Ухвала

від 17.01.2023 по справі 902/667/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"17" січня 2023 р. м. Вінниця Cправа № 902/667/22

Суддя Господарського суду Вінницької області Міліціанов Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Керівника Немирівської окружної прокуратури, вул. Шевченка, 23, м. Немирів, Вінницька область, 22800, код - 02909909, в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, вул. Проспект Перемоги, 10, м. Київ, 01135, код - 38621185 та Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21027, код - 39767547

до: Зозівського професійного аграрного ліцею Вінницької області, вул. Соборна, 5А, с. Зозів, Вінницька область, 22525, код - 02539772

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМІС", вул. Соборна, 4, с. Зозів, Вінницька область, 22525, код - 38343884

про визнання договору про надання послуг з вирощування сільськогосподарських культур недійсним та повернення земельної ділянки

за участю представників:

прокурор: Суходоля Мар`яна Володимирівна, посвідчення №062316 від 05.04.2021 року;

позивача (Міністерства освіти і науки України): не з`явився;

позивача (Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області): Чорний Роман Олександрович, посвідчення водія від 30.12.2015 року:

відповідача 1 (Зозівського професійного аграрного ліцею Вінницької області): Мельничук Володимир Борисович, посвідчення водія;

відповідача 2 (ТОВ "ВІМІС"): Щавільський Костянтин Станіславович, посвідчення 000551 від 01.10.2019 року.

В С Т А Н О В И В :

29.07.2022 року на адресу Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (№ 54-2028вих22 від 27.07.2022 року) Керівника Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до Зозівського професійного аграрного ліцею Вінницької області та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМІС" про:

- визнання недійсним договору від 11.03.2014 року про надання послуг з вирощування сільськогосподарських культур укладений між Зозівським професійним аграрним ліцеєм Вінницької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІМІС";

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМІС" звільнити земельні ділянки загальною площею 323,19 га, які надані Зозівському професійному аграрному ліцею Вінницької області в постійне користування із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності цільового призначення для дослідних і навчальних цілей, що розташовані на території Липовецької територіальної громади Вінницького району, Вінницької області, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 0522281400:04:000:2341.

Ухвалою суду від 03.08.2022 року позовну заяву Керівника Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (№ 54-2028вих22 від 27.07.2022 року) залишено без руху.

12.08.2022 року до суду від Немирівської окружної прокуратури надійшла заява (№ 54-2185вих22 від 10.08.2022 року) щодо усунення недоліків до позовної заяви.

Ухвалою суду від 17.08.2022 року відкрито провадження у справі № 902/667/22 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 14.09.2022 року.

02.09.2022 року на електронну адресу суду від представника позивача (Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області) надійшли письмові пояснення (вх.канц. № 01-34/7278/22 від 02.09.2022 року), в яких останній зазначає, що підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задоволити позов.

05.09.2022 року до суду від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву (№ 195 від 31.08.2022 року), в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову. Додатком до відзиву додано ряд документів.

07.09.2022 року до суду від представника позивача (Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області) надійшли додаткові письмові пояснення (№ 9-2-0.63135/2-22 від 06.09.2022 року).

08.09.2022 року від Немирівської окружної прокуратури до суду надійшла відповідь на відзив відповідача1 (№ 54-2537вих-22 від 07.09.2022 року).

12.09.2022 року до суду від представника відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 09.09.2022 року), в якому останній просить суд застосувати до позову строки позовної давності та відмовити в його задоволенні. Додатком до відзиву додано ряд документів.

Також, 12.09.2022 року, до суду від представника відповідача 2 надійшло клопотання (б/н від 09.09.2022 року) про залишення позову без розгляду.

Окрім того, 12.09.2022 року від представника відповідача 2 до суду надійшла заява (б/н від 09.09.2022 року) про застосування до заявлених позовних вимог строку позовної давності.

14.09.2022 року представником відповідача 2 подано клопотання (б/н від 14.09.2022 року) (вх.канц. № 01-34/7709/22) про долучення до матеріалів справи доказів.

У судовому засіданні 14.09.2022 року судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/667/22 на 29.09.2022 року о 11:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

19.09.2022 року до суду від Немирівської окружної прокуратури надійшло ряд документів, а саме:

- заперечення проти клопотання про залишення позову без розгляду (№ 54-2660 вих.-22 від 15.09.2022 року);

- заперечення на заяву про застосування строків позовної давності (№ 54-2661 вих.-22 від 15.09.2022 року);

- відповідь на відзив (№ 54-2659 вих.-22 від 15.09.2022 року).

Ухвалою суду від 19.09.2022 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

20.09.2022 року на електронну адресу суду від Міністерства освіти і науки України надійшли заперечення щодо відповіді на відзив (№ 216 від 16.09.2022 року).

22.09.2022 року засобами поштового зв`язку від Міністерства освіти і науки України надійшли заперечення щодо відповіді на відзив (№ 216 від 16.09.2022 року).

23.09.2022 року на електронну адресу суду від Міністерства освіти і науки України надійшов лист (№ 226 від 23.09.2022 року).

23.09.2022 року до суду від Немирівської окружної прокуратури надійшло ряд документів, а саме:

- письмові пояснення відносно заперечення щодо відповіді на відзив (№ 54-2712вих.-22 від 21.09.2022 року);

- лист (№ 54-2729вих.-22 від 21.09.2022 року).

26.09.2022 року на виконання вимог ухвали суду від Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області надійшов лист № 0-2-0.6-3428/2-22 від 26.09.2022 року.

29.09.2022 року на електронну адресу суду від представника відповідача 2 надійшло клопотання (б/н від 29.09.2022 року), в якому останній просить суд відкласти судове засідання на іншу дату та повідомляє про відсутність можливості бути присутнім в судовому засіданні, в зв`язку з погіршенням стану здоров`я. Також, останній зазначає про намір подання додаткових пояснень щодо позовних вимог.

В судовому засіданні 29.09.2022 року судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/667/22 на 12.10.2022 року о 12:30 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 29.09.2022 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

12.10.2022 року від представника відповідача 1 на електронну адресу суду надійшло клопотання (№ 255 від 12.10.2022 року) про відкладення судового засідання на іншу дату.

Також, 12.10.2022 року на електронну адресу суду від представника відповідача 2 надійшло клопотання (б/н та без дати) (вх.канц. № 01-34/8565/22) про відкладення підготовчого судового засідання.

В судовому засіданні 12.10.2022 року судом постановлено ухвали про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/667/22 на 15.11.2022 року, які занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 12.10.2022 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

15.11.2022 року до суду від представника відповідача 2 надійшло клопотання (б/н від 15.11.2022 року) (вх.канц. № 01-34/9738/22) про відкладення судового засідання на іншу дату.

В судовому засіданні 15.11.2022 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/667/22 для судового розгляду по суті на 07.12.2022 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 16.11.2022 року повідомлено часників справи про дату наступного судового засідання.

07.12.2022 року на електронну адресу суду від представника відповідача 1 надійшло клопотання № 301 від 07.12.2022 року про відкладення судового засідання на іншу дату.

Також, 07.12.2022 року на електронну адресу суду від представника відповідача 2 надійшло клопотання (б/н від 07.12.2022 року) (вх.канц. № 01-34/10493/22) про відкладення судового засідання на іншу дату.

В судовому засіданні 07.12.2022 року судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на підставі ч. 2 ст. 202, ч. 1 ст. 216 ГПК України до 20.12.2022 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 09.12.2022 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

19.12.2022 року на електронну адресу суду від представника відповідача 2 надійшло клопотання (б/н від 19.12.2022 року) про відкладення розгляду справи зв`язку з хворобою.

У судовому засіданні 20.12.2022 року судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на підставі ч. 2 ст. 202, ч. 1 ст. 216 ГПК України до 17.01.2023 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 20.12.2023 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

06.01.2023 року до суду від представника позивача (Міністерства освіти і науки України) надійшли письмові пояснення № 14.1/413-22 від 28.12.2022 року, в яких останній підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд проводити розгляд справи за відсутності уповноваженого представника Міністерства освіти і науки України.

В судовому засіданні 17.01.2023 року прийняли участь прокурор, представники позивача 2 та відповідачів 1, 2. Представник позивача 1 (Міністерства освіти і науки України) правом участі в судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи наявне клопотання представника Міністерства освіти і науки України про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.

У судовому засіданні, розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМІС" від 09.09.2022 року про залишення позову без розгляду (т. 1 а.с. 213-214), суд зазначає наступне.

В обґрунтування поданого клопотання представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМІС" зазначає, що прокурором не підтверджено належними та допустимими доказами представництво Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, а отже позов Керівника Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання договору про надання послуг з вирощування сільськогосподарських культур недійсним та повернення земельної ділянки слід залишити без розгляду.

У запереченнях на подане клопотання від 19.09.2022 року прокурор зазначає, про необґрунтованість тверджень представника відповідача 2 (т. 2 а.с. 3-8).

Судом встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, земельна ділянка з кадастровим номером 0522281400:04:000:2341 загальною площею 349.5575 га перебуває у державній власності Головного управління Держгсокадастру у Вінницькій області.

Немирівською окружною прокуратурою 22.04.2022 року за № 54-954ви.х-22 спрямоване повідомлення в Головне управління Держгеокадасгру у Вінницькій області щодо встановлених порушень вимог земельного законодавства.

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 03.05.2022 № 0-2-0.61-1 352/2-22 повідомлено, що управління не володіє інформацією про наявність спірного договору та просив надати йому відповідні документи з метою його вивчення та вирішення питання щодо звернення до суду про визнання вказаного правовику недійсним.

У подальшому Немирівською окружною прокуратурою на адресу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області скеровано наявні документи з метою вирішення уповноваженим органом питання щодо звернення з позовною заявою до суду.

Листом від 17.05.2022 року № 0-2-0.61-1503/2-22 року Головне управління Держгсокадастру у Вінницькій області повідомило прокуратуру, що до повноважень останнього не входить вирішення питання щодо надання правової оцінки у кладеного договору та про намір звернутись до суду не висловилось.

На зазначений лист прокурором 18.05.2022 року за № 54-1257вих-22 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області скеровано лист щодо надання інформації про звернення до суду із позовною заявою та вжиття заходів щодо захисту порушених інтересів держави, водночас листом від 30.05.2022 № 0-2-0.61-1671/2-22 вказаний орган контролю надав інформацію, що останньому необхідно провести заходи державного нагляду (контролю) стосовно використання земельної ділянки, яка на праві користування перебуває у Зозівського професійного аграрного ліцею Вінницької області, що у свою чергу суперечить інформації, яка зазначалась у листах від 03.05.2022 року № 0-2-0.61-1352/2-22 га від 17.05.2022 року № 0-2-0.61-1503/2-22.

У зв`язку із тією обставиною, що будь-яких заходів реагування Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області вжито не було, контролюючий орган не висловив про намір самостійно звернутися з позовом, водночас не спростував й твердження прокурора щодо виявлених порушень законодавства, тому такі дії були оцінені прокурором як бездіяльність на підставі чого прокурором попередньо повідомлено Головне управління Держгсокадастру у Вінницькій області про намір звернутись із даним позовом до суду, що підтверджується листом від 24.06.2022 року за № 54-1675ви.х-22) (т. 1 а.с. 87-89, 96-104, 106).

Враховуючи викладене, прокурор вважав, що Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області належним чином не забезпечено контроль за цільовим використанням земельних ділянок, наданих у користування Зозівського професійного аграрного ліцей Вінницької області і відповідно не вжито заходів щодо поновлення інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі (рішення Конституційного Суду України у від 01.04.2008 № 4-рп/2008).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, у пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18).

Також, Верховний Суд вже звертав увагу на те, що і в судовому процесі, зокрема у цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18). Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Суд враховує, що прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 23.10.2018 у справі № 906/240/18.

З огляду на позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Суд також враховує, що бездіяльність компетентного органу не обов`язково повинна носити умисний характер достатньо самого факту наявності бездіяльності, яка може також виявлятися пасивній поведінці, неможливості реалізувати відповідні повноваження з незалежних від органу причин, тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18 від 26.05.2020.

Сторонами не заперечувалось, що саме Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області є уповноваженим органом на розпорядження спірною земельною ділянкою, відносно якої укладено оспорюваний договір про надання послуг.

Так, за частиною четвертою статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Крім того, згідно з абзацом п`ятим статті 15-2 ЗК України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

З наведених норм права вбачається, що до повноважень Держгеокадастру віднесено функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (частина четверта статті 122 ЗК України), а також державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності (абзац п`ятий статті 15-2 ЗК України).

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом (частина друга статті 188 ЗК України).

За преамбулою до Закону України від 19 червня 2003 року № 963-IV "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (далі -Закон № 963-IV; тут і далі - в редакції, чинній на момент надходження позовної заяви) цей Закон визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

За визначенням, наведеним у статті 1 цього Закону, охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

За змістом статті 2 Закону № 963-IV, серед основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Враховуючи дотримання прокурором попереднього порядку звернення до суду, не вжиття ГУ Дергеокадастру у Вінницькій області заходів з контролю за використанням земельної ділянки, підстави позову, які зведені до передачі земельної ділянки в оренди без відома уповноваженого органу, суд вважає обґрунтованим звернення прокурором з відповідним позовом до суду в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Суд зазначає, що позовна заява подана прокурором також в інтересах держави в особі як Міністерства освіти і науки України так і в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Тому, судом оцінено процесуальні підстави для одночасного звернення прокурором з відповідним в інтересах Міністерства освіти і науки України.

Враховуючи, що органом уповноваженим здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах є Міністерство освіт і науки України, яке згідно п. 6 ч. І ст. 8 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту", наділено правом розпорядження державним майном, що перебуває у користуванні підпорядкованих професійно-технічних навчальних закладів, окружною прокуратурою 22.04.2022 року за № 54-955вих-22 спрямовано повідомлення Міністерству освіти і науки України з пропозицією врегулювання та вжиття вичерпних заходів до усунення порушень, яке отримано останнім 02.05.2022 року (т. 1 а.с. 91-95).

Оскільки, відповіді на адресу прокурори міністерством не направлено, то перед звернення до суду прокурором дотримано процедури повідомлення уповноваженого органу у спірних правовідносинах.

Судом досліджено Статут Зозівського професійного аграрного ліцею Вінницької області (в редакції 2014 року) (т. 1 а.с. 146-157).

Відповідно до п. 1.1 Статуту Зозівський професійний аграрний ліцей Вінницької області (професійний аграрний ліцей) є підпорядкованим Міністерству освіти і науки, молоді та спорту державним професійно-технічним навчальним закладом другого атестаційного рівня, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття професійно-технічної та повної загальної середньої освіти. Професійний аграрний ліцей здійснює підготовку кваліфікованих робітників, як правило, з числа випускників загальноосвітніх навчальних закладів на основі базової чи повної загальної середньої освіти, а також професійно-технічне навчання, перепідготовку та підвищення кваліфікації працюючих робітників і незайнятого населення.

Згідно п. 1.6 Статуту Міністерство освіти і науки, молоді та спорту здійснює контроль за дотриманням вимог Статуту та приймає відповідні рішення в разі їх порушень.

Трудовий розпорядок у професійному аграрному ліцею визначається правилами внутрішнього розпорядку, розробленими у відповідності до законодавства України.

Професійний аграрний ліцей є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби, штампи, печатки із своїм найменуванням, в тему числі печатку із зображенням Державного Герба України. Вище професійне училище має право укладати цивільно-правові угоди (п. 2.2 Статуту).

Професійний аграрний ліцей несе відповідальність перед особою, державою, суспільством за виконання функцій і завдань, що покладені на нього, життя і здоров`я учнів, працівників навчального закладу під час навчально-виробничого та навчально-виховного процесу, за порушення їх прав та інше, що передбачено законодавством України (п. 2.3 Статуту).

Відповідно п. 2.6 Статуту з метою сприяння розвитку навчально-матеріальної та соціально-побутової бази, забезпечення професійно-практичної підготовки, вирішення соціальних та інших питань працівників, учнів, слухачів, професійний аграрний ліцей може укладати угоди із підприємствами, установами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання.

Управління професійним аграрним ліцеєм здійснюється Міністерством освіти і науки, молоді та спорту та управлінням освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації відповідно до повноважень, визначених законодавством України та іншими нормативно-правовими актами.

Професійний аграрний ліцей виконує рішення інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, що не суперечать законодавству України (п. 6.1 Статуту).

Для забезпечення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації робітничих кадрів професійний аграрний ліцей має відповідну навчально-матеріальну базу та земельну ділянку (в тому числі 342,26 га сільськогосподарського призначення, з них орної землі - 309 га) відповідно до паспортів, технічної документації, актів права власності тощо.

Приміщення і споруди професійного аграрного ліцею обладнані відповідно до діючих нормативів і санітарних норм та експлуатуються згідно з вимогами охорони праці, правил пожежної безпеки і санітарно-гігієнічних норм (п. 7.7 Статуту).

Відповідно п. 7.8 Статуту об`єкти права власності: навчально-виробничі, побутові, культурно-освітні, оздоровчі, спортивні будівлі та споруди, житло, комунікації, обладнання, засоби навчання, транспортні засоби та інше майно професійного аграрного ліцею є державною власністю, що закріплене Міністерством освіти і науки, молоді та спорту за професійним аграрним ліцеєм, і перебуває у оперативному управлінні професійного аграрного ліцею. Крім того професійний аграрний ліцей має підсобне господарство.

Функції управління майном, закріпленим за професійним аграрним ліцеєм, контроль за ефективністю його використання І збереження здійснює Міністерство освіти і науки, молоді та спорту.

За змістом п. 7.9 Статуту професійний аграрний ліцей несе відповідальність перед Міністерством освіти і науки, молоді та спорту за збереження та використання за призначенням закріпленого за ним майна.

Таким чином, відповідно до Статуту Зозівського професійного аграрного ліцею Вінницької області (в редакції 2014 року), МОН України, як засновник навчального закладу, який здійснює управління ним та контроль за його діяльністю, є уповноваженим органом у спірних правовідносинах, оскільки міг та повинен контролювати питання укладення оспорюваного договору оренди.

Повноваження відповідного міністерства щодо функцій відносно контролю за використанням державного майна врегульовано положеннями ГК України (ст. ст. 22, 75(1), 137) та спеціальних нормативних актів, котрі регламентують порядок управління об`єктами державної власності.

Крім того, у надісланих суду пояснення по справі від 06.01.2023 року (вх. №01-34/160/23) Міністерством освіти і науки України визначено здійснення контрольних функцій з приводу розпорядження об`єктами державної власності, в тому числі земельних ділянок, а також погодження надання відповідного майна в оренду та рекомендацій відносно істотних умов на основі Положення "Про міністерство освіти і науки України", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 16.10.2014 року, ст. ст. 78-80 Закону України "Про освіту".

Правові засади управління об`єктами державної власності в Україні було встановлено Законом України «Про управління об`єктами державної власності».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Таким чином, з дати вступу в силу Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Цивільного кодексу України» управління об`єктами державної власності здійснюється Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами.

В силу ч. 1 ст. 4 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", суб`єктами управління об`єктами державної власності є, зокрема міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи (далі - уповноважені органи управління).

Згідно ч. 2 ст. 137 ГК України, власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб`єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб`єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.

Таким чином, суд доходить висновку, що прокурором визначено Міністерство освіти і науки України, як належного позивача у даних правовідносинах, тому відсутні підстави для залишення позову без розгляду.

Отже, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМІС" від 09.09.2022 року про залишення позову без розгляду не підлягає задоволенню.

Водночас, дані висновки стосуються процесуальних питань доступу до правосуддя, однак можливість задоволення позовних вимог залежить від аналізу обставин набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, який є предметом оренди, можливості його використання поза освітнім процесом, дотримання сторонами норм законодавства у процесі укладення оспорюваного договору.

Відтак, прокурором належним чином та у достатньому обсязі обґрунтовано у позовній заяві підстави представництва інтересів держави у спірних правовідносинах в особі Міністерства освіти і науки України.

Проте, за наявності у визначеного прокурором позивача процесуальної правосуб`єктності та контрольних повноважень у спірних правовідносинах господарським судам належить з`ясувати питання щодо належності (ефективності) обраного прокурором способу захисту порушеного права у взаємозв`язку з обсягом компетенції позивача, що може мати остаточне значення для правильного вирішення заявленого позову.

Розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19).

Аналогічний наслідок матиме місце і у випадку пред`явлення позову до неналежного відповідача, відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц про те, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (Постанова КГС ВС від 06 травня 2021 року у справі №902/594/20).

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 18, 50, 74, 120, 121, 182, 183, 234, 235, 326 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Відмовити повністю у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМІС" від 09.09.2022 року про залишення без розгляду позову Керівника Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

2. Примірник ухвали надіслати учасникам справи на офіційні електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення, та засобами електронного зв`язку: прокурору - nemyrivprok02@gmail, позивачу 1 - mon@mon.gov.ua, позивачу 2 - vinnytsia@land.gov.ua, відповідачу 1 - @ukr.net, відповідачу 2 - simexagro@ukr.net, представнику відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення 17.01.2023 року та оскарженню не підлягає. Заперечення щодо ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду

Повний текст ухвали складено 23.01.2023 року.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - Немирівській окружній прокуратурі (вул. Шевченка, 23, м. Немирів, Вінницька область, 22800)

3 - Міністерству освіти і науки України (вул. Проспект Перемоги, 10, м. Київ, 01135)

4 - Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21027)

5 - Зозівському професійному аграрному ліцею Вінницької області (вул. Соборна, 5А, с. Зозів, Вінницька область, 22525)

6 - ТОВ "ВІМІС" (вул. Соборна, 4, с. Зозів, Вінницька область, 22525)