Справа № 369/5550/21
Провадження № 2/369/564/23
РІШЕННЯ
Іменем України
30.01.2023 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Дубас Т.В.
при секретарі судових засідань Житар А.А., Варваровій М.П.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Крижового Д.В., Манзенко Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва №6 в приміщенні Києво - Святошинського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛКОМ ЛІЗИНГ», державного реєстратора Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Петрівської Ірини Петрівни про визнання протиправним та скасування рішення та запису,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2021 року позивачка звернулась до суду з вказаним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що вона є власником земельної ділянки кадастровий номер 3222487201:01:010:0042, розташованої у АДРЕСА_1 , цільове призначення будівництво та обслуговування житлового будинку. Зазначає, що між нею та ВАТ «Ерсте Банк» було укладено договір іпотеки № 014/1975/6/16523, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком Валерієм Вікторовичем номер в реєстрі №106. Вказаний договір забезпечує вимоги ВАТ «Ерсте Банк», що витікають з кредитного договору № 014/1975/6/16523 від 30 травня 2008 року, укладеного між нею та ВАТ «Ерсте Банк» про отримання кредиту в сумі 100 000,00 доларів США зі строком повернення 29 травня 2028 року.
Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 22 вересня 2009 року № 3б-2/2009 ВАТ «Ерсте Банк» перейменовано на ПАТ «Ерсте Банк». В подальшому ПАТ «Ерсте Банк» було перейменовано в ПАТ «ФІДОБАНК», але документів від банку щодо зміни кредитора чи іпотекодержателя позивачка не отримувала.
На її запит позивачку було повідомлено, що ПАТ «ФІДОБАНК» виступило правонаступником щодо усіх прав і обов`язків ПАТ «Ерсте Банк». Крім того, позивачку повідомили, що на продаж на відкритих торгах через систему Прозоро було виставлено право вимоги за кредитним договором № 014/1975/6/16523 від 30 травня 2008 із забезпеченням: земельна ділянка. 10.02.2020 року торги не відбулися, тому такий кредитний договір підлягає продажу у складі пулу кредитних договорів.
24.03.2021 державним реєстратором Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Петровською Іриною Петрівною було прийнято рішення та проведені реєстраційні дії, а саме: прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно якого право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222487201:01:010:0042 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛКОМ ЛІЗИНГ».
Проаналізувавши норми законодавства, ОСОБА_2 вважає, що перехід права власності на належну їй земельну ділянку відбувся незаконно, рішення про державну реєстрацію прав та записи, які внесені на підставі таких рішень, підлягають скасуванню. Просить суд:
- визнати дії державного реєстратора Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Петровської Ірини Петрівні щодо проведення 26.03.2021 року державної реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222487201:01:010:0042 незаконним;
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Петровської Ірини Петрівні, номер запису про право власності № 4119413 згідно з яким 24.03.2021 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, загальною площею 0,1181 га, кадастровий номер 3222487201:01:010:0042 державного реєстратора Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Петровської Ірини Петрівні щодо проведення 26.03.2021 державної реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222487201:01:010:0042, розташована на території АДРЕСА_1 за ТОВ «ОЛКОМ ЛІЗИНГ» на підставі іпотечного договору №1062 від 30.05.2008, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Авдієнко В. В.; номер запису про іпотеку 30287369.
Ухвалою Києво - Святошинського суду Київської області від 30.04.2021 було відкрито провадження у справі.
Ухвалою Києво - Святошинського суду Київської області від 06.05.2021 було частково задоволено заяву представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Ніколаєвої Любов Володимирівни про забезпечення позову шляхом накладання арешту на земельну ділянку 0,1181 га, що розташована АДРЕСА_1 кадастровий номер 3222487201:01:010:0042 .
31 травня 2021 року на адресу суду від представника відповідача ТОВ «ОЛКОМ ЛІЗИНГ» - адвоката Крижового Д. В. надійшов відзив на позовну заяву. Зазначає, що між ПАТ «ФІДОБАНК» та ТОВ «ОЛКОМ ЛІЗИНГ» 13.08.2020 було укладено Договір № GL3N218733 відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за кредитним договором № 014/1975/6/16523 від 30 травня 2008 року, укладеним між позивачкою та ВАТ «Ерсте Банк». При цьому ПАТ ФІДОБАНК» передало ТОВ «ОЛКОМ ЛІЗИНГ» у повному обсязі належне йому право вимоги за кредитним зобов`язаннями, які витікають із вказаного кредитного договору та за договором іпотеки.
Зазначає, що ТОВ «ОЛКОМ ЛІЗИНГ», як новий кредитор, неодноразово направляв повідомлення позивачці про усунення порушення зобов`язання в порядку ст. ст.35-38 Закону України «Про іпотеку».
Зазначає, що в зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 , як позичальником, зобов`язань за кредитним договором станом на 23.12.2020 року утворилась заборгованість у сумі 1 889 086,42 грн. Відповідно до умов кредитного договору та договору іпотеки, ТОВ «ОЛКОМ ЛІЗИНГ», як іпотекодержатель, реалізував право на задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку». У відповідності до вимог законодавства ТОВ «ОЛКОМ ЛІЗИНГ» було подано документи для проведення державної реєстрації шляхом набуття права власності на земельну ділянку. Враховуючи викладене вважає позовні вимоги безпідставними, просить відмовити в задоволені позову.
Ухвалою Києво - Святошинського суду Київської області від 15.06.2021 було відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача ТОВ «ОЛКОМ ЛІЗИНГ» - адвоката Крижового Д. В. про скасування заходів забезпечення позову.
23 липня 2021 року від представника позивачки ОСОБА_2 адвоката Перепьолкіной Ю.В. надійшла відповідь на відзив. Зазначає, що відповідно до умов кредитного договору № 014/1975/6/16523 від 30 травня 2008, укладеним між позивачкою та ВАТ «Ерсте Банк», сума кредиту становить 100 000,00 доларів США. Строк користування кредитними коштами до 29 травня 2028 року. Відповідно до умов кредитного договору валюта кредиту долар США, зміни валюти за договором не відбувалась, а тому не зрозуміло чому відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначається сума заборгованості позивача в гривні. Зазначає, що відповідачем не надано належних доказів, передбачених Порядком №1127 для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, а саме: повідомлення про вручення поштових відправлень, звіт оцінювача, висновком якого має бути підтверджена вартість предмета іпотеки станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації. Крім того, зазначає що у відповідь на адвокатський запит від 29.06.2021, Національним банком України листом № 14-0004/59362 від 01.07.2021 було повідомлено про те, що згідно реєстру фінансових установ або Реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, станом на день подання заяви, ТОВ «ОЛКОМ ЛІЗИНГ», виключено з реєстру фінансових установ та не має діючих ліцензій на здійснення господарської діяльності з надання фінансових послуг.
Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
27 липня 2021 року на адресу суду від представника відповідача ТОВ «ОЛКОМ ЛІЗИНГ» - адвоката Крижового Д. В. Надійшло заперечення на відповідь на відзив. Зазначає, що представником позивача був пропущений строк для подачі відповіді на відзив, порушено порядок подачі та не надано підтверджень на право підпису представником позивача, що надає процесуальні підстави для залишення його без розгляду. Зазначає, що відповідно до інформаційної довідки з ДРРПНМ № 253060462 від 16.00.2021, наданої позивачем, відомо наступні відомості щодо документів, які стали підставою для проведення державної реєстрації права власності за ТОВ «ОЛКОМ ЛІЗИНГ», а саме: ...звіт про експертну грошову оцінку, виданий 15.03.2021, видавник ФОП ОСОБА_4 . Крім того, вказаний звіт було завантажено до Єдиної бази даних звітів про оцінку, що підтверджується відомостями, викладеними в звіті про оцінку. Також вважає безпідставними доводи представника позивача, щодо невірно вказаних номерів контактних телефонів під час направлення вимоги до позивачки, оскільки це є лише формальними вимогами компанії АТ Укрпошта. Зазначає, що основними реквізитами поштових відправлень є поштова адреса. Щодо тверджень позивача про відсутність ліцензії з надання фінансових послуг ТОВ «ОЛКОМ ЛІЗИНГ», то вони спростовуються відсутністю законодавчих вимог для набуття права власності на майно виключно для суб`єктів фінансових послуг. Вважає твердження позивача про порушення порядку проведення державної реєстрації права власності за ТОВ «ОЛКОМ ЛІЗИНГ» нікчемними та такими, що не відповідають дійсності. Просить відмовити в задоволені позову.
Ухвалою Києво - Святошинського суду Київської області від 27 липня 2021 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
26 листопада 2021 року на виконання ухвали Києво - Святошинського суду Київської області від 27 липня 2021 року від відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ржишівської міської ради Київської області надійшли зазначені в ухвалі документи.
18 липня 2022 року від державного реєстратора Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Петрівської Ірини Петрівни надійшов лист №2 від 07.07.2022 року, в якому зазначено, що під час розгляду заяв та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор використовує відомості Державного реєстру прав, зокрема його невід`ємної архівної складової частини, а також Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав. Жодних паперових запитів до Державного земельного кадастру реєстратор робити не повинен, якщо в нього не виникає додаткових запитань або інформація в ДЗК не повна. До вказаного листа державним реєстратором долучено принтскрін з відомостями з ДЗК ті інформацією, яка міститься і в реєстраційній справі в електронному вигляді.
Ухвалою Києво - Святошинського суду Київської області від 20 липня 2022 року було закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити у повному обсязі.
У судове засідання 08.12.2022 учасники справи не з`явилися. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду невідомі.
Представник позивача подав через канцелярію суду заяву про проведення розгляду справи у відсутності позивача та представника. Позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛКОМ ЛІЗИНГ» подав до суду заяву про проведення розгляду справи у відсутності представника. Проти позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні.
Державний реєстратор Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Петрівської Ірина Петрівна не з`явилась, причини неявки не повідомила. Про час та дату судового засідання повідомлена належним чином.
У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Пунктом 2 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Прозастосування нормцивільного процесуальногозаконодавства прирозгляді справу судіпершої інстанції»від 12.06.2009№ 2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124Конституції України та статті 3ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
При розгляді справи судом встановлено, що 30 травня 2008 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Ерсте Банк» укладено кредитний договір № 014/1975/6/16523. За умовами даного договору отримано в кредит в сумі 100 000,00 доларів США зі сплатою відсотків та кінцевим терміном повернення до 29 травня 2028 року.
У якості забезпечення виконання зобов`язання за Кредитним договором, між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_2 був укладений Договір іпотеки № 014/1975/6/16523, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком Валерієм Вікторовичем номер в реєстрі №106.За умовами договору, ОСОБА_2 було передано в іпотеку належну їй на праві власності земельну ділянку, площею 0,1181 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222487201:01:010:0042, цільове призначення будівництво та обслуговування житлового будинку.
Пунктом 1 ч. 1 ст.512ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 22 вересня 2009 року № 3б-2/2009 ВАТ «Ерсте Банк» перейменовано на ПАТ «Ерсте Банк». В подальшому ПАТ «Ерсте Банк» було перейменовано в ПАТ «ФІДОБАНК».
13.08.2020 року між ПАТ «ФІДОБАНК» та ТОВ «ОЛКОМ ЛІЗИНГ» було укладено Договір № GL3N218733 відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за кредитним договором № 014/1975/6/16523 від 30 травня 2008 та за договором іпотеки № 014/1975/6/16523 від 30 травня 2008, укладених між позивачкою та ВАТ «Ерсте Банк».
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що ТОВ «ОЛКОМ ЛІЗИНГ» набуло всіх прав та обов`язків нового кредитора у зобов`язаннях, що виникли на підставі Кредитного договору, укладеного між ВАТ «Ерсте Банк», правонаступником якого є Публічним акціонерним товариством «ФІДОБАНК» та ОСОБА_2 .
За приписами ст.37Закону України«Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.
Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
При вирішенні спору суд зазначає, що спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
В силу вимог ч.2 ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.1Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» (тут та далі по тексту - в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) встановлено, що дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.
Пунктом 1 ч.1 ст.2цього Закону визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно п.1 ч.1 ст.4Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» державній реєстрації прав підлягає, серед іншого, право власності.
Частиною 1 ст.5 наведеного Закону передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.6цього Закону організаційну систему державної реєстрації прав становлять, зокрема, державні реєстратори прав на нерухоме майно.
Державним реєстратором є, серед іншого, нотаріус (п.2 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Згідно ч.1 ст.9 наведеного Закону до повноважень суб`єктів державної реєстрації прав належить: 1) забезпечення: проведення державної реєстрації прав; ведення Державного реєстру прав; взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; формування та ведення реєстраційних справ; 2) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 3 ст.10Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» передбачено, що державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі; 4) під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до нього записи про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації прав; 7) виготовляє електронні копії документів та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує та веде реєстраційні справи у паперовій формі. Ведення реєстраційної справи у паперовій формі здійснюється виключно державними реєстраторами, які перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, за місцезнаходженням відповідного майна; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.18Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.
Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Згідно ч.1 ст.27 наведеного Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно чи його дубліката, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Частиною 1 ст.24 наведеного Закону передбачено виключний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, а саме: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.
Рішенням державного реєстратора державним реєстратором Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Петровською Іриною Петрівною від 24.03.2021 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень проведено реєстрацію права власності за ТОВ «ОЛКОМ ЛІЗИНГ», на земельну ділянку, площею 0,1181 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222487201:01:010:0042.
Відповідно до інформаційної довідки від 16.04.2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, підставою виникнення у ТОВ «ОЛКОМ ЛІЗИНГ» права власності є договір іпотеки від 30.05.2008 року.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно частин 1, 2 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Розділ 5 договору іпотеки, укладеного між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_2 містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.
Пунктом 5.4 договору іпотеки обумовлені способи звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися на підставі рішення суду, у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, шляхом продажу іпотекодержателем предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу або згідно з договором про задоволення прав іпотекодержателя.
Підпунктом 5.5.1. договору іпотеки передбачено, що у відповідності до ст.36 Закону України Про іпотеку цей договір є договором про задоволення вимог іпотекодержателя, на підставі якого іпотекодержатель на власний розсуд може згідно зі ст. 37 Закону України Про іпотеку задовольнити забезпечені іпотекою вимоги іпотекодержателя кредитним договором шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.В цьому випадку цей Договір (застереження п5.5.1.) є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.
Відповідно до статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Відповідно до Договору Іпотеки від 30.05. 2008 року адресою ОСОБА_2 значиться: АДРЕСА_2 .
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 року в справі № 757/13243/17 (провадження № 14-711цс190 зроблено висновок, що за змістом ч. 1 ст. 33 та ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права вимагати дострокового виконання основного зобов`язання. І лише якщо останнє не виконане чи неналежно виконане, іпотекодержатель, якщо інше не передбачено законом, може звертати стягнення на предмет іпотеки. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає іпотекодержателю звернутися з позовом до боржника про виконання забезпечення іпотекою зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку».
Належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв`язку чи кур`єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270.
Також,відповідно доп.61Постанови КабінетуМіністрів Українивід 25грудня 2015року №1127 «Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень»для державноїреєстрації прававласності напідставі договоруіпотеки,що міститьзастереження прозадоволення вимогіпотекодержателя шляхомнабуття прававласності напредмет іпотеки,також подаються: 1)засвідчена іпотекодержателемкопія письмовоївимоги проусунення порушенняосновного зобов`язаннята/абоумов іпотечногодоговору,надісланої іпотекодержателеміпотекодавцю таборжникові,якщо вінє відміннимвід іпотекодавця; 2)засвідчена іпотекодержателемкопія повідомленняпро врученнярекомендованого поштовоговідправлення абопоштового відправленняз оголошеноюцінністю,яким надіслановимогу,зазначену упідпункті 1цього пункту,з відміткоюпро врученняадресату,або засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або
засвідчені іпотекодержателемкопії рекомендованихпоштових відправленьабо поштовихвідправлень зоголошеною цінністю(поштовихконвертів),якими неменше ніждвічі зперіодичністю неменше ніжодин місяцьнадсилалася вимога,зазначена упідпункті 1цього пункту,та якіповернулися відправникуу зв`язкуіз відсутністюадресата абозакінченням встановленогостроку зберіганняпоштового відправлення,або засвідченііпотекодержателем паперовікопії електронноголиста,яким задопомогою засобівінформаційної,телекомунікаційної абоінформаційно-телекомунікаційноїсистеми,що забезпечуєобмін електроннимидокументами,надіслано вимогу,зазначену упідпункті 1цього пункту,та електронногослужбового повідомленнявідповідної системи,яким підтверджуєтьсядоставка відповідногоелектронного листаза адресоюелектронної поштиадресата (уразі колидоговором зіпотекодавцем абоборжником,якщо вінє відміннимвід іпотекодавця,передбачено можливістьобміну електроннимидокументами); 3)довідка іпотекодержателя,що міститьвідомості просуму боргуза основнимзобов`язанням станомна датуне ранішетрьох днівдо дняподання документівдля проведеннявідповідної державноїреєстрації тавідомості провартість предметаіпотеки,визначену суб`єктомоціночної діяльності,станом надату нераніше 90днів додня поданнядокументів дляпроведення відповідноїдержавної реєстрації; 4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
В матеріалах справи є підтвердження того, що відповідачем на адресу позивачки ОСОБА_2 , а саме: АДРЕСА_2 та за місцем знаходження предмета іпотеки: АДРЕСА_1 неодноразово були направлені повідомлення-вимога про усунення порушення зобов`язання.
Крім того, в матеріалах справи наявний висновок суб`єкта оціночної діяльності про вартість об`єкта експертної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 0,1181 га, кадастровий номер 3222487201:01:010:0042, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , яка була виконана ФОП ОСОБА_4 та завантажена до Єдиної бази даних звітів про оцінку.
Відповідно до частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор, зокрема встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Отже, на державного реєстратора під час вчинення такої реєстраційної дії законом покладено обов`язок не тільки формально перевірити наявність поданих документів за переліком, передбаченим пунктом 61 Порядку №1127, необхідних для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, а й передусім, встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.
У наведених правових нормах визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях 10, 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та статті 37 Закону України «Про іпотеку» порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення, ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням наведеного, враховуючи наявні матеріали справи, суд вважає, що рішення про перехід права власності на належне ОСОБА_2 майно у власність ТОВ «ОЛКОМ ЛІЗИНГ», було прийняте державним реєстратором Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Петрівської Ірини Петрівни правомірно, з дотримання вимог Закону України «Про іпотеку» та інших нормативно-правових актів. Належних та допустимих доказів протилежного позивач не надала.
Також, слід зазначити, що реєстратором було проведено державну реєстрацію права власності лише на земельну ділянку, з кадастровим номером 3222487201:01:010:0042, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , а не на житловий будинок, розташований за цією ж адресою. Тому твердження про набуття права власності на останній не відповідає дійсності, оскільки державна реєстрація права власності на житловий будинок на час розгляду даної справи не проведена, а позивач в майбутньому не буде позбавлена можливості її оскарження у разі її проведення.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу, що згідно умов договору іпотеки, укладеного між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_2 від 30.05.2008 іпотекодавець зобов`язаний без письмової згоди іпотекодержателя не здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці, яка є предметом іпотеки (п.4.1.7 договору); іпотекодавець зобов`язаний повідомити іпотекодержателя про набуття у власність споруд, які розташовані на земельній ділянці, яка є предметом іпотеки, протягом 10 календарних днів з дня отримання правовстановлюючого документа на відповідну споруду та в разі отримання від іпотекодержателя письмової вимоги про внесення змін до цього Договору в частині опису предмета іпотеки, у зв`язку з набуттям іпотекодавцем у власність споруд, які розташовані на земельній ділянці, яка є предметом іпотеки, здійснити всі дії, необхідні для внесення таких змін, в тому числі укласти відповідний договір про внесення змін до цього Договору, у 30-денний строк з моменту отримання іпотекодавцем зазначеної вимоги (п. 4.1.8); якщо протягом дії цього договору на земельні ділянці будуть збудовані будь-які споруди, вони стають предметом іпотеки, про що укладається додаткова угода про внесення змін та доповнення в частині опису предмета іпотеки (п.1.8).
Разом із тим, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін, які викладені останніми у позовній заяві, відзиві на позов, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід.
Відповідно до вимог ст.141Цивільного процесуальногокодексу України судові витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору не підлягають стягненню з відповідачів.
Керуючись ст. 15-16 Цивільного кодексу України, ст. 35-37 Закону України «Про іпотеку», ст. 2, 10, 15, 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. ст. 2, 76, 81, 95, 141, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволені позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛКОМ ЛІЗИНГ», державного реєстратора Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Петрівської Ірини Петрівни про визнання протиправним та скасування рішення та запису - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за
наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В.Дубас
Суд | Києво-Святошинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2023 |
Оприлюднено | 31.01.2023 |
Номер документу | 108645696 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Києво-Святошинський районний суд Київської області
Дубас Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні