Постанова

від 27.12.2022 по справі 160/9125/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 грудня 2022 року м. Дніпросправа № 160/9125/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.08.2022 року (головуючий суддя Рябчук О.С.)

в адміністративній справі №160/9125/22 за позовом Керівника Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до відповідача Управління освіти, культури, молоді та спорту Лозуватської міської ради, третя особа без самостійних вимог Комунальний заклад «Грузька гімназія» Лозуватської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Керівник Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області, звернувся 30.06.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Управління освіти, культури, молоді та спорту Лозуватської міської ради, третя особа без самостійних вимог Комунальний заклад «Грузька гімназія» Лозуватської сільської ради, просив:

- визнати бездіяльність Управління освіти, культури, молоді та спорту Лозуватської сільської ради з питань додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки щодо незабезпечення готовності до використання захисної споруди протиправною;

- зобов`язати Управління освіти, культури, молоді та спорту Лозуватської сільської ради вчинити дії, а саме: привести у готовність до використання за цільовим призначенням захисну споруду протирадіаційне укриття №13380, яке знаходиться у КЗ «Грузька гімназія» Лозуватської сільської ради, за адресою: 53021, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Грузьке, вул. Українська 1А.

В обґрунтування позову зазначено, що керівник прокуратури, реалізуючи надані законом повноваження щодо захисту державних інтересів, звертається до суду з адміністративним позовом про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, пов`язані з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Упродовж 2020 2021 років Криворізьким районним управлінням ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області проведено планові (позапланові) заходи державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами господарювання, зокрема Грузькою філією ОКНЗ «Софіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Лозуватської сільської ради, в якій розташована захисна споруда протирадіаційне укриття №13380, вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, складеними за результатами нагляду, серед інших порушень зазначено «не забезпечено готовність до використання за призначенням протирадіаційного укриття». З урахуванням викладеного, керівник Криворізької центральної окружної прокуратури звернувся до суду з вказаним позовом на захист інтересів держави, яка відповідно до міжнародних норм, вимог ст.ст. 52,53 Конституції України та прийнятих на її основі інших нормативно правових актів гарантує, забезпечує та охороняє права та свободи дітей.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.08.2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що відсутність у державного органу права на звернення до суду з позовом про спонукання усунути порушення вимог пожежної безпеки не може бути підставою представництва інтересів такого органу в суді прокурором. У свою чергу, здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено саме на органи ДСНС, які у визначений законом спосіб реалізують свої повноваження у цій сфері суспільних відносин. Суд першої інстанції також зазначив, що прокурором не надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що у даній справі органи ДСНС не мали об`єктивної можливості у законодавчо встановленому порядку звернутися до суду з відповідним позовом про застосування заходів реагування до третьої особи для усунення виявлених порушень.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, в які просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Криворізькою центральною окружною прокуратурою тричі направлялися листи на адресу органів ДСНС, в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру», з метою з`ясування підстав для застосування представницьких повноважень. Вказує, що прокурором надано до суду листи, які не були взяті судом до уваги. Зазначає, що відсутність підстав для представництва має юридичним наслідком залишення позову прокурора без розгляду, а не відмови у задоволенні позову.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Криворізькою центральною окружною прокуратурою під час вивчення стану додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки навчальними закладами на території Лозуватської територіальної громади встановлено, що на Інспекційному порталі розміщені результати позапланової перевірки проведеної Криворізьким районним управлінням Головного управління Державної надзвичайної служби України в Дніпропетровській області, щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Грузькою філією ОКНЗ «Софіївська загальноосвітня шкода І-ІІІ ступенів Лозуватської сільської ради.

Вивченням зазначених матеріалів встановлено, що у період з 2020 2021 років Криворізьким районним управлінням ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області проведено планові (позапланові) заходи державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами господарювання, зокрема Грузькою філією ОКНЗ «Софіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Лозуватської сільської ради, в якій розташована захисна споруда протирадіаційне укриття № 13380, вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, складеними за результатами нагляду, серед інших порушень зазначено «не забезпечено готовність до використання за призначенням протирадіаційного укриття».

За результатами проведеного планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Криворізьким районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області складено припис від 20 липня 2020 року № 436 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Опорного комунального закладу «Софіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Лозуватської сільської ради (код ЄДРПОУ 19146605, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Софіївка, вул. Центральна, 100).

Вказаним приписом зобов`язано усунути наступні порушення:

- приміщення електрощитової відокремити від інших приміщень протипожежними дверима з нормованою межою вогнестійкості (на другому поверсі), а саме: «Під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах» та «Забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові», що є порушенням пункту 2.3. розділу ІІІ пункт 1.24 розділу IV ППБУ. Строк виконання 10.11.2021 року;

- провести перевірку систем блискавкозахисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів. (Відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»), що є порушенням пункту 1.21 розділу IV ППБУ. Строк виконання 10.11.2021року;

- провести ідентифікацію щодо наявності або відсутності джерел небезпеки, що є порушенням статті 9 ЗУ № 2254-ІІІ. Строк виконання 10.11.2021 року;

- розробити та затвердити обсяги (номенклатуру) забезпечення працюючого персоналу закладу засобами радіаційного та хімічного захисту (Номенклатуру засобів радіаційного та хімічного захисту, а також норми забезпечення ними визначено згідно додатком до ПКМУ № 1200), що є порушенням частини І, пункт 2, статті 20 КЦЗУ п. 5; п.6;п.7; п.8; п.9 Додаток. ПКМУ № 1200. Строк виконання 10.11.2021 року.

Вказаний припис вручено завідуючому філії Опорного комунального закладу «Софіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Лозуватської сільської ради.

У зв`язку з невиконанням відповідачем вимог припису у встановлений термін, керівник Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Приписами частини 3 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

За змістом частин 3-5 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Приписами частини 1 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (№1697-VII) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (№1697-VII).

При цьому, окремими абзацами частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (№1697-VII) установлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

- витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;

- отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

З урахуванням наведених нормативних положень можна зробити висновок, що прокуратура з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій, має право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а виключно у випадках, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення (зокрема, в разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави).

Слід зазначити, що Конституція України та Закон України «Про прокуратуру» (№1697-VII) не визначають перелік випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак встановлюють критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво є можливим.

Наприклад, таке право на представництво інтересів в суді виникає коли прокурор діє в інтересах громадянина, які за певних очевидних і об`єктивних причин не здатні захистити свої порушені або оспорювані права чи реалізувати процесуальні повноваження.

Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Існування інтересу і необхідність його захисту має базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і переслідувати законну мету.

Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не має обмежуватися тільки означенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати існування права на таке представництво або, тобто, пояснити (показати, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор, а не органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, які мають компетенцію на звернення до суду, але не роблять цього, або ж звертається в інтересах громадян, які за віком, станом здоров`я чи соціально-правовим статусом самі не спроможні захистити свої права.

Таке обґрунтування повинно ґрунтуватися на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію в динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний сам реалізувати своє право на судовий захист.

Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити й описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а виокремити ті ознаки, за якими його можна віднести до виняткового випадку, повинен обґрунтувати, що відбулося порушення або існує загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

У даній справі як позовні вимоги, так і підстави подання позову мотивовано відсутністю у державного органу ДСНС права на звернення до суду з позовом про спонукання відповідача усунути порушення вимог пожежної безпеки, що не відповідає дійсності.

Слід зазначити, що однією з умов виникнення у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави є наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу.

Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

У другому випадку законодавчо обумовлено, що має бути відсутнім орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Відповідна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.01.2021 у справі №0440/6990/18.

У свою чергу відсутність у державного органу права на звернення до суду з позовом про спонукання усунути порушення вимог пожежної безпеки не може бути підставою представництва інтересів такого органу в суді прокурором.

При цьому на підставі пункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

За результатами правового аналізу повноваження органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та установлено, що на підставі статей 67 та 68 Кодексу цивільного захисту України саме органи ДСНС уповноважені звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств.

Отже, здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено саме на органи ДСНС, які у визначений законом спосіб реалізують свої повноваження у цій сфері суспільних відносин.

Застосування заходів реагування, визначених статтями 67, 68 Кодексу цивільного захисту України, є установлений законом спосіб спонукання відповідних суб`єктів господарювання усунути виявлені органи ДСНС порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції надання органам ДСНС права звернення до адміністративного суду лише з вимогами про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи суб`єктів господарювання свідчить про виключність судового способу захисту цих суспільних інтересів у випадку створення загрози життю та/або здоров`ю людей, тоді як в інших випадках передбачено застосування заходів адміністративного примусу.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що предметом даного позову є:

- визнання незаконною бездіяльності Управління освіти, культури, молоді та спорту Лозуватської сільської ради, з питань додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки щодо Комунального закладу «Грузька гімназія»;

- зобов`язання Лозуватську сільську раду вчинити дії, пов`язані з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки щодо Комунального закладу «Грузька гімназія», які зазначені у акті перевірки зазначеного об`єкту щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту №468 від 20.07.2021.

Відповідно визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання його в межах компетенції вжити заходи, направлені на усунення порушень протипожежної безпеки, є фактично спонуканням відповідача усунути порушення протипожежної безпеки в діяльності підприємства, що зафіксовані в акті позапланової перевірки №468 від 20.07.2021 р., складеному ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області.

Проте, законодавством чітко регламентовано порядок забезпечення виконання вимог органів ДСНС про усунення порушень в сфері техногенної та пожежної безпеки саме шляхом звернення органів ДСНС до суду з предметом позову, визначеним статтями 67, 68 Кодексу цивільного захисту України, а не - шляхом покладення обов`язку вжити в межах компетенції заходи, направленні на усунення порушень протипожежної безпеки згідно винесеного припису.

Водночас, матеріали справи не містять (прокурором не надано) належних та допустимих доказів того, що у даній справі органи ДСНС не мали об`єктивної можливості у законодавчо встановленому порядку звернутися до суду з відповідним позовом про застосування заходів реагування до Комунального закладу «Грузька гімназія» Лозуватської сільської ради для усунення виявлених порушень.

Слід зазначити, що представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підміну суб`єкта виконання владних управлінських функцій, а спонукати до виконання у разі неналежного виконання таких функцій суб`єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень у належний спосіб, а не прокурор.

Зокрема, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону, не здійснює захисту або робить це неналежно, або такий орган взагалі відсутній.

Представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підміну суб`єкта виконання владних управлінських функцій, а - спонукати до виконання у разі неналежного виконання таких функцій суб`єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень у належний спосіб, а не прокурор.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону, не здійснює захисту або робить це неналежно, або такий орган взагалі відсутній.

З огляду на наведене, з урахуванням завдань та функцій прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах викладено Верховним Судом у постановах від 18 жовтня 2019 року в справі № 320/1724/19, від 09 жовтня 2019 року в справі № 0440/4892/18, від 04 жовтня 2019 року в справі № 804/4728/18, від 30 липня 2019 року в справі № 0440/6927/18, від 26 лютого 2020 року в справі № 804/4458/18, від 27 квітня 2020 року в справі № 826/10807/16, від 20 травня 2020 року в справі №580/17/20.

Отже колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про відсутність у прокурора підстав для звернення до суду з цим позовом.

При цьому відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, у розумінні пункту 7 частини 4 статті 169 КАС України має наслідком повернення позовної заяви позивачеві.

Однак такі процесуальні дії суд може вчиняти лише на стадії відкриття провадження.

Якщо відповідні обставини виявлено на стадії судового розгляду або після ухвалення судового рішення, то процесуальним наслідком відсутності підстав для здійснення представництва інтересів держави є залишення позовної заяви без розгляду (пункт 2 частини першої статті 240 КАС України).

Такий висновок, щодо процесуальної можливості залишення позовної заяви без розгляду в справах, провадження у яких відкрито за відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, відповідає висновку викладеному Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 року (справа №912/2385/18).

Також, вказаний висновок (щодо залишення у даних правовідносинах позову без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 240 КАС України), висловлений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.01.2022 року у справі №0440/6277/18 (адміністративне провадження №К/9901/32920/20).

В силу пункту 2 частини 1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Таким чином, суд першої інстанції помилково, вважаючи, що відсутні підстави для здійснення прокурором представництва інтересів держави, відмовив в задоволенні позову, а не залишив його без розгляду.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанцій, а позовну заяву залишити без розгляду.

Вищезазначене є мотивом для часткового врахування судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі.

Доводи апеляційної скарги спростовують правове обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.08.2022 року скасувати.

Позов Керівника Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до відповідача Управління освіти, культури, молоді та спорту Лозуватської міської ради, третя особа без самостійних вимог Комунальний заклад «Грузька гімназія» Лозуватської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили 27.12.2022 та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до ст. 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий - суддяЮ. В. Дурасова

суддяЛ.А. Божко

суддяО.М. Лукманова