Ухвала

від 20.01.2023 по справі 755/21704/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/21704/21

Провадження №: 1-кс/755/147/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва (далі Суд) у складі слідчої судді ОСОБА_1 перевіривши виконання вимог ст.ст. 304, 308 КПК України за скаргою ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність прокурора, яка полягає у не розгляді скарги на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР 03.07.2020 за № 32020100000000374, установила :

до даного місцевого суду 19.01.2023 надійшла ця скарга.

Відповідно до ст. 35 КПК України автоматизованою системою документообігу суду було визначено слідчу суддю ОСОБА_1 та передано їй матеріали 20.01.2023.

Слідча суддя, вивчивши скаргу, а саме письмові доводи особи, що її подала та долучені до неї матеріали, через призму виконання вимог ст.ст. 304, 308 КПК України приходить до наступного.

Відповідно до ст. 308 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.

Прокурор вищого рівня зобов`язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 304 КПК скарги можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту вчинення бездіяльності, або ж якщо рішення оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Частиною 2 статті 304 КПК регламентовано, що скарга повертається, якщо: 1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.

В цій справі встановлено, що ОСОБА_3 має статус іншої особи права чи законні інтереси, обмежуються, тобто остання не відноситься до кола суб`єктів, котрі мають змогу подавати скаргу у порядку ч. 1 ст. 308 КПК.

Ба навіть, якщо погодитися з доводами ОСОБА_2 про протилежне (наявність права на звернення в ОСОБА_3 ), то все одно скарга підлягає поверненню, у порядку п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК, з огляду на таке.

Скаргу підписано ОСОБА_2 , як адвокатом. До скарги додано в копії свідоцтво та ордер, однак їх жодним чином не завірено.

Перелік документів, що засвідчують повноваження адвоката у кримінальному провадженні, встановлено у ч. 1 ст. 50 КПК. Зокрема, повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до правового висновку щодо правозастосування, який міститься у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у справі № 648/3629/17 (провадження № 51- 9792 кмо 18) у ч. 1 ст. 50 КПК законодавець закріпив дві групи документів, наявність яких підтверджує повноваження адвоката на участь у конкретному кримінальному провадженні та які обов`язково надаються суду: документ, що підтверджує право особи на заняття адвокатською діяльністю (оскільки захисником може бути тільки адвокат) та документи, що підтверджують право цієї особи бути захисником (здійснювати захист у конкретному кримінальному провадженні). При цьому законодавець у ч. 1 ст. 50 КПК імперативно закріпив надання адвокатом свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (п. 1 ч. 1 ст. 50 КПК) та документа з передбаченого в п. 2 ч. 1 цієї статті альтернативного переліку документів. Тобто зобов`язав адвоката надати суду свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та надав право альтернативного вибору щодо документів, передбачених у п. 2 ч. 1 ст. 50 КПК, якими може бути підтверджено повноваження захисника у кримінальному провадженні.

При цьому таке, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю має бути належним чином оформлене (див. ухвалу ККС ВС від 03.04.2020 у справі № 487/2256/17), а саме засвідчено, як копія.

Однак, особа, яка підписала дану скаргу на підтвердження своїх повноважень надала копію свідоцтва, яка жодним чином не завірена, узагалі.

ККС ВС в ухвалі від 26.09.2019 у справі № 243/3624/15-к аналізуючи питання дотримання касатором вимог ст. 50 КПК констатував порушення указавши, що в супереч положенням зазначених норм КПК захисник надав Суду копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, яку не завірено у встановленому законом порядку.

Це ж саме стосується і ордеру наданого ОСОБА_2 (не завірено у встановленому законом порядку).

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи у такій спосіб судову практику на однакове застосування норм права.

Відповідно, у цій ситуації, ураховуючи окреслені Верховним Судом у наведених судових рішеннях орієнтири щодо правозастосування у питанні порядку та способу підтвердження повноважень захисником згідно ст. 50 КПК, на думку слідчого судді, копії свідоцтва та ордеру, які не завірено, указує на те, що вони не є документами, що посвідчують повноваження адвоката у суді, а тому не можливого говорити про дотримання та надання документів визначених п. 1 ч. 1 ст. 50 КПК.

Тим самим, ОСОБА_4 не підтвердив повноваження представника у кримінальному провадженні інтересів ОСОБА_3 .

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, оскільки вона подана особою, яка не має права її подавати.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 309, 369-372, 376, 395, КПК України, Суд постановив:

скаргу повернути особі, які її подала.

Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Копію ухвали про повернення скарги надіслати особі, яка її подала, разом із скаргою та доданими до неї документами.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідча суддя ОСОБА_5