Постанова

від 19.04.2023 по справі 148/1298/22

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 148/1298/22

Провадження № 22-ц/801/755/2023

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Дамчук О. О.

Доповідач:Рибчинський В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2023 рокуСправа № 148/1298/22м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати

у цивільних справах:

судді-доповідача Рибчинського В.П.,

суддів Голоти Л.О., Денишенко Т.О.,

за участі секретаря судового засідання Різник Д.С., представника ОСОБА_1 адвоката Лепетухи Я.В., розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Лепетухи Ярослави Валентинівни на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 13 лютого 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Суворівське» про визнання укладеною угоду про поновлення договорів оренди землі,

в с т а н о в и в:

В серпні2022року ОСОБА_1 звернувся досуду ізпозовом доТульчинської міськоїради Тульчинськогорайону Вінницькоїобласті,третьої особина сторонівідповідача,яка незаявляє самостійнівимоги щодопредмета споруТовариства зобмеженою відповідальністю«Суворівське» провизнання укладеноюугоду пропоновлення договоріворенди землі,мотивуючи своївимоги тим,що 07.10.2014 між орендодавцем Головним управлінням Держземагентства у Вінницькій області, в особі першого заступника начальника Королюка О.М., що діяв на підставі Положення про Головне управління Держземагентства у Вінницькій області від 13.09.2012 № 433, зі змінами, з одного боку та орендарем (позивачем) ОСОБА_1 укладено 2 договори Оренди землі:

- № 745 про оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 13,4080 га, кадастровий номер 0524383300:01:001:0656 із земель запасу Копіївської сільської ради (за межами населеного пункту) Тульчинського району Вінницької області для сінокосіння і випасання худоби (код цільового призначення - 01.08);

- № 746 про оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 5,8101 га кадастровий номер 0524383300:01:001:0655 із земель запасу Копіївської сільської ради (за межами населеного пункту) Тульчинського району Вінницької області для сінокосіння і випасання худоби (код цільового призначення - 01.08).

Відповідно до п. 8 вищевказаних Договорів, Договір укладено на 7 років з моменту укладення. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Дата закінчення терміну договору 06.10.2021 рік.

У відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» №1423-ІХ, від 28.04.2021, Перехідні положення Земельного кодексу України доповнено 24 пунктом, яким визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Тульчинська міська рада набула права комунальної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 0524383300:01:001:0656 та 0524383300:01:001:0655 із земель запасу Копіївської сільської ради (за межами населеного пункту) Тульчинського району Вінницької області для сінокосіння і випасання худоби.

В той же час, пунктом 37 Договорів оренди №745 та №746 визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Як то визначено умовами Договорів № 745 та 746 від 07.10.2014 року, попередньо, 08.07.2021 року на розгляд до Тульчинської міської ради позивачем ОСОБА_1 подано заяви за вх. № 02-16-М-1242 та № 02-16-М-1241 щодо продовження договорів оренди земельних ділянок, загальною площею 13,4800 га та 5,8101 га за межами населеного пункту с. Копіївка на території Тульчинської міської територіальної громади.

Листами від 23.07.20221 за вих. № 02-16- М-242 та за вих. № 02-16- М-241 відповідачем надано відповідь, про те, що заяви Позивача будуть розглянуті на засіданні постійної комісії з земельних відносин.

Листом від 15.09.2021 за вих. № 02-16-М-1242 та вих. № 02-16-М-1241 Тульчинською міською радою позивача повідомлено про те, що заяви розглянуті на засіданні постійної комісією з земельних відносин та за результатами розгляду вищевказаного питання підготовлено проект рішення, який буде оприлюднене на офіційному сайті міської ради. Однак, на офіційному сайті ні проект рішення ні саме рішення не були оприлюднені.

З липня 2021 року так і не було прийнято та оприлюднене на офіційному сайті, як то повідомлялось у листі, жодного рішення, що стосується питання продовження орендних відносин, а ОСОБА_1 добросовісно продовжував користуватись орендними земельними ділянками.

04.11.2021 року, позивач повторно звернувся до Тульчинської міської ради із заявами про продовження договору оренди земельних ділянок та отримав відповідь, що заяви розглянуті 14.12.2021 року на засіданні постійної комісії Тульчинської міської ради з земельних відносин. Оскільки вищезазначені заяви подано 04.11.2021 року, ОСОБА_1 втратив переважне право на укладення договору оренди на новий строк, таким чином у разі закінчення строку на який їх було укладено дія договорів припиняється.

Відтак, відповідач практично ухилився від укладення додаткових угод про поновлення (продовження дії) оренди землі у визначений законом термін, допустивши протиправну бездіяльність, а по його спливу лише констатував факт закінчення строку дії договорів. Впродовж дії договорів оренди та до кінця 2021 року ОСОБА_1 користувався земельними ділянками, своєчасно та в повному обсязі сплачував орендну плату, належним чином виконував умови договорів оренди.

У лютому 2022 року позивачем втретє подано ще одну заяву з проханням повторно розглянути його заяви за вх.№02-16-М-1242 та №02-16-М - 1241 подані до Тульчинської міської ради 08.07.2021 до заяв також додано проекти договорів оренди. Проте, станом на липень 2022 року відповіді на вищевказане клопотання на адресу позивача не надходило.

За таких обставин просить визнати угоди укладеними про поновлення договорів оренди земельних ділянок від 07.10.2014 року, а саме: № 745 про оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 13,4080 га, кадастровий номер 0524383300:01:001 та № 746 про оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 5,8101 га кадастровий номер 0524383300:01:001:0655.

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 13 лютого 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду представник ОСОБА_1 адвокат Лепетуха Я.В. подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, невідповідність фактичним обставинам справи, просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу Тульчинська міська рада просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Судом встановлено, що 07 жовтня 2014 між орендодавцем Головним управлінням Держземагентства у Вінницькій області, в особі першого заступника начальника Королюка О.М., що діяв на підставі Положення про Головне управління Держземагентства у Вінницькій області від 13.09.2012 № 433, та орендарем ОСОБА_1 укладено 2 договори Оренди землі:

- № 745 за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняла в строкове платне користування, оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 13,4080 га, кадастровий номер 0524383300:01:001:0656 із земель запасу Копіївської сільської ради (за межами населеного пункту) Тульчинського району Вінницької області для сінокосіння і випасання худоби (код цільового призначення - 01.08); (а.с. 27-32)

- № 746 за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняла в строкове платне користування, оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 5,8101 га кадастровий номер 0524383300:01:001:0655 із земель запасу Копіївської сільської ради (за межами населеного пункту) Тульчинського району Вінницької області для сінокосіння і випасання худоби (код цільового призначення - 01.08). (а.с. 21-26)

Договір укладено на 7 років до 06 жовтня 2021 року.

17 листопада 2014 року право оренди земельних ділянок площею 13,4080 га з кадастровим номером 0524383300:01:001:0656 та площею 5,8101 га з кадастровим номером 0524383300:01:001:0655 було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права на строк до 06.10.2021 року (а.с. 19-20).

Пунктом 8 укладених між сторонами договорів оренди землі передбачено, що після закінчення строку дії договорів, орендар має переважне право поновлення їх на новий строк. У цьому разі він повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договорів, повідомити письмово орендодавця про намір продовжити їх дію.

27.05.2021 набрав чинності Закон України від 28.04.2021 за №1423-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», згідно з яким землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) передані до комунальної власності сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до п. 58 даного Закону розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України був доповнений пунктом 24, за змістом якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Тульчинська міська рада набула права комунальної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 0524383300:01:001:0656 та 0524383300:01:001:0655 із земель запасу Копіївської сільської ради (за межами населеного пункту) Тульчинського району Вінницької області для сінокосіння і випасання худоби (а.с. 17-18).

Таким чином, належним відповідачем у справі є Тульчинська міська рада Тульчинського району Вінницької області.

В той же час, пунктом 37 Договорів оренди № 745 та № 746 визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

08 липня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Тульчинської міської ради зі заявами про продовження договорів оренди земельних ділянок, загальною площею 13,4800 га та 5,8101 га за межами населеного пункту с. Копіївка на території Тульчинської міської територіальної громади терміном на 10 років (а.с. 33-34).

Листами від 23.07.2021 року за вих. № 02-16-М-242 та за вих. № 02-16-М-241 за підписом міського голови Весняного В.М. було повідомлено, що заяви ОСОБА_1 від 08.07.2021 року будуть розглянуті на засіданні постійної комісії з земельних відносин (а.с. 35-36).

Згідно протоколу постійної комісії з земельних відносин Тульчинської міської ради № 24 від 14.09.2021 року, комісією з земельних відносин розглядались заяви ОСОБА_1 від 08 липня 2021 року, щодо продовження договорів оренди земельних ділянок, загальною площею 13,4800 га та 5,8101 га за межами населеного пункту с. Копіївка на території Тульчинської міської територіальної громади терміном на 10 років, в пунктах 216-217 комісія вирішила винести рішення про відмову в продовженні договорів оренди ОСОБА_2 (а.с. 53-54).

Листом від 15.09.2021 року за вих. № 02-16-М-1242 за підписом міського голови Весняного В.М. позивача було повідомлено про те, що заяви, щодо продовження договорів оренди земельних ділянок, загальною площею 13,4800 га та 5,8101 га за межами населеного пункту с. Копіївка на території Тульчинської міської територіальної громади розглянуті 14.09.2021 року на засіданні постійної комісією з земельних відносин та за результатами розгляду вищевказаного питання підготовлено проект рішення, який буде оприлюднено на офіційному сайті міської ради (а.с. 37).

01 листопада 2021 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Тульчинської міської ради зі заявами про продовження договорів оренди земельних ділянок, загальною площею 13,4800 га та 5,8101 га за межами населеного пункту с. Копіївка на території Тульчинської міської територіальної громади терміном на 15 років (а.с. 38-39).

Листом від 15.12.2021 року за вих. № 02-16-М-2063 за підписом міського голови Весняного В.М. позивача було повідомлено про те, що заяви від 04.11.2021 року щодо продовження договорів оренди земельних ділянок, загальною площею 13,4800 га та 5,8101 га за межами населеного пункту с. Копіївка на території Тульчинської міської територіальної громади терміном на 15 років, розглянуті 14.12.2021 року на засіданні постійної комісії Тульчинської міської ради з земельних відносин. Оскільки вищезазначені заяви подано 04.11.2021 року, ОСОБА_1 втратив переважне право на укладення договору оренди на новий строк, таким чином у разі закінчення строку на який їх було укладено договорів припиняється (а.с. 40).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що орендарем двічі не було надано проекти додаткових угод до листа-повідомлення, тому у орендодавця не виникло обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на таке.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже, договір оренди землі є договором, за яким у сторін виникають обов`язки щодо його виконання: в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаря - обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату в порядку і розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема право оренди земельної ділянки. Відповідно до частини четвертої статті 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону; згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Отже, орендар набуває речове право оренди земельної ділянки з моменту державної реєстрації такого права.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (частина перша стаття 15 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно із частиною першою статті 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України «Про оренду землі», яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення строку договору оренди земліорендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішенняпро поновлення строку договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угодупро поновлення строку договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Згідно з частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України. Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків. Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення. Переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору».

Судом встановлено, що позивач 08 липня 2021 року звернувся до Тульчинської міської ради із заявами про продовження договорів оренди земельних ділянок, загальною площею 13,4800 га та 5,8101 га за межами населеного пункту с. Копіївка на території Тульчинської міської територіальної громади терміном на 10 років, при цьому не надав проекти додаткових угод, у зв`язку з чим 14 вересня 2021 року постійна комісії з земельних відносин Тульчинської міської ради прийняла рішення відмову в продовженні договорів оренди ОСОБА_2 , про що останньому було достеменно відомо, оскільки ОСОБА_2 був присутній на засіданні комісії.

Разом з тим як встановлено судом та не заперечувалось ОСОБА_2 , земельні ділянки використовувались не за цільовим призначенням, а саме ОСОБА_2 передавались земельні ділянки сільськогосподарського призначення із земель запасу Копіївської сільської ради для синокосіння і випасання худоби, натомість позивач використовував їх для вирощування сільськогосподарських культур, зокрема соняшника.

Крім того слід зазначити, що ОСОБА_2 вносив орендну плату за оренду земельних ділянок один раз в квартал, що є порушенням умов договорів оренди № 745 та № 746 від 07.10.2014 року, оскільки відповідно до п. 11 вказаних договорів орендна плата вноситься орендарем рівними частками за місцезнаходженням земельних ділянок за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З оглядуна те,що позивачнедобросовісно виконувавсвої обов`язкиза договорамиоренди земельнихділянок щодоїх цільовоговикористання тавнесення орендноїплати, атакож те,що нимне булодотримано процедуру, передбачену частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», він втратив переважне право укладення договорів на новий строк, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Загалом, суть апеляційної скарги зводиться не до аналізу рішення суду на предмет його незаконності та необґрунтованості (в силу п. 5 ч. 2 ст. 356 ЦПК України повинно бути зазначено неповноту встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо), а до суб`єктивної критики цього рішення без зазначення в апеляційній скарзі нових обставин, що підлягають встановленню, доказів, які підлягають дослідженню чи оцінці, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції (п. 6 ч. 2 ст. 356 ЦПК України).

Доводи апеляційної скарги носять формальний характер, ретельно досліджені судом, висновків судуне спростовуютьта наїх правильністьне впливають.Ніяких новихобставин,які бдавали підставидля проведенняапеляційним судомпереоцінки доказів,зроблених судомпершої інстанції,доводи апеляційноїскарги немістять.

Оскільки рішення суду правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Лепетухи Ярослави Валентинівни слід залишити без задоволення, а рішення Тульчинського районногосуду Вінницькоїобласті від13лютого 2023року без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Лепетухи Ярослави Валентинівни залишити без задоволення.

Рішення Тульчинськогорайонного судуВінницької областівід 13лютого 2023року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 20 квітня 2023 року.

Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський

Судді: Л.О. Голота

Т.О. Денишенко