Рішення

від 25.01.2023 по справі 127/24479/22

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/24479/22

Провадження № 2/127/3192/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2023 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Волошина С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіна ЛТД», Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ТОВ «Регіна ЛТД», ГУНП у Вінницькій області про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 27 жовтня 2021 року відповідачем ТОВ «Регіна ЛТД» на 5 (п`ятій) сторінці газети «33-й канал» №44 (1565) опубліковано статтю під заголовком «Як із ярликами «менти мразі», «мусорня», «морда не трісне» псевдожурналісти «33-го каналу» знімали на Хмільниччині «відео-скандал».

У вказаній статті розміщено наступну інформацію:

«... захисник радив фермеру «падати в обморок», щоб не вручили підозру.

... громадський активіст ОСОБА_3 разом зі своїм товаришем адвокатом ОСОБА_4 , відрекомендувавшись кореспондентами нашої газети, не лише втрутилися у слідчі дії у рамках кримінального провадження по самозахвату землі але й діяли в інтересах головного підозрюваного - фермера, який засівав у санітарній зоні «Укрзалізниці».

... повідомив начальник Хмільницької поліції Валерій Романюк... Тут раптом адвокат радить своєму підзахисному впасти і знепритомніти щоб викликати «швидку».

Коли ми запитали адвоката ОСОБА_5 та активіста ОСОБА_6 , чому вони представлялися «33-ім», знімалась упереджено лише одна сторона конфлікту, вони чомусь переводили стрілки один на одного.».

Такого ж самого змісту стаття була розміщена 28 жовтня 2021 року відповідачем ТОВ «Регіна ЛТД» на веб-сайті https://33kanal.com, у розділі «Новини» (загально відкритий режим доступу до статті: https://33kanal.com/news/155904.html).

Позивач вважає вищевказану інформацію недостовірною та такою, що порушує його особисте немайнове право на недоторканність ділової репутації, в зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Просить визнати недостовірною інформацію поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на 5 (п`яті сторінці газети «33-й канал» №44 (1565) під заголовком «Як із ярликами «менті мразі», «мусорня», «морда не трісне» псевдожурналісти «33-го каналу» знімали на Хмільниччині «відеоскандал», в частині: «... «псевдожурналісти «33-го каналу» знімали на Хмільниччині «відеоскандал»

... захисник радив фермеру «падати в обморок», щоб не вручили підозру.

... громадський активіст ОСОБА_3 разом зі своїм товаришем адвокатом ОСОБА_4 відрекомендувавшись кореспондентами нашої газети, не лише втрутилися у слідчі дії у рамках кримінального провадження по самозахвату землі, але й діяли в інтересах головного підозрюваного - фермера, який засівав у санітарній зоні «Укрзалізниці».

... повідомив начальник Хмільницької поліції ОСОБА_7 ... Тут раптом адвокат радить своєму підзахисному впасти і знепритомніти, щоб викликати «швидку».

Коли ми запитали адвоката ОСОБА_5 та активіста Андрія Гайдая, чому вони представлялися «33-ім», знімалась упереджено лише одна сторона конфлікту, вони чомусь переводили стрілки один на одного».

Також просить визнати недостовірною інформацію поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 у розділі «Новини» під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_3 », «мусорня», «морда не трісне» псевдожурналісти «33-го каналу» знімали на Хмільниччині «відеоскандал», в частині: «... «псевдожурналісти «33-го каналу» знімали на Хмільниччині «відеоскандал»

... захисник радив фермеру «падати в обморок», щоб не вручили підозру.

... громадський активіст ОСОБА_3 разом зі своїм товаришем адвокатом ОСОБА_4 , відрекомендувавшись кореспондентами нашої газети, не лише втрутилися у слідчі дії у рамках кримінального провадження по самозахвату землі, але й діяли в інтересах головного підозрюваного - фермера, який засівав у санітарній зоні «Укрзалізниці».

... повідомив начальник Хмільницької поліції ОСОБА_7 ... Тут раптом адвокат радить своєму підзахисному впасти і знепритомніти, щоб викликати «швидку».

Коли ми запитали адвоката ОСОБА_5 та активіста ОСОБА_6 , чому вони представлялися «33-ім», знімалась упереджено лише одна сторона конфлікту, вони чомусь переводили стрілки один на одного.».

Окрім наведеного просить зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Регіна ЛТД» припинити розповсюдження опублікованого ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 у розділі «Новини» під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_3 », «мусорня», «морда не трісне» псевдожурналісти «33-го каналу» знімали на Хмільниччині «відеоскандал», шляхом вилучення вказаного інформаційного матеріалу з веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Окрім цього просить зобов`язати відповідачів спростувати недостовірну інформацію опубліковану 27жовтня2021 року на 5 (п`ятій) сторінці газети «33-й канал» №44 (1565) під заголовком «Як із ярликами «менти-мразі», «мусорня», «морда не трісне» псевдожурналісти «33-го каналу» знімали на Хмільниччині «відеоскандал», шляхом опублікування, у місячний термін, з дня набрання рішенням законної сили, на 5 (п`ятій) сторінці газети «33-й канал», шрифтом, яким була надрукована спростована інформація, наступного тексту спростування недостовірної інформації:

«Опублікований 27 жовтня 2021 року матеріал під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_3 », «мусорня», «морда не трісне» псевдожурналісти «33-го каналу знімали на Хмільниччині «відеоскандал», в частині: «... «псевдожурналісти 33-го каналу» знімали на Хмільниччині «відеоскандал»

... захисник радив фермеру «падати в обморок», щоб не вручили підозру.

... громадський активіст ОСОБА_3 зі своїм товаришем адвокатом ОСОБА_4 , відрекомендувавшись кореспондентами нашої газети, не лише втрутилися у слідчі дії у рамках кримінального провадження по самозахвату землі але й діяли в інтересах головного підозрюваного - фермера, який засівав у санітарній зоні «Укрзалізниці».

... повідомив начальник Хмільницької поліції ОСОБА_7 ... Тут раптом адвокат радить своєму підзахисному впасти і знепритомніти, щоб викликати «швидку».

Коли ми запитали адвоката ОСОБА_5 та активіста ОСОБА_6 , чому вони представлялися «33-ім», знімалась упереджено лише одна сторона конфлікту, вони чомусь переводили стрілки один на одного.» не відповідає дійсності та викладений неправдиво.».

Також просить зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Регіна ЛТД» спростувати недостовірну інформацію опубліковану ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розділі «Новини», під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_3 », «мусорня», «морда не трісне» псевдожурналісти «33-го каналу» знімали на ІНФОРМАЦІЯ_4 », шляхом розміщення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розділі « ОСОБА_8 », на строк, який дорівнює строку розміщення недостовірної інформації, наступного тексту спростування недостовірної інформації:

«Опублікований ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розділі «Новини», матеріал під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_3 », «мусорня», «морда не трісне» псевдожурналісти «33-го каналу» знімали на Хмільниччині «відеоскандал», в частині: «... «псевдожурналісти 33-го каналу» знімали на Хмільниччині «відеоскандал»

... захисник радив фермеру «падати в обморок», щоб не вручили підозру.

... громадський активіст ОСОБА_3 разом зі своїм товаришем адвокатом ОСОБА_4 , відрекомендувавшись кореспондентами нашої газети, не лише втрутилися у слідчі дії у рамках кримінального провадження по самозахвату землі але й діяли в інтересах головного підозрюваного - фермера, який засівав у санітарній зоні «Укрзалізниці».

... повідомив начальник хмільницької поліції ОСОБА_7 ... Тут раптом адвокат радить своєму підзахисному впасти і знепритомніти, щоб викликати «швидку».

Коли ми запитали адвоката ОСОБА_5 та активіста Андрія Гайдая, чому вони представлялися «33-ім», знімалась упереджено лише одна сторона конфлікту, вони чомусь переводили стрілки один на одного.» не відповідає дійсності та викладений неправдиво.».

Окрім наведеного позивач просив стягнути з відповідачів у рівних частинах на його користь моральну шкоду завдану розповсюдженням відносно нього наведеної недостовірної інформації, яка порочить його честь, гідність та ділову репутацію, та порушує його особисті немайнові права, у розмірі 116 000 (сто шістнадцять тисяч) грн. 00 коп. та документально підтверджені судові витрати.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області 18.11.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

Представник відповідача ГУНП у Вінницькій області Дмитрук Ю.Д. 08.12.2022 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги позивача ОСОБА_1 не визнала та просила суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі в силу їх безпідставності та необґрунтованості. Вказувала на те, що відповідач ГУНП у Вінницькій області жодної інформації відносно позивача редакції газети «33-й канал» не надавало. Представник вважає, що відповідно до вимог ст. 277 ЦК України обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається виключно на редакцію газети «33 й канал». Разом з тим, зазначає, що дана стаття носить інформаційний характер, ґрунтується на припущеннях і є оціночними судженнями. Вважає, що у опублікованій статті «33-го каналу», відповідачем ОСОБА_2 , як кореспондентом газети «33-го каналу», повідомлено інформацію, що є вираженням її суб`єктивної думки, тому це не може вважатися поширенням недостовірної інформації про позивача. Крім того позивачем не доведено та не надано доказів заподіяння останньому моральних та фізичних страждань, в наслідок публікації статті в газеті та на веб-сайті «33-го каналу», що в свою чергу є безумовною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

14.12.2022 позивач ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив відповідача ГУНП у Вінницькій області, в якій зазначає, що відзив на позовну заяву є необґрунтованим, а обставини, на які посилається цей відповідач, не відповідають дійсності та не підтвердженні належними та допустимими доказами. Твердження представника відповідача ГУНП у Вінницькій області, про те, що жодної інформації відносно нього редакції «33-го каналу» не надавалось, не відповідає дійсності, оскільки на 5 (п`ятій) сторінці газети «33-й канал» №44 (1565) за 27 жовтня 2021 року відповідаючи на питання авторки статті ОСОБА_9 «Чи вручили вже підозру фермеру, який на камеру зізнався, що сіяв у санітарній зоні соняшник?» начальник Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Валерій Романюк зазначив, що: «Йому вручили підозру прямо у головному управлінні. Він разом зі своїм адвокатом та громадським активістом, цим самим Гайдаєм, пішли до начальника обласної поліції скаржитися. Слідчі чекали його під кабінетом. І коли він вийшов, при понятих вручали підозру. Тут раптом адвокат радить своєму підзахисному впасти і знепритомніти, щоб викликати «швидку». Але трюк не вдався.». Такого ж самого змісту відповідь начальника Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_10 на питання авторки статті ОСОБА_9 міститься на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розділі «Новини». Хмільницький районний відділ поліції є структурним підрозділом Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та очолює вказаний структурний підрозділ ОСОБА_7 , який відповідно є посадовою особою Головного управління Національної поліції у Вінницькій області. Таким чином, вважає, що не відповідає дійсності твердження відповідача ГУНП у Вінницькій області про ненадання жодної інформації відносно позивача редакції «33-канал» та вважає необґрунтованими доводи щодо наявності лише у газети «33-канал» обов`язку доведення достовірності поширеної інформації. Наявними у справі доказами повністю спростовується посилання відповідача у відзиві на те, що він є неналежним відповідачем.

Тому просить суд, з урахуванням наведених обставин та наданих доказів, задовольнити у повному обсязі його позовні вимоги.

Представник відповідача ТОВ «Регіна ЛТД» адвокат Якименко-Шевчук Ю.О. подала до суду відзив, в якому позовні вимоги позивача ОСОБА_1 не визнала та просила суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі в силу їх безпідставності та необґрунтованості. Вказувала на те, що публікація «Як із ярликами менти-мразі», «мусорня», «морда не трісне» псевдожурналісти «33-го каналу знімали на Хмільниччині «відеоскандал», в частині: «... «псевдожурналісти 33-го каналу» знімали на Хмільниччині «відеоскандал», була видана у зв`язку з тим, що до редакції газети «33-й канал» поступали масові дзвінки від містян Хмільницького району. Суть дзвінків зводилася до того, що кореспонденти газети «33-й канал» знімають відео, ображають в грубій формі працівників поліції, які навпаки, зі слів селян, захищають їх від незаконних дій фермера, щодо дій пов`язаних із незаконним використанням землі. Окрім цього, до редакції поступив дзвінок з поліції про те, що кореспондент газети здійснює не просто відео-зйомку, а не розібравшись у подіях які відбуваються, грубо виражається до працівників поліції. Зважаючи на резонанс цієї події, на велику кількість дзвінків від людей, які є читачами газети, щодо припинення образ працівників поліції зі сторони «нібито кореспондентів газети «33-й канал», на дзвінок поліції щодо вказаного інциденту, редакція газети змушена була терміново робити заяву про спростування зазначених обставин, оскільки їхні кореспонденти не знаходилися на місці подій у Хмільницькому районі. Тому 20 жовтня 2021 року у мережі Інтернет була опублікована інформація про спростування обставини виїзду на місце та фіксації кореспондентами газети «33- й канал» всього, що відбувалося у Хмільницькому районі. В подальшому редакцією газети було здійснено відрядження кореспондента для з`ясування вищезазначеної ситуації. Після того, як кореспондентом було зібрано матеріали та вислухано точки зору всіх сторін, було підготовлена публікація у друкований ЗМІ газети «33-й канал» під назвою «Як із ярликами менти-мразі», «мусорня», «морда не трісне» псевдожурналісти «33-го каналу знімали на Хмільниччині «відеоскандал». Відповідальність за пряму мову (цитату слів) начальника Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області В.Романюка, ні ТОВ «Регіна ЛТД», ні кореспондент газети «33-й канал» не несуть. Позивач просить визнати таким, що порушує його честь, гідність, ділову репутацію та спростувати відповідну інформацію, яка не стосується позивача та ним не доведено того, що висвітлено у статті інформація є негативною та порушує його честь, гідність та ділову репутацію.

28.12.2022 року відповідачем ОСОБА_2 подано до суду пояснення по справі (так у документі, по суті відзив на позовну заяву), в яких вона підтверджує той факт, що отримавши редакційне завдання, як кореспондент газети «33-й канал», спочатку звернулася до учасника вищезазначених подій, ОСОБА_6 , із запитанням чому він представився журналістом «33-го каналу» на місці подій та виклав відео з місця подій на сторінці в Інтернеті, де повідомляється, що він позаштатний кореспондент газети «33-канал» та втягнув газету в цей конфлікт, на що отримала непереконливі пояснення. Крім того, ОСОБА_11 повідомив, що він представником «33-го каналу» не відрекомендовувався, а це сказав ОСОБА_12 , з яким він перебував на місці події та який є адвокатом фермера. Відповідачка ОСОБА_2 , отримавши вищевказану інформації, перевірила її у ОСОБА_5 , який пояснив їй, що ОСОБА_3 , назвався кореспондентом «33-го каналу». Не отримавши об`єктивної відповіді, вона звернулася до селян свідків вищевказаних подій, які і повідомили їй, що один із чоловіків, які прибули із фермером, на їхнє запитання, «хто вони такі, що їх знімають?,», у присутності правоохоронців, які в свою чергу, після звернення відповідачки із аналогічним запитанням, підтвердили, що із двох присутніх осіб, які були присутні при вищевказаних подіях, один із них назвався, що він з «33-го каналу». Після того, як вивчивши ситуацію і вислухавши всі сторони подій, які відбувалися у Хмільницькому районі, підготувала для редакції «33-го каналу» статтю із висвітленням подій, які спричинили неабиякий резонанс у суспільстві, а саме в громаді Хмільницького району, який пов`язаний із конфліктом селян та фермера щодо земельних ділянок вздовж залізничної колії та присутніх при цьому осіб, які відрекомендувалися журналістами «33-го каналу» та вели себе не коректно. Також, відповідач у своїх поясненнях зазначає, що після відповідей начальника Хмільницької поліції ОСОБА_10 , дослівно їх процитувала у статті, ніяких звинувачень відносно позивача ОСОБА_5 не висловлювала, ніякої моральної, іншої шкоди не мала наміру завдати позивачу та керуючись принципом демократичних ЗМІ, із дотримання законодавства України, подала повну та всебічну інформацію, а тому просить суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

29.12.2022 року позивач ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив ТОВ «Регіна ЛТД», в якій зазначає, що відзив на позовну заяву є необґрунтованим, а обставини, на які посилається відповідач, не відповідають дійсності та не підтвердженні належними та допустимими доказами. Крім того вказує на те, що в публікації відповідачем було розміщено інформаційний матеріал, в якому наведенні персональні дані позивача, а отже твердження відповідача, що публікація містить загальний характер та в ній не йдеться про позивача є безпідставними. Вважає, що наявними у справі доказами повністю спростовується посилання відповідача у відзиві на те, що він не є належним відповідачем. Тому просить суд, з урахуванням наведених обставин у позовній заяві та наданих доказів, задовольнити у повному обсязі його позовні вимоги.

16.01.2023 представником відповідача ТОВ «Регіна ЛТД» адвокатом Якименко-Шевчук Ю.О. подано до суду заперечення проти поданої відповіді на відзив позивача, вважає її (відповідь) такою, що не може братися судом до уваги, оскільки подана з порушенням норм ЦПК України. У позовній заяві та у відповіді на відзив, позивач не наводить належних та допустимих доказів завдання йому моральної шкоди. Крім того, представник відповідача вказує, що лист Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, який також взято в основу спростування позовних вимог позивача є допустимим доказом, оскільки отриманий у визначений законом спосіб.

Інших заяв по суті спору матеріали справи не містять.

Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Встановлено та не заперечується учасниками справи, що на 5 (п`ятій) сторінці газети «33-й канал» №44 (1565) за 27 жовтня 2021 року та ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розділі «Новини», було розміщено статтю під заголовком «Як із ярликами «менти-мразі», «мусорня», «морда не трісне» псевдожурналісти «33-го каналу» знімали на Хмільниччині «відеоскандал», в якому було розповсюджено інформацію яку позивач ОСОБА_1 , вважає такою, що безпосередньо його стосується та такою, що є недостовірною, а саме в частині: «... «псевдожурналісти 33-го каналу» знімали на Хмільниччині «відеоскандал»

... захисник радив фермеру «падати в обморок», щоб не вручили підозру.

... громадський активіст ОСОБА_3 разом зі своїм товаришем адвокатом ОСОБА_4 , відрекомендувавшись кореспондентами нашої газети, не лише втрутилися у слідчі дії у рамках кримінального провадження по самозахвату землі але й діяли в інтересах головного підозрюваного - фермера, який засівав у санітарній зоні «Укрзалізниці».

... повідомив начальник хмільницької поліції ОСОБА_7 ... Тут раптом адвокат радить своєму підзахисному впасти і знепритомніти, щоб викликати «швидку».

Коли ми запитали адвоката ОСОБА_5 та активіста ОСОБА_6 , чому вони представлялися «33-ім», знімалась упереджено лише одна сторона конфлікту, вони чомусь переводили стрілки один на одного.».

Позивач вважаючи, що дана інформація є негативною, недостовірною, та такою, що містить фактичні твердження про обставини, яких не існувало, порушує особисті немайнові права позивача та зазначаючи, що поширення такої негативної, недостовірної інформації щодо нього завдало йому моральної шкоди, просив суд ухвалити рішення про зобов`язання відповідачів спростувати зазначену інформацію, стягнути на його користь моральну шкоду, що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Судом встановлено, що з усього інформаційного матеріалу, що поширено у відповідному номері газети та веб сайті «33 го каналу» позивач просить визнати недостовірними та спростувати наступні твердження та висловлювання: «... «псевдожурналісти 33-го каналу» знімали на Хмільниччині «відеоскандал»

... захисник радив фермеру «падати в обморок», щоб не вручили підозру.

... громадський активіст ОСОБА_3 разом зі своїм товаришем адвокатом ОСОБА_4 , відрекомендувавшись кореспондентами нашої газети, не лише втрутилися у слідчі дії у рамках кримінального провадження по самозахвату землі але й діяли в інтересах головного підозрюваного - фермера, який засівав у санітарній зоні «Укрзалізниці».

... повідомив начальник хмільницької поліції ОСОБА_7 ... Тут раптом адвокат радить своєму підзахисному впасти і знепритомніти, щоб викликати «швидку».

Коли ми запитали адвоката ОСОБА_5 та активіста ОСОБА_6 , чому вони представлялися «33-ім», знімалась упереджено лише одна сторона конфлікту, вони чомусь переводили стрілки один на одного.».

Вказані висловлення були розміщенні у друкованій статті на 5 (п`ятій) сторінці газети «33-й канал» №44 (1565) за 27 жовтня 2021 року та ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розділі «Новини», під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_3 », «мусорня», «морда не трісне» псевдожурналісти «33-го каналу» знімали на Хмільниччині «відеоскандал», і автором вказаної статті є журналіст газети «33-й канал» ОСОБА_2 .

Власником веб-сайту є відповідач ТОВ «Регіна ЛТД», що підтверджується довідкою дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» від 17 жовтня 2022 року №132/2022-Д. (а.с. 37-40).

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством. Відповідно до Конституції України життя і здоров`я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю (ст. 201 ЦК України).

Відповідно до Конституції України фізична особа має право з поміж іншого на повагу до гідності та честі. Цим Кодексом та іншими законами можуть бути передбачені й інші особисті немайнові права фізичної особи. Перелік особистих немайнових прав, які встановлені Конституцією України, цим Кодексом та іншим законом, не є вичерпним (ст.270 ЦК України).

Фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що спричинило це порушення (ст. 275 ЦК України).

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (ст. 277 ЦК України).

Якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню (ст. 280 ЦК України).

За змістом ст.ст. 297, 299 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34).

Разом із тим, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності, честі чи ділової репутації, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, слід визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

За приписами статті 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» зазначено, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У свою чергу фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

28 березня 2013 року у справі «Нова газета» та Бородянський проти Росії» Європейський суд із прав людини наголосив, що втручання в свободу вираження власних думок та поглядів порушує свободу висловлення думки в трьох випадках: якщо воно здійснено не на підставі закону, якщо воно не переслідує допустимої мети або якщо воно порушує баланс між метою, заради якої здійснено втручання, і свободою вираження думки.

Європейський суд із прав людини також підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: 1) факти, що вважаються загальновідомими; 2) підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; 3) посилання на незалежне дослідження.

Таким чином, враховуючи висновки Європейського суду з прав людини, фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь, гідність та ділову репутацію, як особистих немайнових прав.

Як було зазначено вище, ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

У п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27.02.2009 зазначено: відповідно до статей 94, 277 ЦК фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Якщо позов пред`явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації (п. 9 Постанови). У разі, коли редакція друкованого засобу масової інформації не має статусу юридичної особи, належним відповідачем є юридична особа, структурним підрозділом якої є редакція. Якщо редакція не є структурним підрозділом юридичної особи, то належним відповідачем виступає засновник друкованого засобу масової інформації.

Згідно зі ст. 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» громадяни, юридичні особи і державні органи, а також їх законні представники мають право вимагати від редакції друкованого засобу масової інформації опублікування ним спростування поширених про них відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність.

Однак, згідно з п.3 ч.1ст. 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо: вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб`єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб.

Отже, з матеріалів справи судом встановлено, що 19.10.2021 позивач, як адвокат Віліжінського В.Б., був присутнім під час проведення процесуальних дій з вилучення речових доказів та техніки, яка проводила збір соняшника в Хмільницькому районі. 20 жовтня 2021 ОСОБА_13 разом із позивачем перебував на особистому прийомі у заступника начальника ГУНП у Вінницькій області - начальника слідчого управління Солдатова О.Б., за адресою: м. Вінниця, вул. Театральна, 10, з питань проведення неупередженого, повного та об`єктивного досудового розслідування кримінального провадження, після чого ОСОБА_13 повідомлено про підозру.

Як встановлено судом з дослідженої інформації, яка наведена у статті під назвою «Як із ярликами «менти мразі», «мусорня», «морда не трісне» псевдожурналісти «33-го каналу» знімали на Хмільниччині «відеоскандал» її розміщення як в друкованому виданні так і на веб сайті було спрямовано на поширення інформації про те, що позивач ОСОБА_12 , його супутник та інші особи, під час подій, які відбулись в жовтні 2021 року у Хмільницькому районі Вінницької області не виконували завдання редакції видання «33 й канал» та його кореспондентами не являються. Логіка викладення матеріалу має інформативний характер. Суть статті зводиться до того, що редакція видання заперечує обставину перебування з позивачем та іншими особами, які приймали участь у наведених подіях, у будь яких правовідносинах, які обумовлюють збір та фіксування інформації для видання «33 й канал» та в його інтересах. Вказане твердження підтримано в позові і самим позивачем, який заперечує будь які відносини з виданням «33 й канал».

Зі змісту статті, з огляду на специфіку викладу, встановити неможливо до кого саме автором статті застосовано слово «псевдожурналісти», оскільки в статті мова йде як про позивача по справі ОСОБА_1 , так і про його супутника ОСОБА_14 , які (обоє) були учасниками описаних в статті подій, що хоч і носить негативний відтінок однак стилістично, в достатньо красномовній формі, вказує на обставину відсутності між позивачем (його супутником) і відповідачем ТОВ «Регіна ЛТД», як засновника видання «33 й канал» будь яких правовідносин.

Щодо зазначення в досліджуваній статті виразу: « ….. захисник радив фермеру «падати в обморок», щоб не вручили підозру», суд зазначає наступне. Зі змісту статті вбачається, що вказаний вираз написано від імені автора статті ОСОБА_2 , разом з цим позивачем вказані слова «вирвано» з контексту речення. Так, повний текст цього речення в досліджуваній статті її автором викладено наступним чином: «Не побачите і того, як захисник радив фермеру «падати в обморок», щоб не вручили підозру». Тобто зі змісту вказаного речення слідує, що такого факту на відеозаписі (мова в попередніх реченнях йде про відеозапис, який здійснював ОСОБА_11 ) не зафіксовано. Будь які твердження автора статті про наявність такого факту чи його правдивість в досліджуваній статті відсутні. Таким чином суд відхиляє в цій частині доводи позивача про порушення вказаним виразом його права на честь, гідність та ділову репутацію, оскільки автор статті, цим реченням наголошував на тому, що на відеозаписі такий факт, як порада адвоката своєму підзахисному втрачати свідомість відсутня, на що вказує і сам позивач, заперечуючи обставину надання своєму клієнту ОСОБА_15 такої поради.

Зазначення в досліджуваній статті виразу: «…громадський активіст ОСОБА_3 разом зі своїм товаришем адвокатом ОСОБА_4 , відрекомендувавшись кореспондентами нашої газети, не лише втрутилися у слідчі дії у рамках кримінального провадження по самозахвату землі але й діяли в інтересах головного підозрюваного - фермера, який засівав у санітарній зоні «Укрзалізниці», не носить жодного негативного відтінку, оскільки відносини з представництва (навіть якби вони і були наявні) жодним чином не порушує честь, гідність та ділову репутацію особи, а тим більше адвоката, який в силу професії повсякчас приймає участь у таких правовідносинах (правовідносинах з представництва фізичних та юридичних осіб).

Зі змісту та суті вказаного речення (виразу), а саме слова «відрекомендувавшись» неможливо встановити хто саме так відрекомендувався адвокат ОСОБА_1 чи його товариш ОСОБА_11 .

Словосполучення «втрутилися у слідчі дії», «діяли в інтересах головного підозрюваного, фермера…», які застосовані автором статті стосовно позивача, як адвоката підозрюваного ОСОБА_16 не порушує право позивача на честь, гідність та право на недоторканість ділової репутації. До вказаного висновку суд прийшов з огляду на те, що позивач у справі дійсно є захисником В. Веліжінського (копія ордеру а.с. 11). Позивач, як адвокат, зобов`язаний приймати участь у слідчих діях та діяти в ході кримінального провадження в інтересах свого клієнта. Слово «втрутився» хоч і має негативний відтінок, разом з тим, свідчить про застосування автором статті до словосполучення «приймав участь» відповідної гіперболи (перебільшення), що не є підставою для відповідальності автора статті, оскільки не становить складу цивільного правопорушення.

Зі змісту речення (виразу) - «Коли ми запитали адвоката Віталія Головчука та активіста Андрія Гайдая, чому вони представлялися «33-ім», знімалась упереджено лише одна сторона конфлікту, вони чомусь переводили стрілки один на одного» судом встановлено, що воно викладене у формі запитання відповіді, що за своєю стилістичною будовою передає розмову між кореспондентом газети «33-канал» та позивачем і його супутником. Словосполучення «переводили стрілки один на одного», яке застосовано автором статті, не порушує право позивача на честь, гідність та на ділову репутацію, оскільки не стверджує про будь який негативний та неправдивий факт про позивача, а є лише застосуванням такого мовно стилістичного засобу як алегорія. Під змістом такого виразу автор мала на увазі, що позивач та його супутник на запитання: чому вони представлялися кореспондентами газети вказували один на одного, або як наведено в статті: «переводили стрілки один на одного …»

Застосовані у статті наведені вище гіперболи та алегорії задля висловлювання оціночних суджень автора не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості відповідно до закону (ч.2 ст.30 Закону України "Про інформацію").

У разі, якщо позивач вважає, що оціночні судження, поширені в засобі масової інформації, принижують його гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, він вправі скористатися наданим йому частиною першою статті 277 ЦК України та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації, з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Таким чином позов в частині визнання недостовірною та спростування описаної вище, та проаналізованої судом інформації, як такої, що порушує право позивача на честь, гідність та ділову репутацію до задоволення не підлягає, оскільки право позивача на ці немайнові блага не порушено.

Висловлювання та вирази (в наведеній вище частині) на які посилається позивач, як образливі для нього, за своєю правовою природою носять оціночний характер та є стилістичним викладом поданого матеріалу. Яскраве використанням вказаних у статті мовностилістичних засобів не може бути підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки таке не передбачено ЦК України.

Згідно Резолюції 1165(1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя, публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У зв`язку із цим межа допустимої критики щодо особи, яка є адвокатом чи іншої публічної особи є, значно ширша, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків, вони повинні це усвідомлювати та бути готовими до такого.

Як зазначає сам позивач, він є адвокатом, користується довірою великої кількості громадян, своїх клієнтів та колег, тобто є публічною особою.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач повинен бути відкритий та готовий для критики та пильного нагляду громадськості, а межа допустимої критики та різноманітних оцінок його діяльності, у тому числі несхвальних, є значно ширшою.

Щодо позовних вимог про визнання недостовірною та такою, що порушує право позивача на честь, гідність та ділову репутацію інформації в частині поширення відповідачами ОСОБА_2 та ТОВ «Регіна ЛТД» коментаря начальника Хмільницької поліції Валерія Романюка зі змістом: «Тут раптом адвокат радить своєму підзахисному впасти і знепритомніти, щоб викликати «швидку»», суд зазначає наступне.

ОСОБА_17 є посадовою особою структурного підрозділу ГУНП у Вінницькій області начальником Хмільницького РУП, що відповідачем ГУНП у Вінницькій області у відзиві на позовну заяву не заперечується.

Суд погоджується з доводами позивача, що поширена інформація, наведена в дослідженій статті, як дослівний коментар начальника Хмільницького РУП ГУНП у Вінницькій області Романюка В.О., за об`єктивним змістом є твердженням про існування певного факту, який є негативним, таким, що впливає на ділову репутацію адвоката та не є оціночним судженням.

На переконання суду, поширена в досліджуваній статті інформація в частині коментаря начальникаХмільницької поліції ОСОБА_10 зі змістом:«Тут раптомадвокат радитьсвоєму підзахисномувпасти ізнепритомніти,щоб викликати«швидку», принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , як адвоката, оскільки вказує на обставину застосування ним, як адвокатом, методів захисту свого клієнта, які не гуртуються на нормах Кримінально процесуального кодексу України. Реальне надання адвокатом своєму клієнту такого роду порад вказувало б на низьку кваліфікацію адвоката, який поза спектром всіх наданих КПК України засобів з захисту клієнта обрав тактику на затягування досудового розслідування та уникнення отримання підозри, що безперечно принижує ділову репутацію ОСОБА_1 як адвоката.

Наявність такого факту, як об`єктивно існуючої реальності, для визнання поширеної в цій частині інформації достовірною мав би бути перед судом доведеним належними та допустимими доказами. Поряд з цим відповідач ГУНП у Вінницькій області у відзиві на позовну заяву обмежився лише посиланням на те, що жодної інформації відносно позивача ГУНП у Вінницькій області редакції газети не надавало. Таким чином вказаний відповідач перед судом не довів, що зазначена його працівником ОСОБА_17 автору статті інформація в частині того, що адвокат Головчук В.А. радив своєму підзахисному впасти і знепритомніти, відповідає дійсності.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

У випадку коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.

Поряд з цим, згідно п.3 ч.1 ст. 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» автор статті (а отже і засіб масової інформації) не несе відповідальності за поширення інформації, яка є дослівним відтворенням виступу чи коментарем певної публічної/службової особи.

Згідно з положеннями ст. 277 ЦК України та ст. 12 ЦПК України, обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Позивач довів факт поширення щодо нього негативної інформації, яка принижує його честь, гідність та ділову репутацію, у наведеній вище частині, і викладене не є оціночним судженням. Відповідач ГУНП у Вінницькій області не довело факту достовірності (правдивості) цієї інформації, що надана в коментарі журналісту його працівником у досліджуваній статті.

Таким чином позов в частині вимог позивача до ГУНП у Вінницькій області, як юридичної особи, в структурі якої працює начальник Хмільницького РУП ГУНП у Вінницькій області Романюк В.О., про визнання недостовірною та спростування інформації, яка наведена в досліджуваній статті в якості коментаря ОСОБА_17 наведеного вище змісту підлягає до задоволення. Позов в частині визнання недостовірною та спростування іншої наведеної у досліджуваному матеріалі інформації, що пред`явлено позивачем до автора статті ОСОБА_2 та ТОВ «Регіна ЛТП» до задоволення не підлягає з наведених вище підстав.

Задовольняючи позовні вимоги щодо спростування недостовірної інформації у наведеній вище частині та поновлення порушеного права позивача, в тому числі шляхом стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Способами захисту цивільних прав та інтересів у відповідності до ч. 2 ст. 16 ЦК України, серед іншого, є припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди тощо.

Суд враховує те, що поширена працівником відповідача - ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_17 , щодо позивача, в якості коментаря автору статті, інформація не відповідає дійсності, тобто, є недостовірною (протилежне перед судом не доведено). Розповсюдження зазначеної недостовірної інформації широкому колу осіб, кому вказана інформація стала відомою, порушило права ОСОБА_1 , що відобразились на його діловій репутації, оскільки він змушений доводити протилежне.

Згідно ч. 7 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.

Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація, а її наслідком має бути досягнення максимальної ефективності, за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Позивач ОСОБА_1 обрав спростування недостовірної інформації як один із способів захисту свого порушеного права.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги в частині зобов`язання спростувати поширену інформацію, яка судом визнається недостовірною, у такий самий спосіб, у який вона була поширена, підлягають задоволенню.

Таким чином наявні у справі докази та їх оцінка вказують на наявність підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1 до ГУНП у Вінницькій області, а саме в частині:

Визнання недостовірною інформації поширеної 27 жовтня 2021 року на 5 (п`ятій сторінці газети «33-й канал» №44 (1565) та поширеної ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті https://33kanal.com, у розділі «Новини» під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_3 », «мусорня», «морда не трісне» псевдожурналісти «33-го каналу» знімали на Хмільниччині «відеоскандал», в частині коментаря начальника Хмільницької поліції ОСОБА_10 : «Тут раптом адвокат радить своєму підзахисному впасти і знепритомніти, щоб викликати «швидку»»; Зобов`язання відповідача ТОВ «Регіна ЛТД» спростувати недостовірну інформацію опубліковану 27 жовтня 2021 року на 5 (п`ятій) сторінці газети «33-й канал» №44 (1565) та поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_3 », «мусорня», «морда не трісне» псевдожурналісти «33-го каналу» знімали на Хмільниччині «відеоскандал», шляхом опублікування у місячний термін, з дня набрання рішенням законної сили, у газеті «33-й канал», шрифтом, яким була надрукована спростована інформація, та шляхом розміщення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розділі «Новини», на строк, який дорівнює строку розміщення недостовірної інформації, наступного тексту спростування недостовірної інформації відповідно:

«Опублікований 27 жовтня 2021 року на 5 (п`ятій сторінці газети «33-й канал» №44 (1565) та опублікований ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розділі «Новини», матеріал під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_3 », «мусорня», «морда не трісне» псевдожурналісти «33-го каналу» знімали на Хмільниччині «відеоскандал», в частині коментаря начальника Хмільницької поліції ОСОБА_10 : «Тут раптом адвокат радить своєму підзахисному впасти і знепритомніти, щоб викликати «швидку»» не відповідає дійсності та викладений неправдиво».

При цьому суд відзначає, що зобов`язанням відповідача ТОВ «Регіна ЛТД» спростувати недостовірну інформацію не означає задоволення позову до вказаного відповідача, таке зобов`язання має місце виключно в силу того, що спростування інформації має відбутись у спосіб, у який таку інформацію було поширено. (специфіка правовідносин, що склались між сторонами).

Щодо позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 116 000,00 гривень, то слід зазначити наступне.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі.Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 23 ЦК України моральна шкодаполягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи, тому вимога про відшкодування моральної шкоди може бути заявлена самостійно.

У зв`язку з поширенням недостовірної інформації ОСОБА_1 відчув душевні страждання, оскільки безпідставні висловлювання посадової особи відповідача ГУНП у Вінницькій області дали негативну оцінку його особистим якостям, поставили під сумнів його кваліфікацію як адвоката.

При визначенні розміру моральної шкоди судам слід виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності.

Суд звертає увагу на те, що будь-які негативні відомості про особу призводять до хвилювань особи, до змін в організації її життя при спілкуванні із оточуючими, необхідністю додаткових пояснень тощо. Ці хвилювання і зміни організації життя позивача мають причинно-наслідковий зв`язок.

Отже, суд вважає, що достатньою сатисфакцією для позивача ОСОБА_1 є стягнення з відповідача ГУНП у Вінницькій області моральної шкоди у розмірі 5000 грн. Такий розмір моральної шкоди є цілком розумним, справедливим та зваженим з огляду на задоволений обсяг позовних вимог.

В частині вимог про відшкодування моральної шкоди іншими відповідачами слід відмовити, оскільки іншими відповідачами право позивача на недоторканість його ділової репутації не порушено.

Крім того вимоги позивача щодо зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіна ЛТД» припинити розповсюдження опублікованого 28жовтня 2021 року на веб-сайті https://33kanal.com, у розділі «Новини» під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_3 », «мусорня», «морда не трісне» псевдожурналісти «33-го каналу» знімали на Хмільниччині «відеоскандал», шляхом вилучення вказаного інформаційного матеріалу з веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_2 , не підлягають до задоволення, виходячи з того, що судом здійснено захист порушених прав позивача шляхом задоволення позовних вимог шляхом визнання поширеної інформації, в частині коментаря посадової особи ГУНП у Вінницькій області, недостовірною та зобов`язання її спростування.

Такий спосіб захисту порушених прав позивача є достатнім. Припинення розповсюдження всієї інформації, яка наведена у дослідженій статті шляхом її вилучення, призведе до вилучення всієї інформації, що зазначена в статті, тобто і інформації, яка судом негативною та недостовірною не визнається. Тому підстав для вилучення вказаного інформаційного матеріалу повністю з веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_2 , судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд позов задовольняє частково та лише в частині вимог до ГУНП у Вінницькій області, з вказаного відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір в сумі 1984,80 грн. (за дві немайнові вимоги: 1) в частині визнання певної інформації недостовірною та 2) її спростування) та за вимогу про відшкодування моральної шкоди пропорційно до задоволеної її частини в сумі 42 грн. 67 коп. (позов в цій частині задоволено на 4,3% - 5000 грн. від заявлених 116000 грн.).

На підставі викладеного та керуючись ст. 32, 40 Конституції України, ст.ст. 10, 60, 89, 141, 211, 223, 259, 265, 268, 273, 354, 417 ЦПК України, ст.ст. 91, 94, 200, 201, 277 ЦК України, ст.ст.1, 30 ЗУ «Про інформацію», ст.ст. 37, 42 ЗУ «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні, ст.10 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіна ЛТД», Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди задоволити частково.

Визнати недостовірною інформацію поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на 5 (п`ятій сторінці газети «33-й канал» №44 (1565) та поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті https://33kanal.com, у розділі «Новини» під заголовком «Як із ярликами «менти-мразі», «мусорня», «морда не трісне» псевдожурналісти «33-го каналу» знімали на Хмільниччині «відеоскандал», в частині коментаря начальника Хмільницької поліції ОСОБА_10 : «Тут раптом адвокат радить своєму підзахисному впасти і знепритомніти, щоб викликати «швидку»».

Зобов`язати відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіна ЛТД» спростувати недостовірну інформацію опубліковану 27 жовтня 2021 року на 5 (п`ятій) сторінці газети «33-й канал» №44 (1565) та поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_3 », «мусорня», «морда не трісне» псевдожурналісти «33-го каналу» знімали на Хмільниччині «відеоскандал», шляхом опублікування у місячний термін, з дня набрання рішенням законної сили, у газеті «33-й канал», шрифтом, яким була надрукована спростована інформація, та шляхом розміщення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розділі «Новини», на строк, який дорівнює строку розміщення недостовірної інформації, наступного тексту спростування недостовірної інформації відповідно:

«Опублікований 27 жовтня 2021 року на 5 (п`ятій сторінці газети «33-й канал» №44 (1565) та опублікований 28 жовтня 2021 року на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розділі «Новини», матеріал під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_3 », «мусорня», «морда не трісне» псевдожурналісти «33-го каналу» знімали на Хмільниччині «відеоскандал», в частині коментаря начальника Хмільницької поліції ОСОБА_10 : «Тут раптом адвокат радить своєму підзахисному впасти і знепритомніти, щоб викликати «швидку»» не відповідає дійсності та викладений неправдиво».

Стягнути з Головного управління національної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з Головного управління національної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2027, 47 (дві тисячі двадцять сім, 47 коп.) гривень

В задоволенні решти позовних вимог та до решти відповідачів відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники судового розгляду:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіна ЛТД», ЄДРПОУ 13331299, адреса розташування: вул. Космонавтів, 23, м. Вінниця;

Відповідач: Головне управляння Національної поліції у Вінницькій області, ЄДРПОУ 40108672, адреса розташування: вул. Театральна, 10, м. Вінниця;

Суддя: