Рішення

від 14.02.2023 по справі 904/3557/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2023м. ДніпроСправа № 904/3557/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Фізичної особи - підприємця Сєдіна Володимира Леонідовича (м. Дніпро)

про ухвалення додаткового рішення

у справі:

за позовом Фізичної особи - підприємця Сєдіна Володимира Леонідовича (м. Дніпро)

до Дніпровської міської ради (м. Дніпро)

про визнання поновленим договору оренду землі від 28.09.2004 в редакції додаткової угоди від 04.07.2019

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2022 року Фізична особа - підприємець Сєдін Володимир Леонідович (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Дніпровської міської ради (далі - відповідач), в якій просив суд визнати поновленим на тих самих умовах на той самий строк, тобто на 15 років, договір оренди землі від 28.09.2004, реєстраційний номер 5886 від 24.11.2004, земельної ділянки площею 1,3422 га, з кадастровим номером 1210100000:02:128:0003, розташованої за адресою: вулиця Старокодацька, 5, м. Дніпро, в редакції додаткової угоди від 04.07.2019.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати: витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481 грн. 00 коп. та витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 10 000 грн. 00 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а саме: визнано поновленим на тих самих умовах на той самий строк, тобто на 15 років, договір оренди землі від 28.09.2004, реєстраційний номер 5886 від 24.11.2004, земельної ділянки площею 1,3422 га, з кадастровим номером 1210100000:02:128:0003, розташованій за адресою: вулиця Старокодацька, 5, м. Дніпро, в редакції додаткової угоди від 04.07.2019; стягнуто з Дніпровської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Сєдіна Володимира Леонідовича 2 481 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. суду № 4563/23 від 30.01.2023), в якій він просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000 грн. 00 коп.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно зі статтею 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Крім того, з метою надання часу всім учасникам судового процесу для викладення їх правових позицій щодо поданої позивачем заяви про розподіл судових витрат, а також, надання можливості сторонам скористатись процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, суд дійшов висновку про необхідність призначення до розгляду вказаної заяви в судовому засіданні в межах розумного строку.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 01.02.2023 заяву Фізичної особи - підприємця Сєдіна Володимира Леонідовича про ухвалення додаткового рішення було прийнято до розгляду. Заява була призначена до розгляду у судовому засіданні в межах розумного строку на 14.02.2023.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №5459/23 від 02.02.2023), в якій він просить суд здійснювати розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без участі представника позивача.

У судове засідання 14.02.2023 представники позивача та відповідача не з`явились, при цьому судом враховане клопотання позивача про розгляд заяви без його участі, яке було задоволено судом.

Відповідач про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що вбачається з повідомлення про вручення ухвали суду від 01.02.2023, відповідно до якого ухвала суду від 01.02.2023 була отримана відповідачем - 06.02.2023 (а.с. 151).

Крім того, зважаючи на скорочені строки розгляду заяви, судом було повідомлено позивача та відповідача про розгляд заяви, шляхом передачі телефонограми, яку отримано представниками позивача та відповідача 02.02.2023 (а.с. 149).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви і вирішення заяви по суті,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року Фізична особа - підприємець Сєдін Володимир Леонідович (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Дніпровської міської ради (далі - відповідач), в якій просив суд визнати поновленим на тих самих умовах на той самий строк, тобто на 15 років, договір оренди землі від 28.09.2004, реєстраційний номер 5886 від 24.11.2004, земельної ділянки площею 1,3422 га, з кадастровим номером 1210100000:02:128:0003, розташованої за адресою: вулиця Старокодацька, 5, м. Дніпро, в редакції додаткової угоди від 04.07.2019.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати: витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481 грн. 00 коп. та витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 10 000 грн. 00 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а саме: визнано поновленим на тих самих умовах на той самий строк, тобто на 15 років, договір оренди землі від 28.09.2004, реєстраційний номер 5886 від 24.11.2004, земельної ділянки площею 1,3422 га, з кадастровим номером 1210100000:02:128:0003, розташованій за адресою: вулиця Старокодацька, 5, м. Дніпро, в редакції додаткової угоди від 04.07.2019; стягнуто з Дніпровської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Сєдіна Володимира Леонідовича 2 481 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Згідно з частиною 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У відповідності до вказаних положень, позивачем було подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000 грн. 00 коп.

З приводу вказаної заяви суд зазначає таке.

За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.

Згідно з частиною 1 статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України:

- розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо);

- такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву;

- у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, порядок розподілу судових витрат судом визначений статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, частина 8 якої передбачає, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

З матеріалів справи вбачається, що 08.11.2017 між Фізичною особою - підприємцем Сєдіним Володимиром Леонідовичем (далі - клієнт) та адвокатом Корніловою Еліною Юріївною (далі - адвокат) був укладений договір про надання правової допомоги (далі - договір, а.с. 72-75), за умовами якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу клієнту як фізичній особі або як суб`єкту підприємницької діяльності - фізичній особі в обсязі та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до пункту 7.1. договору останній укладений на невизначений строк та набирає чинності з моменту його підписання.

У пункті 2.1. договору визначений перелік зобов`язань з надання правової допомоги адвокатом на підставі звернення клієнта.

Розділом 4 договору передбачений порядок здійснення розрахунків.

Так, згідно з пунктом 4.1. договору, правову допомогу, що надається адвокатом, клієнт оплачує в гривнях готівкою.

За умовами пункту 4.2. договору порядок оплати правової допомоги, наданої адвокатом наступний:

- правова допомога адвоката по даному договору оплачується в розмірі, визначеному у протоколі узгодження розміру гонорару, який є невід`ємною частиною договору (пункт 4.2.1. договору).

23.09.2022 між Фізичною особою - підприємцем Сєдіним Володимиром Леонідовичем (далі - клієнт) та адвокатом Корніловою Еліною Юріївною (далі - адвокат) була укладена додаткова угода до договору про надання правової допомоги від 08.11.2017 (далі - додаткова угода, а.с. 76), за умовами якої сторони узгодили, що на виконання пункту 2.1. договору про надання правової допомоги від 08.11.2017 адвокат надає клієнту наступну правову (правничу) допомогу: правнича допомога при судовому вирішенні спору у Господарському суді Дніпропетровської області щодо визнання поновленим на тих самих умовах на той самий строк договору оренди земельної ділянки площею 1,3422 га з кадастровим номером 1210100000:02:128:0003 за адресою: м. Дніпро, вул. Старокодацька, 5.

Правнича допомога включає в себе збір доказів для підготовки позовної заяви до суду та надання правничої допомоги при підготовці та поданні позову до суду, судовому розгляді справи в усіх судових інстанціях, згідно з системою судоустрою України, визначеної Законом України "Про судоустрій та статус суддів" при розгляді справи по суті та при оскарженні судового рішення згідно з чинним процесуальним законодавством.

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди гонорар адвоката за надання правничої допомоги, визначеної у пункті1 даної додаткової угоди визначається у протоколі узгодження розміру гонорару, який є невід`ємною частиною договору.

Даний розмір включає в себе правничу допомогу на етапі врегулювання спору у судовій інстанції при розгляді спору по суті (збір доказів, підготовка позовної та інших заяв по суті справи тощо).

Детальний опис наданої правничої допомоги зазначається у відповідному звіті адвоката, який є актом виконаних робіт.

У разі перегляду рішення суду в апеляційній інстанції та/або у касаційній інстанції, розмір додаткового гонорару адвоката визначається угодою сторін.

Розмір гонорару адвоката є фіксованою сумою, та не залежить від кількості документів та/або годин, витрачених адвокатом для надання правничої допомоги.

Гонорар не підлягає поверненню.

Додатково до визначеного розміру гонорару, адвокату відшкодовуються фактичні витрати на дорогу до суду та в зворотному напрямку, проживання, а також добові у розмірі, визначеному чинним законодавством.

Згідно з пунктом 3 додаткової угоди інші умови договору про надання правової допомоги від 08.11.2017 є незмінними.

23.09.2022 між Фізичною особою - підприємцем Сєдіним Володимиром Леонідовичем (далі - клієнт) та адвокатом Корніловою Еліною Юріївною (далі - адвокат) був підписаний протокол узгодження розміру гонорару до договору про надання правової допомоги від 08.11.2017 та додаткової угоди від 23.09.2022 (далі - протокол узгодження розміру гонорару, а.с. 129), за умовами якого сторони погодили наступне:

- згідно з пунктом 1 протоколу узгодження розміру гонорару сторони узгодили, що гонорар за надання правової (правничої) допомоги адвоката, визначеної в додатковій угоді від 23.09.2022 до договору про надання правової допомоги від 08.11.2017 при судовому розгляді у Господарському суді Дніпропетровської області по суті спору щодо визнання поновленим на тих самих умовах на той самий строк договору оренди земельної ділянки площею 1,3422 га з кадастровим номером 1210100000:02:128:0003 за адресою: м. Дніпро, вул. Старокодацька, 5, становить 10 000 грн. 00 коп. Розмір гонорару адвоката є фіксованою сумою, та не залежить від кількості документів та/або годин, витрачених адвокатом для надання правничої допомоги. Гонорар не підлягає поверненню. Вищевказана сума гонорару сплачується готівкою в формі попередньої оплати в строк до 30.09.2022. У разі перегляду рішення суду в апеляційній інстанції та/або у касаційній інстанції, розмір додаткового гонораруадвоката визначається угодою сторін;

- згідно з пунктом 2 протоколу узгодження розміру гонорару додатково до гонорару адвокату клієнт оплачує необхідні витрати для надання правової допомоги, такі як судовий збір, інші адміністративні збори або платежі, поштові витрати, вартість проведення експертиз, оплата вартості висновків фахівця, послуги перекладача та інші витрати, пов`язання з виконанням даного договору.

У подальшому, 10.01.2023 між Фізичною особою - підприємцем Сєдіним Володимиром Леонідовичем (далі - клієнт) та адвокатом Корніловою Еліною Юріївною (далі - адвокат) був підписаний Звіт адвоката (Акт приймання-передачі правничої допомоги) до договору про надання правової допомоги від 08.11.2017 та додаткової угоди від 23.09.2022 (далі - звіт адвоката, а.с. 130), за умовами якого сторони погодили наступне:

- згідно з пунктом 1 звіту адвоката на виконання пункту 2.1.1. договору про надання правової допомоги від 08.11.2017 та додаткової угоди від 23.09.2022 адвокат надав (надасть) клієнту наступну правову (правничу) допомогу при судовому розгляді справи № 904/3557/22 у Господарському суді Дніпропетровської області щодо визнання поновленим на тих самих умовах на той самий строк договору оренди земельної ділянки площею 1,3422 га з кадастровим номером 1210100000:02:128:0003 за адресою: м. Дніпро, вул. Старокодацька, 5, а саме:

- вивчення судової практики;

- узгодження правової позиції з клієнтом;

- збір доказів про справі;

- підготовка позовної заяви ( написання та формулювання, роздруківка тексту згідно кількості учасників, відправлення від імені позивача сторонам по справі, подання до суду через канцелярію);

- ознайомлення з матеріалами справи (у разі необхідності);

- підготовка, подання, направлення сторонам інших заяв по суті справи;

- участь у судових засіданнях;

- отримання процесуальних рішень по справі від імені клієнта;

- надання іншої правової допомоги пов`язаною зі справою № 904/3557/22 у суді першої

інстанції;

- згідно з пунктом 2 звіту адвоката гонорар адвоката за надання правничої допомоги визначається у протоколі узгодження розміру гонорару, який є невід`ємною частиною договору. Даний розмір включає в себе правничу допомогу на етапі врегулювання спору у судовій інстанції при розгляді спору в першій інстанції (підготовка позову та інших заяв по суті справи тощо). У разі перегляду рішення суду в апеляційній інстанції та/або у касаційній інстанції, розмір додаткового гонорару адвоката визначається угодою сторін. Розмір гонорару адвоката є фіксованою сумою, та не залежить від кількості документів та/або годин, витрачених адвокатом для надання правничої допомоги. Гонорар не підлягає поверненню. Гонорар сплачено готівкою 27.09.2022 у сумі 10 000 грн. 00 коп. згідно з прибутковим касовим ордером № 27/09 від 27.09.2022. Додатково до визначеного розміру гонорару, адвокату відшкодовуються фактичні витрати на дорогу до суду та в зворотному напрямку, приживання, а також добові у розмірі, визначеному чинним законодавством.

У пункті 3 звіту адвоката сторони погодили, що звіт адвоката прийнято клієнтом без заперечень та зауважень. Правнича допомога надана в повному обсязі. Правнича допомога є такою, що надається (надана) адвокатом та визначена в даному звіті, незалежно від того від імені кого підписано процесуальні документи або буд - які документи, пов`язані з предметом договору від 08.11.2017 та додаткових угод до нього.

Також, на підтвердження оплати послуг правової (правничої) допомоги позивачем надано копію квитанції до прибуткового касового ордера № 27/09 від 27.09.2022 на суму 10 000 грн. 00 коп. (а.с. 131).

При цьому, суд відзначає, що, відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

У постановах від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вказане, у відповідності до вказаних вище норм, дослідивши заяву про розподіл судових витрат (витрат на правничу допомогу) та документи, на підставі яких позивач просить стягнути вказані витрати, господарський суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним, оскільки становить 10 000 грн. 00 коп., в той час, як з аналізу звіту адвоката (акту приймання-передачі правничої допомоги), вбачається загальний перелік наданих послуг правничої допомоги, а саме:

- вивчення судової практики;

- узгодження правової позиції з клієнтом;

- збір доказів про справі;

- підготовка позовної заяви (написання та формулювання, роздруківка тексту згідно кількості учасників, відправлення від імені позивача сторонам по справі, подання до суду через канцелярію);

- ознайомлення з матеріалами справи (у разі необхідності);

- підготовка, подання, направлення сторонам інших заяв по суті справи;

- участь у судових засіданнях;

- отримання процесуальних рішень по справі від імені клієнта;

- надання іншої правової допомоги пов`язаною зі справою № 904/3557/22 у суді першої інстанції.

Проте, вказаний перелік наданих послуг не містить визначення у часі та конкретних сум у гривневому вираженні щодо того, яка конкретно сума підлягала оплаті за конкретно надану послугу у конкретно визначений час, тобто який час був витрачений адвокатом на перелічені у звіті послуги та його роботи в цілому.

Так, зокрема, послуги, які полягають у вивченні судової практики, узгодженні правової позиції з клієнтом, ознайомлення з матеріалами справи, отримання процесуальних рішень по справі від імені клієнта - є стандартними та не потребують додаткових зусиль для досвідченого адвоката.

Послуги зі збору доказів про справі та послуги з підготовки позовної заяви (написання та формулювання, роздруківка тексту згідно кількості учасників, відправлення від імені позивача сторонам по справі, подання до суду через канцелярію) розцінюються судом як аналогічні за своєю суттю та фактично складають послугу щодо складання позовної заяви.

Крім того, у звіті (акті приймання-передачі правничої допомоги) перелічені такі послуги як: ознайомлення з матеріалами справи (у разі необхідності); підготовка, подання, направлення сторонам інших заяв по суті справи; участь у судових засіданнях; надання іншої правової допомоги, пов`язаною зі справою №904/3557/22 у суді першої інстанції. Вказані послуги зазначені у звіті як можливий перелік надання послуг, а не як результат фактично виконаної роботи.

Враховуючи все вище наведене та обставини справи в їх сукупності, проаналізувавши зміст та вартість наданої в межах даної справи правничої допомоги, що відображена в звіті (акті приймання-передачі правничої допомоги) від 10.01.2023, суд відзначає, що з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також враховуючи сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн. 00 коп.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, вказані витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 8 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу; інша частина витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн. 00 коп. покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 238, 244, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Заяву Фізичної особи - підприємця Сєдіна Володимира Леонідовича про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з Дніпровської міської ради (проспект Дмитра Яворницького, будинок 75, м.Дніпро; ідентифікаційний код 26510514) на користь Фізичної особи-підприємця Сєдіна Володимира Леонідовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 8 000 грн. 00 коп. - частину витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового рішення підписаний - 17.02.2023.

Суддя Ю.В. Фещенко