Постанова

від 23.01.2023 по справі 643/11253/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 643/11253/20 Номер провадження 22-ц/814/734/23Головуючий у 1-й інстанції Штих Т.В. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2023 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючий суддя Лобов О.А.,

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.

з участю секретаря судового засідання Коротун І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами адвоката Циганенка Олексія Петровича, представника ОСОБА_1 , та Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленка Олександра Валентиновича на рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 12 квітня 2021р. (час ухвалення судового рішення з 14:49:18 год до (час не зазначений); дата виготовлення повного текста судового рішення 14.04.2021р.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко Олександра Валентиновича, ОСОБА_3 , Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання недійсними електронних торгів, протоколу, акту, свідоцтва, стягнення суми;

треті особи приватний нотаріус Харківського міського територіального округу Харківської області Ганшина Олена Юріївна, ОСОБА_4 .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд

у с т а н о в и в :

У липні 2020 р. ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом, просила визнати недійсними:

електронні торги, проведені Державним підприємством «СЕТАМ» 04.05.2020 р. із реалізації арештованого майна за лотом № 417117, а саме - гаражу № НОМЕР_1 , загальною площею 19,2 кв.м, який розташований по АДРЕСА_1 ;

протокол № 478345 від 04.05.2020 р. проведення електронних торгів реалізації арештованого майна за лотом №417117;

акт від 06.05.2020 р. про проведені електронні торги арештованого нерухомого майна, затвердженого приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В.;

свідоцтво, видане 07.05.2020 р. на ім`я ОСОБА_3 приватним нотаріусом Харківського міського територіального округу Харківської області Ганшиною О.Ю. про право власності на гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 19,2 кв м, який розташований по АДРЕСА_1 , на підставі акту про проведені електронні торги арештованого нерухомого майна від 06.05.2020р., затвердженого приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В., та державну реєстрацію 07.05.2020р. права власності ОСОБА_3 на нього.

В обґрунтування заявлених позовних вимог вказувала, що в рамках виконавчого провадження №60792042 приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. виніс постанови про опис та арешт майна боржника ОСОБА_4 , зокрема і гаража № НОМЕР_1 , загальною площею 19,2 кв м. В подальшому приватним виконавцем передано гараж на реалізацію ДП «СЕТАМ» відповідно до заявки №1189 від 02.03.2020р. Згідно з протоколом № 478345 від 04.05.2020р. ДП «СЕТАМ» торги відбулися, лот (гараж) № НОМЕР_2 був проданий відповідачу 2 - гр. ОСОБА_3 за 108 710,00 грн, які ним були сплачені в повному обсязі. Після цього, приватним виконавцем Ярмоленко О.В. складено і видано покупцю Акт від 06.05.2020р. про проведені електронні торги, на підставі якого 07.05.2020р. ПН Харківського міського територіального округу Харківської області Ганшиною О.Ю. видано ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 19,2 кв м, який розташований по АДРЕСА_1 , право власності за покупцем зареєстровано відповідно до ст.182Цивільного кодексуУкраїни в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Зазначала, що гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 19,2 кв м, який розташований по АДРЕСА_1 , був придбаний у період шлюбу з ОСОБА_4 , за їх спільні кошти, тому гараж є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя і належить чоловікові та дружині в рівних частках з моменту його придбання. Оскільки на торгах був реалізований гараж без визначення частки боржника та без її згоди, стверджує про наявність підстав для визнання торгів недійсними та задоволення інших позовних вимог.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 12 квітня 2021р. позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано недійсними електронні торги, проведені Державним підприємством «СЕТАМ» 04.05.2020р. із реалізації арештованого майна за лотом № 417117, а саме - гаражу № НОМЕР_1 , загальною площею 19,2 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1 ; протокол № 478345 від 04.05.2020р. проведення електронних торгів реалізації арештованого майна за лотом № 417117; акт від 06.05.2020р. про проведені електронні торги арештованого нерухомого майна, затверджений приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Ярмоленком О.В.; свідоцтво, видане 07.05.2020р. на ім`я ОСОБА_3 приватним нотаріусом Харківського міського територіального округу Харківської області Ганшиною О.Ю. про право власності на гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 19,2 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1 , на підставі акту про проведені електронні торги арештованого нерухомого майна від 06.05.2020р., затвердженого приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Ярмоленком О.В., та державну реєстрацію 07.05.2020р. права власності ОСОБА_3 на нього.

Стягнуто солідарно з Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленка О.В., ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 840,00,00 грн.

Адвокат Циганенко О.П., представник ОСОБА_1 , та приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. в апеляційних скаргах, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просять рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги адвоката Циганенка О.П., представника ОСОБА_1 , зазначено, що рішення у цій справі впливає на права ОСОБА_1 , оскільки останній є стягувачем у виконавчому провадженні і кошти від реалізації спірного майна були направлені на часткове виконання судового рішення № 638/5172/17.

Також зазначено, що позивач, на думку скаржника, була обізнана про наявність рішення суду щодо стягнення боргу у справі №638/5172/17 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення боргу, оскільки приймала в ній участь в якості відповідача і відносно неї було відмовлено в задоволенні позову.

Суд у своєму рішенні виходив з того, що оскільки спірна нерухомість була придбана під час шлюбу, то вона є спільною власністю подружжя, однак залишив поза увагою, що матеріали справи не містять доказів того, що спірна нерухомість належить до спільної власності подружжя, і надані позивачем копії договору купівлі-продажу спірної нерухомості не містять інформації про придбання нерухомості за спільні кошти.

Зазначав, що спірне майно реалізовано під час примусового виконання судового рішення у справі № 638/5172/17, а тому, враховуючи висновки наведені у постанові ВС від 19.05.2020р. у справі № 361/2822/17 (реалізована під час здійснення виконавчих дій нерухомість втрачає статус спільного майна подружжя), з огляду на фактичну реалізацію майна на час звернення до суду, підстави для задоволення позову відсутні.

Вказував, що судом безпідставно покладено на приватного виконавця обов`язок вчиняти заходи із з`ясування сімейного стану боржника та встановлення чи придбано це майно в період шлюбу.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. на дотримання ним вимог закону під час проведення виконавчих дій, звертав увагу, що йому не було надано жодних доказів належності будь-якого майна боржника до спільної сумісної власності.

Зазначав, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що реалізоване майно є спільною власністю подружжя.

Судом проігноровано той факт, що в провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебула справа № 638/5084/20 за позовом ОСОБА_2 , у тому числі і до ОСОБА_4 , чоловіка позивача, про визначення частки у власності та виключення майна з опису та з-під арешту, що свідчить про наявність спору щодо належності позивачу права спільної власності подружжя на спірну нерухомість і відсутність рішення по суті, тому рішення суду ґрунтується лише на припущеннях.

Суд першої інстанції не звернув уваги на правовий висновок, наведений у Постанові ВС від 19 травня 2020 року у справі № 361/2822/17, з якого вбачається, що реалізована під час здійснення виконавчих дій нерухомість втрачає статус спільного майна подружжя, а тому внаслідок установлення відсутності прав колишнього подружжя на спірне майно підстави для задоволення позову відсутні.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2021 року справу передано в провадження колегії суддів Харківського апеляційного суду.

Ухвалами Харківського апеляційного суду від 09.06.2021 року та 22.06.2021 року відкрито провадження у справі за апеляційними скаргами.

Ухвалами цього ж суду від 09 червня 2021 року та 22 червня 2021 року закінчено підготовчі дії у справі, справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовженого строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Розпорядженням голови Верховного Суду № 14/0/9-22 від 25.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської області), відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд.

Указом ПрезидентаУкраїни від18.04.2022року №259/2022«Про продовженнястроку діївоєнного станув Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом ПрезидентаУкраїни від17.05.2022року №341/2022«Про продовженнястроку діївоєнного станув Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Полтавського апеляційного суду від 01.08.2022 року справу передано до провадження колегії суддів під головуванням судді Лобова О.А., суддів учасників колегії Дорош А.І., Триголов В.М.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 05 серпня 2022 року апеляційні скарги прийнято до провадження колегії суддів під головуванням судді Лобова О.А., суддів учасників колегії Дорош А.І., Триголов В.М.. Справу призначено до розгляду.

У відзиві ДП «Сетам» на апеляційну скаргу адвоката Циганенка О.П., представника ОСОБА_1 , наведено аргументи на користь задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_3 від 01.07.1988р., 01 липня 1988 між позивачем та ОСОБА_4 укладено шлюб. (т.1 а.с.5)

Відповідно до договору купівлі-продажу від 20.03.1999р., серія ААН № 624149, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 07.02.2007р., ОСОБА_4 було придбано гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 19,2 кв м , який розташований у АДРЕСА_1 (т.2 а.с.10-11).

Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 06.12.2018р. у справі №638/5172/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення боргу вирішено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 25 795 510,80 грн. В задоволенні позовної вимоги до ОСОБА_2 відмовлено (т.1 а.с.112-118).

Наведені обставини визнаються учасниками справи.

02.12.2019 року Дзержинським районним судом м.Харкова видано виконавчий лист для примусового виконання вказаного рішення суду (т.1 а.с.61).

Примусове виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.12.2018р. у справі №638/5172/17 здійснював приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. в рамках виконавчого провадження №60792042.

04.12.2019р.приватним виконавцемвинесено постановупро відкриттявиконавчого провадженняВП №60792042,якою боржниказобов`язано податидекларацію продоходи тамайно тапопереджено боржникапро відповідальністьза неподаннятакої деклараціїабо внесеннядо неї завідомо неправдивихвідомостей. Постанову направлено сторонам виконавчого провадження. ОСОБА_4 постанову направлено рекомендованим поштовим відправленням. Згідно повідомлення про вручення №6100142616510 ОСОБА_4 особисто отримав відправлення 10.12.2019р. (т.1 а.с.64-65, 70, 72).

В цей же день приватним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника за ВП№60792042, відповідно до якої на майно, що зареєстровано за боржником на праві власності, накладено арешт у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження та внесено відповідні відомості про арешт до Державного реєстру обтяжень рухомою майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. ОСОБА_4 постанову направлено рекомендованим поштовим відправленням. Згідно повідомлення про вручення №6100142616510, останній її особисто отримав відправлення 10.12.2019р. (т.1 а.с.71,72).

04.12.2019р. приватним виконавцем на адресу боржника надсилався виклик щодо явки до приватного виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_4 на виклик 12.12.2019 року не з`явився, декларацій, про доходи та майно не подав, про причини неявки не повідомив виконавця (т.1 а.с.73).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно №191411285 від 04.12.2019р. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить:

- гараж № НОМЕР_1 , розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 17751075, на підставі договору купівлі-продажу № 772 від 20.03.1999р., виданий приватним нотаріусом ХМНО Бікінеєвою І.А.

- квартира АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 28812390, на підставі дублікату договору купівлі-продажу, р№4-2753 від 19.05.2009р.. виданого 6-ю ХДІІК 29.04.2009 року р№3-864.

- земельна ділянка площею 0.12 га, кадастровий номер: 6324683500:03:005:0023, цільове призначення - для індивідуального садівництва, розташована: Харківська область, Печенізький район, Мартівська с/рада, на підставі свідоцтва про право па спадщину за законом, номер №738, виданого 25.06.2015 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області (т.1 а.с.68-69).

24.01.2020р. на адресу приватного виконавця (на вимогу №2603 від 04.12.2019 року та №2604 від 04.12.2019 року) надійшла копія технічної документації з КП «ХМБТІ» ХМР на гараж № НОМЕР_1 , розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить па праві власності боржнику ОСОБА_4 (т.1 а.с.87-88).

03.02.2020р. приватним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , в результаті якого складено постанову про опис та арешт - майна боржника ВП№60792042, якою описано та арештовано майно боржника: гараж, реєстраційний номер майна 17751075; загальна характеристика: загальна площа 19,2 кв.м., фундамент - бетон, стіни - цегла, висота приміщення - 2,5 м. який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , гаражний бокс № НОМЕР_1 . (т.1 а.с.80, 82)

03.02.2020р. представник стягувача Циганенко О.П. надав приватному виконавцю заяву про небажання стягувача узгоджувати вартість описаного майна з боржником та призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання у виконавчому провадженні ВП №60792042 для оцінки описаного майна боржника (т.1 а.с.83).

13.02.2020р. приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання у виконавчому провадженні ВП№60792042, якою ТОВ «Експерт - 2012» залучено для проведення оцінки описаного майна боржника: гараж, реєстраційний номер майна - 17751075. Загальна характеристика: загальна площа - 19.2 кв.м., фундамент - бетон, стіни цегла, висота приміщення - 2,5 м. який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . гаражний бокс № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 (т.1 а.с.84-85).

02.03.2020р. приватний виконавець направив ДП "Сетам заявку з пакетом документів для проведення реалізації майна, описаного та арештованого приватним виконавцем при виконанні виконавчого провадження ВП№60792042, а саме: гараж, реєстраційний номер майна 17751075, який знаходиться за адресою АДРЕСА_3 та належить на праві власності боржнику: ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, р№772 від 20.03.1999р., виданий приватним нотаріусом «ХМНО Бікінеєва І.А. (т.1 а.с.12, 93).

25.03.2020р. з 09:00 до 18:00 год та 14.04.2020р. з 09:00 до 18:00 год. електронні торги проводилися ДП "Сетам за адресою: 01001, м.Київ, вулиця Стрілецька, 4-6, на електронному WEB сайті. Торги не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів ( т.1 а.с.95,96).

04.05.2020р. з 09:00 до 18:00 год електронні торги проводилися ДП "Сетам за адресою: 01001, м.Київ, вулиця Стрілецька, 4-6, на електронному WEB сайті. Відповідно до протоколу проведення електронних торгів №478345 від 04.05.2020 організатора електронних торгів ДП "Сетам" за лотом №417117 торги відбулися. Переможцем визначено ОСОБА_3 (т.1 а.с.15,97).

05.05.2020р. переможець електронних торгів ОСОБА_3 грошові кошти розмірі 103 274.50 грн перерахував на депозитний рахунок приватного виконавця Ярмоленка О.В. (т.1 а.с.98).

06.05.2020 приватним виконавцем складено Акт про проведенні електронні торги за ВП№ 60792042 (т.1 а.с.13-14, 99-101).

07 травня 2020 року приватним нотаріусом Ганшиною О.Ю. на ім`я ОСОБА_3 видане свідоцтво, яким посвідчено, що останній за результатами проведених електронних торгів придбав у власність гараж № НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 , що належав на праві власності боржнику: ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу р№772 від 20.03.1999р., посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Бікінеєвою І.А. ( т.1 а.с.16 зворот).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що приватний виконавець при проведенні виконавчих дій лише пересвідчився в тому, що гараж зареєстрований за боржником і не з`ясував його сімейний стан та не встановив чи придбано це майно в період шлюбу, отже залишив поза увагою, що передане на примусову реалізацію майно належало ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності, отже дії приватного виконавця щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника і передачі його на торги є незаконними. Оскільки інші вимоги позову є похідними, то вони також підлягають до задоволення.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та, перевіряючи доводи апеляційних скарг, виходить з такого.

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном.

Володіння та розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.

Відповідно до частини першої статті 355ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

У статті 60СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 підтверджено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Відповідно до статті 65СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, щоє об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Так, частиною 1 статті 356ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

З урахуванням наведеного, правовий режим спільної власності може передбачати визначення часток кожного із співвласників у праві спільної власності (спільна часткова) або відсутність такого визначення у праві спільної власності (спільна сумісна). Згідно з наведеним критерієм спільна власність поділяється на спільну часткову і спільну сумісну.

Розмір часток у праві спільної часткової власності вважається рівним. При цьому, якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.

За змістом статті 361ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Відповідно до положень частини другої статі 366ЦК України кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власностіз направленням суми виторгу на погашення боргу. У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов`язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц сформульовано висновок про те, що частка у праві спільної часткової власності є самостійним об`єктом цивільних прав, яка може бути об`єктом продажу з публічних (електронних) торгів, передачі стягувачу в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об`єкта нерухомого майна; у разі виявлення державним виконавцем майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами, і частка боржника у якому не визначена, для звернення стягнення на частку боржника державний виконавець звертається до суду з поданням про визначення частки боржника у такому майні.

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеногоз недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (частина перша статті 61 Закону України «Про виконавче провадження).

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто це правочин.

Подібні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц (провадження № 14-356цс18) та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц (провадження № 14-428цс18).

Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства (стаття 650 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12 (провадження № 14-624цс18) викладено правовий висновок про те, що правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц викладено правовий висновок про те, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів,а тому, окрім наявності порушення положень закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Отже, проведення прилюдних торгів з порушенням є підставою для визнання цих торгів недійсними лише за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Згідно зі статтею 1Закону України«Про виконавчепровадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом статей 48, 56, 57, 61Закону України«Про виконавчепровадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (частина перша статті 61 Закону України «Про виконавче провадження).

Відповідно до частини шостої статті 48Закону України«Про виконавчепровадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Згідно частини третьої статті 50Закону України«Про виконавчепровадження» у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Виконавець перед вирішенням питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника повинен з`ясувати питання, чи не володіє він даним нерухомим майном спільно з іншими особами, після чого вирішувати питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 462/518/18зазначив, що виконавець перед вирішенням питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника повинен з`ясувати питання, чи не володіє він даним нерухомим майном спільно з іншими особами, вирішувати питання про необхідність визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами. Питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця (частина перша статті 443 ЦПК України).

Звертаючись до суду з позовними вимогами про визнання недійсними електронних торгів, акта приватного виконавця і свідоцтва про право власності, ОСОБА_2 вказувала, що спірне майно, реалізоване на публічних торгах, є спільною сумісною власністю подружжя, при цьому, позивач в жодний спосіб не надавала виконавцю дозвіл (згоду) на реалізацію гаража і, відповідно, таку згоду нотаріально не посвідчувала, а тому вказані торги проведено із порушенням вимог сімейного законодавства та порушенням прав позивача як співвласника реалізованого майна.

Матеріалами справи підтверджується, що спірний гараж придбаний ОСОБА_4 під час перебування у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , тобто з огляду на презумпцію спільності майна цей гараж за відсутності рішення суду та/або угоди між подружжям вважається їхньою спільною сумісною власністю.

Матеріали справи свідчать, що перед вирішенням питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_4 приватний виконавецьв порушення вимог ст.50 ЗУ «Про виконавче провадження»не з`ясував належності арештованого гаража боржнику на праві особистої приватної власності, не з`ясував чи володіє він даним нерухомим майном спільно з іншими особами, чи перебував він у шлюбі на час придбання майна.

Питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, зокрема, дружиною, приватним виконавцем у встановленому законом порядку не вирішувалось.

Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 надала згоду на відчуження її частки у спільному майні подружжя, або що вказаний гараж належить на праві особистої приватної власності ОСОБА_4 матеріали справи не містять.

Факт реєстрації спірного нерухомого майна (гаража)на ім`я ОСОБА_4 не означає, що воно належить лише йому. Майно в цьому разі є спільною сумісною власністю подружжя та належить чоловікові та дружині в рівних частках з моменту його придбання.

Більш того, ОСОБА_2 у квітні 2020р. пред`явила у суд позов про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту. Цей факт свідчить про те, що ОСОБА_2 вчинила дії, направлені на відновлення їїпорушеного права.

З урахуванням наведених обставин реалізація описаного і арештованого майна гаража, не може вважатися законною.

Стосовно доводів апеляційних скарг про недобросовісність дій позивача у частині ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів апеляційний суд звертає увагу на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року по справі № 362/423/21, згідно яких позивач, яка не є учасником виконавчого провадження, позбавлена можливості вчиняти певні дії у межах цього виконавчого провадження задля усунення порушення її прав на майно.

Стверджуючи про неналежний спосіб захист, обраний позивачем, адвокат Циганенко О.П., представник ОСОБА_1 , помилково посилається на правові висновки, викладені у постанові ВП ВС від 15 вересня 2022 року (справа № 910/12525/20), оскільки у межах розгляду цієї справи за результатами проведених електронних торгів були укладені договори купівлі-продажу прав, тому суд сформулював висновок про те, що торги є правочином і якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту.

У справі, що переглядається, арештоване майно відчужене відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, тому документами, які підтверджують правочин з реалізації майна є протокол проведення електронних торгів, акт про проведені електронні торги і свідоцтво, видане нотаріусом на підставі акта виконавця. Тобто у межах цієї процедури реалізації майна окремий договір купівлі-продажу майна не укладався.

З огляду на правову природу і особливості порядку реалізації арештованого майна у межах виконавчого провадження визнання недійсними електронних торгів, протокола проведення електронних торгів, акта виконавця про проведені електронні торги і свідоцтва нотаріуса, виданого на підставі акта виконавця по суті є визнання недійсним правочину з відчуження майна.

Отже, безпідставними є посилання відповідачів на те, що сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.

У зв`язку з відсутністю доказів на спростування презумпції спільності майна, набутого подружжям у шлюбі, у суду першої інстанції були підстави вважати, що вищевказаний гараж належить ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності подружжя.

Також, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_2 надавала згоду на укладення договору позики з ОСОБА_6 , та того, що кредитні кошти, отримані ОСОБА_4 , були використані в інтересах сім`ї,а відтак відсутні підстави вважати що у ОСОБА_4 разом з ОСОБА_2 виник солідарний обов`язок щодо виконання рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 06.12.2018.

Отже, слід визнати, що суд першої інстанції дотримався вимог процесуального закону та у відповідності до приписів ст.89 ЦПК України дав належну оцінку встановленим обставинам та поданим доказам і у відповідності до вимог ч.4 ст.265 ЦПК України у своєму рішенні надав вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Враховуючи встановлене, конкретні обставини справи і характер спірних правовідносин, апеляційний суд вважає, що інші доводи апеляційних скарг не є істотними та такими, що потребують детального аналізу задля забезпечення вимог п.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують, підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції не встановлено.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1ст.374, ст.375, ст.382,ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційні скарги адвоката Циганенка Олексія Петровича, представника ОСОБА_1 та Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленка Олександра Валентиновича залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2021 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 23 січня 2023 року

Головуючий суддя О.А.Лобов

Судді: А.І.Дорош

В.М.Триголов