Постанова

від 31.05.2023 по справі 643/11253/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

31 травня 2023 року

м. Київ

справа № 643/11253/20

провадження № 61-1833 св 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідачі: ОСОБА_2 , приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко Олександр Валентинович, державне підприємство «Сетам»;

треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Харківського міського територіального округу Харківської області Ганшина Олена Юріївна;

особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги, - ОСОБА_4 ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2021 року

у складі судді Штих Т. В. та постанову Полтавського апеляційного суду

від 23 січня 2023 року у складі колегії суддів: Лобова О. А., Дорош А. І., Триголова В. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до

ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленка О. В. (далі - приватний виконавець), державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), треті особи: ОСОБА_3 , приватний

нотаріус Харківського міського територіального округу Харківської області

Ганшина О. Ю. (далі - приватний нотаріус), про визнання електронних торгів, протоколу та акта недійсними, визнання свідоцтвапро право власності недійсним.

Позовна заява мотивована тим, що в межах виконавчого провадження

№ НОМЕР_4 приватний виконавець Ярмоленко О. В. виніс постанови про опис та арешт майна боржника - ОСОБА_3 , який є її чоловіком, зокрема,

на гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 19,2 кв м. У подальшому приватним виконавцем передано гараж на реалізацію до ДП «Сетам» відповідно до заявки від 02 березня 2020 року № 1189. Згідно з протоколом від 04 травня 2020 року № 478345 ДП «Сетам» торги відбулися, лот (гараж) № 417117 був проданий ОСОБА_2 за 108 710 грн, які ним були сплачені у повному обсязі. Після цього приватним виконавцем Ярмоленком О. В. складено і видано покупцю акт від 06 травня 2020 року про проведені електронні торги, на підставі якого 07 травня 2020 року приватним нотаріусом Ганшиною О. Ю. видано ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 19,2 кв. м, який розташований по АДРЕСА_1 .

Позивачка зазначала, що вказаний гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 19,2 кв. м, був придбаний за час шлюбу з ОСОБА_3 , за їхні спільні кошти, а тому

він є об`єктом спільної сумісної власності подружжя і належить чоловікові

та дружині у рівних частках з моменту його набуття. Оскільки на торгах

був реалізований гараж без визначення частки боржника - її чоловіка та без її згоди, як співвласника, то наявні правові підстави для визнання цих торгів недійсними.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд:

- визнати електронні торги, проведені 04 травня 2020 року ДП «Сетам»

із реалізації арештованого майна за лотом № 417117, а саме - гаражу № НОМЕР_1 , загальною площею 19,2 кв. м, який розташований по

АДРЕСА_1 , недійсними;

- визнати протокол від 04 травня 2020 року № 478345 проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна за лотом № 417117 недійсним;

- визнати акт про проведені електронні торги арештованого нерухомого майна від 06 травня 2020 року, затвердженого приватним виконавцем Ярмоленком О. В., недійсним;

- визнати свідоцтво, видане 07 травня 2020 року на ім`я ОСОБА_2 приватним нотаріусом Ганшиною О. Ю., про право власності на гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 19,2 кв. м, який розташований по

АДРЕСА_1 , на підставі акту про проведені електронні торги арештованого нерухомого майна від 06 травня 2020 року, затвердженого приватним виконавцем Ярмоленком О. В., та державну реєстрацію 07 травня 2020 року права власності ОСОБА_2 на нього, недійсним.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсними:

- електронні торги, проведені 04 травня 2020 року ДП «Сетам» із реалізації арештованого майна за лотом № 417117, а саме - гаражу № НОМЕР_1 , загальною площею 19,2 кв. м, який розташований по АДРЕСА_1 ;

- протокол від 04 травня 2020 року № 478345 проведення електронних торгів реалізації арештованого майна за лотом № 417117;

- акт про проведені електронні торги арештованого нерухомого майна

від 06 травня 2020 року, затвердженого приватним виконавцем

Ярмоленком О. В.;

- свідоцтво, видане 07 травня 2020 року на ім`я ОСОБА_2 приватним нотаріусом Ганшиною О. Ю., про право власності на гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 19,2 кв. м, який розташований по АДРЕСА_1 , на підставі акту про проведені електронні торги арештованого нерухомого майна від 06 травня 2020 року, затвердженого приватним виконавцем

Ярмоленком О. В. та державну реєстрацію 07 травня 2020 року права власності ОСОБА_2 на нього.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що приватний виконавець при проведенні виконавчих дій лише пересвідчився у тому, що гараж зареєстрований за боржником і не з`ясував його сімейний стан та не встановив, чи придбано це майно за час шлюбу. Проте передане на примусову реалізацію майно належало боржнику - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності подружжя. У зв`язку з цим дії приватного виконавця щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника і передачі його на торги є незаконними. Оскільки інші вимоги позову є похідними, то вони також підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, ОСОБА_4 , як особа, яка не брала участі у справі, в особі свого представника ОСОБА_6 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.

Крім того, до апеляційного суду із апеляційною скаргою на вказане рішення районного суду звернувся приватний виконавець Ярмоленко О. В.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 23 січня 2023 року

апеляційні скарги представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - та приватного виконавця Ярмоленка О. В. залишено без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2021 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що спірний гараж

набутий ОСОБА_3 за час перебування у зареєстрованому шлюбі

з ОСОБА_1 , яка солідарного обов`язку щодо виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2018 року у справі

№ 638/5172/17 про стягнення боргу за договором позики немає. Перед вирішенням питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника - ОСОБА_3 приватний виконавець у порушення вимог статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» не з`ясував належності арештованого майна боржнику на праві особистої приватної власності, не з`ясував чи володіє він цим нерухомим майном спільно з іншими особами, чи перебував він у шлюбі на час набуття цього майна. Питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, зокрема, дружиною приватним виконавцем у встановленому законом порядку не вирішувалося. Доказів того, що ОСОБА_1 надала згоду на відчуження її частки у спільному майні подружжя, або що вказаний гараж належить на праві особистої приватної власності ОСОБА_3 матеріали справи не містять. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що дії приватного виконавця щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника і передачі його на торги є незаконними.

Апеляційний суд послався на відповідні правові висновки Верховного Суду України та Верховного Суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Дзержинського районного суду м. Харкова. У задоволенні клопотання представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - про зупинення дії судових рішень до закінчення їх перегляду у касаційному порядку відмовлено. Підстави касаційного оскарження: пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

У квітні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 травня 2023 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного виконавця Ярмоленка О. В.,

ДП «Сетам», треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Ганшина О. Ю., про визнання електронних торгів, протоколу та акта недійсними, визнання свідоцтвапро право власності недійсним, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 23 січня 2023 року призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - мотивована тим, що оскаржувані судові рішення впливають на права ОСОБА_4 , як стягувача у виконавчому провадженні, який за рахунок реалізації спірного нерухомого майна частково отримав задоволення своїх вимог. Зазначено, що позивачка, приймаючи участь у справі № 638/5172/17 про стягнення боргу з ОСОБА_3 за договором позики, знаючи про прийняті заходи про забезпечення позову та ухвалене судове рішення, про відкриття виконавчого провадження, арешт спірного майна та подальші дії,

які пов`язані з примусовою реалізацією майна боржника, подаючи цей позов під час здійснення примусового виконання вказаного судового рішення,

діє недобросовісно, зловживає правом, а її позов фактично направлений

на унеможливлення та ухилення від виконання судового рішення у справі

№ 638/5172/17. Суди не звернули уваги на те, що матеріали справи не містять доказів того, що спірна нерухомість належить до спільної сумісної власності подружжя, а надані позивачкою копії договору купівлі-продажу спірної нерухомості не містять інформації про придбання цієї нерухомості за спільні кошти подружжя. Крім того, суди не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 361/2822/17, провадження № 61-13609св19, про те, що реалізована під час здійснення виконавчих дій нерухомість втрачає статус спільного сумісного майна подружжя. З огляду на фактичну реалізацію майна на час звернення з цим позовом до суду, то підстави для його задоволення відсутні.

Посилається на відповідні правові висновки Верховного Суду.

У травні 2023 року до Верховного Суду надійшла заява представника

ОСОБА_1 - ОСОБА_7 - про закриття провадження у справі.Проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин. Сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці: виконавча служба та організатор електронних торгів,

і покупець - переможець електронних торгів. Отже, визначення сторін у цій справі є правильним. Суди попередніх інстанцій не вирішували питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_4 .

Посилається на відповідні правові висновки Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно зі свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 01 липня

1988 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено шлюб (т. 1, а. с. 5).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 20 березня 1999 року серії ААН

№ 624149, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 07 лютого

2007 року, ОСОБА_3 було придбано гараж № НОМЕР_1 , загальною площею

19,2 кв. м, який розташований по АДРЕСА_1

(т. 2, а. с. 10-11).

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2018 року

у справі № 638/5172/17 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3

та ОСОБА_1 про солідарне стягнення боргу вирішено стягнути

з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошові кошти у сумі

25 795 510,80 грн. У задоволенні позовної вимоги до ОСОБА_1 відмовлено (т. 1, а. с. 112-118).

02 грудня 2019 року Дзержинським районним судом м. Харкова видано виконавчий лист для примусового виконання вказаного рішення суду

(т. 1, а. с. 61).

Примусове виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова

від 06 грудня 2018 року у справі № 638/5172/17 здійснював приватний виконавець Ярмоленко О. В. у межах виконавчого провадження № НОМЕР_4.

04 грудня 2019 року приватним виконавцем винесено постанову

про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_4, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Постанову направлено сторонам виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням. Згідно з повідомлення про вручення № 6100142616510 ОСОБА_3 особисто отримав відправлення 10 грудня 2019 року (т. 1, а. с. 64-65, 70, 72).

У цей самий день приватним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника за виконавчим провадженням № НОМЕР_4, відповідно до якої на майно, що зареєстровано за боржником на праві власності, накладено арешт у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження та внесено відповідні відомості про арешт до Державного реєстру обтяжень рухомою майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. ОСОБА_3 вказану постанову направлено рекомендованим поштовим відправленням. Згідно з повідомлення про вручення № 6100142616510, останній особисто отримав це відправлення 10 грудня 2019 року (т. 1, а. с. 71, 72).

04 грудня 2019 року приватним виконавцем на адресу боржника надсилався виклик щодо явки до приватного виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_3 на виклик 12 грудня 2019 року не з`явився, декларацій про доходи та майно не подав, про причини неявки не повідомив виконавця (т. 1, а. с. 73).

Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 04 грудня 2019 року № 191411285 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить:

- гараж № НОМЕР_1 , розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 17751075, на підставі договору купівлі-продажу від 20 березня 1999 року № 772, виданий приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бікінеєвою І. А.

- квартира

АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 28812390, на підставі дублікату договору купівлі-продажу від 19 травня 2009 року № 4-2753, виданого 6-ю ХДІІК 29 квітня 2009 року № 3-864.

- земельна ділянка, площею 0,12 га, кадастровий номер: 6324683500:03:005:0023, цільове призначення - для індивідуального садівництва, розташована: Мартівська сільська рада, Печенізький район, Харківська область, на підставі свідоцтва про право па спадщину за

законом, номер № 738 , виданого 25 червня 2015 року приватним

нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області

(т. 1, а. с. 68-69).

24 січня 2020 року на адресу приватного виконавця (на вимогу від 04 грудня 2019 року № 2603 та від 04 грудня 2019 року №2604) надійшла копія технічної документації з комунального підприємства «ХМБТІ» Харківської міської ради на гараж АДРЕСА_1 , який належить па праві власності боржнику ОСОБА_3 (т. 1, а. с. 87-88).

03 лютого 2020 року приватним виконавцем здійснено вихід за адресою:

АДРЕСА_1 , у результаті якого складено постанову про опис та арешт майна боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_4, якою описано та арештовано майно боржника, а саме: гараж, реєстраційний номер майна 17751075; загальна характеристика: загальна площа 19,2 кв. м, фундамент - бетон, стіни - цегла, висота приміщення - 2,5 м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

(т. 1, а. с. 80, 82)

03 лютого 2020 року представник стягувача ОСОБА_6 надав приватному виконавцю заяву про небажання стягувача узгоджувати вартість описаного майна з боржником та призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 для оцінки описаного майна боржника (т. 1, а. с. 83).

13 лютого 2020 року приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання

у виконавчому провадженні № НОМЕР_4, якою товариство з обмеженою відповідальністю «Експерт-2012» залучено для проведення оцінки описаного майна боржника: гараж, реєстраційний номер майна 17751075. Загальна характеристика: загальна площа 19,2 кв. м, фундамент - бетон, стіни - цегла, висота приміщення - 2,5 м, який знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 (т. 1, а. с. 84-85).

02 березня 2020 року приватний виконавець направив ДП «Сетам» заявку

з пакетом документів для проведення реалізації майна, описаного та арештованого приватним виконавцем при виконанні виконавчого провадження № НОМЕР_4, а саме: гараж, реєстраційний номер майна 17751075, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності боржнику - ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 20 березня 1999 року № 772, виданий приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу

Бікінеєва І. А. (т. 1, а. с. 12, 93).

25 березня 2020 року з 09:00 до 18:00 год. та 14 квітня 2020 року з 09:00 до 18:00 год. електронні торги проводилися ДП «Сетам» за адресою:

вул. Стрілецька, 4-6, м. Київ, 01001, на електронному WEB сайті. Торги не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів (т. 1, а. с. 95, 96).

04 травня 2020 року з 09:00 до 18:00 год. електронні торги проводилися

ДП «Сетам» за адресою: вул. Стрілецька, 4-6, м. Київ, 01001, на електронному WEB сайті. Відповідно до протоколу проведення електронних торгів

від 04 травня 2020 року № 478345 організатора електронних торгів ДП «Сетам» за лотом № 417117 торги відбулися. Переможцем визначено ОСОБА_2

(т. 1, а. с. 15,97).

05 травня 2020 року переможець електронних торгів ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 103 274,50 грн перерахував на депозитний рахунок приватного виконавця Ярмоленка О. В. (т. 1, а. с. 98).

06 травня 2020 року приватним виконавцем складено акт про проведенні електронні торги за виконавчим провадженням № НОМЕР_4

(т. 1, а. с. 13-14, 99-101).

07 травня 2020 року приватним нотаріусом Ганшиною О. Ю. на ім`я

ОСОБА_2 видане свідоцтво, яким посвідчено, що останній за результатами проведених електронних торгів придбав у власність гараж АДРЕСА_1 , що належав на праві власності боржнику - ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 20 березня

1999 року № 772, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бікінеєвою І. А. (т. 1, а. с. 16).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Надаючи правову оцінку встановленим судами обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Відтак, суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404).

За змістом статей 48, 56, 57, 61 Закону № 1404 заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (частина перша статті 61 Закону № 1404).

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення торгів, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

Відповідно до статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина перша статті 656 ЦК України передбачає, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Отже, відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).

Подібний правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18).

Отже, сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці: виконавча служба та організатор електронних торгів, і покупець - переможець електронних торгів, які судові рішення, ухваленні у цій справі, не оскаржували.

Подаючи до суду апеляційну й касаційну скарги, представник

ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - вказував, що оскаржувані судові рішення впливають на права ОСОБА_4 , як стягувача у виконавчому провадженні, який за рахунок реалізації спірного нерухомого майна частково отримав задоволення своїх вимог.

Разом з тим, ОСОБА_4 не є стороною вказаного правочину, оформленого за результатами проведених електронних торгів, а тому його права й законні інтереси визнанням торгів недійсними не порушуються й він не має передбачених нормами ЦК України прав на оспорення цього правочину.

Таким чином, суди попередніх інстанцій не вирішували питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_4 , який не був стороною оспорюваних торгів, тобто правочину.

Водночас Верховний Суд зауважує, що відбудеться повторна реалізація арештованого майна боржника в межах виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 23 січня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

С. Ф. Хопта