Постанова

від 23.01.2023 по справі 734/1796/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

23 січня 2023 року

м. Київ

справа № 734/1796/20

провадження № 61-7803св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Міжшкільний навчально-виробничий комбінат Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, Управління освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 11 липня 2022 року в складі колегії суддів: Мамонової О. Є., Висоцької Н.В., Онищенко О. І.,

Історія справи

Короткий зміст позову

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області (далі - МНВК) та Управління освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради (далі - Управління ОКСМС), про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 з 06 листопада 2018 року працював у МНВК на посаді майстра виробничого навчання. 25 вересня 2019 року Козелецькою селищною радою Козелецького району Чернігівської області прийнято рішення № 16-32/VIII про припинення МНВК шляхом ліквідації. Наказом голови ліквідаційної комісії від 21 листопада 2019 року № 52 «Про скорочення чисельності та штату працівників Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради» скорочена займана ним посада, а його попереджено про наступне вивільнення згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП. Наказом голови ліквідаційної комісії від 29 січня 2020 року № 12 його звільнено з займаної посади 30 січня 2020 року у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2020 року в справі № 620/3135/19 рішення Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області від 25 вересня 2019 року № 16-32/VIII визнане протиправним та скасоване. Тому позивач уважає своє звільнення незаконним, при цьому зазначав, що накази про скорочення чисельності та штату працівників, а також про його звільнення, видані головою ліквідаційної комісії за відсутності законних підстав. Визнання протиправним рішення про ліквідацію МНВК має наслідком скасування дій, спрямованих на виконання цього рішення та відновлення права позивача на працю, яке існувало до прийняття протиправного рішення. Посилався на те, що про виникнення підстав для подання позову йому стало відомо після 20 червня 2020 року, коли позивачами по відповідній справі отримано постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2020 року, до цього часу йому не могло бути відомо про незаконність його звільнення.

ОСОБА_1 просив:

поновити строк звернення до суду з позовом;

поновити його на посаді майстра виробничого навчання Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області;

стягнути з Управління освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 січня 2020 року по день винесення рішення суду;

вирішити питання про судові витрати;

допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області в складі судді: Іванюка Т. І., від 30 листопада 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовом про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позов ОСОБА_1 задоволено.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді майстра виробничого навчання Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Чернігівської області з 29 січня 2020 року.

Стягнуто із Управління освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Чернігівської області на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 105 409,35 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу, із утриманням із цієї суми податків та обов`язкових платежів.

Вказано, що рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі підлягає негайному виконанню.

Вказано, що рішення про стягнення заробітної плати на користь ОСОБА_1 підлягає обов`язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що однією з гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника. Оскільки обов`язок із працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), що з`явилися на підприємстві протягом цього періоду та які існували на день звільнення. Головою ліквідаційної комісії по припиненню МНВК лише 30 січня 2020 року запропоновані ОСОБА_1 вакантні посади для подальшого працевлаштування. Отже, така пропозиція про зайняття вакантних посад надана працівникам не одночасно з попередженням про вивільнення, що суперечить вимогам статті 49-2 КЗпП. Тому суд дійшов висновку про те, що звільнення з роботи працівника ОСОБА_1 на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП не є законним. Незаконне звільнення ОСОБА_1 (у зв`язку зі скороченням штату і чисельності працівників) відбулося у процесі здійснення процедури ліквідації Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області (на підставі рішення Козелецької селищної ради Чернігівської області від 25 вересня 2019 року № 16-32/VIII про припинення Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Чернігівської області шляхом ліквідації, що в подальшому за постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2020 року визнане протиправним і скасоване). Визнання у судовому порядку 01 червня 2020 року протиправним та скасування рішення Козелецької селищної ради Чернігівської області від 25 вересня 2019 року № 16-32/VIII «Про припинення Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Чернігівської області шляхом ліквідації» вказує на те, що виданий 29 січня 2020 року головою ліквідаційної комісії наказ про звільнення з роботи ОСОБА_1 не є законним.

Суд першої інстанції вказав, що заява позивача про поновлення строку звернення до суду у справі про звільнення підлягає задоволенню. Процедура припинення Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області шляхом ліквідації здійснювалася на підставі протиправного рішення органу місцевого самоврядування. Саме з моменту ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2020, якою визнано протиправним та скасовано вказане рішення, позивач дізнався про порушення його прав при звільненні та протягом місяця звернувся до суду із даним позовом.

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року закінчено проведення підготовчих дій, які пов`язані з забезпеченням апеляційного розгляду справи. Справу призначено до розгляду в приміщенні Чернігівського апеляційного суду за адресою: вул. Гетьмана Полуботка, 2, м. Чернігів. Вказано, що справу розглядати у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 11 липня 2022 року апеляційну скаргу Управління освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області задоволено частково. Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 22 вересня 2021 року скасовано та в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що зважаючи на те, що звільнення ОСОБА_1 (у зв`язку зі скороченням штату і чисельності працівників) відбулося у процесі здійснення процедури ліквідації Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, на підставі рішення Козелецької селищної ради Чернігівської області від 25 вересня 2019 року № 16-32/VIII про припинення Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Чернігівської області шляхом ліквідації, яке в подальшому за постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2020 року визнане протиправним і скасоване, районний суд дійшов вірного висновку про те, що виданий 29 січня 2020 року головою ліквідаційної комісії наказ про звільнення з роботи ОСОБА_1 не є законним. Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не звернув увагу на встановлені статтею 233 КЗпП строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів.

Апеляційний суд вказав, що за обставинами справи встановлено, що про звільнення з посади ОСОБА_1 стало відомо 30 січня 2020 року, з позовом до суду він звернувся 01 липня 2020 року, тобто з пропуском встановленого статтею 233 КЗпП строку для звернення до суду з позовом про поновлення на роботі. Посилання позивача на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (справа №620/3135/19), після ухвалення якої він дізнався, що ліквідація МНВК здійснювалась на підставі протиправного рішення, а тому про порушення його права йому стало відомо лише після 20 червня 2020 року, а до того часу звільнення вважав законним, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду за вирішенням спору про поновлення на роботі, оскільки стаття 233 КЗпП пов`язує початок перебігу строку звернення до суду у справах про звільнення з днем вручення копії наказу про звільнення або днем видачі трудової книжки, а не з будь-якими іншими обставинами. Зазначені позивачем обставини не можуть кваліфікуватися як такі, що об`єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду, при цьому колегія суддів враховує, що ОСОБА_1 не брав участі у справі № 620/3135/19. Тому висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду з поважних причин, є помилковим.

Аргументи учасників справи

09 серпня 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу на постанову Чернігівського апеляційного суду від 11 липня 2022 року, в якій просив: постанову апеляційного суду скасувати повністю; направити справу на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що приписи частини першої статті 369 ЦПК України розгляду справи без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами можуть бути застосовані судами апеляційної інстанції лише у випадку, якщо позивачем заявлені виключно вимоги майнового характеру і розмір ціни позову складає менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Якщо ж у справі наявні вимоги немайнового характеру, то розгляд такої справи у суді апеляційної інстанції здійснюється з повідомленням учасників справи. Зазначені висновки викладені у постановах Верховного Суду 05 лютого 2020 року в справі № 753/17720/18, від 04 листопада 2020 року у справі № 642/1491/17, від 21 липня 2021 року у справі №761/47244/19, від 08 грудня 2021 року в справі № 743/1036/20, від 09 лютого 2022 року у справі № 61-8620св20, від 13 липня 2022 року №734/1505/20. Із змісту моєї позовної заяви убачається, що основна позовна вимога була поновлення на роботі. Така вимога є вимогою немайнового характеру.

Вказує, що в ухвалі про відкриття апеляційного провадження від 15 лютого 2022 року не зазначено про намір суду розглядати справу без повідомлення учасників. Жодних інших ухвал від апеляційного суду позивачу не надходило. Як зазначено в оскарженій постанові апеляційного суду від 11 липня 2022 року, він «розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами» зазначену справу. Це позбавило позивача мати розумну можливість представляти свої інтереси як учасника справи в умовах, які передбачені процесуальним законодавством, зокрема в умовах відкритого та публічного судового розгляду. Вказане, у свою чергу, перешкодило стороні належним чином користуватися передбаченими статтею 43 ЦПК України процесуальними правами.

У листопаді 2022 року Управління освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради засобами поштового зв`язку подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило касаційну скаргу відхилити, а оскаржену постанову Чернігівського апеляційного суду залишити без змін.

Відзив мотивований тим, що Управління освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради категорично не погоджується із касаційною скаргою ОСОБА_1 , виходячи з наступних аргументів. Питання щодо законності позовних вимог та судового рішення в аналогічній справі № 734/1791/20 за позовом ОСОБА_2 до Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, Управління освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради, Козелецької селищної ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу вже були предметом касаційного розгляду, за результатом розгляду якої Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду прийняв постанову, якою судові рішення скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Позовні вимоги ОСОБА_2 у справі № 734/1791/20, а також відповідачі та позовні вимоги ОСОБА_1 та відповідачі у цій справі № 734/1796/20 є однаковими (ідентичними), так само як і позиція Управління освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради, обґрунтованість якої і навпаки безпідставність позиції позивача вже підтверджена Верховним Судом.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.

20 січня 2023 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 29 серпня 2022 року зазначено, що підставою касаційного оскарження постанови Чернігівського апеляційного суду від 11 липня 2022 року заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі №, від 18 січня 2021 року у справі № 334/2839/17, від 17 грудня 2020 року у справі № 595/223/17, від 29 липня 2020 року у справі № 524/1424/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Також заявник указує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки. Крім того зазначає, що справу розглянуто за відсутності учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання та у порядку письмового провадження, всупереч правовим висновкам Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу (частина третя статті 368 ЦПК України).

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно (частина п`ята статті 128 ЦПК України).

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2022 року в справі № 734/1793/20 (провадження № 61-7972св22) зазначено, що: «апеляційний суд здійснив розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними у справі матеріалами, що підтверджує зміст постанови Чернігівського апеляційного суду від 15 липня 2022 року. Між тим, на порушення статей 368, 369 ЦПК України, суд не звернув увагу на те, що поданий ОСОБА_1 позов про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, містить вимоги як майнового так і немайнового характеру, а тому дійшов помилкового висновку про можливість розгляду цієї справи без повідомлення її учасників. ОСОБА_1 належним чином не повідомлена про час і місце розгляду справи, що суперечить статтям 7, 128, частині третій статті 368 ЦПК України. Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції та безумовною підставою для скасування судового рішення. Це позбавило ОСОБА_1 права мати реальну можливість представляти свої інтереси як учасника справи в умовах, які передбачені процесуальним законодавством, зокрема в умовах відкритого та публічного судового розгляду, та належним чином користуватися передбаченими статтею 43 ЦПК України процесуальними правами. Апеляційний суд при вирішенні справи не врахував висновків щодо застосування статті 368 ЦПК України, порушив норми процесуального права та дійшов передчасних висновків про скасування рішення суду першої інстанції. Такі ж висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13 вересня 2022 року у справі № 569/12193/21 (провадження № 61-6114св22)».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 202/4233/16 (провадження № 14-222цс21) вказано, що:

«24.18. Системний аналіз змісту зазначених норм дає підстави для висновку про те, що приписи частини першої статті 369 ЦПК України щодо письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення сторін можуть бути застосовані судами апеляційної' інстанції лише у випадку розгляду апеляційних скарг на рішення суду, якщо наявні виключно вимоги майнового характеру і розмір ціни позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

24.19. Якщо ж у справі наявні вимоги немайнового характеру, то розгляд такої справи у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

24.20. Відповідний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 761/47244/19 (провадження № 61-5178св21), від 18 серпня 2021 року у справі № 199/7148/20 (провадження № 61-7998св21), 24 травня 2021 року у справі №391/35/19 (провадження № 61-7814св20).

24.30. Розгляд судом апеляційної інстанції цієї справи без повідомлення учасників справи та за відсутності ОСОБА_1 , не повідомленого про дату, час і місце судового засідання, згідно з пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України є безумовною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

24.31. Зазначене позбавило позивача права мати реальну можливість представляти свої інтереси як учасника справи в умовах, які передбачені процесуальним законодавством, зокрема в умовах відкритого та публічного судового розгляду. Вказане, у свою чергу, перешкодило стороні належним чином користуватися передбаченими статтею 43 ЦПК України процесуальними правами».

У справі, що переглядається;

ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 21 лютого 2022 рокузакінчено проведення підготовчих дій, які пов`язані з забезпеченням апеляційного розгляду справи. Справу призначено до розгляду в приміщенні Чернігівського апеляційного суду за адресою: вул. Гетьмана Полуботка, 2, м. Чернігів. Вказано, що справу розглядати у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи (а. с. том 78);

в оскарженій постанові апеляційного суду вказано, що апеляційний суд розглянув справу у порядку письмового провадження за наявними у справі (а. с. 115, том 2);

ОСОБА_1 пред`явив, зокрема, немайнову вимогу (про поновлення на роботі);

розгляд цієї справи судом апеляційної інстанції мав відбуватися з повідомленням учасників справи і колегія суддів вважає помилковим висновок апеляційного суду про можливість розгляду цієї справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.

аналіз матеріалів справи свідчить, що повідомлення (виклик) учасників справи на 11 липня 2022 року не здійснювалося.

За таких обставин, ОСОБА_1 не було належним чином повідомлено про розгляд справи судом апеляційної інстанції 11 липня 2022 року.

Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення (частина четверта статті 401 ЦПК України).

Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстав для висновку про те, що оскаржена постанова суду апеляційної інстанції постановлена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржену постанову апеляційного суду скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Чернігівського апеляційного суду від 11 липня 2022 року скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Чернігівського апеляційного суду від 11 липня 2022 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков