Постанова

від 24.01.2023 по справі 120/19730/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/19730/21-а

Головуючий у 1-й інстанції: Сало Павло Ігорович

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

24 січня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (далі - позивачі 1 - 12) до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивачі звернулися із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просили про:

- визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати відповідача прийняти рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність позивачів та надання позивачам у власність земельних ділянок площею 2,00 га кожному для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення на території Староприлуцької сільської ради Вінницького (Липовецького) району Вінницької області (за межами населеного пункту);

- зобов`язати відповідача передати безоплатно у власність позивачам земельні ділянки площею 2,00 га кожному для ведення особистого селянського господарства на території Староприлуцької сільської ради Вінницького (Липовецького) району Вінницької області (за межами населеного пункту).

ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13.04.2022 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення 18 сесії 8 скликання Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, зафіксоване у протоколі пленарного засідання ради від 06.10.2021, про відмову у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення у власність позивачам земельних ділянок із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства площею по 2,0 га кожному на території Староприлуцької сільської ради Вінницького (Липовецького) району Вінницької області.

Зобов`язано Турбівську селищну раду Вінницького району Вінницької області затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність позивачів земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення площею 2,0 га кожному, що розташовані за межами с. Стара Прилука Вінницького (колишнього Липовецького) району Вінницької області.

В іншій частині позову, а саме щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язання відповідача передати безоплатно у власність позивачам земельні ділянки - відмовлено.

Відстрочено виконання рішення суду у зобов`язальній частині до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.

Приймаючи оскаржуване рішення в частині задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що будучи уповноваженим органом місцевого самоврядування на розпорядження бажаної для позивача земельної ділянки, відповідач був зобов`язаний у двотижневий строк з дня отримання належним чином розробленого та погодженого у встановленому законом порядку проєкту землеустрою щодо відведення у власність позивачів земельних ділянок прийняти рішення про затвердження такого проєкту та передачу у власність позивачів відповідних земель.

Водночас перевірка на відповідність проєкту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проєкту.

Натомість відповідач з непередбачених законом підстав надав позивачам відмову, навіть не обґрунтувавши її з посиланням на підстави, визначені у ч. 7 ст. 118 ЗК України, як-от невідповідність проєкту вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що Турбівська селищна рада в межах норм чинного законодавства виконала всі необхідні заходи щодо розгляду клопотань позивачів з приводу затвердження проекту землеустрою щодо передачі у власність земельних ділянок.

Зазначено, що жодною нормою закону не визначено процедури впливу на голос депутата під час розгляду на сесії ради.

Крім того вказано, що в ході підготовки апеляційної скарги відповідачу стало відомо, що ОСОБА_2 використала своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки на підставі рішення Турбівської селищної ради від 26.06.2012.

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Позивачі правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою суду від 01.08.2022 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1ст. 311 КАС України.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

На підставі рішення Староприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області від 31.08.2020 за замовленням позивачів було розроблено проєкт землеустрою щодо відведення у їх власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території с. Стара Прилука (за межами населеного пункту) площею по 2,0 га кожному.

06.10.2021 на затвердження Турбівської селищної ради винесено проєкт рішення "Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ", однак таке рішення не було прийняте, оскільки не отримало достатньої кількості голосів депутатів.

Згідно протоколу засідання ради від 06.10.2021, вказаний проєкт рішення не був підтриманий депутатами: "за" 4, "проти" 1, "утримались" 13. Рішення не прийнято.

Позивачі, не погоджуючись із таким рішенням відповідача звернулися до суду з цим позовом з метою захисту своїх порушених прав.

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На підставі вказаної норми апеляційний суд не надає правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову.

Апеляційний суд частково погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову за такими доводами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. "а" ч. 3 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються громадянам у власність та надаються у користування для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями статті 118 ЗК України. Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Правовий статус відповідних рад визначається Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР).

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Частинами 1 та 2 статті 59 Закону № 280/97-ВР установлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, аналізуючи в сукупності норми ч. 9 ст. 118 ЗК України та ч. 1, 2 ст. 59 Закону № 280/97-ВР, суд зазначає, що при вирішенні клопотання громадянина про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки із земель комунальної власності, у місцевої ради виникає обов`язок розглянути таке клопотання у передбачений законом строк (протягом двох тижнів з дня отримання проєкту) і прийняти одне з наступних рішень: 1) про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність; 2) про відмову у передачі земельної ділянки у власність; 3) про залишення відповідного клопотання без розгляду.

Водночас рішення про затвердження проєкту землеустрою вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість депутатів від загального складу ради і, в такому разі, викладається у формі окремого документа.

Натомість проєкт рішення, який не отримав необхідної кількості голосів депутатів на свою підтримку, вважається відхиленим та не викладається у формі окремого документу про відмову у задоволенні клопотання, а відповідний результат голосування фіксується у протоколі, що ведеться на пленарному засіданні ради.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09.12.2020 у справі № 300/178/20.

Згідно матеріалів справи, 06.10.2021 на розгляд 18 сесії Турбівської селищної ради 8 скликання було винесено та розглянуто проєкт рішення сесії сільської ради проєкт рішення "Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ", який передбачав затвердження поданого позивачами проєкту землеустрою та передачу у їх власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства площею по 2,0 га кожному на території Староприлуцької сільської ради (за межами населеного пункту).

Разом з тим, як вбачається з протоколу засідання ради від 06.10.2021, вказаний проєкт рішення не був підтриманий депутатами: "за" 4, "проти" 1, "утримались" 13. Рішення не прийнято.

Відсутність необхідної кількості голосів для прийняття рішення є засвідченням факту відмови органу місцевого самоврядування у затвердженні проєкту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність громадянина.

Тобто у даному випадку клопотання позивача вважається відхиленим, а рішення ради не повинно викладатися у формі окремого документу, а фіксується в протоколі пленарного засідання ради.

Зважаючи на вищевикладене колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відсутності в діях Турбівської селищної ради пасивної поведінки, яка б проявлялася у неприйнятті рішення. Адже внаслідок не набрання проєктом рішення за результатом голосування 06.10.2021 необхідної кількості голосів депутатів, вважається, що позивачам відмовлено у затвердженні проєкту землеустрою та передачі у їх власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства площею по 2,0 га кожному на території Староприлуцької сільської ради (за межами населеного пункту).

Водночас слід зазначити, що за даних обставин, невірно обраний спосіб захисту своїх порушених прав та інтересів у сфері публічно-правових відносин не може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, оскільки така відмова у наданні судового захисту не буде узгоджуватися із завданнями адміністративного судочинства та принципом верховенства права.

Разом з тим, рішення відповідача про відмову у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення у власність позивачки земельної ділянки не обґрунтовується жодними правовими підставами та обумовлене не є якимось об`єктивними перешкодами, а винятково небажанням депутатів голосувати за його прийняття.

При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, суд не ставить під сумнів право будь-якого депутата Турбівської селищної ради утриматись під голосування за конкретний проєкт рішення ради, оскільки це є його законним правом.

Однак, не набрання проєктом рішення необхідної кількості голосів свідчить про відмову ради у затвердженні проєкту землеустрою та вважається рішенням суб`єкта владних повноважень, яке відповідно до положень ч. 10 ст. 118 ЗК України та ст.ст. 5, 19 КАС України може бути оскаржене до суду.

Колегія суддів зазначає, що утримуючись під голосування за позитивний проєкт рішення ради про затвердження проєкту землеустрою, депутат ради повинен усвідомлювати, що у даному випадку така його поведінка матиме конкретні юридичні наслідки у разі не набрання рішенням достатньої кількості голосів, а саме наслідки у вигляді рішення ради про відмову у затвердженні проєкту землеустрою, яке може бути предметом оцінки судом та апріорі вважатиметься невмотивованою відмовою у наданні земельної ділянки у власність, оскільки це рішення не буде обґрунтовуватися жодними підставами для його прийняття.

Наведене додатково підтверджується й тим, що на розгляд сесії ради виноситься проєкт, попередньо погоджений профільною комісією ради, яка вивчає відповідне питання на предмет наявності/відсутності законних підстав для прийняття того чи іншого рішення.

Отже, сам факт винесення на голосування депутатів проєкту рішення ради про затвердження проєкту землеустрою є свідченням того, що законних підстав для відмови у затвердженні проєкту немає.

Тому голосування за такий проєкт рішення в спосіб "утримуюсь", з одного боку, не забороняється, але з іншого може мати описані вище правові наслідки у вигляді рішення ради про відмову у затвердженні проєкту землеустрою, яким порушуються законні права та інтереси особи.

Відтак, за обставин, коли позивачі дотрималися встановленої законом процедури та подали на затвердження Турбівської селищної ради погоджений проєкт землеустрою щодо відведення у їх власність земельних ділянок комунальної власності, а відповідач, будучи уповноваженим органом влади, без наведення жодних мотивів відмовив у його затвердженні, тому, негативні наслідки від такої поведінки органу влади не можуть перекладатися на приватну особу.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи очевидність протиправної поведінки відповідача, якою порушуються основоположні права позивачів, наявні правові підстави для виходу за межі пред`явлених позовних вимог з метою ефективного захисту прав позивачів у спірних публічно-правових відносинах та надання оцінки рішенню 18 сесії 8 скликання Турбівської селищної ради, зафіксованому у протоколі пленарного засідання ради від 06.10.2021, про відмову у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення у власність позивачів земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства площею по 2,0 га, розташованих на території Турбівської територіальної громади.

Поряд з цим необхідно зазначити, що відповідно до абз. 3 ч. 7 ст. 118 ЗК України проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Згідно ч. 9 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Таким чином, будучи уповноваженим органом місцевого самоврядування на розпорядження бажаної для позивача земельної ділянки, відповідач був зобов`язаний у двотижневий строк з дня отримання належним чином розробленого та погодженого у встановленому законом порядку проєкту землеустрою щодо відведення у власність позивачів земельних ділянок прийняти рішення про затвердження такого проєкту та передачу у власність позивачів відповідних земель.

Водночас перевірка на відповідність проєкту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проєкту.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 818/1903/17 та від 16.11.2020 справа № 640/5615/19.

Натомість відповідач з непередбачених законом підстав надав позивачам відмову, навіть не обґрунтувавши її з посиланням на підстави, визначені у ч. 7 ст. 118 ЗК України, як-от невідповідність проєкту вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

При цьому, виходячи з аналізу статті 118 ЗК України та інших пов`язаних з нею норм цього Кодексу, можна дійти висновку, що порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів: звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування; розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Тобто, процедура безоплатного отримання земельних ділянок громадянами чітко регламентується законом. Така процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо вирішення "земельного" питання. У світлі вимог частини другої статті 19 Конституції України дотримання зазначеними органами встановленої законом процедури є обов`язковим.

Отже відповідач неправомірно відмовив позивачам у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність в порядку безоплатної приватизації.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення 18 сесії 8 скликання Турбівської селищної ради, зафіксоване у протоколі пленарного засідання ради від 06.10.2021, про відмову у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення у власність позивачів земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства площею по 2,0 га кожному на території Староприлуцької сільської ради (за межами населеного пункту) є протиправним і підлягає скасуванню.

При цьому, колегія суддів зазначає, що у спірних правовідносинах повноваження відповідача не можуть вважатися дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний до вчинення конкретних дій розглянути заяву громадянина про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою у встановленому законом порядку, а за умови відповідності заяви та доданих до неї документів вимогам законодавства прийняти рішення про задоволення заяви.

Підставою для відмови у задоволенні заяви можуть бути лише визначені законом обставини. Визначальним є те, що у кожному конкретному випадку звернення особи із заявою, з урахуванням фактичних обставин, згідно із законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Отже, зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту, застосовується лише за наявності необхідних підстав, але завжди з урахуванням фактичних обставин справи.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 02.07.2020 у справі № 825/2228/18 та від 31.07.2020 у справі № 810/2474/18.

Відтак, оскільки відповідач без законних підстав відмовив позивачам у затвердженні проєкту землеустрою, жодним чином не вмотивувавши своє рішення, хоча був зобов`язаний прийняти рішення про затвердження проєкту землеустрою у двотижневий строк з дня надходження до нього відповідного проєкту, а під час розгляду справи не встановлено будь-яких інших обставин, що безпосередньо впливали на позитивне вирішення питання про затвердження розробленого за замовленням позивачів проєкту землеустрою, обраний позивачами спосіб захисту порушених прав не суперечить вимогам закону та не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

При цьому враховується правовий висновок, наведений у постанові Верховного Суду від 26.10.2021 у справі № 160/5982/19.

Крім того аналогічні висновки були застосовані Сьомим апеляційним адміністративним судом у постановах від 27.05.2022 у справі № 120/11291/21-а та від 16.06.2022 у справі № 120/11303/21-а.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову в частині щодо визнати протиправним та скасувати рішення 18 сесії 8 скликання Турбівської селищної ради, зафіксоване у протоколі пленарного засідання ради від 06.10.2021, про відмову у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення у власність позивачів земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства площею по 2,0 га кожному на території Староприлуцької сільської ради (за межами населеного пункту) та зобов`язання Турбівську селищну раду затвердити відповідний проєкт землеустрою стосовно земельних ділянок позивачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Оцінючи аргумент апелянта про те, що один із позивачів ( ОСОБА_2 ) уже використала своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки на підставі рішення Турбівської селищної ради від 26.06.2012, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 116 ЗК України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наданим до апеляційного суду, вказаний позивач дійсно являється власником земельної ділянки площею 0,1276 га, з цільовим призначенням "для ведення особистого селянського господарства".

І хоча дана обставина не слугувала підставою для прийняття спірного рішення, вона також не досліджувалася судом першої інстанції, однак в разі її існування, затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки даному позивачу, може призвести до порушення ч. 4 ст. 116 ЗК України. Тому в цій частині рішення суду першої інстанції прийнято передчасно.

Таким чином колегія суддів вважає за необхідне зобов`язати Турбівську селищну раду Вінницького району Вінницької області повторно розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення площею 2,0 га кожному, що розташовані за межами с. Стара Прилука Вінницького (колишнього Липовецького) району Вінницької області (кадастровий номер: 0522286600:02:001:0196).

При цьому відповідачу при повторному розгляді даного питання слід враховувати висновки суду першої та апеляційної інстанції викладені у судових рішеннях в даній справі.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області задовольнити частково.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року скасувати в частині зобов`язання Турбівську селищну раду Вінницького району Вінницької області затвердити проєкт землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення площею 2,0 га за кадастровим номером 0522286600:02:001:0196, яка розташована за межами АДРЕСА_1 .

Прийняти в цій частині нову постанову, якою зобов`язати Турбівську селищну раду Вінницького району Вінницької області повторно розглянути питання про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення площею 2,0 га за кадастровим номером 0522286600:02:001:0196, яка розташована за межами АДРЕСА_1 .

В іншій частині рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року, а саме щодо:

- визнання протиправним та скасування рішення 18 сесії 8 скликання Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, зафіксоване у протоколі пленарного засідання ради від 06 жовтня 2021 року, про відмову у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення у власність позивачам земельних ділянок із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства площею по 2,0 га кожному на території Староприлуцької сільської ради Вінницького (Липовецького) району Вінницької області;

- зобов`язання Турбівську селищну раду Вінницького району Вінницької області затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення площею 2,0 га кожному, що розташовані за межами с. Стара Прилука Вінницького (колишнього Липовецького) району Вінницької області;

- відстрочення виконання рішення суду у зобов`язальній частині до припинення (скасування) воєнного стану в Україні -

- а також частині відмови у задоволенні позову щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання відповідача передати безоплатно у власність позивачам земельні ділянки - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.