Постанова

від 24.01.2023 по справі 569/22521/18

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2023 року

м. Рівне

Справа № 569/22521/18

Провадження № 22-ц/4815/167/23

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчук Н. М.,

суддів: Вейтас І. В., Шимківа С. С.

секретар судового засідання Крижов В. С.

учасники справи:

апелянт ОСОБА_1 ,

позивач ОСОБА_2 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Демидівські смаколики»,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю

«Інвестиційно-будівельна компанія «Градобуд»

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Грабовського Віталія Анатолійовича на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 02 листопада 2022 року у складі судді Гордійчук І. О., постановлену в м. Рівне о 10 годині 40 хвилин, повний текст ухвали складено 02 листопада 2022 року,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Демидівські смаколики», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Градобуд» про стягнення заборгованості, скасування реєстрації права власності.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 02 листопада 2022 року прийнято відмову ОСОБА_2 від позову у вказаній справі та закрито провадження у ній. Роз`яснено позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду першої інстанції вмотивована положеннями п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України та обґрунтована тим, що право позивача на відмову від позову є диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України,та не має обмежень щодо реалізації.

Вважаючи ухвалу суду незаконною, необґрунтованою, постановленою за невідповідності фактичним обставинам справи, представник ОСОБА_1 адвокат Грабовський Віталій Анатолійович оскаржив її в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі пояснює, що його довірителька ОСОБА_1 з 01липня 2022 року є правонаступником позивача ОСОБА_2 внаслідок укладання договорів уступки вимоги та набула права вимагати від боржника виконання зобов`язань за основним договором в частині сплати коштів у сумі 209160,00 грн., а тому на момент звернення із заявою про відмови від позову, яка стала підставою закриття провадження у цій справі, він не був стороною спірних правовідносин, у зв`язку з чим суд не повинен був приймати вказану заяву. Посилається на положення ст. 514 ЦК України, яка передбачає, що до нового кредитора у зобов`язанні переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували в момент переходу цих прав, тобто саме зобов`язання в цьому випадку зберігається цілком і повністю, а змінюється лише його суб`єктний склад в частині кредитора. Покликаючись на те, що ОСОБА_1 з 01.07.2022 року набула права вимоги за Договором позики на умовах поворотної фінансової допомоги, укладеним 13. 07.2018 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Градобуд» та за Договором про заміну сторони у Договорі про відчуження майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 28.05.2012 року (відступлення права вимоги), укладеним 20.02.2017 року між ТОВ «Рівнепромекобуд» (первинний власник), ОСОБА_2 (новий власник), ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Градобуд» (змінений новий власник), стягнення заборгованості за якими є предметом спору в цій справі, просив суд скасувати оскаржувану ухвалу та передати справу до суду першої інстанції для розгляду по суті, а також залучити до участі в справі ОСОБА_1 .

У поданому на апеляційну скаргу відзиві ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Градобуд» вважає ухвалу суду законною, обґрунтованою, просить залишити її без зміни, а апеляційну скаргу відхилити.

Дослідивши матеріали та обставини справина предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено,що досуду зпозовом до Товариства зобмеженою відповідальністю«Демидівські смаколики»,Товариства зобмеженою відповідальністю«Інвестиційно-будівельнакомпанія «Градобуд»про стягненнязаборгованості,скасування реєстраціїправа власностізвернувся ОСОБА_2 .

11серпня 2022року позивач ОСОБА_2 надіслав на адресу Рівненського міського суду у заяву про відмову від позову повністю від 07 липня 2022 року, завірену приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Киселюк О.В.. У цій заяві він також зазначив, що наслідки, передбачені ч.2 ст.256 ЦПК України, йому відомі. Просив суд прийняти відмову від позову у справі №569/22521/18 та закрити провадження у справі, а розгляд заяви про відмову від позову проводити за його відсутності.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Подання заяви про відмову від позову - це форма закінчення справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Отже, саме по собі подання заяви про відмову від позову не є необґрунтованими діями позивача, оскільки це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, що не містить обмежень у його реалізації. Крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим ст. ст. 55, 124 Конституції України, та безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Відповідно до вимог процесуального законодавства, подати заяву про відмову від позову позивач має на будь-якій стадії процесу. Враховуючи, що позивач скористався своїм гарантованим законом правом, прийняття судом його відмови від позову та закриття провадження у справі є цілком обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала про закриття провадження порушує права ОСОБА_1 як правонаступника позивача ОСОБА_2 внаслідок укладання договорів уступки вимоги та впливає на її право вимоги від боржника виконання зобов`язань за основним договором в частині сплати коштів у сумі 209160,00 грн. апеляційним судом оцінюються критично.

Позивач ОСОБА_2 скористався своїм правом та подав до суду нотаріально посвідчену заяву про відмову від позову від 07.07.2022, яка надійшла до суду 11.08.2022 року, а згодом надав суду пояснення на заяву про залучення правонаступника, що жодних договорів про заміну його у договорах не вчиняв, зобов`язання припинилися у травні 2022 року, а відтак він підтримує заяву про відмову від позову повністю.

У зв`язку з наведеним у суду першої інстанції не було підстав не розглядати заяву про відмову від позову, а також не було підстав для відмови у задоволенні цієї заяви.

Відповідно до ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

В матеріалахсправи наявназаява ОСОБА_2 від 07.07.2022року,посвідчена приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кисюлюк О.В., зареєстровано 615, про відмову від позову у справі № 569/22521/18. Вказана заява подана до суду у зв`язку з припиненням зобов`язань між ТОВ «ІБК «Градобуд» та ОСОБА_2 у травні 2022 року. Вказані дії про відмову від позову є обов`язковими для ОСОБА_1 , а провадження у справі підлягає закриттю.

Не заслуговують на увагу посилання апелянта на ухвалу Верховного Суду від 18.12.2019 року у справі № 727/6754/15-ц, оскільки у цій справі сторони не оспорювали факт правонаступництва, існувало лише питання чи мала право фізична особа надавати фінансові послуги та укладати договори. В даній ухвалі суд додатково вказує, що відмова від позову це виключне право позивача і якщо позивач має такий намір, то у суду немає підстав для відмови.

Щодо посилань скаржника на постанову Великої Палати Верховного суду від 30.06.2020 року у справі № 264/5957/17, то вони апеляційним судом відхиляються як такі, що стосуються інших правовідносини (заміна ліквідованої юридичної особи), де суд досліджував питання чи є правонаступник, чи дозволено правонаступництво.

Проаналізувавши обставини справи в сукупності з нормами права, які їх регулюють, апеляційний суд приходить до висновку, що усі дії вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього відповідно ОСОБА_4 після відмови позивача від позову не може просити замінити його правонаступником та продовжувати розгляд справи. Після відмови від позову та закриття провадження неможливо замінити осіб у цивільному процесі.

Отже, незважаючи на те, що ст. 55 ЦПК України дозволяє залучити до участі у справі правонаступника на будь-якій стадії судового процесу, ця норма застосовується у сукупності з ч. 2 цієї статті, де чітко вказано, що усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) вказано, що аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

При цьому судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

В ухваліВеликої ПалатиВерховного Судувід 06липня 2022року усправі №32/77(провадження№ 12-17гс21),якою такожзакрито касаційнепровадження зтих самихпідстав,указано,що особи,які небрали участіу справі,можуть оскаржитирішення судулише заумови,що судвирішив питанняпро їхніправа,свободи,інтереси та(або)обов`язки.Відтак,передумовою реалізаціїтакими особамиїх правана оскарженнясудового рішенняє матеріально-правовазаінтересованість тобтоїх власна,особиста заінтересованістьу конкретномурезультаті розглядусудом. Отже, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, залучена до участі у справі особа повинна довести, що суд вирішив питання про права, інтереси та (або) обов`язки. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав та обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Відтак при вирішенні питання про те, чи прийнято оскаржуване рішення про права, обов`язки, свободи чи інтереси особи, яка не брала участі у справі, суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку із прийняттям судового рішення з цієї справи таку особу наділено новими правами, чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права, свободи та/або обов`язки, або позбавлено певних прав, свобод та/або обов`язків у майбутньому.

Апеляційна скарга не містить доводів і підтверджень того, які саме права та інтереси ОСОБА_1 як правонаступника ОСОБА_2 порушені ухвалою Рівненського міського суду від 02.11.2022 року, а тому вона підлягає відхиленню.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано.

Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Грабовського Віталія Анатолійовича залишити без задоволення.

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 02 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 січня 2023 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Вейтас І. В.

Шимків С. С.