Рішення

від 24.01.2023 по справі 904/3557/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2023м. ДніпроСправа № 904/3557/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: Корнілова Е.Ю.;

від відповідача: Костюченко О.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м. Дніпро)

до Дніпровської міської ради (м. Дніпро)

про визнання поновленим договору оренду землі від 28.09.2004 в редакції додаткової угоди від 04.07.2019

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Дніпровської міської ради (далі - відповідач), в якій просить суд визнати поновленим на тих самих умовах на той самий строк, тобто на 15 років, договір оренди землі від 28.09.2004, реєстраційний номер 5886 від 24.11.2004, земельної ділянки площею 1,3422 га, з кадастровим номером 1210100000:02:128:0003, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в редакції додаткової угоди від 04.07.2019.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати: витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481 грн. 00 коп. та витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 10 000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до закінчення строку дії спірного договору, позивач, на виконання вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі", звертався до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, до якого було долучено проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. Проте протягом місяця з моменту отримання вказаного повідомлення про поновлення договору оренди землі, і до дня спливу строку дії договору оренди землі в порушення частини 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", Дніпровською міською радою не повідомлено позивача про прийняте рішення, додаткової угоди про поновлення договорів не укладено. Крім того, протягом місяця після закінчення строку дії договору від відповідача до позивача не надходило листа-повідомлення із запереченнями у поновленні договору оренди землі, складеного відповідно до вимог частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі". Позивач вважає, що спірний договір оренди поновив свою дію на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Ухвалою суду від 24.10.2022 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.11.2022.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 39240/22 від 15.11.2022), в якому він проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:

- частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору. При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно зі статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Отже, для застосування частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення. Таким чином, відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін;

- відповідач звертає увагу суду на той факт, що позивач фактично був повідомлений про неможливість розгляду питання щодо поновлення строку договору оренди без надання позивачем, зокрема, правовстановлюючих документів на нерухоме майно за зазначеною адресою, документів на підтвердження відсутності заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою, витягу з Державного земельного кадастру тощо, тобто відповідачем було висловлено своє заперечення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки за відсутності вищевказаних документів. Таким чином, відповідачем у повному обсязі виконано обов`язок, передбачений частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", щодо письмового повідомлення позивача у місячний строк про наявність заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі, а відповідні доводи позовної заяви в цій частині є безпідставними;

- позивачем не було надано до Дніпровської міської ради документів, зокрема, акту обстеження земельної ділянки та документу на підтвердження відсутності заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою, які необхідні для вирішення питання про поновлення договору оренди земельної ділянки, що унеможливлює підготовку відповідного проекту рішення міської ради;

- враховуючи наявність заперечень орендодавця проти поновлення договору оренди, про які в письмовому вигляді було повідомлено позивача, та відсутність доказів на підтвердження належного виконання позивачем своїх обов`язків за договором, відсутні правові підстави для застосування частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди. За таких умов слід дійти висновку про відсутність юридичного факту для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених статтею 33 Закону України "Про оренду землі", як неповідомлення орендаря про відмову в поновленні договору оренди. Як наслідок, додаткова угода до договору оренди земельної ділянки про її поновлення не укладена сторонами у місячний строк, у зв`язку з чим договір оренди землі між сторонами не поновлено та він припинив свою дію відповідно до положень статті 31 Закону України "Про оренду землі", у зв`язку зі спливом строку, на який його було укладено. Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України (постанова від 12.01.2017 у справі №912/1857/16);

- до закінчення терміну дії спірного договору оренди сторони не дійшли згоди щодо строку його дії, а лист відповідача свідчить про відмову орендодавця в поновленні спірного договору оренди земельної ділянки без наявності документів, які було визначено у листі;

- сторонами не дотримано процедури поновлення договору оренди, встановленої статтею 33 Закону України "Про оренду землі", а продовження користування орендованою земельною ділянкою орендарем та його повідомлення про намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди, за відсутності доказів належного виконання орендарем своїх зобов`язань за договорами оренди земельних ділянок та наявності заперечень орендодавця, не є підставою для визнання поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договору оренди землі;

- переважне право орендаря на поновлення договорів оренди припинилось, тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог на умовах переважного права орендаря на поновлення договору оренди;

- відповідач звертає увагу на те, що позивачем заявлено вимоги про визнання поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договору оренди землі, однак даний спосіб захисту права на землю не передбачений чинним законодавством України;

- оскільки позивач не має діючого договору оренди спірної земельної ділянки та не повернув її відповідачу, використання земельної ділянки є таким, що суперечить вимогам законодавства України.

У підготовче засідання 15.11.2022 з`явилися представники позивача та відповідача.

Судом було відзначено, що відзив на позовну заяву був поданий до суду та вручений представнику позивача у судовому засіданні лише 15.11.2022, тому строк для надання відповіді на відзив на позовну заяву не закінчився.

Враховуючи вказане, у підготовчому засіданні 15.11.2022 судом протокольно було оголошено перерву до 08.12.2022.

Від відповідача засобами електронного зв`язку надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. суду № 42904/22 від 08.12.2022), в якому він просив суд відкласти розгляд справи, у зв`язку з участю представника відповідача в іншому судовому засіданні.

У підготовче засідання 08.12.2022 з`явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, при цьому, судом було враховано наявність клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.

Судом також відзначено, що відповідачем не подані документи, про необхідність подання яких він зазначав у минулому судовому засіданні.

Враховуючи, що встановлений Господарським процесуальним кодексом шістдесятиденний строк проведення підготовчого провадження закінчувався 23.12.2022, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України (зокрема, подання до суду відповіді на відзив, заперечень, а також доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень), та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, а також для належної підготовки справи для розгляду по суті, суд вважав за необхідне продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 08.12.2022 було продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, а саме: по 22.01.2023 включно; підготовче засідання було відкладено на 10.01.2023.

Від відповідача надійшло клопотання (вх. суду № 11631/23 від 10.01.2023), в якому він просив суд залучити до матеріалів справи: копію листа Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради № 8/13-2504 від 03.09.2020, копію листа Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради № 8/13-2168 від 26.07.2020.

У підготовче засідання 10.01.2023 з`явилися представники позивача та відповідача.

У вказаному засіданні представник позивача повідомив, що не має наміру подавати відповідь на відзив на позовну заяву, а також представники сторін підтвердили доцільність закриття підготовчого провадження.

У підготовчому засіданні 10.01.2023 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 10.01.2023 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.01.2023.

Від позивача надійшли письмові пояснення по справі (вх. суду № 2868/23 від 19.01.2023), в яких він, посилаючись на судову практику в аналогічних справах, зазначає про обґрунтованість позовних вимог та просить суд їх задовольнити у повному обсязі. Також позивач посилається на таке:

- надані відповідачем докази не є запереченнями проти поновлення договору оренди земельної ділянки (лист від 26.07.2019 № 8/13-2168), оскільки не містить в собі обґрунтовану відмову у поновленні договорів оренди землі та заперечення щодо істотних умов договору оренди. Також вказаний лист не є рішенням міської ради про відмову у поновленні відповідного договору;

- безпідставність вимоги відповідача щодо надання позивачем копій документів, окрім додаткової угоди, оскільки такі вимоги законом не встановлено (такі документи відповідач має в наявності, так як вони подавались при укладенні договору оренди, та він додатково їх може отримати з відкритих державних реєстрів);

- лист від 26.07.2019 № 8/13-2168 створено департаментом по роботі з активами, який є окремою юридичною особою та не є орендодавцем спірної земельної ділянки. Лист від 26.07.2019 № 8/13-2168 не направлявся на адресу позивача та, відповідно, позивачем не отримувався (на думку позивач, цей лист є штучно створеним):

- отже, відсутність заперечень з приводу поновлення договору оренди землі є мовчазною згодою на поновлення відповідного договору;

- позивачем було виконано всі вимоги чинного законодавства щодо поновлення договору оренди земельної ділянки;

- всі надані відповідачем документи, які він намагається представити як докази по справі, є недопустимими доказами з огляду на те, що вказані докази подані із порушенням встановленого процесуальним законодавством строку.

У судове засідання 24.01.2023 з`явилися представники позивача та відповідача.

У судовому засідання 24.01.2023 представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях позивача.

У судовому засідання 24.01.2023 представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

З приводу долучення відповідачем додаткових доказів із порушенням процесуального строку суд зазначає таке.

В даному випадку, суд керується завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

При цьому, під час розгляду справи суд зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Таким чином, під час прийняття рішення у даній справі судом було враховано та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи на час прийняття рішення у справі доказам та поясненням.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 24.01.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 261446524 від 14.06.2021 (а.с.31-33).

З матеріалів справи також вбачається, що між Дніпровською міською радою (далі - орендодавець, відповідач) та ОСОБА_1 (далі - орендар, позивач) було укладено договір оренди землі від 28.09.2004 (далі - договір, а.с.11-18), посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П., зареєстрованим в реєстрі за № 7124; державна реєстрація договору здійснена 24.11.2004, про що в книзі державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 24.11.2004 № 5886.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:128:0003. Цільове використання земельної ділянки за договором (УКЦВЗ) 1.10.5 (інша промисловість).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,3422 га.

Згідно з пунктом 1.3. договору підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 14072004 № 67/18.

У пункті 2.2. договору сторони визначили, що на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна, інші об`єкти інфраструктури, які зазначені в акті приймання земельної ділянки.

Відповідно до умов пунктів 5.1., 5.2. договору земельна ділянка передається в оренду: по фактичному розміщенню виробничої бази. Цільове призначення земельної ділянки: землі промисловості.

Згідно з умовами пункту 4.1. договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку.

У розділі 3 договору сторони погодили умови щодо строку дії договору, а саме:

- договір укладено на 15 років (пункт 3.1. договору):

- після закінчення строку, на який укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору (пункт 3.2. договору);

- орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити дію договору (пункт 3.3. договору);

- укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк здійснюється виключно на підставі рішення міської ради про передачу земельної ділянки в оренду шляхом його переукладення та державної реєстрації у встановленому порядку (пункт 3.4. договору).

Згідно з умовами пунктів 12.1. - 12.3. договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі та взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку. Дія договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

На орендованій земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомості - комплекс будівель та споруд, власником якого є позивач, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Дніпропетровського міського голови з листом-повідомленням від 04.07.2019 про поновлення договору оренди землі (реєстраційний № 5886 від 24.11.2004), яким пропонував поновити договір оренди землі від 28.09.2004 земельної ділянки площею 1,3422 га з кадастровим номером 1210100000:02:128:0003, розташованої за адресою: вулиця Старокодацька, 5, м. Дніпро на той самий строк і на тих же умовах. До листа-повідомлення було додано, зокрема, проект додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки кадастровим номером 1210100000:02:128:0003 (а.с.19-21). Вказаний лист-повідомлення було направлено засобами поштового зв`язку 05.07.2019 у поштовому відправленні № 4904410901677, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовою квитанцією, описом вкладення до цінного листа та накладною (а.с. 22).

Вказаний лист-повідомлення позивача отримано відповідачем 08.07.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4904410901677 (а.с. 23).

Позивач, посилається на те, що протягом місяця з моменту отримання вказаного повідомлення про поновлення договору оренди землі, і до дня спливу строку дії договору оренди землі в порушення частини 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", Дніпровською міською радою не повідомлено позивача про прийняте рішення, додаткової угоди про поновлення договорів не укладено. Крім того, протягом місяця після закінчення строку дії договору від відповідача до позивача не надходило листа-повідомлення із запереченнями у поновленні договору оренди землі, складеного відповідно до вимог частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі". Позивач вважає, що спірний договір оренди поновив свою дію на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У зв`язку із чим звернувся із даним позовом до суду.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, посилався на те, що на лист-повідомлення надав відповідь (лист від 26.07.2019 № 8/13-2168), в якій повідомив про неможливість розгляду питання щодо поновлення строку договору оренди без надання позивачем, зокрема, правовстановлюючих документів на нерухоме майно за зазначеною адресою, документів на підтвердження відсутності заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою, витягу з Державного земельного кадастру тощо, тобто відповідачем було висловлено своє заперечення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки за відсутності вищевказаних документів. На думку відповідача, ним у повному обсязі виконано обов`язок, передбачений частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", щодо письмового повідомлення позивача у місячний строк про наявність заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі. Вказане і є причиною спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом України "Про оренду землі", у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв`язку з передачею її в користування та володіння, у тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Частинами 1 - 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Так, строк дії спірного договору оренди до 24.11.2019.

Як встановлено судом вище, позивач звернувся до Дніпропетровського міського голови з листом-повідомленням від 04.07.2019 про поновлення договору оренди землі (реєстраційний № 5886 від 24.11.2004), яким пропонував поновити договір оренди землі від 28.09.2004 земельної ділянки площею 1,3422 га з кадастровим номером 1210100000:02:128:0003, розташованої за адресою: вулиця Старокодацька, 5, м. Дніпро на той самий строк і на тих же умовах. До листа-повідомлення було додано, зокрема, проект додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки кадастровим номером 1210100000:02:128:0003 (а.с.19-21). Вказаний лист-повідомлення було направлено засобами поштового зв`язку 05.07.2019 у поштовому відправленні № 4904410901677, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовою квитанцією, описом вкладення до цінного листа та накладною (а.с. 22).

Вказаний лист-повідомлення позивача отримано відповідачем 08.07.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4904410901677 (а.с. 23).

Суд зазначає, що частиною 2 статті 19 Конституції України визначені обов`язки органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 та статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Частинами 1, 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Як встановлено судом та вбачається з наданих сторонами доказів, будь-якого рішення за результатом розгляду листа-повідомленням позивача від 04.07.2019 Дніпровською міською радою у встановленому законом порядку не приймалося.

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина 9 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач після закінчення строку дії договору (24.11.2019) заперечень протягом місяця у поновленні договору оренди від відповідача не отримував, продовжував належним чином користуватися орендованою земельною ділянкою та виконувати обов`язки землекористувача за спірними договорами.

Ураховуючи обставини своєчасного звернення позивача до відповідача із заявою про поновлення договору оренди, надання ним проекту додаткової угоди, відсутність рішення відповідача з питання щодо поновлення чи відмови у поновленні договору оренди після закінчення строку його дії, продовження використання земельною ділянкою, а також відсутність заперечення орендодавця протягом місяця після закінчення строку дії договору, господарський суд дійшов висновку про наявність у позивача переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк на тих самих умовах.

При цьому, з огляду на наявні в матеріалах справи докази звернення позивача до відповідача із клопотанням про поновлення договору оренди землі від 04.07.2019, господарський суд констатує, що відповідач ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди спірної земельної ділянки про його поновлення, чим порушує вимоги Закону України "Про оренду землі" та права і охоронювані законом інтереси позивача.

Так, Велика Палата Верховного Суду у справі №313/350/16-ц дійшла висновків про логічну послідовність застосування частин 1-5 та частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", виклавши їх в постанові від 22.09.2020 із зазначенням такого.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття «переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк» та «поновлення договору оренди землі», використовуючи конструкцію «поновлення договору оренди землі» як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою - п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").

У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі").

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі"). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Наведений правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, про відсутність вагомих підстав для відступу від якого Велика Палата Верховного Суду зазначила у пункті 29 постанови від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач вчасно 05.07.2019 звернувся до Дніпровської міської ради з листом про поновлення договору оренди землі на той же самий строк і на тих самих умовах, до якого було додано проект додаткової угоди, виконавши таким чином вимоги частини 1-5 Закону України "Про оренду землі", який отриманий відповідачем 08.07.2019.

Відтак, відповідач повинен був у строк до 08.08.2019 розглянути цей лист та надати мотивовану відповідь.

Так, відповідач під час розгляду справи послався на лист Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради № 8/13-2168 від 26.07.2019, в якому зазначено, що, на виконання доручення міського голови департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради розглянуто лист-повідомлення від 04.07.2019 (від 08.07.2019 вх. №36/3227) щодо поновлення договору оренди землі по вул. Старокодацькій, 5, Шевченківський район (кадастровий номер 12101000000:02:128:0003) по фактичному розміщенню нежитлової будівлі. Із зазначеного питання повідомлено, зокрема, таке:

- Департаментом, в межах наданих повноважень, може бути підготовлено відповідний проект рішення міської ради, який в подальшому буде передано на розгляд та візування посадовим особам та службам міської ради, за умови надання: копій документа, що посвідчує особу та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; копій правовстановлюючих документів на нерухоме майно; копії технічного паспорта на об`єкт нерухомого майна; документа про підтвердження відсутності заборгованості з орендної плати за земельну ділянку; рішення міської ради від 14.07.2004 № 67/18; актуальний акт обстеження земельної ділянки; витяг із Державного земельного кадастру;

- відсутність повного пакету документів унеможливлює підготовку відповідного проекту рішення міської ради (а.с.109-110).

Вказаний лист розцінюється судом критично, оскільки до матеріалі справи відповідачем не було надано жодного доказу направлення або вручення вказаного листа позивачу; під час розгляду справи судом факт отримання вказаного листа позивач заперечував.

Разом з тим, відповідно до пункту 68 Правил надання послуг поштового зв`язку, про прийняття для пересилання згрупованих поштових відправлень, поштових переказів видається один розрахунковий документ на один список. Один примірник списку видається відправникові.

Отже належним доказом прийняття поштового відправлення для пересилки є розрахунковий документ, який відповідачем не надано.

Таким чином, оскільки позивач заперечує отримання вищевказаного листа відповідача, а відповідач не надав належних доказів на підтвердження направлення даного листа позивачу, то господарський суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем факту направлення листа від 26.07.2019 на адресу позивача.

Крім того, лист № 8/13-2168 від 26.07.2019 не містить обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі, не містить такий лист і застережень про незгоду із будь-якими істотними умовами договору.

Господарський суд зазначає, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни; норми Закону України "Про оренду землі" не передбачають обов`язкового надання орендарем інших додаткових документів до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі, окрім проекту додаткової угоди.

Таким чином, заперечення відповідача в цій частині відхиляються судом.

Так, господарським судом при розгляді даної справи враховуються висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 910/5179/20, зокрема щодо застосування принципу добросовісної поведінки, який є загальноправовим принципом, що лежить в основі доктрини заборони суперечливої поведінки сторони правочину.

У вказаній постанові Верховним Судом було звернуто увагу на те, що пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України передбачено добросовісність як стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) розтлумачено застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), що ґрунтується ще на римській максимі non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі цієї доктрини лежить принцип добросовісності користування цивільними правами. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка особи, що не відповідає її попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Аналіз частини 2 статті 13 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що недобросовісна поведінка особи, яка полягає у вчиненні дій, які можуть у майбутньому порушити права інших осіб, є формою зловживання правом.

Формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права, "injuria". Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

Термін "зловживання правом" свідчить про те, що ця категорія стосується саме здійснення суб`єктивних цивільних прав, а не виконання обов`язків. Обов`язковою умовою кваліфікації дій особи як зловживання правом є встановлення факту вчинення дій, спрямованих на здійснення належного відповідній особі суб`єктивного цивільного права.

Заборона зловживання правом по суті випливає з якості рівнозваженості, закладеної такою засадою, як юридична рівність учасників цивільних правовідносин. Ця формула виражає втілення в цивільному праві принципів пропорційності, еквівалентності, справедливості під час реалізації суб`єктивних цивільних прав і виконання юридичних обов`язків.

Здійснення суб`єктивних цивільних прав повинно відбуватись у суворій відповідності до принципів правомірності здійснення суб`єктивних цивільних прав, автономії волі, принципів розумності і добросовісності. Їх сукупність є обов`язковою для застосування при здійсненні усіх без винятку суб`єктивних цивільних прав.

Дослідження питання про здійснення особою належного їй суб`єктивного матеріального права відповідно до його мети тісно пов`язане з аналізом фактичних дій суб`єкта на предмет дотримання вимоги добросовісності.

За змістом статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. Законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

Тому саме встановлення факту недобросовісності дій орендодавця є пріоритетним під час розгляду спорів цієї категорії (стосовно поновлення договорів оренди землі).

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарський суд зазначає, що обов`язком суду під час розгляду справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У пунктах 1- 3 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

У цьому зв`язку суд приходить до висновку, що не є запереченням проти поновлення договору оренди спірної земельної ділянки лист Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради № 8/13-2168 від 26.07.2019.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, після закінчення строку дії спірного договору позивач продовжує користуватися земельною ділянкою відповідно до умов договору, своєчасно та в повному обсязі сплачує орендні платежі. Доказів протилежного суду не надано.

Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, від 31.08.2021 у справі №903/1030/19).

Враховуючи викладене, позовні вимоги про поновлення на тих самих умовах на той самий строк, договору оренди землі від 28.09.2004, реєстраційний номер 5886 від 24.11.2004, земельної ділянки площею 1,3422 га, з кадастровим номером 1210100000:02:128:0003, розташованої за адресою: вулиця Старокодацька, 5, м. Дніпро, в редакції додаткової угоди від 04.07.2019, підлягають задоволенню.

З приводу посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності на звернення із даним позовом до суду, суд зазначає таке.

Як визначено статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами статей 257, 258 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність, зокрема, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до статті 262 Цивільного кодексу України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В той же час, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" постановлено установити карантин на усій території України з 12.03.2020, який триває і на час ухвалення даного рішення.

Враховуючи, що закінчення строку позовної давності припало на строк дії карантину, який триває і на час прийняття рішення у даній справі, суд вважає що строк позовної давності по даній справі не сплинув в силу пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція щодо застосування пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України міститься у постанові Верховного Суду від 06.05.2021 по справі № 903/323/20.

Відтак, у зв`язку з продовженням строків, визначених статтею 257 Цивільного кодексу України, у суду відсутні правові підстави для застосування строку позовної давності.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 481 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання поновленим договору оренду землі від 28.09.2004 в редакції додаткової угоди від 04.07.2019 - задовольнити у повному обсязі.

Визнати поновленим на тих самих умовах на той самий строк, тобто на 15 років, договір оренди землі від 28.09.2004, реєстраційний номер 5886 від 24.11.2004, земельної ділянки площею 1,3422 га, з кадастровим номером 1210100000:02:128:0003, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , в редакції додаткової угоди від 04.07.2019, а саме:

"Додаткова угода

про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 28.09.2004

(державна реєстрація від 24.11.2004 № 5886)

м. Дніпро 04.07.2019

Дніпровська міська рада (49000 м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 75) в особі

---

, який діє на підставі

---

, іменованому в подальшому "Орендодавець", з одного боку, та ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) іменований в подальшому "Орендар", з другого боку, згідно зі ст.ст. 21, 33 Законом України "Про оренду землі" за домовленістю сторін уклали цю додаткову угоду:

1. Поновити термін дії договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:02:128:0003 (державна реєстрація від 24.11.2004 № 5886) на той же строк з 25.11.2019, тобто на 15 років.

2. Всі інші умови вищевказаного договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:02:128:0003 (державна реєстрація від 24.11.2004 № 5886), не визначені даною угодою, залишаються незмінними.

3. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди та набирає чинності після підписання сторонами.

Реквізити та підписи сторін

Орендодавець Орендар

Дніпровська міська рада Сєдін Володимир Леонідович

ідентифікаційний код 26510514 ідентифікаційний код 1909715813,

49000, м. Дніпро, зареєстрований за адресою: м. Дніпро,

пр. Д. Яворницького, 75, вул. Ливарна, 6/6

тел.

---

---

---

В.Л. Сєдін".

Стягнути з Дніпровської міської ради (проспект Дмитра Яворницького, будинок 75, м.Дніпро; ідентифікаційний код 26510514) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 2 481 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 26.01.2023.

Суддя Ю.В. Фещенко