Постанова

від 19.01.2023 по справі 916/1287/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 року

м. Київ

Cправа № 916/1287/20

Провадження № 5890/2022

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В.Г. - головуючого (судді-доповідача ), Банаська О.О., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І.,

за участю представників:

"MARINO SHIPPING CO PTE LTD" - Сукачова Є.С.,

Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу - Польщіної Т.Л., та прокурора Томчук М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу "MARINO SHIPPING CO PTE LTD"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2022

у складі колегії суддів: Савицького Я.Ф., Колоколова С.І., Разюк Г.П.

та на рішення Господарського суду Одеської області від 11.07.2022

у складі судді Щавинської Ю.М.

у справі за позовом Виконуючого обов`язки керівника Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області (Доброславська окружна прокуратура) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу

до "MARINO SHIPPING CO PTE LTD"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Південної філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"; третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврохем Шиппінг/Одеса/ЛТД"/мале підприємство,

про стягнення 65 174 542,29 грн,

ВСТАНОВИВ:

Вступ.

1. На розгляд суду поставлено питання наявності/відсутності підстав для відшкодування шкоди (забруднення акваторії), заподіяної внаслідок розливу шкідливої речовини.

Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами.

2. 30.04.2020 в акваторії морського порту "Південний" під час здійснення вантажних операцій з судна STAVANGER IMO 9278507 на причалі № 4 стався розлив речовини.

3. Згідно з змістом заяви капітана судна STAVANGER щодо факту розливу олії під час операції з вивантаження вантажу у порту "Південний" (причал № 4) 29.04.2020 (23:30, за місцевим часом) було розпочато розвантаження вантажу. 30.04.2020 (00:35, за місцевим часом) черговий матрос повідомив про розлив до приміщення контролю вантажу. Розвантаження вантажу негайно зупинено (т. 1, а.с. 131-132).

4. Відповідно до заяви другого помічника капітана о 00:35 (за місцевим часом) матрос помітив та повідомив до приміщення контролю вантажу, що олія переливається з люку СОТ № 1Р. Вантажні роботи припинені негайно. Закрито усмоктувальні клапани і колекторні клапани. Після цього вийшов на палубу і перевірив обстановку вантаж виявлений на палубі біля лівого борту СОТ № 1Р, про що доповіли капітану по рації. О 00:35 (за місцевим часом) до 10:00 збирали наслідки розливу на палубі. Згідно каліброваному столу вантажного танка повна місткість СОТ-1 (обсяг 0,808 МТ) становить 2 894,324 МТ. Відповідно до завантажувального комп`ютера 100% повної ємності ПОРТУ СОТ 1 становить 2 899,14 МТ. №1 по прибуттю, незаповнених 2,46 МТ (2 690,766 МТ) (92,8%) (т. 1, а.с. 137-138).

5. Суди встановили, що у матеріалах справи також наявний переклад листа морського протесту капітана судна, де зазначено, що судно здатне вивантажувати вантаж PCL-3-ROL-12999,773 МТ (коносамент) з використанням 1 вантажного / (8х1) трубопроводу і насосів, з максимальною швидкістю 600 м3/год. на кожний насос, тиск у трубопроводі 7,0 кг/см2 для кожної лінії. Однак з берегу надали тільки (1) вантажну лінію (8х1) та більшу частину часу були обмеження швидкості навантаження від берегу тільки 7,0 кг/см2 для кожної лінії. Отже середня швидкість розвантаження судна становить близько 150,00 Мт/год, всього за 7,0 кг/см2. У результаті вищевикладеного судно здійснювало повільне вивантаження і мало затримку для вивантаження (т. 1, а.с. 141).

6. Також з акту розслідування аварійної морської події, що сталася 30.04.2020 з т/х STAVANGER, судами встановлено, що:

- о 02:15 30.04.2020 до головної диспетчерської адміністрації морського порту "Південний" надійшло повідомлення від стивідора компанії ТОВ "Дельта Вілмар Україна" про розлив забруднюючої речовини під час здійснення вантажних операцій т/х STAVANGER (вантаж - пальмова олія), на причалі № 4, вантажні операції було призупинено;

- о 02:35 30.04.2020 старшим державним інспектором Державної служби морського та річкового транспорту України порту "Південний" було отримано в телефонному режимі повідомлення від змінного диспетчера Адміністрації морського порту "Південний" щодо розливу пальмової олії т/х STAVANGER, який стояв на причалі № 4. Згідно Інструкції про порядок надання інформації щодо аварійних подій та надзвичайних ситуацій в Державній службі морського та річкового транспорту України, затвердженої наказом Державної служби морського та річкового транспорту України від 03.04.2019 № 135 було належним чином підготовлено та відправлене Повідомлення про аварійну подію стосовно судна STAVANGER.

Після відправлення повідомлення, старший державний інспектор прибув до місця події для виявлення обставин, зібрання даних та фотофіксації;

O 02:40 30.04.2020 співробітники служби безпеки мореплавства та екологічної безпеки Адміністрації морського порту "Південний" провели обстеження причалу № 4.

О 03:20 30.04.2020 до місця забруднення підійшов нафтосміттєзбирач, буксир "Сі Ант" для спостереження за цілісністю бонового загородження та попередження можливого винесення забруднюючої речовини за його межі.

О 04:00 30.04.2020 провідний інженер з охорони навколишнього середовища ПФ ДП АМПУ (адміністрації МП "Південний") та начальник служби безпеки мореплавства та екологічної безпеки ПФ ДП АМПУ (адміністрації МП "Південний") прибули в район причалу № 4 для обстеження місця аварійного забруднення (згідно акту ПФ ДП АМПУ(адміністрації МП "Південний") від 30.04.2020.

Під час обстеження встановлено: що танкер т/х STAVANGER, який 29.04.2020 був ошвартований до причалу № 4 морського порту "Південний" під вивантаження пальмової олії, знаходився без вантажних операцій - вони були призупинені. Розвантаження здійснювалось терміналом ТОВ "Дельта Вілмар Україна". Встановлено, що в процесі вантажних операцій відбувся аварійний розлив вантажу на палубу та за лівий борт судна, наслідком чого сталося потрапляння забруднюючої речовини (пальмової олії) в акваторію морського порту у межах бонового огородження т/х STAVANGER;

О 05:47 30.04.2020 силами Адміністрації морського порту "Південний" були розпочаті роботи з ліквідації розливу забруднюючої речовини. Із суден портового флоту в ліквідації були задіяний нафтосміттєзбирач "Сі Ант".

О 10:00 30.04.2020 силами Адміністрації морського порту "Південний" здійснено відбір проб фонових показників якості води акваторії порту "Південний" у точці відбору проб фонових показників.

Об 11:40 30.04.2020 в район забруднення прибули державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу та піднялись на борт судна.

О 13:30 30.04.2020 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу у присутності представника Адміністрації морського порту "Південний" складено акт обстеження акваторії та відбору проб води в місці забруднення.

О 18:30 30.04.2020 наслідки забруднення акваторії ліквідовано силами Адміністрації морського порту "Південний" (т. 6, а.с. 20-25).

7. У результаті операції з ліквідації розливу адміністрацією морського порту "Південний" було зібрано 54 бочки забруднюючих речовин, про що складено акт за підписом начальника портового флоту, провідного інженера з охорони навколишнього середовища, начальника ВОР СБМ та ЕБ, завідувача складу та агента "Єврохем Шиппінг" (т. 1, а.с. 16-17).

8. Цей акт містить наступну інформацію: порядковий номер бочки, маса (брутто) кг, маса бочки кг, маса (нетто) кг. У пункті 55 акту зазначено масу речовини нетто 8 437 кг. За підрахунком судів, визначена у пунктах 1-54 маса нетто (останній рядок акту), сума пунктів 1-54 (останній рядок) становить 8 451 кг, а не 8 437 кг. Маса брутто за розрахунками судів у розмірі 9 178,5 кг підтверджується.

9. Суди констатували, що заперечень щодо маси брутто та щодо маси бочок відповідачем суду не надано.

10. Крім того, судами встановлено, що заступником начальника філії з операційної діяльності та начальником ВЕБ СБМ та ЕБ було складено та підписано корегування до акту зважування забруднюючих речовин в зв`язку з знаходженням арифметичної помилки (т.1 а.с.19), в якому зазначено, що у пункті 6 маса нетто становить 177 кг, у пункті 50 маса нетто становить159,5 кг, у пункті 51 маса нетто становить 170. Виходячи з цього в акті зазначено, що загальна маса речовини становить 8 449,5 кг замість 8437 кг.

11. Суди встановили, що в матеріалах справи наявний акт приймання ємностей для збору забруднюючих речовин у кількості 54 бочки, згідно якого ємності відповідають вимогам збору забруднюючих речовин, не містять ознак забруднення та іржі (т. 1, а.с. 18).

12. 30.04.2020 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу складено протокол про адміністративне правопорушення № 000196 у відношенні капітана судна STAVANGER. За змістом цього протоколу 30.04.2020 встановлено забруднення територіальних та внутрішніх морських вод України внаслідок скиду з судна STAVANGER ІМО 9278507, судновласник MARINO SHIPPING CO PTE LTD, забруднюючої речовини (олія пальмова) (т.1 а.с.27).

13. Постановою про накладення адміністративного стягнення від 30.04.2020 № 000196 визнано капітана судна STAVANGER ІМО 9278507 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 59-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 190 грн (т. 1, а.с. 28).

14. Також встановлено, що актом № 72 обстеження акваторії та відбору проб води в місці забруднення підтверджено обставину відібрання 30.04.2020 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу води біля судна, з якого відбувся скид речовини.

За наслідком вимірювання показників складу та властивостей цієї води встановлено, що кількість жирів та масел у морській воді в районі причалу № 4 ПФ ДП "АМПУ", м. Южне, становить 77 мг/дм3, що відображено у протоколі № 75 вимірювання показників складу та властивостей вод від 01.05.2020 (т. 7, а.с. 137-139).

15. У подальшому Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу було виставлено відповідачу претензію від 05.05.2020 № 100005 про сплату збитків у сумі 2 416 557 доларів США, яка оплачена не була (т. 1, а.с. 13).

Подання до суду позову.

16. Зважаючи на викладене вище, Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу звернулась до Комінтернівської місцевої прокуратури з клопотанням про здійснення представництва інтересів держави та звернення з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок забруднення внутрішніх морських вод, обґрунтовуючи таке звернення відсутністю коштів на рахунках Інспекції для сплати судового збору.

17. Наведені вище обставини сталі підставою звернення прокурора до господарського суду з відповідним позовом.

18. У травні 2020 року виконуючий обов`язки керівника Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області (прокурор) подав до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу (позивач, Інспекція) позовну заяву до "MARINO SHIPPING CO PTE LTD" (відповідач, Підприємство), в якій просив суд стягнути з відповідача на користь держави збитки, заподіяні державі внаслідок забруднення внутрішніх морських вод України, у сумі 65 174 542,29 грн.

19. Позовні вимоги мотивовано тим, що 30.04.2020 в акваторії морського порту "Південний", на території причалу № 4, відповідачем внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України здійснено скид із судна STAVANGER ІМО 9278507 забруднюючих речовин (пальмової олії) у кількості 8 449,5 кг, що спричинило забруднення внутрішніх морських вод України. Відповідно до розрахунку обчислення розмірів відшкодування збитків, проведеного фахівцями Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу згідно з вимогами "Такс для обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів, територіальних, внутрішніх морських вод України", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.07.1995 № 484, сума збитків, спричинених державі, складає 2 416 557 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 65 174 542,29 грн. Факт вчинення зазначеного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 30.04.2020 № 000196 та постановою від 30.04.2020 № 000196 про накладення адміністративного стягнення, складеними Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу.

Розгляд справи судами.

20. 11.07.2022 рішенням Господарського суду Одеської області, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2022, позов задоволено частково. Стягнуто з "MARINO SHIPPING CO PTE LTD" на користь держави збитки, заподіяні державі внаслідок забруднення внутрішніх морських вод України, у сумі 64 808 433,90 грн. У задоволенні решти позову відмовлено.

21. Судові рішення мотивовані належним обґрунтуванням та доведенням прокурором у позовній заяві підстав представництва інтересів держави у спірних правовідносинах та зазначено, що прокурором доведено наявність усіх елементів складу відповідного правопорушення.

22. Також, суди вказали, що наявними у матеріалах справи доказами, та з урахуванням висновків проведеної у межах справи судової експертизи, підтверджено обставину скиду у водне середовище пальмового олеїну обсягом 8 449,5 кг, а тому, правомірним та обґрунтованим є розрахунок суми шкоди у розмірі 2 416 557 доларів США (8 449,5 кг х 286 доларів США), виходячи з положень "Такс для обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України".

23. Водночас, з огляду на приписи статті 623 ЦК України та статті 225 ГК України, місцевий господарський суд врахував, що на дату подання позовної заяви, а саме - 08.05.2020 року, курс долара США становив за 1 долар США 26,8185 грн. А тому дійшов висновку, що сума збитків, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 64 808 433,90 грн.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

24. 24.11.2022 засобами електронного зв`язку "MARINO SHIPPING CO PTE LTD" надіслало на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2022 та рішення Господарського суду Одеської області від 11.07.2022 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у цій справі.

25. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження у цій справі, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Вищого господарського суду від 10.07.2014 у справі № 916/2090/13 та у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 818/3764/15, що кореспондується з пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

26. Крім того, скаржником зазначено про:

неповноту дослідження судами обставин справи та наданих доказів;

помилковість висновків судів про обсяг забруднення в кількості 54 бочки, оскільки наявні докази підтверджують наявність іржі на цих бочках, отже можливість потрапляння сторонніх домішок;

неправильність висновків судів про відсутність впливу наявності іржі на бочках, у який вилучено забруднюючу речовину на оцінку обставин справи.

27. Скаржник наполягає на помилковості висновків судів щодо відсутності необхідності відібрання фонових проб води у розрізі недоведеності факту забруднення акваторії.

28. "MARINO SHIPPING CO PTE LTD" стверджує про відсутність повноважень у прокурора представляти державу у нинішньому спорі, у зв`язку з відсутністю у Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу права подавати позов та пред`являти претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі (всупереч постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, згідно з якою прокурор повинен зазначити орган, а у випадку відсутності такого органу прокурор набуває статусу позивача).

29. Касаційна скарга містить посилання на неповноту дослідження обставин справи в частині встановлення ознак господарського правопорушення (недослідження матеріалів справи про адміністративне правопорушення; відсутність у претензії посилання на статтю 102 ВК України). При цьому скаржник наполягає на тому, що тягар доведення винуватості у даному випадку лежить на позивачеві.

30. Також вказано у скарзі про проведення судом апеляційної інстанції судового засідання 03.11.2022 без участі представника відповідача всупереч Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 12.08.2022 № 573/2022, яким продовжено строк дії воєнного часу в Україні до 21.11.2022.

Б. Доводи, викладені у відзивах на касаційну скаргу.

31. До Верховного Суду надійшли відзиви від Доброславської окружної прокуратури Одеської області та Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу на касаційну скаргу "MARINO SHIPPING CO PTE LTD", в яких із посиланням на правильність застосування судами норм права наведені прохання залишити без задоволення цю касаційну скаргу, а оскаржені судові рішення - залишити без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій.

А. Щодо суті касаційної скарги.

32. Заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників справи, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи скаржника, здійснивши перевірку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

33. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

34. Тому твердження скаржника, викладені у пункті 26 цієї постанови, відхиляються колегією суддів, оскільки суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).

35. Як зазначено вище, суди першої та апеляційної інстанції, частково задовольняючи позов, виходили з належного обґрунтування та доведення прокурором у позовній заяві підстав представництва інтересів держави у спірних правовідносинах та з того, що прокурором доведено наявність усіх елементів складу відповідного правопорушення.

36. Судова колегія погоджується з цим висновком з огляду на таке.

37. Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

38. У справі, що переглядається, предметом спору є відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок розливу шкідливої речовини у внутрішніх морських водах України.

39. Положеннями статті 1166 ЦК України унормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

40. Згідно з частинами першою-третьою статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

41. Таким чином безпідставним є твердження в касаційній скарзі, що тягар доведення винуватості у даному випадку лежить на позивачеві.

42. Судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність усіх елементів цивільного правопорушення, наявність яких є обов`язковою для вирішення спору про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, зокрема:

- правопорушення - протиправна поведінка, яка полягає у допущенні скиду з судна забруднюючої речовини, яка відноситься до категорії Y, яке спричинило забруднення внутрішніх морських вод, чим порушено статтю 102 Водного кодексу України, що підтверджено відповідними доказами;

- вина особи, яка полягає у порушенні установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, що призвело до скиду з судна забруднюючої речовини, та підтверджується матеріалами про адміністративне правопорушення: протоколом про адміністративне правопорушення № 000196, постановою про притягнення до адміністративної відповідальності № 000196, платіжним дорученням про оплату суми штрафу, які містяться в матеріалах справи, а також висновком експертизи від 16.06.2021 № 9156/9157/15725-15733;

- наявна сама шкода, яка полягає у забрудненні внутрішніх морських вод України, розмір якої обраховується згідно з Таксами для обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України;

- причинний зв`язок, який виражений у тому, що заподіяння вказаної шкоди відбулося в результаті саме протиправної поведінки відповідача.

43. Так, статтею 304 Кодексу торговельного мореплавства України передбачено, що власник судна відповідає за шкоду від забруднення, заподіяну внаслідок витоку з його судна або скиду з нього нафти чи інших речовин, шкідливих для здоров`я людей або живих ресурсів моря (далі - забруднюючі речовини), за винятком випадків, передбачених статтею 306 цього Кодексу.

44. Слід відзначити, що частиною другою цієї статті визначено, що шкода від забруднення - це шкода, заподіяна за межами судна забруднюючими речовинами морському середовищу, узбережжю або будь-яким іншим об`єктам (суднам, рибопромисловим знаряддям тощо). Вона включає також вартість розумних заходів, вжитих будь-якою особою після події, що могла спричинити або спричинила витік чи скид забруднюючих речовин, для відвернення або зменшення шкоди від забруднення, а також збитки, заподіяні внаслідок вжиття таких заходів.

45. Положеннями статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, зокрема, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

46. Згідно з частиною першою статті 69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

47. Відтак, положеннями статті 304 Кодексу торговельного мореплавства України визначено, що шкодою є забруднення, заподіяне внаслідок витоку з судна або скиду з нього нафти чи інших речовин, шкідливих для здоров`я людей або живих ресурсів моря, що і мало місце у цій справі.

48. Шкідливість речовини (пальмового олеїну), скинутої відповідачем у внутрішні морські води України, визначена законодавством та не заперечувалася самим відповідачем.

49. Згідно з пунктом 3 додатку 1 "Вимоги щодо скидання забруднюючих речовин у внутрішні морські води та територіальне море України в процесі нормальної експлуатації суден" до "Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 431, будь-яке скидання забруднюючих речовин категорій X, Y, Z у внутрішні морські води та територіальне море України заборонено.

50. Відповідно до статті 1 Міжнародної конвенцієї по запобіганню забруднення з суден 1973 року "Сторони Конвенції зобов`язуються здійснювати положення цієї Конвенції і тих Додатків до неї, якими вони зв`язані, з метою запобігання забрудненню морського середовища шкідливими речовинами або стоками, що містять такі речовини, шляхом їх скидання з порушенням положень Конвенції".

51. При цьому правило № 6 додатку № 2 Міжнародної конвенції по запобіганню забрудненню з суден 1973 року визначає класифікацію шкідливих рідких речовин, згідно з якою, зокрема, "категорія Y" - шкідливі рідкі речовини, які, якщо вони скидаються в море в результаті операцій з очищення танків або зливу баласту, вважаються небезпечними або для морських ресурсів, або для здоров`я людини, або завдають шкоди благоустрою або іншим законним видам використання моря і, отже, виправдовують обмеження про якість та кількість скидання в морське середовище.

52. Встановлена судами обставина віднесення пальмового олеїну до шкідливої речовини категорії Y сторонами не заперечується, та підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, зокрема, вантажним маніфестом, в якому сам капітан судна STAVANGER IMO 9278507 підтверджує, що пальмовий олеїн є вантажем з категорією забруднення Y (т. 3, а.с. 33), звітом ITOPF для Лондонського PI Club (т. 8, а.с.103-108 переклад).

53. ДСТУ 4438:2005 містить наступне визначення пальмового олеїну - являє собою рідку фракцію, яка утворюється в процесі фракціювання пальмової олії після кристалізації за визначеної температури. Фракціюванню підлягає сира, рафінована, гідрована і переетерифікована пальмова олія (т. 3, а.с.69-83).

54. Доводи відповідача щодо неправильного визначення у позовній заяві виду забруднюючої речовини є хибними, оскільки пальмовий олеїн - це компонент пальмової олії, що представляє собою одну з фракцій його жирів, тобто є невід`ємною частиною пальмової олії, у зв`язку з чим є шкідливою речовиною категорії токсичності "Y".

55. При цьому твердження відповідача стосовно присвоєння пальмовому олеїну категорії Y не з огляду на небезпечні властивості, а з огляду на те, що пальмовий олеїн є забруднювачем, жодним чином не змінюють обставини віднесення пальмового олеїну саме до такої категорії.

56. Стосовно протиправності поведінки слід зазначити, що у даному випадку беззаперечним доказом є висновок експертів № 9156/9157/15725-15733 від 16.06.2021, згідно з яким наявними є: недотримання належного контролю вантажних операцій з боку екіпажу судна, а саме відсутність перевірки закриття клапану (горловини) вантажного танка № 1 лівого борту т/х "STAVANGER"; невідповідність дій капітана та старшого помічника капітана oil/chemical tanker "STAVANGER" вимогам у сфері охорони навколишнього природного середовища.

57. Судова колегія погоджується з судами першої та апеляційної інстанцій, що у цьому делікті причинний зв`язок виражений у тому, що заподіяння вказаної шкоди відбулося в результаті саме протиправної поведінки відповідача.

58. Водночас, за положеннями цивільного законодавства України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто, як зазначалося, хибним є твердження в касаційній скарзі, що тягар доведення винуватості у даному випадку лежить на позивачеві.

59. З огляду на викладене вище судовою колегією відхиляються доводи, наведені у пункті 29 цієї постанови.

60. Посилання скаржника на помилковість висновків судів щодо відсутності необхідності відібрання фонових проб води у розрізі недоведеності факту забруднення акваторії (пункт 27 цієї постанови) відхиляються колегією суддів, оскільки факт забруднення внутрішніх морських вод України підтверджується скидом забруднюючої речовини в акваторії порту "Південний", що не заперечується учасниками справи.

61. При цьому Міжнародна конвенція по запобіганню забрудненню з суден 1973 року та Протокол 1978 року до неї, до якої Україна приєдналася 21.09.1993, містить в преамбулі визначення, що навмисне, випадкове скидання або скидання по недбалості з суден нафти та інших шкідливих речовин є серйозним джерелом забруднення.

62. Законодавство України, зокрема, постанова Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 № 269 "Про затвердження Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення" затверджує Правила охорони внутрішніх морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення, відповідно до пункту 3 яких дано визначення забрудненню вод - це надходження до водних об`єктів забруднюючих речовин.

63. Судова колегія наголошує вчергове, що учасники справи не заперечували надходження до акваторії порту "Південний" забруднюючих речовин саме з судна STAVANGER.

64. Таким чином, саме у цій справі, за встановлених судами конкретних обставин, наявність чи відсутність акту відбору фонових проб показників якості води акваторії порту жодним чином не впливає на встановлення факту забруднення вод та відповідно заподіяння шкоди державі Україна.

65. Стосовно відсутності у Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу права подавати позов та пред`являти претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі, судова колегія визнає їх помилковими.

66. Так, згідно з пунктами ґ, й частини першої статті 202 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" Державна екологічна інспекція України як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, має компетенцію пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

67. Водночас відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Кримсько-Чорноморського округу, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 27.11.2018 № 256, Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України та реалізовує повноваження останньої у межах відповідних територій. При цьому пунктами 7 і 8 цього Положення передбачено, що Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу, серед іншого, розраховує розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

68. Відтак, враховуючи вищевикладене, Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу є належним позивачем у цій справі.

69. Стосовно права прокурора здійснювати представництво інтересів держави у цій справі судова колегія звертається до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду з цього питання.

70. Так, у постанові Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 922/748/19 зазначено, що:

"72. Відповідно до частини четвертої статті 56 ГПК України (в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

73. Частиною першою статті 58 ГПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

74. Згідно з пунктом 20 частини першої Перехідних положень ГПК України положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.

75. Відповідно до підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідних положень" Конституції України, з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року."

71. Щодо дотримання прокурором вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" судова колегія зазначає таке.

72. За змістом частини третьої та абзацу другого частини п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

За змістом частин першої, третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.

Системний аналіз положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону "Про прокуратуру" свідчить про те, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах;

2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Верховний Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

73. У цій справі судом апеляційної інстанції встановлено, що листом від 07.05.2020 № 829/08 Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу повідомила, що у зв`язку із відсутністю коштів на її рахунках для сплати судового збору, остання не має можливості самостійно звернутися до суду з питання стягнення із судновласника "MARINO SHIPPING СО РТЕ LTD" збитків, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища на суму 65 174 542,29 грн.

74. Судами встановлено, що за твердженням прокурора, у підтвердження вказаної інформації повідомлено, що на рахунку Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу наявна сума 15 690 грн, що підтверджує неспроможність сплати судового збору за подачу відповідного позову, що складає 735 000 грн, а також, надано довідку про відсутність в Інспекції працівників сектору правового забезпечення, які мають відповідні спеціальні знання, для підготовки та скерування позовних заяв до суду.

75. Суди попередніх інстанцій взяли до уваги, що судно "STAVANGER", яким заподіяно збитки інтересам держави, зареєстровано під прапором TUVALU, адреса реєстрації судновласника "MARINO SHIPPING CO PTE LTD" - держава Сінгапур.

76. Відповідно завдання збитків державі суб`єктом-нерезидентом, майно якого не зареєстровано в Україні, підтверджує необхідність оперативного реагування на факти порушення вимог законодавства України, що і було враховано прокурором.

77. Водночас, колегія суддів зазначає, що сам факт не звернення до суду відповідних органів з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси позивачів, свідчить про те, що останні неналежно виконують свої, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з відповідним позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини (подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 910/7916/20).

78. Також судова колегія відзначає про правильність визначення прокурором органу, який має право на подачу позову у цій справі, про що викладено у пунктах 65-68 цієї постанови.

79. Судовою колегією відхиляються також наведені у пункті 30 цієї постанови доводи.

80. Як вбачається з прийнятого судом першої інстанції судового рішення, відповідач був представлений у суді адвокатом Сукачовим Є.С. Таким чином, відповідачеві було забезпечено доступ до правосуддя у суді першої інстанції. Доступ до правосуддя у даному випадку розглядається через створення можливості для відповідача донести свої міркування щодо сутності спору до суду, зокрема, суду апеляційної інстанції безпосередньо або через свого представника. Як вже зазначалося, відповідачем у якості свого представника було обрано адвоката Сукачова Є.С. Питання припинення представництва у господарському процесі врегульовано частиною четвертою статті 61 ГПК України, якою встановлено, що про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю або ордером має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви. Жодних заяв від відповідача про припинення повноважень адвоката Сукачова Є.С. до суду не надходило, тим більше апеляційна скарга подавалася самим представником відповідача, що свідчить про обізнаність відповідача (його представника) про обставини справи та відсутність перепон у поданні суду апеляційної інстанції своїх додаткових пояснень. При цьому суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у клопотанні відповідача про відкладення розгляду справи (з посиланням відповідача на те, що йому необхідний час для підготовки заперечень на відзив Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області)), оскільки, по-перше, нормами ГПК України не передбачено обов`язковості надання заперечень або пояснень до відзивів на апеляційну скаргу, а по-друге, враховуючи дату надсилання Інспекцією відзиву на адресу апелянта (вересень 2022), у останнього був достатній час (майже 2 місяця) для підготовки відповідних пояснень, що додатково підтверджується отриманими судом поясненнями з боку відповідача на відзив прокуратури, який також був надісланий на адресу "MARINO SHIPPING CO PTE LTD" у вересні 2022 року.

81. Відносно Рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 щодо розгляду судами справи, які не є невідкладними за наявності згоди всіх учасників провадження, слід зауважити, що такі рекомендації, по-перше не носять обов`язкового характеру, а по-друге видання Рекомендацій у березні 2022 року на початку повномасштабної агресії РФ проти України було продиктоване труднощами початкового етапу організації судів під час такої агресії. Водночас Суд звертається до позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 10.11.2022 у справі 990/115/22. Зокрема у зазначеній постанові, прийнятій поза часовими межами початкового етапу повномасштабної агресії РФ проти України, зазначено, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки, у зв`язку із запровадженням такого, не може вважатись поважною причиною пропуску цих строків (п. 50).

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

82. У зв`язку з викладеним Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що наведені "MARINO SHIPPING CO PTE LTD" доводи не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій. Тому касаційна скарга "MARINO SHIPPING CO PTE LTD" підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - залишенню без змін.

В. Розподіл судових витрат.

83. У зв`язку з тим, що судова колегія відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу "MARINO SHIPPING CO PTE LTD" за вх. № 5890/2022 залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2022 та рішення Господарського суду Одеської області від 11.07.2022 у справі № 916/1287/20 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді О. Банасько

В. Погребняк