12/276
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 12/276
22.08.07
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Ойл Кард»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс-Д»
Про стягнення 16 167,49 грн.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача: Гончаров О.О. - предст. (дов. №б/н від 23.05.07 р.)
Від відповідача: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс-Д»про стягнення заборгованості у розмірі 16 167,49 грн. (13 799,25 грн. – основного боргу, 1 015,37 грн. – пені, 277,77 грн. –збитків від інфляції, 1 075,10 грн. –18 % річних), що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки нафтопродуктів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС системи безготівкових розрахунків «МС Ойл Кард»№ 3768-ПКЛ від 16.10.2006 р.
Ухвалою суду від 07.05.2007 р. порушено провадження у справі № 12/276 та призначено розгляд справи на 27.06.2007 р.
Судове засідання 27.06.2007 р. не відбулось у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.
Ухвалою суду від 02.07.07 р. розгляд справи призначено на 01.08.07 р.
Судове засідання 01.08.2007 р. також не відбулось у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.
Ухвалою суду від 06.08.07 р. розгляд справи призначено 22.08.07 р.
В судовому засіданні 22.08.07 р. позивач надав суду заяву про зменшення ціни позову у зв'язку з тим, що відповідач частково cплатив суму основного боргу.
Відповідач в засідання суду не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, не виконав вимог суду викладених в ухвалах про порушення провадження у справі № 12/276 від 07.05.07 р., від 02.07.07 р. та від 06.08.07 р.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки нафтопродуктів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС системи безготівкових розрахунків «МС Ойл Кард»№ 3768-ПКЛ від 16.10.2006 р.
Згідно п. 2.1 Договору позивач зобов'язався постачати відповідачу товар, що є в наявності на кожній АЗС, які працюють у системі безготівкових розрахунків «МС Ойл Кард», та/або надавати послуги, а відповідач зобов'язався прийняти товар та/або послуги і оплатити їх вартість.
Згідно п. 4.1 Договору ціна на одержуваний відповідачем товар вказується у видаткових накладних та/або рахунках-фактурах.
Згідно п. 4.3 Договору умовами оплати є 100% передоплата відповідачем вартості товару та/або послуги.
Позивач здійснив поставку товару відповідачу, згідно видаткових накладних №мс-0150488 від 18.12.06 р. на суму 3 571,93 грн., №мс-0147158 від 04.12.06 р. на суму 1 350,19 грн., №мс-0147671 від 11.12.06 р. на суму 3 587,68 грн., №мс-0149059 від 11.12.06 р. на суму 6 166,31 грн., №мс-0149731 від 18.12.06 р. на суму 2 159,22 грн., №мс-0139960 від 06.11.06 р. на суму 3 805,07 грн., №мс-0140500 від 06.11.06 р. на суму 1 571,98 грн., №мс-0141210 від 13.11.06 р. на суму 11 457,16 грн., №мс-0142292 від 2011.06 р. на суму 6 426,19 грн., №мс-0142624 від 20.11.06 р. на суму 2 662,49 грн., №мс-0143618 від 27.11.06 р. на суму11 080,98 грн., №мс-0144378 від 27.11.06 р. на суму 2 581,45 грн., №мс-0145134 від 30.11.06 р. на суму 6 036,60 грн. на загальну суму 62 457,25 грн.
Відповідач згідно з умовами п. 4.4 Договору зобов'язався здійснити оплату одержаної кількості товару у термін, що не перевищує 02 банківських днів банківських днів з дати виписки рахунку-фактури, та/або підписання сторонами видаткової накладної на відпуск товару.
Однак, в порушення умов Договору, Відповідач здійснив оплату за поставлений товар лише частково, а саме: 48000,00 грн. (копії виписки з банка про здійснення перерахування коштів на рахунок позивача знаходяться в матеріалах справи).
На момент подання позовної заяви сума боргу складає 13 799,25 грн. основного боргу.
В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги в зв'язку з тим, що відповідач частково погасив основний борг, а саме, позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 2000,00 грн.
Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 1403,37 грн., збитків від інфляції у розмірі 384,94 грн., 18% річних у розмірі 1445,09 грн., 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 161,67 грн. держмита.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.
До правовідносин сторін суд застосовує положення нових Цивільного та Господарського кодексів України, що набули чинності 01.01.04 р., так як згідно з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та п. 4 Прикінцевих положень ГК України до цивільних (господарських) відносин, що виникли до набрання чинності кодексами, їх положення застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ними чинності.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 2000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне:
Згідно п 6.4 Договору у випадку порушення відповідачем умов п. 4.4 Договору, останній сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення виконання грошового зобов'язання та 18% річних.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно розрахунку позивача сума пені складає 1403,37 грн., збитки від інфляції 384,94 грн., 18 % річних 1445,09 грн. (розрахунок в матеріалах справи).
Контррозрахунку відповідачем суми пені суду не надано.
Розрахунки пені, збитків від інфляції та відсотків річних відповідають матеріалам справи та умовам договору.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 1403,37 грн., збитків від інфляції 384,94 грн., 18 % річних 1445,09 грн. підлягають задоволенню.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, ст. ст. 525, 526, 549, 611, 629 ЦК України, ст. ст. 193, 230, 232 ГК України, ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс-Д»(03062, м. Київ, пр-т Перемоги, 67, оф. 22, код ЄДРПОУ 31484528, МФО 320649, р/р 26000337388001 в філії «Розрахунковий центр КБ Приват банк», а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Ойл Кард» (02660, м. Київ, вул. Попудренка, 52, к. 101 код ЄДРПОУ 32527593, МФО 321013, р/р 26003400751481 в КОФ АКБ «Укрсоцбанк») 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. основного боргу, 1403 (одну тисячу чотириста три) грн. 37 коп. пені, 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 94 коп. збитків від інфляції, 1445 (одну тисячу чотириста сорок п'ять) грн. 09 коп. 18% річних, 161 (сто шістдесят одну) грн. 67 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя Л.В.Прокопенко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 22.08.2007 |
Оприлюднено | 07.11.2007 |
Номер документу | 1085736 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні