Ухвала

від 25.01.2023 по справі 807/1314/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 січня 2023 року

м. Київ

справа № 807/1314/17

адміністративне провадження № К/990/1888/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мороз Л.Л. (далі - Суд), перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2022 у справі № 807/1314/17 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Тячівської районної державної адміністрації, Рахівської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Карпатський біосферний заповідник, Міжнародна благодійна організація «Екологія-право-Людина», Ясінянська селищна рада, Усть-Чорнянська селищна рада, Лопухівська сільська рада, про визнання незаконним та скасування розпорядження,

УСТАНОВИВ:

У 2017 році ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (далі - позивач), ОСОБА_3 звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Тячівської районної державної адміністрації, Рахівської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Карпатський біосферний заповідник, Міжнародна благодійна організація «Екологія-право-Людина», Ясінянська селищна рада, Усть-Чорнянська селищна рада, Лопухівська сільська рада, у якому просили:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження:

а) голови Тячівської РДА № 214 від 31.05.2017 «Про затвердження детального плану території»;

б) голови Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області № 135 від 15.05.2017 «Про затвердження детального плану території туристично-рекреаційного комплексу «Свидовець» за межами населених пунктів.

Суд першої інстанції розглянув цю справу за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 позов задоволено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2022 апеляційні скарги Тячівської районної державної адміністрації та Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області задоволено:

- рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 скасовано;

- ухвалено постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив її у касаційному порядку.

Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд дійшов такого висновку.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Із системного аналізу статті 129 Конституції України, статей 328, 330, 353 КАС України, можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Вирішуючи питання про відкриття провадження, Суд зазначає таке.

У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції адвокат Іванова Я.О., яка діяла в інтересах Тячівської районної державної адміністрації та Рахівської районної державної адміністрації, використала Типову форму ордера, виготовлену друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону, яка вже не була документом, що належним чином підтверджує повноваження адвоката, у зв`язку з прийнятим рішенням Про затвердження Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції від 12.04.2019 за № 41, чим очевидно порушила норми процесуального права. Однак судом апеляційної інстанції це було залишено поза увагою.

Також скаржник з посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України зазначає, що судом апеляційної інстанції не було враховано висновку Верховного Суду викладеного у постанові Великої Палати від 14.03.2018 у справі № 910/23346/16.

Проаналізувавши постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 910/23346/16, колегія суддів звертає увагу на те, що у вказаній постанові досліджувалось питання повноважень представників, які діяли на підставі довіреності від імені юридичної особи.

Отже, доводи касаційної скарги про те, що правовідносини є подібними не знайшли свого підтвердження у ході вивчення касаційної скарги з огляду на те, що у справі на яку посилається скаржник у касаційній скарзі Великою Палатою Верховного Суду встановлено процесуальне порушення щодо представництва, у той час, як касатор зазначає про недійсність бланку адвокатського ордеру.

Суд наголошує, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, їхніх повноважень, об`єкта, предмета правового регулювання відносин, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їхньої подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

Указаний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 та від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16.

Отже, оскільки у справі на, які посилається скаржник, інші обставини, внаслідок, яких виникли спірні правовідносини, Суд відхиляє указані посилання та не приймає їх до уваги.

Також, колегія суддів відхиляє посилання скаржника на неврахування висновків Верховного Суду викладених в ухвалах від 19.03.2018 у справі № 826/8244/16, від 20.03.2018 у справі № 818/1058/17, від 30.05.2019 у справі № 808/1914/18 та віл 11.10.2022 у справі № 2-2797/2008 з огляду на те, що згідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду і за приписами пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставою для відкриття касаційного провадження може бути неврахування висновків викладених у постановах Верховного Суду, а не ухвалах.

Інших обґрунтованих підстав передбачених пунктами 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржником не зазначено.

Згідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

За приписами частини першої статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених КАС України підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, зокрема, не наведено доводів, які є підставами для відкриття касаційного провадження, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, згідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2022 у справі № 807/1314/17 - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції у порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не оскаржується.

СуддяЛ.Л. Мороз