Ухвала

від 03.05.2023 по справі 755/955/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

єдиний унікальний номер справи: №755/955/23

номер провадження №22-ц/824/9254/2023

УХВАЛА

03 травня 2023 року Київський апеляційний суд в складі судді Білич І.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1

у цивільній справі № 755/955/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення зі спадкоємця боргу за договором позики,-

встановив:

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення боргу за борговою розпискою.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 09 березня 2023 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 .

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 30 березня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто зі спадкоємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 20 квітня 2021 року у розмірі 1 750 000 грн. в межах вартості спадкового майна, та судовий збір у розмірі 13 420 грн., а всього на загальну суму 1 763 420 грн. В іншій частині позову відмовлено.

12 квітня 2023 року ОСОБА_1 направила апеляційну скаргу (короткий текст) до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

26 квітня 2023 року матеріали справи надійшли на адресу Київського апеляційного суду.

Разом з тим, апеляційна скарга не може бути прийнята судом та підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.

Статтею 356 ЦПК України встановлено вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.

Згідно п.п. 4-6 ч. 2 ст. зазначеної статті встановлено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені: рішення або ухвала, що оскаржуються; в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

Разом з тим, апеляційна скарга не відповідає зазначеним вимогам, оскільки, у ній не зазначено судове рішення, що є предметом апеляційного оскарження, в чому полягає його незаконність і (або) необґрунтованість, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції. У апеляційній скарзі в якості відповідача зазначено, зокрема, ОСОБА_3 , проте, згідно матеріалів справи, судом було залучено останнього до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Крім того, звертаючись до суду з метою оскарження судового рішення, скаржником визначено назву поданого нею процесуального документу, як апеляційна скарга (короткий текст). Проте, подання короткого тексту апеляційної скарги не передбачено чинним ЦПК України.

Таким чином, скаржнику необхідно подати до суду апеляційну скаргу в новій редакції, оформленій у відповідності до вимог ст. 356 ЦПК України.

Також ст. 374 ЦПК України визначено повноваження суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

В той же час, у прохальній частині апеляційної скарги (короткий текст), результати розгляду які просить прийняти скаржник не відповідають положенням зазначеної вище норми процесуального права.

Відтак, скаржнику необхідно викласти свої вимоги у відповідності до повноважень суду апеляційної інстанції, визначених ст. 374 ЦПК України.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з тим, доказів на підтвердження сплати судового збору, скаржником до апеляційної скарги не долучено.

При цьому, оскільки зазначені скаржником вимоги ( рішення чи ухвали) у апеляційній скарзі (короткий текст) не відносяться до повноважень суду апеляційної інстанції, відтак суд апеляційної інстанції позбавлений можливості вказати розмір судового збору, який підлягав би сплаті при поданні апеляційної скарги, проте вважає за необхідне зазначити, наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору становить 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Отже, за подачу апеляційної скарги скаржнику необхідно сплатити судовий збір виходячи з вимог Закону України «Про судовий збір».

Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.

Надавши строк для усунення недоліків викладених у мотивувальній частині ухвали, протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

У випадку невиконання ухвали суду, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя