Ухвала

від 23.01.2023 по справі 755/955/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

"23" січня 2023 р.

м. Київ

справа № 755/955/23

провадження № 2/755/1483/23

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., перевіривши додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, по позовній заяві ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою,

УСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою.

Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права. Для цього Цивільний процесуальний кодекс України покладає на суд обов`язок, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, створювати необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Так, відповідно до п. 3, 5 ч. 3 ст. 175, ч. 1 ст. 176 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: зазначення ціни позову, яка визначається сумою, яка стягується; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Разом з тим, ураховуючи майновий характер спірних правовідносин, а саме щодо стягнення боргу за договором позики, зміст позовної заяви має містити ціну позову, яка визначається сумою, яка стягується.

Так, відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

В роз`ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України N 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний Суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 1281 Цивільного кодексу України, кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Разом з тим, на підтвердження зазначених позивачем у заяві підстав даного позову, позивачем на виконання даної ухвали суду має бути надано докази того, що потенційний відповідач ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , тобто позивачем має бути надано належним чином засвідчені копії свідоцтв про право на спадщину, виданих нотаріусом на ім`я ОСОБА_2 щодо майна померлої ОСОБА_3 , що, відповідно, має бути підставою звернення позивача з вимогами про погашення боргу саме до ОСОБА_2 , а не до іншої особи, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 .

За ч. 1 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2023 року становить 2 684,00 грн.

Як убачається із документів, доданих до матеріалів позовної заяви, та ураховуючи, що позивач звернулась з даним позовом до суду 17.01.2023 року, про що свідчить штамп поштового відділення на конверті про направлення позовної заяви до суду, ураховуючи предмет спору, що має майновий характер на суму 3 500 000,00 грн., позивачем має бути сплачено судовий збір, у розмірі 13 420,00 грн., що становить 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, зміст позовної заяви містить вимогу позивача про забезпечення позову шляхом заборони внесення даних до Державного реєстру нерухомого майна, проводити всілякі дії, що можуть призвести до відчуження майна або накласти арешт на нерухоме майно у разі його переоформлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 536,80 грн.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. (ч. 1ст. 136 Цивільного процесуального кодексу України)

Згідно ч. 3 ст. 136 Цивільного процесуального кодексу України, з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Законом України від 8 липня 2011 року N 3674-VI «Про судовий збір» не передбачено звільнення позивача від сплати судового збору за подачу заяви про стягнення боргу за договором позики, зокрема, поданої у період дії воєнного стану.

Так, питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати витрат постає у разі, коли майновий стан особи є таким, що утруднює виконання цього обов`язку у повному обсязі у встановлений законом строк. Тобто суд вправі постановити ухвалу про відстрочення, розстрочення, або звільнення від сплати судового збору, враховуючи незадовільний майновий (матеріальний) стан сторони.

Таким чином, відстрочення, розстрочення, або звільнення від сплати судового збору здійснюється на розсуд суду і не є його обов`язком. (Ухвала Верховного Суду України від 04 вересня 2017 року, Справа № 750/555/16-ц)

Разом з тим, суд не убачає підстав для відстрочення або зменшення суми сплати судового збору відповідно до заявленого клопотання, з огляду на заявлену суму предмету спору у розмірі 3 500 000,00 грн., яка була передана у борг позивачем, що формує матеріальний стан останньої, за відсутності також в матеріалах позовної заяви доказів звільнення позивача від сплати судового збору.

Таким чином, суд не убачає підстав для відстрочення або зменшення суми сплати судового збору за поданий позов, предмет якого становить вимога про стягнення заборгованості за договором позики, та ураховуючи часткову сплату позивачем судового збору на суму 1 250,00 грн., суд зобов`язаний встановити позивачу строк для усунення недоліків щодо сплати позивачем судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» за вимогу майнового характеру, тобто у розмірі 12 170,00 грн., які підлягають до сплати позивачем на розрахунковий рахунок Дніпровського районного суду м. Києва.

Крім того, ураховуючи заявлення позивачем вимог про забезпечення позову, останньою має бути оплачено судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 536,80 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: В.І. Галаган