Постанова

від 13.09.2023 по справі 904/3557/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2023 року м.Дніпро Справа № 904/3557/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Чередка А.Є., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання Зелецький Р.Р.

представники сторін:

від позивача: Корнілова Еліна Юріївна, посвідчення № 0781 від 20.01.2017 р., адвокат;

від відповідача: Костюченко О.Т., виписка з ЄДР № б/н від 29.06.2022 р., спеціаліст відділу захисту інтересів

розглянувши апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 року ( суддя Фещенко Ю.В., повний текст рішення складений та підписаний 26.01.2023 року) у справі №904/3557/22

за позовом Фізичної особи - підприємця Сєдіна Володимира Леонідовича (м. Дніпро)

до Дніпровської міської ради (м. Дніпро)

про визнання поновленим договору оренду землі від 28.09.2004 року в редакції додаткової угоди від 04.07.2019 року,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Сєдін Володимир Леонідович звернувся до суду з позовом до Дніпровської міської ради про визнання поновленим на тих самих умовах на той самий строк, тобто на 15 років, договору оренди землі від 28.09.2004 року, реєстраційний номер 5886 від 24.11.2004 року, земельної ділянки площею 1,3422 га, з кадастровим номером 1210100000:02:128:0003, розташованої за адресою: вул. Старокодацька буд. 5, в редакції додаткової угоди від 04.07.2019 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 року у справі №904/3557/22 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Визнано поновленим на тих самих умовах на той самий строк, тобто на 15 років, договір оренди землі від 28.09.2004 року, реєстраційний номер 5886 від 24.11.2004 року, земельної ділянки площею 1,3422 га, з кадастровим номером 1210100000:02:128:0003, що розташована за адресою: вулиця Старокодацька, 5, м. Дніпро, в редакції додаткової угоди від 04.07.2019 року, а саме:

"Додаткова угода

про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 28.09.2004

(державна реєстрація від 24.11.2004 № 5886)

м.Дніпро 04.07.2019

Дніпровська міська рада (49000 м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 75) в особі

---

, який діє на підставі

---

, іменованому в подальшому "Орендодавець", з одного боку, та Сєдін Володимир Леонідович (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) іменований в подальшому "Орендар", з другого боку, згідно зі ст.ст. 21, 33 Законом України "Про оренду землі" за домовленістю сторін уклали цю додаткову угоду:

1. Поновити термін дії договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:02:128:0003 (державна реєстрація від 24.11.2004 № 5886) на той же строк з 25.11.2019, тобто на 15 років.

2. Всі інші умови вищевказаного договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:02:128:0003 (державна реєстрація від 24.11.2004 № 5886), не визначені даною угодою, залишаються незмінними.

3. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди та набирає чинності після підписання сторонами.

Реквізити та підписи сторін

Орендодавець Орендар

Дніпровська міська рада Сєдін Володимир Леонідович

ідентифікаційний код 26510514 ідентифікаційний код 1909715813, 49000, м. Дніпро, зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_2

тел.

---

---

В.Л. Сєдін".

Стягнуто з Дніпровської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Сєдіна Володимира Леонідовича 2 481,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

17.02.2023 року було видано судовий наказ.

Рішення суду першої інстанції мотивовано обставинами своєчасного звернення позивача до відповідача із заявою про поновлення договору оренди, надання ним проекту додаткової угоди, відсутністю рішення відповідача з питання щодо поновлення чи відмови у поновленні договору оренди після закінчення строку його дії, продовження використання ним земельної ділянки, а також відсутністю заперечення проти цього орендодавця протягом місяця після закінчення строку дії договору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Скаржник звертає увагу суду, що позивач був повідомлений про неможливість розгляду питання щодо поновлення строку договору оренди землі від 28.09.2004 року, реєстраційний номер 5886 від 24.11.2004 року, земельної ділянки площею 1,3422 га, з кадастровим номером 1210100000:02:128:0003, розташованої за адресою: вул. Старокодацька буд. 5, в редакції додаткової угоди від 04.07.2019 року без надання, зокрема, акту обстеження земельної ділянки, правовстановлюючих документів на нерухоме майно за зазначеною адресою, документів на підтвердження відсутності заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою, витягу з Державного земельного кадастру тощо. Вважає, що таким чином відповідачем було висловлено своє заперечення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки за відсутності вищевказаних документів.

Апелянт вказує, що відповідачем у повному обсязі виконано обов`язок, передбачений ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», щодо письмового повідомлення позивача у місячний строк про наявність заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі, а відповідні доводи позовної заяви є безпідставними, що не встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи наявність заперечень орендодавця проти поновлення договору оренди та відсутність доказів на підтвердження належного виконання позивачем своїх обов`язків за договором, скаржник вважає, що відсутні правові підстави для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди.

Відповідач вказує, що додаткова угода до договору оренди земельної ділянки про її поновлення не укладена сторонами у місячний строк, у зв`язку з чим договір оренди землі між сторонами не поновлено та він припинив свою дію відповідно до положень ст. 31 Закону України «Про оренду землі», у зв`язку зі спливом строку, на який його було укладено.

Апелянт просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 року у справі № 904/3557/22 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі.У відзиві на апеляційну скаргу позивач спростовує доводи скаржника.

Вказує, що позивачем було виконано всі вимоги чинного законодавства щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, на підтвердження надано належні та допустимі докази.

Натомість, надані відповідачем докази - лист від 26.07.2019 року №8/13-2168, не є запереченнями проти поновлення договору оренди землі (земельної ділянки), так як не містить в собі обґрунтовану відмову у поновленні договору оренди землі та заперечення щодо істотних умов договору оренди; не є рішенням міської ради про відмову у поновленні відповідног договору.

Позивач вказує також, що вимоги відповідача про надання позивачем копій документів, окрім додаткової угоди, законом не встановлено; лист від 26.07.2019 року відповідачем не направлявся на адресу позивача, жодних належних та допустимих доказів направлення його в матеріалах справи не має. Відповідно, позивачем такий лист не отримувався.

Вважає, що відсутність заперечення як такового та обґрунтованого заперечення з приводу поновлення договорів оренди землі є мовчазною згодою на поновлення відповідного договору оренди.

Представник позивача просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін, стягнути з відповідача судові витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 8 000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2023 року для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Верхогляд Т.А. (доповідач), судді Вечірка І.О., Паруснікова Ю.Б.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.04.2023 року поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження, розгляд скарги призначено на 03.07.2023 року на 15:45 год.

За розпорядженням керівника апарату суду від 30.06.2023 року у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді Центрального апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку, відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 року зі змінами, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі № 904/3557/22, за результатами чого для розгляду справи №904/3557/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Верхогляд Т.А. (доповідач), судді Чередко А.Є., Парусніков Ю.Б.

В судове засідання з`явились представники позивача та відповідача, які надали відповідні пояснення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є власником нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 261446524 від 14.06.2021 (а.с.31-33).

28.09.2004 року між Дніпровською міською радою (далі - орендодавець, відповідач) та ОСОБА_2 (далі - орендар, позивач) було укладено договір оренди землі (далі договір), посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П., зареєстрований в реєстрі за № 7124 (а.с.11-18).

Державна реєстрація договору здійснена 24.11.2004 року, про що в книзі державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 24.11.2004 року № 5886.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вулиця Старокодацька, 5 (Бабушкінський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:128:0003. Цільове використання земельної ділянки за договором (УКЦВЗ) 1.10.5 (інша промисловість).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,3422 га.

Згідно з пунктом 1.3. договору підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 14.07.2004 року № 67/18.

У пункті 2.2. договору сторони визначили, що на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна, інші об`єкти інфраструктури, які зазначені в акті приймання земельної ділянки.

Відповідно до умов пунктів 5.1., 5.2. договору земельна ділянка передається в оренду: по фактичному розміщенню виробничої бази. Цільове призначення земельної ділянки: землі промисловості.

Згідно з умовами пункту 4.1. договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку.

У розділі 3 договору сторони погодили умови щодо строку дії договору, а саме:

- договір укладено на 15 років (пункт 3.1. договору):

- після закінчення строку, на який укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору (пункт 3.2. договору);

- орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити дію договору (пункт 3.3. договору);

- укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк здійснюється виключно на підставі рішення міської ради про передачу земельної ділянки в оренду шляхом його переукладення та державної реєстрації у встановленому порядку (пункт 3.4. договору).

Згідно з умовами пунктів 12.1. - 12.3. договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі та взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку. Дія договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

На орендованій земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомості - комплекс будівель та споруд, власником якого є позивач, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Дніпропетровського міського голови з листом-повідомленням від 04.07.2019 року про поновлення договору оренди землі (реєстраційний № 5886 від 24.11.2004 року), яким пропонував поновити договір оренди землі від 28.09.2004 року земельної ділянки площею 1,3422 га з кадастровим номером 1210100000:02:128:0003, розташованої за адресою: вулиця Старокодацька, 5, м. Дніпро на той самий строк і на тих же умовах.

До листа-повідомлення було додано, зокрема, проект додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки кадастровим номером 1210100000:02:128:0003 (а.с.19-21). Вказаний лист-повідомлення було направлено засобами поштового зв`язку 05.07.2019 року у поштовому відправленні № 4904410901677, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовою квитанцією, описом вкладення до цінного листа та накладною (а.с. 22).

Вказаний лист-повідомлення отримано відповідачем 08.07.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4904410901677 (а.с. 23).

Позивач зазначав, що протягом місяця з моменту отримання вказаного повідомлення про поновлення договору оренди землі, і до дня спливу строку дії договору оренди землі в порушення ч.5 ст.33 Закону України «Про оренду землі», Дніпровською міською радою не повідомлено позивача про прийняте рішення, додаткової угоди про поновлення договору не укладено.

Крім того, протягом місяця після закінчення строку дії договору від відповідача до позивача не надходило листа-повідомлення із запереченнями у поновленні договору оренди землі, складеного відповідно до вимог ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі». Позивач вважає, що спірний договір оренди поновив свою дію на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у зв`язку із чим звернувся із даним позовом до суду.

Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (ст. 124). Проте саме Законом України «Про оренду землі», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв`язку з передачею її в користування та володіння, у тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Частинами 1 - 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Згідно умов договору, строк дії спірного договору оренди визначено до 24.11.2019 року.

Відповідно до п. 34 ч.1 ст. 26 та ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Частинами 1, 2 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідач не надав суду докази, що відповідне рішення за результатом розгляду листа-повідомленням позивача від 04.07.2019 року Дніпровською міською радою у встановленому законом порядку було прийнято.

Згідно ч.8 ст.33 Закону України "Про орнеду землі"додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч.9 ст.33 Закону України «Про оренду землі»).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач після закінчення строку дії договору (24.11.2019 року) заперечень протягом місяця у поновленні договору оренди від відповідача не отримував, продовжував належним чином користуватися орендованою земельною ділянкою та виконувати обов`язки землекористувача за спірним договором.

Ураховуючи обставини своєчасного звернення позивача до відповідача із заявою про поновлення договору оренди, надання ним проекту додаткової угоди, відсутність рішення відповідача з питання щодо поновлення чи відмови у поновленні договору оренди після закінчення строку його дії, продовження використання земельною ділянкою, а також відсутність заперечення орендодавця протягом місяця після закінчення строку дії договору, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність у позивача переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк на тих самих умовах.

Суд вірно вказав, що відповідач ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди спірної земельної ділянки про його поновлення, чим порушує вимоги Закону України «Про оренду землі» та права і охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

По всім питанням, які висвітлені в апеляційні скарзі, є усталена судова практика Верховного Суду.

Відповідні висновки щодо застосування норм права у подібних відносинах, викладено у Постанові Великої Палати Верховного суду від 10.04.2018 року по справі №594/376/17-ц у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року по справі №378/596/1 б-ц, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року по справі №908/299/18, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року по справі № 313/350/16-ц, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року по справі № 159/5756/18, у Постанові Верховного Суду від 18.05.2021 року по справі № 911/2656/19 та інших, яким повністю відповідає оскаржуване судове рішення від 24.01.2023 року по справі №904/3557/22.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» ( в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює процедуру поновлення договору оренди земельної ділянки, яка включає в себе:

1. Повідомлення орендодавця (відповідача) про поновлення з доданням відповідної додаткової угоди.

Позивач ці вимоги виконав, направив і повідомлення і додаткову угоду (в матеріалах справи наявні згадані вище докази - копія опису від 05.07.2019 року до цінного листа №4904410901677, копія накладної від 05.07.2019 року №4904410901677, копія фіскального чеку від 05.07.2019 року, копія поштового повідомлення про вручення №4904410901677) .

2. Орендодавец (відповідач), отримавши 08.07.2019 року повідомлення з додатковою угодою, в місячний термін його не розглянув ( до 08.08.2019 року включно), заперечення щодо поновлення договору оренди землі (земельної ділянки) не висловив (а.с.23).

Як вказано вище, договір оренди землі був укладений в зв`язку з фактичним розташуванням об`єкту нерухомого майна, який є власністю позивача. Отже, земельна ділянка пов`язана з об`єктом нерухомості.

Апелянт не спростував, що позивач продовжує користуватись земельною ділянкою, як власник нерухомого майна, сплачує відповідні податкові платежі з оренди землі.

Посилання відповідача на наявність у нього заперечень щодо того, щоб позивач продовжував користуватися земельною ділянкою, колегія суддів відхиляє та вважає необґрунтованими в силу наступного:

- не є запереченнями проти поновлення договору оренди землі (земельної ділянки) лист від 26.07.2019 року №8/13-2168), так як він не містить в собі обґрунтовану відмову у поновленні договору оренди землі та заперечення щодо істотних умов договору оренди;

- рішення міської ради про відмову у поновленні відповідного договору відсутнє;

- даний лист створено та підписано Департаментом по роботі з активами, який є окремою юридичною особою та не є орендодавцем в розумінні земельного законодавства;

- вимоги про надання позивачем відповідачу копій документів, окрім додаткової угоди, законом не передбачено, адже при укладенні договору оренди необхідні документи відповідачу були надані позивачем;

- докази направлення листа від 26.07.2019 року на адресу позивача суду не надано.

Наведене є підставою для висновку про те, що обґрунтовані заперечення відповідача з приводу поновлення договору оренди землі відсутні.

Отже, при вирішенні даного спору судом першої інстанції враховано всі обставини справи, надані сторонами докази та пояснення. Колегія суддів поділяє висновки оскаржуваного рішення щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки доводи суду першої інстанції апелянт не спростував, апеляційну скаргу колегія суддів визнає не доведеною та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Що стосується судових витрат на правничу допомогу при апеляційному перегляді рішення по справі, колегія суддів зазначає наступне:

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, між Фізичною особою - підприємцем Сєдіним Володимиром Леонідовичем (клієнт) та Корніловою Еліною Юріївною (адвокат) укладено договір про надання правничої (правової) допомоги від 08.11.2017року.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу клієнту як фізичній особі або як суб`єкту підприємницької діяльності фізичній особі в обсязі і на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 4.2.1 договору правова допомога адвоката по даному договору оплачується в розмірі, визначеному у протоколі узгодження розміру гонорару, який є невід`ємною частиною договору.

Колегією суддів встановлено, що 28.04.2023 року між Фізичною особою - підприємцем Сєдіним Володимиром Леонідовичем (клієнт) та Корніловою Еліною Юріївною (адвокат) було укладено додаткову угоду до договору про надання правничої (правової) допомоги від 08.11.2017 року.

В п. 1 додаткової угоди зазначено, що на виконання п.2.1 договору про надання правової допомоги від 08.11.2017 року адвокат надає правничу допомогу у Центральному апеляційному господарському суді при апеляційному перегляді рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 року по справі № 904/3557/22.

Правнича допомога включає в себе підготовку та подання відзиву на апеляційну скаргу, підготовку та подання інших заяв та/або клопотань, в яких виникне необхідність, участь у судових засіданнях.

Відповідно до п.2 додаткової угоди сторони дійшли до згоди, що гонорар адвоката за надання правничої допомоги, визначеної у п.1 додаткової угоди, визначається у протоколі узгодження розміру гонорару, який є невід`ємною частиною договору.

Даний розмір включає в себе правничу допомогу на етапі апеляційного перегляду судового рішення.

Детальний опис наданої правничої допомоги зазначається у відповідному звіті адвоката, який є актом виконаних робіт.

Протоколом узгодження розміру гонорару від 26.04.2023 року сторони погодили, що гонорар за надання правової (правничої) допомоги адвоката, визначеної в додатковій угоді від 26.04.2023 року до договору про надання правової допомоги від 08.11.2017 року, становить 8 000,00 грн.

Розмір гонорару адоката є фіксованою сумою, та не залежить від кількості документів та / або годин, витрачених адвокатом для надання правничої допомоги.

На виконання умов договору адвокатом були надані послуги клієнту на загальну суму 8 000,00 грн., що підтверджується підписаним обома сторонами актом наданих послуг від 19.05.2023 року, відповідно до якого найменування послуг:

- вивчення судової практики;

- узгодження правової позиції з клієнтом;

- підготовка відзиву на апеляційну скаргу;

- ознайомлення з матеріалами справи ( вразі необхідності);

- підготовка, подання, направлення сторонам інших заяв та клопотань по суті справи;

- участь у судових засіданнях;

- отримання процесуальних рішень по справі від імені клієнта;

- надання іншої правової допомоги, пов`язаною зі справою №904/3557/22 у суді апеляційної інстанції.

Клієнтом 18.05.2023 року було перераховано адвокату грошові кошти у розмірі 8 000,00 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером 18/05 від 18.05.2023 року.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України.

Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат ( аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 року у справі № 903/390/18 ).

У розумінні положень ч.5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (наведений правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19).

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не заявлялося клопотання про зменшення розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, надану позивачу в суді апеляційної інстанції. На думку колегії суддів заявлені позивачем вимоги відповідають критерію співмірності та розумності.

Відтак, вирішуючи питання чи є розмір витрат позивача на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, з урахуванням принципу співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, а також відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, суд апеляційної інстанції зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу є обґрунтованим і розумним, документально доведеним, відтак, заявлена сума витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції має бути покладена на відповідача у повному обсязі 8 000,00 грн.

Враховуючи, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за її розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 року у справі №904/3557/22 залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта.

Стягнути з Дніпровської міської ради (проспект Дмитра Яворницького, будинок 75, м.Дніпро; ідентифікаційний код 26510514) на користь Фізичної особи - підприємця Сєдіна Володимира Леонідовича ( АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 8 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 24.10.2023 року.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя А.Є. Чередко

Суддя Ю.Б. Парусніков