставин виходить за межі повноважень касаційної інстанції, передбачених статтею 300 ГПК України, та може бути проведено лише в ході нового розгляду справи.

56. Разом з тим Верховний Суд звертає увагу на те, що згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. Суд незалежно від наявності посилання сторін вирішує, які норми права повинні застосовуватися для вирішення спору, при цьому сторони не зобов`язані доказувати в суді наявність та необхідність застосування певної норми до спірних правовідносин (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц).

У зв`язку з цим господарський суд, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (такий висновок викладено в пункті 7.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15).

Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту (такий висновок викладено в пункті 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).

57. Згідно з частинами 1-3 статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

58. Зміст позовної заяви переконливо свідчить про те, заявлена Прокурором позовна вимога про відшкодування 3 966 782,50 грн вартості непереданих житлових та нежитлових приміщень площею 272,5 м2 по суті є вимогою про стягнення реальних збитків, завданих внаслідок невиконання відповідачем встановленого договором № 119/1 обов`язку в натурі (шляхом передачі відповідної житлової та нежитлової площі), незважаючи на відсутність прямого посилання Прокурора та позивачів на норми статей 22, 623 ЦК України.

59. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 і частини 3 статті 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема справедливість, добросовісність та розумність. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства та імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість (такий висновок викладено в пункті 10.28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20).

60. За таких обставин колегія суддів вважає помилковим висновок апеляційного суду про можливість відшкодування позивачам вартості непереданої житлової та нежитлової площі в розмірі фактичної кошторисної вартості будівництва 1 м2 у багатоквартирному житловому будинку на вул. Купріна, 59-А у м. Хмельницькому (перша і друга черги), визначеної в актах готовності об`єкта до експлуатації від 26.10.2018 та від 30.07.2021 (тобто по суті за собівартістю будівництва житла), позаяк такий підхід свідчитиме про порушення як вимог частини 3 статті 623 ЦК України, так і загальних засад цивільного законодавства (засад справедливості, добросовісності та розумності), визначених пунктом 6 частини 1 статті 3 цього Кодексу, наслідком чого стане неправомірне уникнення Підприємством цивільно-правової відповідальності за очевидне порушення договірного зобов`язання.

61. Отже, незважаючи на відсутність посилання на положення статей 22, 623 ЦК України, якими регулюються спірні правовідносини, суд першої інстанції, на відміну від апеляційного суду, правомірно зазначив, що вимога про стягнення вартості квадратних метрів спрямована на відновлення порушеного права замовника шляхом відшкодування йому вартості непереданих квадратних метрів саме на момент розгляду справи.

62. Наведене в сукупності свідчить про неповне з`ясування апеляційним судом фактичних обставин справи, що, в свою чергу, свідчить про необхідність скасування оскаржуваної постанови та передачі справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

63. Колегія суддів ураховує, що вміщений в оскаржуваній постанові висновок апеляційного господарського суду про недоведеність Прокурором належними і допустимими доказами наявності у спірних приміщень статусу допоміжних приміщень багатоквартирного будинку є передчасним, оскільки не відповідає правовим висновкам щодо застосування норм пунктів 2, 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", які (висновки) сформульовано в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 598/175/15-ц і в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 922/1406/21, від 15.09.2020 у справі № 904/5047/18, від 08.04.2020 у справі № 915/1096/18, від 22.11.2018 у справі № 904/1040/18, від 18.07.2018 у справі № 916/2069/17.

64. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

65. Оскільки скаржник належним чином обґрунтував і довів наявність підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 цього Кодексу, то оскаржувана постанова підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

66. З наведених раніше мотивів касаційна інстанція відхиляє необґрунтовані доводи відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу.

Щодо касаційного оскарження додаткової постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2022

67. У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.12.2021 у справі № 925/81/21 сформульовано такий висновок щодо застосування положень статей 126, 129, 244 ГПК України:

"За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також не вирішення окремих процесуальних питань, зокрема, розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти.

Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу".

68. Зважаючи на викладене колегія суддів погоджується з доводами скаржника про необхідність скасування оскаржуваної додаткової постанови у зв`язку зі скасуванням постанови від 29.09.2022 як основного судового рішення, тобто незалежно від підстав касаційного оскарження (пункти 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України), наведених скаржником у касаційній скарзі.

69. Водночас Верховний Суд зауважує, що новий розподіл судових витрат буде здійснюватися апеляційним судом за результатами нового розгляду справи, проте при цьому суду слід звернути увагу на висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 923/199/21 щодо застосування норм статей 42, 46, 53, 55, 123, 129 ГПК України (в контексті покладання на прокурора витрат зі сплати судового збору в разі відмови в позові).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

70. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

71. За наведених обставин висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог не відповідає положенням статей 86, 236, 269 ГПК України, оскільки надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, апеляційний господарський суд дійшов передчасного висновку про необґрунтованість позовних вимог.

72. Отже, зазначені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, отримали підтвердження під час касаційного провадження, що в розумінні пункту 1 частини 3 статті 310 цього Кодексу в сукупності з відсутністю всебічного, повного та об`єктивного дослідження судами зібраних у справі доказів є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

73. Згідно з частиною 4 статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

74. Зважаючи на те, що порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права допустив саме суд апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги шляхом скасування оскаржуваних постанови та додаткової постанови і передачі справи на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

75. Під час нового розгляду справи апеляційному господарському суду слід врахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та залежно від встановленого ухвалити обґрунтоване і законне судове рішення.

Розподіл судових витрат

76. З огляду на те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а справа - передачі на новий апеляційний розгляд, то з урахуванням статті 129 ГПК України розподіл судових витрат у справі, у тому числі витрат на оплату послуг адвоката та судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги, має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури задовольнити частково.

Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 і додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2022 у справі № 924/195/22 скасувати.

Справу № 924/195/22 передати на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай