Рішення

від 12.01.2023 по справі 545/437/21

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/437/21

Провадження № 2/545/53/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2023 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Стрюк Л.І.,

з участю секретаря Романенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Коломацької сільської ради Полтавського району, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визначення розміру та визнання права власності на частку у майні колгоспного двору, визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та державної реєстрації права власності, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2021 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 , після смерті якого залишилося спадкове нерухоме майно, що складається з домоволодіння, яке станом на 01.07.1990 відносилося до колгоспного двору, та земельних ділянок: для будівництва і обслуговування житлового будинку 0,14 га, для ведення особистого селянського господарства 0,43 га. Головою колгоспного двору був ОСОБА_4 , членами колгоспного двору: ОСОБА_3 дружина, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 сини. Відповідно, розмір частки кожного з членів колгоспного двору у нерухомому майні має становити 1/4. Після смерті батька 01.08.2019 року звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом після померлого батька, проте з`ясувалось, що спадкова справа вже відкрита за заявою брата - ОСОБА_2 , на ім`я якого складений заповіт. У цей же час дізнався про те, що на підставі рішення виконавчого комітету Васильківської сільської Ради народних депутатів №61 від 17.12.1993 про передачу у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки розміром 2,0 га, в т.ч. для обслуговування житлового будинку 0,20 га, для ведення особистого селянського присадибного господарства 1,8 га за життя батько приватизував на своє ім`я земельні ділянки, які належать до майна колгоспного двору. Вважає, що зазначене рішення органу місцевого самоврядування порушує його права як співвласника нерухомого майна.

Уточнивши позовні вимоги, просив визначити, що розмір частки кожного з членів у майні колишнього колгоспного двору за адресою: АДРЕСА_1 становить 1/4 ідеальну частку; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 ідеальну частку у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входить житловий будинок А-1, сараї Б, В, Д, Ж, К, П, М, О, погріб «б», літня кухня Г, веранда «г», гараж Е, вбиральня Л, погріб «м», літній душ Н, колодязь питний №1, огорожі №2 та №3, ворота огорожі №4 як на частку в майні колгоспного двору; визнати незаконним та скасувати рішення комітету Васильківської сільської Ради народних депутатів №61 від 17.12.1993 про передачу у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки розміром 2,0 га, у т.ч. для обслуговування житлового будинку 0,20 га, для ведення особистого присадибного господарства 1,8 га; визнати незаконним та скасувати рішення 31 сесії 5 скликання Васильківської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 20.10.2010 про затвердження технічної документації з землеустрою на земельні ділянки площею 0,1400 га, кадастровий номер 5324080501:01:001:00160583 (для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд) та площею 0,43000 га, кадастровий номер 5324080501:01:001:00160584 (для ведення особистого селянського господарства) с. Василівка Полтавського району та області в частині передачі ОСОБА_4 у власність зазначених земельних ділянок, скасувавши відповідну реєстрацію в Державному земельному кадастрі; стягнути судові витрати.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 26.02.2021 відкрито провадження у справі.

Також у травні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Василівської сільської Ради народних депутатів від 10.02.1989 про передачу в особисту власність ОСОБА_4 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати свідоцтво на право особистої власності на жилий будинок, видане виконкомом Василівської сільської Ради народних депутатів 10.02.1989 за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_4 . Ухвалою судді від 09.06.2021 відкрито провадження, цивільні справи об`єднані в одне провадження.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 22.12.2021 за заявою представника позивача позовну заяву ОСОБА_1 до Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у частині визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Василівської сільської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно залишено без розгляду.

Співвідповідач ОСОБА_2 надав відзив, у якому позов не визнав повністю, посилаючись на те, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на дату своєї смерті володів на праві особистої власності житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва на право власності на жилий будинок, видане виконавчим комітетом Василівської сільської ради народних депутатів від 10.02.1989; земельною ділянкою для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за кадастровим номером 5324080501:01:001:0583 площею 0,14 га, що розташована на території Полтавської області, Полтавського району, с. Василівка, на підставі рішення органу місцевого самоврядування Василівської сільської ради від 20.10.2010 31 сесії 5 скликання, правовстановлюючий документ: Державний акт від 18.10.2011 ЯК 238205; земельною ділянкою для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 5324080501:01:001:0584 площею 0,43 га, що розташована на території Полтавської області, Полтавського району, с. Василівка, на підставі рішення органу місцевого самоврядування Василівської сільської ради від 20.10.2010 31 сесії 5 скликання, правовстановлюючий документ: Державний акт від 18.10.2011 ЯК 238205. ОСОБА_4 за життя зробив розпорядження на випадок своєї смерті та заповів все своє майно ОСОБА_2 . Позивач з моменту повноліття з 16.03.1996 був обізнаний, що ОСОБА_4 є власником спірного житлового будинку, а з жовтня 2010 року є власником спірних земельних ділянок, відтак позивач пропустив загальний строк позовної давності. Також посилався на те, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у порядку безоплатної приватизації як житель Василівської сільської ради (а не як член колгоспного двору) безоплатно отримав у приватну власність земельні ділянки. У задоволенні позову просив відмовити.

Представник Головного управління Держгеокадстру у Полтавській області надав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що Головне управління Держгеокадстру у Полтавській області є неналежним відповідачем у справі.

Позивач у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі, надавши пояснення, що за змістом аналогічні тим, які викладені у позовній заяві.

Співвідповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися з невідомих суду причин.

У судовому засіданні представник співвідповідача ОСОБА_2 заперечувала проти позову, надавши пояснення, що за змістом аналогічні тим, які викладені у відзиві. Вважає, що позивач не довів ту обставину, що станом на 28.10.1988 він був членом колгоспного двору, оскільки у довідці Коломацької сільської ради від 02.02.2021 зазначено про те, що ОСОБА_1 був членом колгоспного двору станом на 01.07.1990, проте не вказані особи, які були членами колгоспного двору станом на 28.10.1988. Також заявила про застосування строків позовної давності та відмову в позові у зв`язку з їх пропуском.

Представник співвідповідача - Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області у судовому засіданні пояснила, що при вирішенні спору покладається на розсуд суду. Також повідомила, що внаслідок реорганізації Коломацька сільська рада є правонаступником Василівської сільської ради Полтавського району Полтавської області. Згідно з даними погосподарського обліку Василівської сільської ради, власником домоволодіння у АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 . Домоволодіння у АДРЕСА_1 , згідно з погосподарською книгою № НОМЕР_1 , особовий рахунок № НОМЕР_2 Василівської сільської ради, станом на 01.07.1990 належало до колгоспного двору. Членами колгоспного двору на 1 липня 1990 року були: голова колгоспного двору ОСОБА_4 , члени колгоспного двору: ОСОБА_3 дружина; ОСОБА_2 син; ОСОБА_1 син. У користуванні ОСОБА_4 згідно з даними погосподарського обліку станом на 28 квітня 2019 року перебували земельні ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку 0,14 га; для ведення особистого селянського господарства 0,43 га; для ведення особистого селянського господарства 1 га; відомості про будівлі та споруди, які знаходяться на вказаних земельних ділянках, у погосподарській книзі відсутні

Представник співвідповідача - Головного управління Держгеокадстру у Полтавській області у судове засідання не з`явився попередньо надавши заяву про розгляд справи без його участі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 (а.с.62).

Згідно зі свідоцтвом на право особистої власності на житловий будинок від 10.02.1989, будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований у АДРЕСА_1 , дійсно належить колгоспному двору, голова якого ОСОБА_4 , на праві особистої власності. Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Полтавської районної Ради народних депутатів №395 від 28.10.1988 (т.1 а.с. 253).

Відповідно до довідки Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області від 02.02.2021 №02-40/102, згідно з даними погосподарського обліку Василівської сільської ради, власником домоволодіння у АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 . Домоволодіння у АДРЕСА_1 , згідно з погосподарською книгою № НОМЕР_1 , особовий рахунок № НОМЕР_2 Василівської сільської ради, станом на 01.07.1990 належало до колгоспного двору. Членами колгоспного двору на 1 липня 1990 року були: голова колгоспного двору ОСОБА_4 , члени колгоспного двору: ОСОБА_3 дружина; ОСОБА_2 син; ОСОБА_1 син. У користуванні ОСОБА_4 згідно з даними погосподарського обліку станом на 28 квітня 2019 року перебували земельні ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку 0,14 га; для ведення особистого селянського господарства 0,43 га; для ведення особистого селянського господарства 1 га; відомості про будівлі та споруди, які знаходяться на вказаних земельних ділянках, у погосподарській книзі відсутні (т. 1 а.с.63-64).

Згідно з довідкою Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області від 22.10.2019 №1049 ОСОБА_4 постійно проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_1 , до моменту смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент смерті ОСОБА_4 в домоволодінні за вказаною адресою були зареєстровані і проживали: дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (.1 а.с.180).

Згідно з технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 спадкове майно складається в цілому з: житлового будинку «А-1» загальною площею 57,2 м.кв., житловою 34,7 м.кв. та господарських будівель та споруд: сараїв «Б», «В», «Д», «Ж», «К», «П», «М», «О», погріб «б», літньої кухні «Г», веранди «г», гаражу «Е», вбиральні «Л», погребу «м», літнього душу «Н», колодязя питного №1, огорожі №2 та №3, ворота огорожі №4 (т.1 а.с. 68-73).

Після смерті ОСОБА_4 заведена спадкова справа №234/2019 за заявою ОСОБА_2 від 24.05.2019 про прийняття спадщини згідно з заповітом. ОСОБА_3 28.10.2019 подала заяву про відмову від обов`язкової частки у спадщині згідно зі ст.1241 ЦК України та заяву про те, що вона претендує на виділ 1/2 частки із спільного майна. Також із заявою про прийняття спадщини згідно з законом 01.08.2019 звернувся ОСОБА_1 .

Із матеріалів спадкової справи вбачається, що 03.02.2021 ОСОБА_1 подав заяву, у якій просить не видавати свідоцтво про право на спадщину, оскільки він має намір звертатися до суду (т.1 а.с.170-185).

Відповідно до ч.1ст.120 ЦК УкраїниУРСР 1963 року (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної власності (ст.112 ЦК, відповідно до якої майно може належати на праві спільної власності двом або кільком громадянам), тобто без визначення часток.

Згідно ч.1, 2ст.123 ЦК УРСР 1963 року(у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) розмір частки члена колгоспного двору в майні двору визначається при виході його зі складу двору без утворення нового двору (виділ). Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток всіх членів двору включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Колгоспний двір був припинений 15.04.1991 року, коли введений в діюЗакон України «Про власність».

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в пп. а), б) п. 6 Постанови № 20 від 22.12.1995 р. «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався спершу Вказівками по веденню книг погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13 квітня 1979 року № 112/5 (Вказівки № 112/5), в подальшому Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року за № 5-24/26 та Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69 (Вказівки № 69).

Згідно з Вказівками № 112/5 і № 69 суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім`ї). Особи, які працювали в колгоспі, але не були членами колгоспу, належали до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади.

Станом на 15.04.1991, коли статус колгоспних дворів було законодавчо ліквідовано, спадкодавець та всі члени колгоспного двору проживали у зазначеному господарстві та були членами колгоспного двору, де проживають дотепер, а тому не втратили права на це майно.

Оскільки розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних, то, відповідно, ОСОБА_4 як член колишнього колгоспного двору мав право на 1/4 частину жилого будинку з приналежними до нього будівлями і спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 ; ОСОБА_3 як член колишнього колгоспного двору має право на 1/4 частину жилого будинку з приналежними до нього будівлями і спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 ; ОСОБА_2 як член колишнього колгоспного двору має право на 1/4 частину жилого будинку з приналежними до нього будівлями і спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 ; та ОСОБА_1 як член колишнього колгоспного двору має право на 1/4 частину жилого будинку з приналежними до нього будівлями і спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 .

Посилання представника відповідача на те, що позивач не довів ту обставину, що станом на 28.10.1988 він був членом колгоспного двору, суд вважає хибними, оскільки як на зазначену дату, так і на 01.07.1990 та на 15.04.1991 домоволодіння належало до колгоспного двору, тому ОСОБА_1 , який був на той час неповнолітнім, зареєстрований та фактично проживав у ньому, не може вважатися таким, що на законних підставах позбавлений права на частку у ньому.

Не вбачає суд правових підстав для застосування строку позовної давності до спірних правовідносин з огляду на таке.

Відповідно до статті 256ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Статтею 253ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.261ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

З огляду на те, що позивач дізнався про порушення свого права 01.08.2019(коли звернувся із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса), до теперішнього часу зареєстрований та проживає у спірному домоволодінні, тому суд вважає, що право на позов у нього виникло саме з цього дня.

Відповідачем не доведено, що позивач був обізнаний раніше з порушенням його прав.

Щодо вимог про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та державної реєстрації права власності, суд дійшов таких висновків.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Васильківської сільської Ради народних депутатів №61 від 17.12.1993 «Про приватизацію земельних ділянок жителям Василівської сільської Ради» передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку розміром 2,0 га, в т.ч. для обслуговування житлового будинку 0,20 га, для ведення особистого селянського присадибного господарства - 1,8 га (т.1 а.с. 65).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.02.2021, земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за кадастровим номером 5324080501:01:001:0583 площею 0,14 га, що розташована на території АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі рішення органу місцевого самоврядування Василівської сільської ради від 20.10.2010 31 сесії 5 скликання, правовстановлюючий документ: Державний акт від 18.10.2011 ЯК 238205 (т.1 а.с.99-101).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.02.2021, земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 5324080501:01:001:0584 площею 0,43 га, яка розташована на території Полтавської області, Полтавського району, с. Василівка, належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі рішення органу місцевого самоврядування Василівської сільської ради від 20.10.2010 31 сесії 5 скликання, правовстановлюючий документ: Державний акт від 18.10.2011 ЯК 238206 (т.1 а.с.244-250).

Позивачем не надано доказів на підтвердження того, які саме земельні ділянки перебували у користуванні членів колгоспного двору станом на 15.04.1991, а також що саме ці земельні ділянки згодом були передані в особисту приватну власність ОСОБА_4 на підставі рішення виконавчого комітету Васильківської сільської Ради народних депутатів №61 від 17.12.1993.

За таких обставин позов у частині визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та державної реєстрації права власності слід відмовити.

Питання щодо судових витрат суд не вирішує у зв`язку із заявою представника співвідповідача ОСОБА_2 адвоката Хворост Д.М., поданою нею відповідно до вимог частини 8 статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 258-260 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Коломацької сільської ради Полтавського району, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визначення розміру та визнання права власності на частку у майні колгоспного двору, визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та державної реєстрації права власності задовольнити частково.

Визначити, що розмір частки кожного з членів у майні колишнього колгоспного двору за адресою: АДРЕСА_1 становить 1/4 ідеальну частку.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 ідеальну частку у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входить житловий будинок «А-1», сараї «Б», «В», «Д», «Ж», «К», «П», «М», «О», погріб «б», літня кухня «Г», веранда «г», гараж «Е», вбиральня «Л», погріб «м», літній душ «Н», колодязь питний №1, огорожі №2 та №3, ворота огорожі №4 як на частку в майні колгоспного двору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення.

Суддя: Л. І. Стрюк