Ухвала

від 27.01.2023 по справі 148/1298/22

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 148/1298/22

Провадження № 2-з/148/1/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2023 року суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Дамчук О.О., розглянувши заяву представника позивача адвоката Лепетухи Ярослави Валентинівни, яка діє на підставі ордеру серії АВ № 1043217 в інтересах ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову.

В С Т А Н О В И В:

22.08.2022 року представник позивача Лепетуха Я.В., яка діє на підставі ордеру серії АВ № 1043217 в інтересах ОСОБА_1 , звернулась з позовною заявою до Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області щодо визнання укладеними угод про поновлення договорів оренди землі.

26.01.2023 року від представника позивача адвоката Лепетухи Я.В. до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить суд: 1) забезпечити позов шляхом тимчасової заборони Тульчинській міській раді приймати рішення щодо розпорядження земельної ділянки земельної ділянки сільського господарського призначення, загальною площею 13,4080 га, кадастровий номер 0524383300:01:001:0656 (за межами населеного пункту) Тульчинського району Вінницької області для ведення сільськогосподарського виробництва (код цільового призначення - 01.01) та земельної ділянки сільського господарського призначення, загальною площею 13,4080 га 5,8101 га кадастровий номер 0524383300:01:001:0655 Коліївської сільської ради (за межами населеного пункту) Тульчинського району Вінницької області для ведення сільськогосподарського виробництва (код цільового призначення - 01.01) - до набрання чинності рішенням суду по справі, оскільки вважає, що Тульчинською міською радою можуть бути вчинені дії по розпорядженню спірними земельними ділянками до вирішення спору по суті, що в подальшому може призвести до неможливості відновлення порушеного права позивача.

Ознайомившись з даною заявою та матеріалами справи, вважаю, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити, з огляду на таке.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов може бути забезпечено: забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору… чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову суд ( суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх позовних вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про відповідача, а також відповідність забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що обов`язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, яке допускається на протязі всього терміну розгляду справи, є обґрунтована наявність такої необхідності. Суд, виходячи з конкретних доказів, повинен встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивачів, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такій захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При обрані заходів забезпечення позову, суд повинен також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.

Разом з тим, матеріали поданої заяви представника позивача не містять належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження тих обставин, що відповідачем проводяться якісь дії, які у майбутньому зможуть перешкодити, унеможливити або ускладнити виконання рішення суду.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів особи у справі, в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову , особа має довести належність їй таких прав та, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Однак, представником позивача ОСОБА_2 належним чином не обґрунтовано та не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження того, в чому полягає реальна загроза, що може призвести до невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Зважаючи на викладене, обґрунтування заяви про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами ОСОБА_1 до Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення, а тому у забезпеченні позову слід відмовити.

Разом з цим, суд зауважує, що особа не позбавлена можливості у подальшому повторно ініціювати питання перед судом про доцільність забезпечення його позову на будь-якій стадії розгляду справи у разі встановлення відповідних підстав для цього.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.149, 150, 153, 353 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви представника позивача адвоката Лепетухи Ярослави Валентинівни, яка діє на підставі ордеру серії АВ № 1043217 в інтересах ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом представник позивача Лепетуха Я.В., яка діє на підставі ордеру серії АВ № 1043217 в інтересах ОСОБА_1 до Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області щодо визнання укладеними угод про поновлення договорів оренди землі, відмовити.

Копію ухвали до відома направити учасникам справи.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.О. Дамчук