Постанова

від 29.08.2023 по справі 160/9125/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2023 року

м. Київ

справа №160/9125/22

адміністративне провадження № К/990/10850/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року (головуючий суддя - Дурасова Ю.В., судді: Божко Л.А., Лукманова О.М.)

у справі №160/9125/22

за позовом керівника Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області

до Управління освіти, культури, молоді та спорту Лозуватської міської ради,

третя особа: комунальний заклад «Грузька гімназія» Лозуватської сільської ради,

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. 30 червня 2022 року керівник Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області), звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:

- визнати бездіяльність Управління освіти, культури, молоді та спорту Лозуватської сільської ради з питань додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки щодо незабезпечення готовності до використання захисної споруди протиправною;

- зобов`язати Управління освіти, культури, молоді та спорту Лозуватської сільської ради вчинити дії, а саме: привести у готовність до використання за цільовим призначенням захисну споруду протирадіаційне укриття №13380, яке знаходиться у КЗ «Грузька гімназія» Лозуватської сільської ради, за адресою: 53021, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Грузьке, вул. Українська 1А.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що керівник прокуратури, реалізуючи надані законом повноваження щодо захисту державних інтересів, звертається до суду з адміністративним позовом про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, пов`язані з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Упродовж 2020 - 2021 років Криворізьким районним управлінням ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області проведено планові (позапланові) заходи державного нагляду ( контролю) щодо дотримання суб`єктами господарювання, зокрема Грузькою філією ОКНЗ «Софіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Лозуватської сільської ради, в якій розташована захисна споруда - протирадіаційне укриття №13380, вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, складеними за результатами нагляду, серед інших порушень зазначено «не забезпечено готовність до використання за призначенням протирадіаційного укриття». З урахуванням викладеного, прокурор звертається до суду з вказаним позовом на захист інтересів держави, яка відповідно до міжнародних норм, вимог статей 52, 53 Конституції України та прийнятих на її основі інших нормативно-правових актів гарантує, забезпечує та охороняє права та свободи дітей.

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

4. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року рішення суду першої інстанції скасовано, а позов залишено без розгляду.

5. У поданій касаційній скарзі, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Дніпропетровська обласна прокуратура просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

6. Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Криворізькою центральною окружною прокуратурою під час вивчення стану додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки навчальними закладами на території Лозуватської територіальної громади встановлено, що на Інспекційному порталі розміщені результати позапланової перевірки проведеної Криворізьким районним управлінням Головного управління Державної надзвичайної служби України в Дніпропетровській області, щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Грузькою філією ОКНЗ «Софіївська загальноосвітня шкода І-ІІІ ступенів Лозуватської сільської ради.

8. Вивченням зазначених матеріалів встановлено, що у період з 2020-2021 років Криворізьким районним управлінням ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області проведено планові (позапланові) заходи державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами господарювання, зокрема Грузькою філією ОКНЗ «Софіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Лозуватської сільської ради, в якій розташована захисна споруда протирадіаційне укриття №13380, вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, складеними за результатами нагляду, серед інших порушень зазначено «не забезпечено готовність до використання за призначенням протирадіаційного укриття».

9. За результатами проведеного планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Криворізьким районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області складено припис від 20 липня 2020 року №436 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Опорного комунального закладу «Софіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Лозуватської сільської ради (код ЄДРПОУ 19146605, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Софіївка, вул. Центральна, 100).

10. Вказаним приписом зобов`язано усунути наступні порушення:

- приміщення електрощитової відокремити від інших приміщень протипожежними дверима з нормованою межою вогнестійкості (на другому поверсі), а саме: «Під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах» та «Забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові», що є порушенням пункту 2.3. розділу ІІІ пункт 1.24 розділу IV ППБУ. Строк виконання 10 листопада 2021 року;

- провести перевірку систем блискавкозахисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів. (Відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»), що є порушенням пункту 1.21 розділу IV ППБУ. Строк виконання 10 листопада 2021 року;

- провести ідентифікацію щодо наявності або відсутності джерел небезпеки, що є порушенням статті 9 ЗУ № 2254-ІІІ. Строк виконання 10 листопада 2021 року;

- розробити та затвердити обсяги (номенклатуру) забезпечення працюючого персоналу закладу засобами радіаційного та хімічного захисту (Номенклатуру засобів радіаційного та хімічного захисту, а також норми забезпечення ними визначено згідно додатком до ПКМУ № 1200), що є порушенням частини І, пункт 2, статті 20 КЦЗУ п. 5; п.6;п.7; п.8; п.9 Додаток. ПКМУ № 1200. Строк виконання 10 листопада 2021 року.

11. Вказаний припис вручено завідуючому філії Опорного комунального закладу «Софіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Лозуватської сільської ради.

12. У зв`язку з невиконанням відповідачем вимог припису у встановлений термін, керівник Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області звернувся з вказаним позовом до суду.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відсутність у державного органу права на звернення до суду з позовом про спонукання усунути порушення вимог пожежної безпеки не може бути підставою представництва інтересів такого органу в суді прокурором. У свою чергу, здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено саме на органи ДСНС, які у визначений законом спосіб реалізують свої повноваження у цій сфері суспільних відносин. Суд першої інстанції також зазначив, що прокурором не надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що у даній справі органи ДСНС не мали об`єктивної можливості у законодавчо встановленому порядку звернутися до суду з відповідним позовом про застосування заходів реагування до третьої особи для усунення виявлених порушень.

14. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність у прокурора підстав для звернення до суду з вказаним позовом. Однак, зазначив, що відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, у розумінні пункту 7 частини четвертої статті 169 КАС України має наслідком повернення позовної заяви позивачеві. Проте, такі процесуальні дії суд може вчиняти лише на стадії відкриття провадження. Якщо відповідні обставини виявлено на стадії судового розгляду або після ухвалення судового рішення, то процесуальним наслідком відсутності підстав для здійснення представництва інтересів держави є залишення позовної заяви без розгляду (пункт 2 частини першої статті 240 КАС України). Таким чином, суд першої інстанції вважаючи, що відсутні підстави для здійснення прокурором представництва інтересів держави помилково відмовив в задоволенні позову, а не залишив його без розгляду. У зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та залишив позов без розгляду.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. В обґрунтування касаційної скарги, скаржник послався на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, без врахування висновків Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах.

16. Так, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначив, що надання органам ДСНС права звернення до адміністративного суду лише з вимогами про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи суб`єктів господарювання свідчить про виключність судового способу захисту цих суспільних інтересів у випадку створення загрози життю та/або здоров`ю людей, тоді як в інших випадках передбачено застосування заходів адміністративного примусу. У свою чергу відсутність у державного органу права на звернення до суду з позовом про спонукання усунути порушення вимог пожежної безпеки не може бути підставою представництва інтересів такого органу в суді прокурором.

17. Тому висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у прокурора підстав для представництва у цій справі є невірним, оскільки зроблений внаслідок неправильного застосування положень статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та статті 53 КАС України, без врахування висновку викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №820/4717/16.

18. Зазначає, що контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, яким відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052 є державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та її територіальні управління.

19. Судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні не заперечувалось, що органом на здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту є Головне управління ДСНС України в Дніпропетровській області.

20. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції внаслідок невірного застосування положень частин четвертої та п`ятої статті 53 КАС України дійшов хибного висновку, що відсутність у державного органу права на звернення до суду з позовом про спонукання усунути порушення вимог пожежної безпеки не може бути підставою представництва інтересів такого органу в суді прокурором.

21. Отже, положення частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та частин четвертої та п`ятої статті 53 КАС України застосовані апеляційним судом в оскаржуваній постанові всупереч висновку викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №820/4717/16, що звернення прокурора з позовом про спонукання балансоутримувачів до приведення в належний стан і готовність до використання за призначенням захисних споруд цивільного захисту обумовлені реалізацією прокурором передбачених КАС України та Законом №1697-УІІ повноважень щодо захисту інтересів держави і спрямовані на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, у тому числі на забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я в разі військової агресії.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.

23. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині другій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ключовим питанням у цій справі є наявність або відсутність у керівника Криворізької центральної окружної прокуратури права на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області до Управління освіти, культури, молоді та спорту Лозуватської міської ради.

24. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25. Згідно зі статтею 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

26. Відповідно до статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

27. Згідно з положенням статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина третя).

28. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина четверта).

29. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (частина п`ята).

30. Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

31. Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

32. У рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

33. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

34. Отже, системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

35. Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон України «Про прокуратуру») визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

36. Згідно з частиною третьою статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

37. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (частина четверта стаття 23 вказаного вище Закону).

38. Зі змісту частини третьої статті 23 Закону №1697-VII випливає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

39. Перший випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Проте підстави представництва інтересів держави прокуратурою в цих двох випадках істотно відрізняються.

40. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює їх неналежно.

41. Таке нездійснення захисту полягає в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їхнього захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

42. Водночас здійснення захисту неналежним чином полягає в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

43. Проте неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їхнього захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача/відповідача.

44. Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, та які є підставами для звернення прокурора до суду.

45. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

46. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі №822/1169/17, від 13 травня 2021 року у справі №806/1001/17 та Великою Палатою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №826/13768/16, від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18.

47. За перевіркою матеріалів, керівник Криворізької центральної окружної прокуратури право на звернення до суду з цим позовом обґрунтовує відсутністю у державного органу ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області права на звернення до суду з позовом про спонукання усунути порушення вимог пожежної безпеки.

48. Відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

49. Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями (частина п`ятнадцята статті 32 Кодексу цивільного захисту України).

50. Згідно із пунктом 3 «Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 (далі - Порядок №138), балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

51. Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (пункт 9 Порядку №138).

52. Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями (пункт 12 Порядку №138).

53. Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту затверджені наказом МВС України від 09 липня 2018 року №579 (далі - Наказ №579).

54. Споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни (п. 1 розділу ІІ Наказу №579). Споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами (пункт 7 розділу ІІ Наказу №579).

55. Пунктом 1 «Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженого постановою КМ України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі - Положення №1052) встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

56. Згідно із пунктом 3 Положення №1052 основними завданнями ДСНС є:

1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;

2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

57. Відповідно до пункту 4 Положення №1052 ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням;

- здійснює заходи щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, готує пропозиції щодо віднесення населених пунктів та об`єктів національної економіки до груп (категорій) із цивільного захисту;

- організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання;

- складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту;

- застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

58. Законом України від 21 квітня 2021 року №2228-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки».

59. Разом з тим, вказаним законом Кодекс цивільного захисту України доповнено статтею 17-1 Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, згідно із пунктами 16, 48, 51 якої такий суб`єкт владних повноважень:

- реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд;

- звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.

60. Отже, законодавством передбачено право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48 Кодексу цивільного захисту).

61. Таким чином, враховуючи те, що Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає повноважень ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області на звернення до суду із пред`явленими позовними вимогами у якості позивача, то, відповідно, у керівника Криворізької центральної окружної прокуратури також не має права на звернення до суду з такими вимогами.

62. Відповідно до пункту 7 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

63. Однак такі процесуальні дії суд може вчиняти лише на стадії відкриття провадження.

64. Якщо відповідні обставини виявлено на стадії судового розгляду або після ухвалення судового рішення, то процесуальним наслідком відсутності підстав для здійснення представництва інтересів держави є залишення позовної заяви без розгляду (пункт 2 частини першої статті 240 КАС України).

65. Такий висновок, щодо процесуальної можливості залишення позовної заяви без розгляду в справах, провадження у яких відкрито за відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, відповідає висновку викладеному Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року (справа №912/2385/18).

66. З огляду на наведене, встановивши, що керівник Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області не має права на звернення до суду вказаним позовом, суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

67. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

68. Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і не дають підстав уважати, що судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права.

69. Таким чином, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції постановлено законні й обґрунтовані судові рішення, з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

70. З огляду на результат касаційного розгляду у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 345, 350, 355, 356 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури залишити без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року у справі №160/9125/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

А.В. Жук,

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду