Постанова

від 18.01.2023 по справі 206/876/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/261/23 Справа № 206/876/21 Суддя у 1-й інстанції - Маштак К. С. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - Петешенкової М.Ю.,

суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Гаржі О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури

на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2022 року

у справі за позовом Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛОГ», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: державний реєстратор комунального підприємства «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальов Сергій Вадимович, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Міссіяж Олена Анатоліївна про скасування реєстрації, скасування договору купівлі-продажу, витребування майна, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2021 року Лівобережна окружна прокуратура міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернулася до суду з позовом посилаючись на те, що для проведення державної реєстрації ТОВ «ЕКОЛОГ» надано державному реєстратору договір купівлі-продажу нежитлового приміщення б/н від 10 грудня 1998 року, укладений з ЗАТ «Дніпроенерго».

Вказане приміщення складалось з: 1 - вестибюль площею 8,9 кв.м., 2 - роздягальня площею 9,2 кв.м., 3 - душова площею 2,6 кв.м., 4 - коридор площею 17,9 кв.м., 5 - мийна площею 7,3 кв.м., 6 - кладова площею 3 кв.м., 7 - умивальна площею 1,3 кв.м., 8 - туалет площею 1,2 кв.м., 9 - коридор площею 2,4 кв.м., 10 - кладова площею 3,5 кв.м., 11 - для варки суміші площею 8,7 кв.м., 12 - для виготовлення суміші площею 5,9 кв.м., 13 - розподільна площею 12,5 кв.м., 14 - варильний зал площею 29,2 кв.м., 15 - мийна площею 15,2 кв.м., 16 - вестибюль службовий площею 9,2 кв.м.

Зазначає, що спірний об`єкт нерухомості належав ЗАТ «Дніпроенерго» на підставі наказу Фонду державного майна України № 616-п від 20 листопада 1996 року. Разом з цим, відповідно до інформації Фонду державного майна України зазначений житловий будинок розташований у АДРЕСА_1 у власність ЗАТ «Дніпроенерго» не передавався, а наказ № 616-п від 20 листопада 1996 року не виявлено в архіві Фонду державного майна України.

Відповідно до інформації КП «Дніпропетровське міське бюро технічної інвентаризації» ДМР станом на 31 грудня 2012 року в інвентаризаційній справі відомості щодо реєстрації права власності за адресою: АДРЕСА_2 відсутні. У той же час, житловий будинок літ. А-3 по АДРЕСА_1 , в який увійшло приміщення № 22, зареєстрований за балансоутримувачем Комунальним виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством Самарського району на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 3535 від 20 листопада 2003 року, про що зроблено запис в облікову книгу № 38ЖЮ за реєстровими № 2485-5.

Зазначає, що згідно рішення № 3535 від 20 листопада 2003 року виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради «Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста житлових будинків у Самарському районі», прийнято у комунальну власність територіальної громади міста будинки, що перебувають на балансі ВАТ «Дніпроенерго», відповідно до актів приймання-передачі відомчого житлового фонду у комунальну власність. До переліку житлових будинків ВАТ «Дніпроенерго», які передаються у комунальну власність територіальної громади міста на баланс КВ ЖРЕП Самарського району увійшов, також, і житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 1372,9 кв.м., що підтверджується і АТ «ДТЕК Дніпроенерго», яке є правонаступником ЗАТ «Дніпроенерго», листом, яким повідомлено, що інформація про укладання договору купівлі-продажу спірного майна від 10 грудня 1998 року із ТОВ «ЕКОЛОГ» у АТ «ДТЕК Дніпроенерго» відсутня. Укладання зазначеного договору купівлі-продажу не підтверджено правонаступником юридичної особи - продавця. Крім того, враховуючи, що спірне нерухоме майно не належало станом на 1998 рік ЗАТ «Дніпроенерго», наказ № 616-п від 20 листопада 1996 року, зазначений в п. 1.3. Фондом державного майна України не виносився, спірне нерухоме майно в натурі ТОВ «Еколог» не передавалося, що свідчить про те, що сторони договору не досягли згоди щодо всіх істотних умов, а тому вказаний договір є не укладеним.

Вважає, що спірне нерухоме майно фактично вибуло з законного володіння з 02 травня 2018 року (дата державної реєстрації договору), тоді як право власності на вказане нерухоме майно набуто Дніпровською міською радою 12 вересня 2003 року, з часу підписання акту прийому-передачі та фактичного отримання нерухомої речі у володіння.

Зазначає, що спірне приміщення неправомірно вибуло із власності територіальної громади міста поза його волею, а саме на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора КП «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Ковальова С.В. Відповідно до інформації КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» ДОР інвентаризація та реєстрація права власності об`єкта нерухомості, розташованого у м. Дніпро за адресою: АДРЕСА_2 не проводилась. Право власності на нерухоме майно виникало до 2004 року з моменту фактичної передачі об`єкту нерухомого майна набувачеві.

Вивченням технічного паспорту на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовленого КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» ДОР 10 жовтня 2004 року, на замовлення балансоутримувачу Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Самарського району встановлено, що спірне приміщення № 22 , загальною площею 128 кв.м. позначене, як «молочна кухня», будь-які відмітки про власника ТОВ «ЕКОЛОГ» відсутні.

Вважає, що фактично передача спірного нерухомого майна від ЗАТ «Дніпроенерго» до ТОВ «ЕКОЛОГ» не відбулась і як наслідок, договір купівлі-продажу 10 грудня 1998 року не відповідає вимогам законодавства, чинного на момент його укладення.

Вказує, що у подальшому, між ТОВ «ЕКОЛОГ» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу від 28 травня 2019 року та відчужено на користь останнього приміщення АДРЕСА_3 .

Відповідно до розпорядження від 04 вересня 2019 року Департаменту житлового господарства ДМР, узаконено внутрішнє перепланування з переобладнанням квартири АДРЕСА_3 , утвореної поділом квартири АДРЕСА_3 загальною площею 144,3 кв.м., на дві окремі. Розпорядженням Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 04 вересня 2019 року узаконено внутрішнє перепланування з переобладнанням квартири АДРЕСА_3 , утвореної поділом квартири АДРЕСА_3 загальною площею 144,3 кв.м., на дві окремі.

Згідно з договором купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 17 вересня 2019 року, квартира АДРЕСА_3 , площею 55,1 кв.м. вибула у власність ОСОБА_2 .

Квартиру АДРЕСА_3 , площею 88,4 кв.м., ОСОБА_1 відчужено на користь ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 06 листопада 2019 року.

Вважає, що оскільки спірне нерухоме майно було відчужене на користь ОСОБА_1 , а у подальшому і на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поза волею Дніпровської міської ради, остання як власник спірного майна має право на його витребування шляхом пред`явлення віндикаційного позову та вимагати його повернення у власність територіальної громади м. Дніпра.

У зв`язку із невжиттям Дніпровською міською радою, як уповноваженим органом своєчасних та ефективних заходів для поновлення порушених інтересів, з такою вимогою в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звертається прокурор.

Враховуючи вищевказане, з урахуванням уточнених позовних вимог просили скасувати рішення державного реєстратора КП «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Ковальова С.В. № 47003276 від 23 травня 2019 року та відповідний запис № 31677509 про реєстрацію права власності ТОВ «ЕКОЛОГ» на приміщення АДРЕСА_3 , визнати недійсним укладений між ТОВ «ЕКОЛОГ» та ОСОБА_1 договір купівлі-продажу приміщення площею 128 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Міссіяж О.А. 28 травня 2019 року за реєстраційним № 264, номер запису про право власності 31751898, витребувати від ОСОБА_2 на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради приміщення № 22 в будинку АДРЕСА_1 , витребувати від ОСОБА_3 на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради приміщення № 22а в будинку АДРЕСА_1 .

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2022 року у задоволенні позовних вимог Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Дніпровська міська рада не була власником приміщення АДРЕСА_3 , а тому відсутні підстави для втручання держави в право власності добросовісних власників (набувачів) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та витребування майна, яке на законних підставах перейшло у власність останніх. Крім того, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено загальний строк позовної давності про застосування наслідків спливу якого заявлено відповідачем, що є підставою для відмови в позові.

Не погодившись з рішенням суду, Дніпропетровська обласна прокуратура звернулася з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення вимог.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що прокурором при зверненні до суду виконано вимоги, передбачені положеннями ст.23 Закону України "Про прокуратуру", доведено факт усвідомленої пасивної поведінки уповноваженого органу щодо нездійснення захисту інтересів держави та повідомлено Дніпровську міську раду про стверджуване порушення інтересів держави з наданням розумного строку для самостійного звернення до суду. Відхиляючи одні докази та надаючи перевагу іншим, виявленням різниці у площах житлового будинку, що зазначені в актах приймання-передачі, приймаючи за доведене, що на баланс КП "Житлове господарство Самарського району" було передано лише 21 квартиру у житловому буд. АДРЕСА_1 судом здійснено хибний висновок про те, що нежитлове приміщення №22 у комунальну власність не передавалось. Судом не враховано, що житловий будинок збудовано у 60-х минулого сторіччя, не з`ясовано, що площа будинку 1303,9 кв.м. відповідає площі зазначеній у технічній характеристиці станом на час закінчення його будівництва та складалась з 1198,7 кв.м. загальної площі 21 квартири та 105,2 кв.м. площі торгівельних нежитлових приміщень. Відповідно до наданої бюро технічної інвентаризації інформації комунально-побутова площа нежитлового приміщення №22, що розташоване у житловому буд. АДРЕСА_1 складає 105,2 кв.м., а його загальна площа 128 кв.м. Зазначає, що не спростовним є те, що перша згадка про нежитлове приміщення АДРЕСА_3 , як окремий об`єкт нерухомого майна, з`являється під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за ТОВ фірма «ЕКОЛОГ» у травні 2019 року. Судом проігноровано, що ВАТ «Дніпроенерго» було не власником, а балансоутримувачем житлового будинку, а відповідно до листа АТ «ДТЕК Дніпроенерго» від 22 червня 2020 року №498/2000 договір купівлі-продажу нежитлового приміщення АДРЕСА_3 з ТОВ «ЕКОЛОГ» не укладався. Вважає, що укладений між ТОВ «ЕКОЛОГ» та ОСОБА_1 договір купівлі-продажу від 28 травня 2019 року, зареєстрований у реєстрі за №264 положенням законодавства не відповідає, тому має бути визнаним недійсним. Оскільки спірне майно вибуло із власності територіальної громади поза її волею, таке майно має бути витребуваним.

Дніпровська міська рада подала відзив, у якому просила апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення вимог.

ОСОБА_2 , ОСОБА_1 подали відзив, у якому просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 10 грудня 1998 року між ЗАТ «ДНІПРОЕНЕРГО» та ТОВ «ЕКОЛОГ» укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, згідно якого ЗАТ «ДНІПРОЕНЕРГО» продав, а ТОВ «ЕКОЛОГ» купив нежитлове приміщення № 22, загальною площею 128,0 кв.м., яке розташовано за адресою: АДРЕСА_4 та складається з: 1 - вестибюль площею 8,9 кв.м., 2 - роздягальня площею 9,2 кв.м., 3 - душова площею 2,6 кв.м., 4 - коридор площею 17,9 кв.м., 5 - мийна площею 7,3 кв.м., 6 - кладова площею 3 кв.м., 7 - умивальна площею 1,3 кв.м., 8 - туалет площею 1,2 кв.м., 9 - коридор площею 2,4 кв.м., 10 - кладова площею 3,5 кв.м., 11 - для варки суміші площею 8,7 кв.м., 12 - для виготовлення суміші площею 5,9 кв.м., 13 - розподільна площею 12,5 кв.м., 14 - варильний зал площею 29,2 кв.м., 15 - мийна площею 15,2 кв.м., 16 - вестибюль службовий площею 9,2 кв.м.

Відповідно до п. 1.3. договору, зазначений об`єкт належить ЗАТ «ДНІПРОЕНЕРГО» на підставі Наказу Фонду державного майна України № 616-п від 20 листопада 1996 року.

Відповідно п. 1.4. договору, право власності на об`єкт, який відчужується згідно цього договору переходить до покупця на підставі цього договору, після його підписання обома сторонами та оплати повної вартості об`єкта, відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 8.2. договору, ЗАТ «ДНІПРОЕНЕРГО» стверджував, що об`єкт, який є предметом договору, на момент укладання нікому іншому не проданий, не подарований, не відчужений іншим способом, не заставлений, в спорі та під забороною не перебував, прав щодо нього у третіх осіб не має (т. 1 а.с. 28-29).

Відповідно до копії рішення № 3535 від 20 листопада 2003 року виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради було прийнято у комунальну власність територіальної громади міста будинки, що перебували на балансі ВАТ «ДНІПРОЕНЕРГО», відповідно до актів приймання-передачі відомчого житлового фонду у комунальну власність.

У переліку житлових будинків ВАТ «ДНІПРОЕНЕРГО», які передавались у комунальну власність територіальної громади міста на баланс КВ ЖРЕП Самарського району був будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 1372,9 кв.м. та 3 поверхами (т. 1 а.с. 46-50, т. 2 а.с. 34).

Відповідно до акту приймання-передачі основних засобів, затвердженого 31 грудня 2003 року комерційним директором ВАТ «ДНІПРОЕНЕРГО» зазначено, що на підставі наказу № 12 від 26 грудня 2003 року та рішення № 3535 від 20 листопада 2003 року проведено огляд будинку по АДРЕСА_1 - 1303,9 кв.м. (т. 2 а.с. 16).

Відповідно до копії технічного паспорту на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок АДРЕСА_1 від 2014 року, зображено планування даного будинку. В той же час, приміщення № 22 на схемі відображено як окреме приміщення з назвою « Молочна кухня » (т. 1 а.с. 40-44).

23 травня 2019 року державним реєстратором КП «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради, Дніпропетровської області Ковальовим С.В., на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, серія та номер: б/н, виданого 10 грудня 1998 року, видавник: сторони: ЗАТ «ДНІПРОЕНЕРГО» та ТОВ «ЕКОЛОГ», зареєстровано право власності за ТОВ «ЕКОЛОГ» на нежитлове приміщення, загальною площею 128 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 21-22).

24 травня 2019 року відповідно до протоколу № 2405 загальних зборів учасників ТОВ «ЕКОЛОГ», підписаного головуючим зборів ОСОБА_4 , постановили затвердити відчуження шляхом продажу належного ТОВ «ЕКОЛОГ» об`єкта нерухомості нежитлове приміщення № 22, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 128 кв.м. за ціною 50000,00 грн. (т. 1 а.с. 166).

28 травня 2019 року між ТОВ «ЕКОЛОГ» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, зареєстрований в реєстрі № 264, відповідно до якого ТОВ «ЕКОЛОГ» передав у власність, а ОСОБА_1 прийняв у власність нежитлове приміщення АДРЕСА_3 (сім) і зобов`язався сплатити відповідно до умов, що передбачені цим договором. Загальна площа приміщення становила 128 кв.м.

Відповідно до п. 1.2. договору, документами, що підтверджують належність та право ТОВ «ЕКОЛОГ» на вказане нежитлове приміщення є: договір купівлі-продажу нежитлового приміщення між ЗАТ «ДНІПРОЕНЕРГО» та ТОВ «ЕКОЛОГ» від 10 грудня 1998 року, б/н. Право власності за ТОВ «ЕКОЛОГ» зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_5 , державним реєстратором КП «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області 23 травня 2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1835902812101.

Відповідно до п. 1.3. договору, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Міссіяж О.А. 28 травня 2019 року, шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та суб`єкта, перевірено, що право власності на вказане нежитлове приміщення зареєстровано за ТОВ «ЕКОЛОГ»; також перевірено відсутність заборони відчуження або арешту, відсутність обтяжень майна іпотекою шляхом отримання інформації з цих реєстрів та перевірено відсутність сторін цього договору у переліку осіб, щодо яких застосовані санкції, передбачені ст. 4 Закону України «Про санкції».

Згідно п. 4.1. договору, відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України та п. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності на нежитлове приміщення у ОСОБА_1 виникає з моменту державної реєстрації права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Вищезазначений договір 28 травня 2019 року підписано між керівником (директором) ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 30-31).

Відповідно до копії розпорядження № 457 від 04 вересня 2019 року Департаменту житлового господарства ДМР, узаконено внутрішнє перепланування з переобладнанням квартири АДРЕСА_3 , утвореної поділом квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 144,3 кв.м. на дві окремі. Вказане перепланування з переобладнанням квартири на конструктивну схему житлової будівлі та на несучу здатність основних конструкцій впливу не виявляє, розташування каналізаційних та водопровідних стояків житлового будинку залишилось без змін згідно з технічним Звітом за оцінкою стану будівельних конструкцій приміщень квартири АДРЕСА_3 , виконаного експертом С.О. Ілюшечкіним (сертифікат АЕ № 001030). Після узаконення вважати загальну площу квартири 88,4 кв.м., житлову площу квартири 44,7 кв.м. На підставі технічного паспорту ФОП ОСОБА_6 інвентаризаційна справа № ДМР 06646 станом на 12 червня 2019 року (т. 1 а.с. 36).

Відповідно до копії розпорядження № 458 від 04 вересня 2019 року Департаменту житлового господарства ДМР, узаконено внутрішнє перепланування з переобладнанням квартири АДРЕСА_3 , утвореної поділом квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 144,3 кв.м. на дві окремі. Вказане перепланування з переобладнанням квартири на конструктивну схему житлової будівлі та на несучу здатність основних конструкцій впливу не виявляє, розташування каналізаційних та водопровідних стояків житлового будинку залишилось без змін згідно з технічним Звітом за оцінкою стану будівельних конструкцій приміщень квартири АДРЕСА_3 , виконаного експертом С.О. Ілюшечкіним (сертифікат АЕ № 001030). Після узаконення вважати загальну площу квартири 55,1 кв.м., житлову площу квартири 20,0 кв.м. На підставі технічного паспорту ФОП ОСОБА_6 інвентаризаційна справа № ДМР 06645 станом на 12 червня 2019 року (т. 1 а.с. 37).

17 вересня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу, зареєстрований в реєстрі № 554, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов`язався передати у власність, а ОСОБА_2 зобов`язалась прийняти у власність квартиру АДРЕСА_3 і оплатити суму відповідно до умов, що передбачені цим договором.

Відповідно до п. 1.2. договору, документами, що підтверджують належність та право особистої приватної власності ОСОБА_1 на відчужувану ним квартиру є: договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Міссіяж О.А. 28 травня 2019 року за реєстровим № 264; Розпорядження Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 04 вересня 2019 року за № 458. Право власності за ОСОБА_1 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10 вересня 2019 року, індексний номер витягу: 180494154, номер запису про право власності: 33122142, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1909227312101.

Згідно п. 1.3. договору, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та щодо суб`єкта, інформація про реєстрацію права власності ОСОБА_1 як власника, є в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру боржників, інформація про наявність заборон відчуження відсутня, інформація про наявність іпотек або відомостей про наявність іншого речового права відсутня, що підтверджується інформаційними довідками, отриманими ОСОБА_7 , державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області 17 вересня 2019 року, шляхом безпосереднього доступу до цих реєстрів. Також, перевірено відсутність сторін цього договору у переліку осіб, щодо яких застосовані санкції, передбачені ст. 4 Закону України «Про санкції».

Відповідно до п. 5.1. договору, відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України та п. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності на квартиру у ОСОБА_2 виникає з моменту державної реєстрації права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (т. 1 а.с. 32-33).

06 жовтня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір дарування, зареєстрований в реєстрі № 620, відповідно до якого ОСОБА_1 передає у власність, а ОСОБА_3 приймає у власність квартиру АДРЕСА_3 .

Відповідно до п. 1.2. договору, документами, що підтверджують належність та право особистої приватної власності ОСОБА_1 на відчужувану ним квартиру є: договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Міссіяж О.А. 28 травня 2019 року за реєстровим № 264; Розпорядження Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 04 вересня 2019 року за № 457. Право власності за ОСОБА_1 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10 вересня 2019 року, індексний номер витягу: 180493508, номер запису про право власності: 33122224, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1909231112101.

Згідно п. 1.4. договору, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та щодо суб`єкта, Єдиного реєстру боржників, інформація про наявність запису в Єдиному реєстрі боржників відсутня, інформація про наявність заборон відчуження відсутня, інформація про наявність іпотек або відомостей про наявність іншого речового права відсутня, що підтверджується інформаційними довідками, отриманими ОСОБА_7 , державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області 06 листопада 2019 року, шляхом безпосереднього доступу до цих реєстрів. Згідно ст. 4 Закону України «Про санкції» перевірено відсутність сторін цього договору у переліку осіб, щодо яких застосовані санкції (т. 1 а.с. 34-35).

09 квітня 2020 року директором КП «Житлове господарство Самарського району» ДМР було надано відповідь № 111, відповідно до якого зазначено, що житловий будинок за адресою по АДРЕСА_1 , в кількості 21 квартири, був взятий на баланс КП «Житлове господарство Самарського району» ДМР від ЗАТ «ДНІПРОЕНЕРГО» 31 грудня 2003 року. На момент прийняття житлового будинку на їх баланс - нежитлове приміщення площею 128 кв.м., яке в інвентарної справі числиться як «Молочна кухня», згідно договору купівлі-продажу від 10 грудня 1998 року, було продано (продавець - ЗАТ «ДНІПРОЕНЕРГО» до ТОВ «ЕКОЛОГ»). В свою чергу новий власник нежитлового приміщення № 22, а саме ТОВ «ЕКОЛОГ» згідно договору купівлі-продажу продав ОСОБА_1 , який являється власником нежитлового приміщення. Та від якого підприємству були надані документи на квартиру № 22 та № 22а для надання комунальних послуг (т. 1 а.с. 38).

Відповідно до відповіді на запит № 2718 від начальника виробничого відділу КП «ДМБТІ» ДМР, станом на 31 грудня 2012 року в інвентаризаційній справі відомості щодо реєстрації права власності за адресою: АДРЕСА_1 на приміщення № 22 відсутні (т. 1 а.с. 39).

22 червня 2020 року заступник Генерального директора АТ «ДТЕК» Боричевський А.М. надав лист № 498/1000 відповідно до якого зазначив, що в 2003 році у комунальну власність територіальної громади міста Дніпро були передані житлові будинки, які перебували на той час на балансі ЗАТ «ДНІПРОЕНЕРГО», що підтверджується рішенням Дніпропетровської міської ради № 3535 «Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста житлових будинків у Самарському районі», до переліку якого включено було також житловий будинок АДРЕСА_1 . Інформація щодо укладення 10 грудня 1998 року між АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» та ТОВ «ЕКОЛОГ» договору купівлі-продажу нежитлового приміщення № 22, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - відсутня (т. 1 а.с. 45).

08 грудня 2020 року заступник керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 звернувся до ДМР із запитом № 04/32-1032Г вих. 20 у якому просив у зв`язку із службовою необхідністю, надати до Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 інформацію чи зверталась ДМР з позовною заявою про розірвання договорів купівлі-продажу, за якими нерухоме майно, а саме приміщення АДРЕСА_3 , передано ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та витребування указаного майна з чужого володіння на користь ДМР (т. 1 а.с. 26).

18 грудня 2020 року міським головою Дніпровської міської ради було надано відповідь № 7/11-3233 на запит Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 відповідно до якої зазначено, що Дніпровська міська рада станом на 08 грудня 2020 року з позовною заявою про розірвання договору купівлі-продажу та витребування приміщення АДРЕСА_3 від ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Дніпровської міської ради не зверталась (т. 1 а.с. 27).

Право власності на приміщення 22 за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, серії та номеру: 554, посвідченого 17 вересня 2019 року приватним нотаріусом Міссіяж О.А. Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області зареєстровано за ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 20).

Право власності на приміщення 22а за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування, серії та номеру: 620, посвідченого 06 листопада 2019 року приватним нотаріусом Міссіяж О.А. Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області зареєстровано за ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 24-25).

Відповідно до наказу № 40 від 17 лютого 2021 року генерального прокурора України, з 15 березня 2021 року розпочато роботу окружної прокуратури та наказом № 39 затверджено перелік і територіальну юрисдикцію окружних прокуратур (т. 1 а.с. 156-158).

Відповідно до довідок про зареєстроване місце проживання, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 90, 92).

14 вересня 2021 року представником управління з питань комунальної власності департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради було надано відповідь № 8/10-443 на адвокатський запит відповідно до якої зазначено, що у реєстрі об`єктів права комунальної власності територіальної громади міста Дніпра запис про приміщення № 22, загальною площею 128 кв.м. по АДРЕСА_1 - відсутній (т. 2 а.с. 15).

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 7 ст. 319 ЦК України діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 321 ЦК України).

Згідно положень ст. 126 ЦК УРСР, в редакції чинній на момент спірних правовідносин, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до положень ст. 153 ЦК УРСР, договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Виходячи з положень ст. 4 Закону України «Про власність», ст. 225 ЦК УРСР, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові, який на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Якщо продавець майна не є його власником, покупець набуває права власності лише в тих випадках, коли згідно з статтею 145 цього Кодексу власник не вправі витребувати від нього майно.

Договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Саме по собі порушення сторонами договору при його укладенні окремих вимог закону не може бути підставою для визнання його недійсним, якщо судом не буде встановлено, що укладеним договором порушено право чи законний інтерес позивача і воно може бути відновлене шляхом визнання договору недійсним. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції чинній на момент здійснення державної реєстрації, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Реєстраційна справа - сукупність документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документів, сформованих у процесі проведення таких реєстраційних дій, що зберігаються у паперовій та електронній формі. Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав (пункти 8, 9 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає реєстрації.

Державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення (пункт другий частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

У пункті п`ятому частини третьої статті 10 та у статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вказано, що державний реєстратор відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав; самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. При цьому втручання будь-яких осіб, у тому числі державних органів, у діяльність державного реєстратора забороняється.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду (частина перша статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі прав в частині належності права власності на спірне майно.

Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру прав має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову.

Подібні висновки були зроблені у постанові Великої Палати Верховного суду від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц.

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

Подібний висновок був зроблений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до пп. 1.1, п. 1, глави 2, розділу 2 1.2. «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом № 296/5 Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року, зареєстрованим за № 282/20595 від 22 лютого 2012 року, право власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, земельну ділянку, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема, одним з таких документів або їх дублікатів: нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, дарування, міни, спадковим договором; свідоцтвом про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів (аукціонів); свідоцтвом про придбання заставленого майна на аукціоні (публічних торгах); свідоцтвом про право власності; державним актом на право власності на земельну ділянку; свідоцтвом про право на спадщину; свідоцтвом про право власності на частку в спільному майні подружжя; договором про поділ спадкового майна; договором про припинення права на утримання за умови набуття права на нерухоме майно; договором про припинення права на аліменти для дитини у зв`язку з передачею права власності на нерухоме майно; договором про виділення частки в натурі (поділ); іпотечним договором, договором про задоволення вимог іпотекодержателя, якщо умовами таких договорів передбачено передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки; рішенням суду; договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі, укладеним відповідно до вимог законодавства, тощо. У разі коли державну реєстрацію права власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, земельну ділянку, що відчужуються, відповідно до закону проведено без видачі документа, що посвідчує таке право, право власності підтверджується на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього.

Так, згідно зі ст. 34 Закону України «Про нотаріат», містить перелік нотаріальних дій, які вчиняють нотаріуси, серед яких: посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності, вимоги про нотаріальне посвідчення правочину тощо).

Відповідно до глави 3, розділу 1 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», визначено, що при вчиненні нотаріальної дії нотаріус установлює особу, що звернулась за вчиненням нотаріальної дії. Встановлення особи здійснюється нотаріусом за документами, передбаченими Законом. Іноземний громадянин, особа без громадянства чи особа, яка має статус біженця, які звертаються за учиненням нотаріальних дій, установлюються нотаріусом на підставі документів, передбачених законодавством України.

Згідно ст. 43 Закону України «Про нотаріат», не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб - її учасників або їх уповноважених представників. При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси, посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.

Відповідно до положень глави 4, розділу 1 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», дієздатність громадянина, що звернувся за вчиненням нотаріальної дії, перевіряється нотаріусом на підставі наданих документів, передбачених статтею 43 Закону України «Про нотаріат», що підтверджують його вік, а також на підставі переконаності нотаріуса в результаті проведеної розмови та роз`яснення наслідків вчинення нотаріальної дії у здатності цієї особи усвідомлювати значення цієї нотаріальної дії, її наслідків та змісту роз`яснень нотаріуса, а також відповідності волі і волевиявлення особи щодо вчинення нотаріальної дії. У разі наявності сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, нотаріус зобов`язаний звернутися до органу опіки та піклування за місцем проживання відповідної фізичної особи для встановлення факту відсутності опіки або піклування над такою фізичною особою.

Так, відповідно до ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Пунктом 1.4.5 «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» встановлено, що для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися такі документи: копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення; копія поповерхових планів, завірених в установленому порядку; проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку; згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.

Відповідно до частин 1, 2 статті 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно із статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Разом з цим, для застосування положень статті 387 Цивільного кодексу України необхідною умовою є доведеність позивачем того факту, що він є власником нерухомого майна і таке право власності підтверджене правовстановлюючими документами; особа, яка звернулась до суду з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що перебуває у володінні відповідача.

У частині першій статті 388 ЦК України встановлено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником, або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Тобто предметом доказування у справах за позовами про витребування майна з чужого незаконного володіння становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та інше. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

Суд першої інстанції, встановивши, що Дніпровська міська рада не може вважатися власником спірного нерухомого майна на момент укладення спірного договору, а ОСОБА_1 , як власник спірного приміщення, наділений правом володіння, користування та розпоряджання своїм майном, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 цілком правомірно набули право власності на спірні квартири у встановлений законом спосіб, шляхом укладення відповідних правочинів, які визнанні державними органами, та відповідачами зареєстровано право власності у встановленому законом порядку, отже є добросовісними набувачами, суд дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з яким погоджується і апеляційний суд.

Доводи апеляційної скарги про те, що нежитлове приміщення №22 перебувало у комунальній власності не заслуговують на увагу, оскільки ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції відповідних доказів не надано.

Аргументи про те, що ВАТ «Дніпроенерго» було не власником, а балансоутримувачем житлового будинку, а відповідно до листа АТ «ДТЕК Дніпроенерго» від 22 червня 2020 року №498/2000 договір купівлі-продажу нежитлового приміщення АДРЕСА_3 з ТОВ «ЕКОЛОГ» не укладався є безпідставними, оскільки договір купівлі-продажу від 10 грудня 1998 року укладеного між ЗАТ «Дніпроенерго» та ТОВ «ЕКОЛОГ» є дійсним та у судовому порядку не оскаржувався.

Щодо доводів про те, що укладений між ТОВ «ЕКОЛОГ» та ОСОБА_1 договір купівлі-продажу від 28 травня 2019 року, зареєстрований у реєстрі за №264 положенням законодавства не відповідає до уваги не приймаються, оскільки незаконність набуття ТОВ «ЕКОЛОГ» права власності на спірне майно на підставі договору купівлі-продажу та наявності його реєстрації, встановлена не була. Підстави набуття ТОВ «ЕКОЛОГ» права власності на спірне майно у встановленому судом порядку не скасовано, не визнано недійсними чи підробленими.

Отже, приведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Таким чином, переглядаючи справу, відповідно до вимог 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, за наявними в справі доказами, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати, у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури- залишити без задоволення.

Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2022 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: В.С. Городнича

О.В. Лаченкова