ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" січня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/346/22
Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,
за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.
Розглянув матеріали справи
за позовом Мукачівської окружної прокуратури, м. Мукачево Закарпатської області, в інтересах держави
в особі позивача Свалявської міської ради Закарпатської області, м. Свалява Мукачівського району Закарпатської області
до відповідача Приватного підприємства Європа, м. Свалява Мукачівського району Закарпатської області
про стягнення 363639,60 грн, розірвання договору оренди та зобов`язання повернути майно
За участю представників учасників справи:
від прокуратури
від позивача не з`явився;
від відповідача не з`явився;
ВСТАНОВИВ:
Мукачівська окружна прокуратура діючи в інтересах держави в особі Свалявської міської ради Закарпатської області звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Приватного підприємства Європа про стягнення 362028,77 грн заборгованості зі сплати орендної плати, 1610,83 грн пені, розірвання договору оренди № 42 від 15.09.2004 нежитлового приміщення будівлі кінотеатру ім. Шевченка, загальною площею 844,7 м.кв. вартістю 14387223 грн. за адресою м. Свалява, вул. Шевченка, №2, з усіма в подальшому внесеними до нього змінами, що укладений між Свалявською міською радою та приватним підприємством Європа, а також зобов`язання приватного підприємства Європа повернути Свалявській міській раді відповідно до акту прийому-передачі нежитлове приміщення будівлі кінотеатру ім. Шевченка, загальною площею 844,7 м. кв. за адресою м. Свалява, вул. Шевченка, №2, вартістю 14387223 грн., яке є предметом договору оренди № 42 від 15.09.2004. Окрім того, прокурор просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 10416,60 грн.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/346/22 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2022.
Ухвалою суду від 07.06.2022 відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами загального позовного провадження, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відповідних заяв по суті спору та призначено на 29.06.2022 підготовче засідання.
Підготовче засідання неодноразово відкладалося, востаннє на 03.10.2022 у зв`язку з неявкою в судові засідання представників сторін та через відсутність в матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце підготовчого засідання.
За наслідками проведеного у справі підготовчого провадження, з огляду на вирішення у підготовчому засіданні зазначених у частині 2 ст. 182 ГПК України питань, що підлягали з`ясуванню судом ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 03.10.2022 підготовче провадження закрито, призначено судовий розгляд справи по суті на 17.10.2022 на 11:30 год.
Судове засідання неодноразово відкладалося, востаннє на 20.01.2023 для надання можливості сторонам мирно врегулювати спір, у зв`язку з неявкою учасників та поданими позивачем та відповідачем клопотаннями.
Присутня в судових засіданнях прокурор Романюк Д.В. позовні вимоги підтримувала з визначених в позовній заяві підстав.
Сторони участь уповноважених представників у судове засідання 20.01.2023 не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, хоча про дату час та місце судового засідання були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.
При цьому, до початку судового засідання 20.01.2023 року від відповідача надійшла заява №22 від 20.01.2023, яка підписана директором ПП «Європа» О. Іржак, про визнання позову прокурора в повному обсязі. Також, відповідач просить суд проводити розгляд справи за його відсутності.
Приписами ч. 1 ст. 191 ГПК України визначено право відповідача визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч. 4 ст. 191 ГПК України).
Згідно приписів ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому відповідно до ст. 202 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що неявка в судове засідання учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки наявних в матеріалах справи доказів.
ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Правова позиція прокурора, позивача.
Позовні вимоги прокурора обґрунтовуються неналежним виконанням Відповідачем умов договору оренди № 42 від 15.09.2004 (з урахуванням додаткових угод) в частині своєчасної сплати орендної плати за користування нерухомим майном, у зв`язку з чим у ПП «Європа» наявна заборгованість зі сплати орендної плати за період з грудня 2020 по березень 2022 року включно в розмірі 362 028,77 грн, на яку нараховано 1610,83 грн з вимогами про стягнення яких прокурором заявлено даний позов до господарського суду.
Окрім того, у зв`язку з систематичною несплатою відповідачем орендної плати прокурор просить суд розірвати договір оренди № 42 від 15.09.2004 нежитлового приміщення будівлі кінотеатру ім. Шевченка, загальною площею 844,7 м.кв. вартістю 14387223 грн. за адресою м. Свалява, вул. Шевченка, №2 та зобов`язати відповідача повернути Свалявській міській раді відповідно до акту прийому-передачі орендовану будівлю кінотеатру ім. Шевченка.
Заперечення (відзив) відповідача
Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
Рішенням Свалявської районної ради №90 від 11.02.2003 «Про оренду об`єктів комунальної власності», з урахуванням змін внесених рішенням Свалявської районної ради №144 від 03.07.2003 надано ДП «Анна» (правонаступником якого відповідно до Розпорядження голови Свалявської районної державної адміністрації №138 від 16.03.2003 є Приватне підприємство «Європа» (код ЄДРПОУ 32194259), в оренду строком на 20 років приміщення кінотеатру ім. Шевченка в м. Свалява, вул. Шевченка, 1, для демонстрації фільмів, надання комплексу інших послуг з організації дозвілля та відпочинку населення. Вказаним рішенням також дозволено Орендарю провести ремонт приміщень кінотеатру ім. Шевченка.
15 вересня 2004 року між Відділом управління майном району Свалявської районної ради, як Орендодавцем та Приватним підприємством Європа (надалі Орендар та/або Відповідач, та/або ПП Європа), як Орендарем укладено договір оренди №42 (надалі - Договір).
Відповідно до предмету Договору (п. 1.1. Договору) Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування (оренду) приміщення в будівлі кінотеатру за адресою: м. Свалява, вул. Шевченка, що є в комунальній власності, загальною площею 598,6 м.кв. з метою демонстрації кінофільмів, встановлення кегельбану та створення пов`язаного з цим комплексу послуг з організації дозвілля та відпочинку.
Пунктом 1.3. Договору визначено, що об`єкт оренди складають: хол, фойє, кінозал та допоміжні приміщення для демонстрації кінофільмів 210,2 м.кв., під кегельбан 114 м.кв., зал ресторан 140,4 м.кв., допоміжні площі (в т.ч. санвузол) 134,0 м.кв.
Згідно з п. 2.2. Договору орендар приймає у строкове платне користування об`єкт оренди протягом трьох місяців з дня підписання Договору і вступає в користування об`єктом оренди на умовах, визначених Договором не раніше дати підписання сторонами Договору та актів приймання-передачі (прийняття) об`єкта оренди.
Відповідно до Акту приймання-передачі в орендне користування приміщення від 15.09.2004 Орендодавцем згідно з Договором оренди №42 від 15.09.2004 передано, а Орендарем прийнято приміщення загальною площею 598,6 м.кв.
Розділом 3 Договору сторонами визначено розмір, строк, порядок сплати орендної плати за користування об`єктом оренди.
Так, згідно з п. 3.1. Договору орендна плата сплачується Орендарем за період використання Об`єкта оренди, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 №786 в сумі 1045,96 грн (без ПДВ), яка є базовою для визначення орендної плати.
Означений розмір орендної плати за базовий місяць оренди відповідає визначеному сторонами в Додатку №2 до Договору «Розрахунок орендної плати за оренду кінотеатру ім. Шевченка».
Відповідно до п. 3.2. Договору орендна плата сплачується Орендодавцеві щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним в повному обсязі за відповідний місяць.
Орендна плата підлягає індексації, яка здійснюється шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на загальний індекс інфляції за звітний період. Розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін (п.п. 3.3., 3.6. Договору).
Додатковими угодами від 12.01.2006, від 01.05.2006, від 01.06.2007, від 01.06.2008, від 03.01.2014 до Договору сторонами неодноразово вносилися зміни в п. 3.1. Договору в частині визначення розміру орендної плати та, відповідно, викладався в новій редакції Додаток №2 до Договору «Розрахунок орендної плати», а згідно з додатковими угодами від 08.02.2012, від 03.01.2014 та від 17.02.2018 викладався в новій редакції п. 1.1. Договору щодо визначення об`єкта оренди.
Так, відповідно до п. 1.1. Договору (в редакції Додаткової угоди від 17.02.2018) об`єктом оренди сторонами визначено: нежитлові приміщення будівлі кінотеатру ім. Шевченка, загальною площею 844,7 м.кв., за адресою м. Свалява, вул. Шевченка 2.
15 вересня 2021 року між Свалявською міською радою та ПП «Європа» укладено Додаткову угоду до Договору №42 від 15.09.2004, відповідно до якої, враховуючи рішення 46 сесії VII скликання Свалявської районної ради «Про передачу майна спільної власності територіальних громад району у власність територіальної громади м. Свалява та с. Драчино» №558 від 08.10.2020 та рішення 11 сесії VII скликання Свалявської міської ради «Про прийняття у комунальну власність територіальної громади м. Свалява та с. Драчино майна спільної власності територіальних громад району» №626 від 20.10.2020, Сторони домовились про зміну сторони Орендодавця у Договорі оренди №42 від 15.09.2004 на Свалявську міську раду Закарпатської області.
Крім того, відповідно до п. 5 Додаткової угоди від 15.09.2021, її умови відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України застосовуються на відносини, що виникли між сторонами з 01.12.2020 і є невід`ємною частиною Договору. Згідно цієї Додаткової угоди орендна плата становить 17621,11 грн за грудень 2020 року, згідно постанови Кабінету Міністрів України №820 від 12.08.2020 орендну плату за кожен наступний місяць визначають шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції та сплачується ПДВ згідно чинного законодавства.
Пунктом 5.2. Договору визначено обов`язок Орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Відповідно до п. 11.1. Договору, він укладений строком на20 років, що діє з 15.09.2004 до 05.07.2023.
Зміни і доповнення або розірвання цього Договору допускаються за взаємною згодою сторін. За ініціативою однієї із сторін цей Договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством (п.п. 11.4., 11.5. Договору).
Пунктом 11.9. Договору визначено, що чинність цього Договору припиняється внаслідок, зокрема, його дострокового розірвання за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду.
Відповідно до п. 2.4. Договору у разі його припинення об`єкт оренди повертається Орендарем Орендодавцю в стані не гіршому ніж на момент передачі його в оренду з врахуванням зроблених Орендарем покращень. Орендар повертає об`єкт оренди Орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю цим Договором. Об`єкт оренди вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.
Обов`язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає об`єкт оренди іншій стороні за цим Договором (п. 2.5. Договору).
Прокурор стверджує, що Орендар не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання, а саме не оплатив у визначений Договором строк орендну плату за користування об`єктом оренди за період з грудня 2020 по березень 2022 року включно в розмірі 362 028,77 грн, на яку нараховано 1610,83 грн з вимогами про стягнення яких прокурором заявлено даний позов до господарського суду.
Надіслані на адресу відповідача листи-претензії №428/02-13 від 17.02.2022, №667/02-13 від 23.03.2022 з вимогами сплатити заборгованість, яка станом на час оформлення претензій становила 290 620,55 грн та 314 093,04 грн відповідно, залишилися без відповіді та задоволення ПП «Європа».
З урахуванням наведеного, у зв`язку з систематичною несплатою відповідачем орендної плати прокурор просить суд розірвати договір оренди № 42 від 15.09.2004 нежитлового приміщення будівлі кінотеатру ім. Шевченка, загальною площею 844,7 м.кв. вартістю 14387223 грн. за адресою м. Свалява, вул. Шевченка, №2 та зобов`язати відповідача повернути Свалявській міській раді відповідно до акту прийому-передачі орендовану будівлю кінотеатру ім. Шевченка.
ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ
Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах, суд зазначає наступне.
Згідно з ст.131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Виходячи з вимог п.п.1, 2 ч.1 ст. З Закону України "Про прокуратуру", діяльність органів прокуратури ґрунтується на засадах верховенства права та законності.
Відповідно до частини 3 статті 23 цього ж нормативно-правового акту, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.
Суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 №15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).
Ці міркування Конституційний Суд зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Відтак, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає суду підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
При цьому, суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Як вбачається із матеріалів справи, позов заявлено прокурором в межах наданих йому законодавством повноважень в інтересах держави в особі Свалявської міської ради, яка відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №271415337 від 20.08.2021 є власником нерухомого майна: будівлі кінотеатру ім. Шевченка в м. Свалява Закарпатської області, вул. Шевченка, 2, загальною площею 844,7 м.кв., оскільки така була обізнана про факт порушення відповідачем вимог договору оренди щодо систематичної несплати орендної плати, беручи до уваги той факт, що це порушує її право на законне очікування отримання місцевим бюджетом грошових коштів, внаслідок чого завдаються економічні збитки державі, однак, не вжила відповідних заходів.
15.04.2022 прокурором в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» надіслано лист за №07-51-95-649вих.22 на адресу Свалявської міської ради, з вимогою вжиття заходів реагування відносно відповідача, з метою захисту економічних інтересів територіальної громади.
Однак, листом від 27.04.2022 № 894/02-9 Свалявська міська рада повідомила, що у спірних правовідносинах заходи, направлені на стягнення суми заборгованості по орендній платі в судовому порядку не вживались у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судових витрат. Крім цього, даним листом міська рада висловила своє прохання щодо звернення прокуратурою в її інтересах з позовом до суду.
Зазначене є доказом нездійснення захисту інтересів держави суб`єктом владних повноважень та вказує на наявність підстав для застосування представницьких повноважень прокурором, адже, відповідно до вимог чинного національного законодавства та практики Європейського суду з прав людини, факт не звернення відповідного суб`єкта владних повноважень, на якого покладено обов`язок захисту інтересів держави, до суду з відповідною позовною заявою, незалежно від наявності чи відсутності коштів на сплату судового збору, свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави таким суб`єктом владних повноважень.
Так, прокуратурою, в порядку ч. 4 ст. 23 ЗУ Про прокуратуру листом від 28.04.2022 №07.51-95-687вих-22 повідомлено вказаного вище позивача, що з метою захисту інтересів держави будуть вживатися заходи представницького характеру шляхом подання позовної заяви про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди та повернення будівлі кінотеатру з оренди.
Отже, із наведеного вбачається, що прокурор у поданій позовній заяві правомірно зазначив, що Свалявською міською радою не здійснювався належним чином захист інтересів держави у даних спірних правовідносинах, а відтак ним доведені належним чином підстави для звернення з відповідним позовом до суду в інтересах держави.
Щодо вимог про стягнення орендної плати.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Таким чином, цивільні права та обов`язки виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов`язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов`язання, визначені умовами договору.
Відповідно до ст.ст. 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, і в установлений строк.
Положеннями ст.ст. 526, 629 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Сторони повинні належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання за укладеними договорами. Дане витікає з умов розглядуваного договору та вимог законодавства, згідно з яким суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( ч.1 ст.193 ГК України).
При укладені господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного виявлення, мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (ч.4 ст.179 ГК України).
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні норми містяться також в положеннях п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України.
При цьому суд враховує, що орендні правовідносинами між сторонами спірного правочину регулювались спеціальним законодавством.
Зокрема, з 01 лютого 2020 введено в дію Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ, яким визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про оренду державного та комунального майна" 1992 року.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" регламентовано, що орендою є речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.
Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано факт користування ним нерухомим майном: будівлею кінотеатру ім. Шевченка в м. Свалява Закарпатської області, вул. Шевченка, 2, загальною площею 844,7 м.кв., переданого в оренду на підставі Договору оренди №42 від 15.09.2004, у період з грудня 2020 року по березень 2022 року включно.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно (ч.ч. 1-3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").
Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Як зазначалось вище, пунктом 5 Додаткової угоди від 15.09.2021 до Договору оренди №42 від 15.09.2004 Сторонами погоджено, що орендна плата становить 17621,11 грн за грудень 2020 року, згідно постанови Кабінету Міністрів України №820 від 12.08.2020 орендну плату за кожен наступний місяць визначають шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції та сплачується ПДВ згідно чинного законодавства.
Обов`язок Орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати на рахунок Орендодавця ' орендну плату визначений в п. 5.2. Договору.
Як свідчать зібрані у справі докази, відповідач свого обов`язку щодо своєчасного і повного внесення орендної плати за користування орендованим приміщенням з грудня 2020 року по березень 2022 року належним чином і у встановлений строк не виконав, допустивши заборгованість перед позивачем станом на 01.04.2022 року в загальній сумі 362 028,77 грн (з ПДВ).
І оскільки факт порушення відповідачем зазначених договірних зобов`язань встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, навпаки, визнаний за фактом подання заяви про визнання позову, Договір оренди №42 від 15.09.2004 у судовому порядку недійсним або неукладеним не визнано, отже, його умови є обов`язковими до виконання сторонами, а тому позовні вимоги прокурора про примусове стягнення з Приватного підприємства Європа 362 028,77 грн заборгованості за Договором оренди №42 від 15.09.2004 підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені та підтверджені належними та допустимими доказами.
Щодо вимог про стягнення пені.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 3.8. Договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується з Орендаря відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 0,1% облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Перевіривши правильність здійсненого прокурором розрахунку пені та здійснивши оцінку доказів, на яких він ґрунтується, суд вважає правомірним нарахування відповідачу, як Орендарю пені за кожен місяць заборгованості по орендній платі окремо за період з 16.01.2021 по 16.04.2022 в розмірі 0,1% облікової ставки НБУ від розміру такої заборгованості за кожний день прострочення в сумі 1610,83 грн.
Щодо розірвання договору.
За загальним правилом, встановленим статтею 188 ГК України, розірвання господарського договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Зокрема, за змістом частини 2 статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Відповідно до приписів п. 11.4. Договору зміни і доповнення або розірвання цього Договору допускаються за взаємною згодою сторін.
За ініціативою однієї із сторін цей Договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.
Таким чином, підстави для розірвання договору оренди мають бути визначені або безпосередньо договором оренди або приписами законодавства.
Як обґрунтовано зазначає прокурор у позові, укладаючи Договір, орган місцевого самоврядування розраховував, перш за все, на те, що орендар буде систематично вносити плату за використання орендованого майна.
Натомість, позивач протягом тривалого періоду у повному обсязі орендні платежі не одержує та не має можливості надати спірний об`єкт в оренду будь-яким іншим юридичним або фізичним особам задля належного та систематичного отримання надходжень до місцевого бюджету у вигляді орендної плати.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги встановлене судом порушення відповідачем істотних умов Договору, зважаючи що воля сторін на розірвання Договору оренди №42 від 15.09.2004 встановлена судом та вбачається з наданого суду позивачем клопотання про підтримання позовної вимоги про розірвання спірного договору оренди та заяви відповідача №82 від 20.01.2023 про визнання позовних вимог, де відповідач також просить суд прийняти рішення про розірвання Договору оренди №42 від 15.09.2004, а відтак, позовні вимоги прокурора в цій частині задовольняються судом як правомірні та обґрунтовані.
Щодо повернення орендованого майна.
За змістом частини 1 статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Частиною 4 статті 291 ГК України встановлено, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Так, відповідно до частини 1 статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Пунктом 2.4. Договору сторонами передбачено, що у разі припинення цього Договору об`єкт оренди повертається Орендарем Орендодавцю в стані не гіршому ніж на момент передачі його в оренду з урахуванням зроблених Орендарем покращень. Орендар повертає Об`єкт оренди Орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю за цим Договором. Об`єкт оренди вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.
Відповідний обов`язок Орендарю повернути Об`єкт оренди у разі припинення або розірвання Договору визначений також в п. 5.5. Договору оренди №42 від 15.09.2004.
Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок розірвання Договору у судовому порядку, відповідач зобов`язаний повернути органу місцевого самоврядування орендоване майно. З огляду на це, суд вважає за необхідне задовольнити позов і в цій частині.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до задоволення в заявленому розмірі.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати прокурора по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у справі.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 221, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства Європа (89300, м. Свалява Закарпатської області, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 32194259) на користь Свалявської міської ради Закарпатської області (89300, м. Свалява Закарпатської області, пл. Головна, 1, код ЄДРПОУ 04053884) 362 028,77 грн (триста шістдесят дві тисячі двадцять вісім гривень 77 копійок) заборгованості з орендної плати та 1610,83 грн (одну тисячу шістсот десять гривень 83 копійки) пені.
3. Розірвати Договір оренди №42 від 15.09.2004 нежитлового приміщення будівлі кінотеатру ім. Шевченка, загальною площею 844,7 м.кв. за адресою: м. Свалява Закарпатської області, вул. Шевченка, 2, укладений між Свалявською міською радою Закарпатської області (89300, м. Свалява Закарпатської області, пл. Головна, 1, код ЄДРПОУ 04053884) та Приватним підприємством Європа (89300, м. Свалява Закарпатської області, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 32194259).
4. Зобов`язати Приватне підприємство Європа (89300, м. Свалява Закарпатської області, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 32194259) повернути Свалявській міській раді Закарпатської області (89300, м. Свалява Закарпатської області, пл. Головна, 1, код ЄДРПОУ 04053884) за актом приймання-передачі нежитлове приміщення будівлі кінотеатру ім. Шевченка, загальною площею 844,7 м.кв. за адресою: м. Свалява Закарпатської області, вул. Шевченка, 2.
5. Стягнути з Приватного підприємства Європа (89300, м. Свалява Закарпатської області, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 32194259) на користь Закарпатської обласної прокуратури (88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2А, код ЄДРПОУ 02909967) 10 416,60 (десять тисяч чотириста шістнадцять гривень 60 копійок) у повернення сплаченого судового збору.
6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.
Повне судове рішення складено та підписано 26 січня 2023 року.
СуддяЛучко Р.М.
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 20.01.2023 |
Оприлюднено | 30.01.2023 |
Номер документу | 108602487 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди |
Господарське
Господарський суд Закарпатської області
Лучко Р.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні