Постанова

від 26.03.2024 по справі 369/5550/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ справи: 369/5550/21

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/3408/2024

Головуючий у суді першої інстанції:Дубас Т.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючий - Немировська О.В.,

судді - Кирилюк Г.М,, Ящук Т.І.

секретар - Черняк Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛКОМ-ЛІЗИНГ», державного реєстратора Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Петровської Ірини Петрівни про визнання протиправним, скасування рішення та запису,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 січня 2023 року,

встановив:

у квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати незаконними дії державного реєстратора Ржищівської міської ради Київської області Петровської І.П. щодо проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 3222487201:01:010:0042 та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ТОВ «ОЛКОМ-ЛІЗИНГ».

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 січня 2023 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Представник позивача - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на вказане рішення, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, неповно встановлено обставини, які мають значення для справи, не надано належної оцінки доказам по справі.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «ОЛКОМ-ЛІЗИНГ» - Манзенко Р.А. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 травня 2023 року провадження по справі було зупинено до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №759/5454/19.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 вересня 2023 року провадження по справі було поновлено.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника ТОВ «ОЛКОМ-ЛІЗИНГ» - Крижового Д.В., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.

Звертаючись до суду зданим позовом, позивач вказувала, що вона є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 3222487201:01:010:0042, цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку. Зазначала, що між нею та ВАТ «Ерсте Банк» було укладено договір іпотеки № 014/1975/6/16523, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В.В., номер в реєстрі №106. Вказаний договір забезпечує вимоги ВАТ «Ерсте Банк» за кредитним договором № 014/1975/6/16523 від 30 травня 2008 року, укладеним між нею та ВАТ «Ерсте Банк».

24.03.2021 державним реєстратором Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Петровською І.П. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно якого право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487201:01:010:0042 перейшло до ТОВ «ОЛКОМ ЛІЗИНГ».

Позивач вказувала, що перехід права власності на належну їй земельну ділянку відбувся з порушенням норм чинного законодавства, а тому рішення про державну реєстрацію прав та записи, які внесені на підставі таких рішень, підлягають скасуванню.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 січня 2023 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено порушення її прав. З таким висновком суду колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи, 30.05.2008 між ОСОБА_1 та ВАТ «Ерсте Банк» 30.05.2008 укладено кредитний договір № 014/1975/6/16523. За умовами даного договору отримано в кредит в сумі 100 000,00 доларів США зі сплатою відсотків та кінцевим терміном повернення до 29.05.2028.

У якості забезпечення виконання зобов`язання за Кредитним договором між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_1 був укладений Договір іпотеки № 014/1975/6/16523, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Авдієнком В.В., реєстровий №1062. За умовами договору ОСОБА_1 , було передано в іпотеку належну їй на праві власності земельну ділянку, площею 0,1181 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222487201:01:010:0042, цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку.

Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 22 вересня 2009 року № 3б-2/2009 ВАТ «Ерсте Банк» перейменовано на ПАТ «Ерсте Банк». В подальшому ПАТ «Ерсте Банк» було перейменовано в ПАТ «ФІДОБАНК».

13.08.2020 між ПАТ «ФІДОБАНК» та ТОВ «ОЛКОМ-ЛІЗИНГ» було укладено Договір № GL3N218733 відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за кредитним договором № 014/1975/6/16523 від 30.05.2008 та за договором іпотеки № 014/1975/6/16523 від 30.05.2008, укладених між ОСОБА_1 та ВАТ «Ерсте Банк».

На підставі вищевказаних договорів, у відповідності з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України ТОВ «ОЛКОМ-ЛІЗИНГ» набуло прав кредитора та іпотекодержателя у зобов`язаннях, що виникли з кредитного договору та договору іпотеки, укладеними з позивачем.

За статтею 24 Закону України «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Іпотекодержатель зобов`язаний письмово у п`ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов`язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

В Розділі 5 договору іпотеки, укладеного між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_1 міститься застереження про задоволення вимог іпотекодержателя,

Пунктом 5.4 договору іпотеки обумовлені способи звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися на підставі рішення суду, у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, шляхом продажу іпотекодержателем предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу або згідно з договором про задоволення прав іпотекодержателя.

Підпунктом 5.5.1. договору іпотеки передбачено, що у відповідності до ст.36 Закону України «Про іпотеку» цей договір є договором про задоволення вимог іпотекодержателя, на підставі якого іпотекодержатель на власний розсуд може згідно зі ст. 37 Закону України «Про іпотеку» задовольнити забезпечені іпотекою вимоги іпотекодержателя кредитним договором шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. В цьому випадку цей Договір (застереження п5.5.1.) є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

За наданим ТОВ «ОЛКОМ-ЛІЗИНГ» розрахунком станом на 23.12.2020 заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором від 30.05.2008 становила 1 889 086,42 грн.

Рішенням державного реєстратора державним реєстратором Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Петровською І.П. від 24.03.2021 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень проведено реєстрацію права власності за ТОВ «ОЛКОМ-ЛІЗИНГ» на земельну ділянку, площею 0,1181 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222487201:01:010:0042.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року (справа №520/13067/17) міститься правовий висновок, згідно якого спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до інформаційної довідки від 16.04.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, підставою виникнення у ТОВ «ОЛКОМ-ЛІЗИНГ» права власності є договір іпотеки від 30.05.2008, номер 1062, видавник: приватний нотаріус КМНО Авдієнко В.В. Також іпотекодержателем було надано: повідомлення-вимога про усунення порушення зобов`язання, серія і номер:9, виданий 23.12.2020, видавник: ТОВ «ОЛКОМ-ЛІЗИНГ»; Звіт про експертну грошову оцінку, виданий 15.03.2021Ю видавник: ФОП ОСОБА_3 , Довідка про розрахунок заборгованості, виданий 24.032021, видавник: ТОВ «ОЛКОМ-ЛІЗИНГ»; Повідомлення-вимога про усунення порушення зобов`язання, виданий 09.02.2021, видавник: ТОВ «ОЛКОМ-ЛІЗИНГ», відомості з ДЗК, номер: 38745729, виданий 24.03.2021, видавник: Державний земельний кадастр.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, державним реєстратором Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області при проведенні державної реєстрації 24.03.2021, номер запису про право власності: 41194513 було зазначено: серед іншого Повідомлення-вимога про усунення порушення зобов`язання, виданий 09.02.2021, видавник: ТОВ «ОЛКОМ-ЛІЗИНГ».

В матеріалах справи міститься Опис вкладення у цінний лист, номер поштового відправлення: 01033292114374, Укрпошта Експрес, на ім`я ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 . Дата оформлення вказаного відправлення: 15.04.2021. У вказаному поштовому відправленні міститься Вимога-повідомлення про надання доступу до земельної ділянки.

У відзиві на позовну заяву представником відповідача було зазначено, що вимога про усунення порушення зобов`язання була отримана позивачем 09.01.2021. Проте порушення не було усунуто, повторне повідомлення від 09.01.2021 позивач не отримала.

В ст. 2 та ч.1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Момент виникнення права вимоги за іпотечним договором чинне законодавство пов`язує з фактом державної реєстрації іпотеки в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до Закону України «Про іпотеку» (далі - Закон № 898-IV) іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Визначення іпотеки передбачено також у статті 575 ЦК України, згідно з якою іпотека - це застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов`язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності (частина четверта статті 3 Закону № 898-IV).

Відповідно до визначення термінів у статті 1 Закону № 898-IV основне зобов`язання - це зобов`язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Згідно із чинним законодавством іпотекою забезпечуються зобов`язання або вимоги, які можуть виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону № 898-ІV іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання.

Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки виникає також з підстав, установлених статтею 12 Закону № 898-ІV, а саме: у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Частинами першою, другою статті 35 цього Закону визначено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина друга статті 36 Закону № 898-IV).

Отже, Закон № 898-IV прямо вказує, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним зі шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки.

Підписавши іпотечне застереження, сторони визначили лише можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель. Стягнення є примусовою дією іпотекодержателя, направленою до іпотекодавця з метою задоволення своїх вимог.

Положеннями статті 37 Закону № 898-IV (в редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Суд першої інстанції правильно посилався на правовий висновок, який міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року (справа № 757/13243/17) де зазначено, що ч. 1 ст. 33 та ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права вимагати дострокового виконання основного зобов`язання. І лише якщо останнє не виконане чи неналежно виконане, іпотекодержатель, якщо інше не передбачено законом, може звертати стягнення на предмет іпотеки. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає іпотекодержателю звернутися з позовом до боржника про виконання забезпечення іпотекою зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку».

Належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв`язку чи кур`єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Також суд першої інстанції посилався на п. 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за положеннями якого для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателеміпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв`язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами); 3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації; 4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

З урахуванням наведених вище посилань суд першої інстанції зробив узагальнений висновок про те, що в матеріалах справи є підтвердження того, що відповідачем на адресу позивачки ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_2 та за місцем знаходження предмета іпотеки: АДРЕСА_1 неодноразово були направлені повідомлення-вимога про усунення порушення зобов`язання.

Однак, суд першої інстанції не дав оцінки доведеності посилань позивачки та її представників щодо недотримання відповідачем порядку надсилання повідомлення-вимоги про усунення порушення зобов`язання.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача - Крижовий Д.В. зазначив, що вимога про усунення порушення зобов`язання від 23.12.2020 була отримана боржником, а повторну вимогу про усунення порушення від 09.01.2021 боржник не отримувала. До відзиву представник відповідача надав копію Повідомлення про огляд заставного майна, датоване 10.12.2020, яке було отримано ОСОБА_1 19.12.2020. В поштовому направленні було зазначено контактний телефон одержувача: НОМЕР_1 .

Відповідачем було надано до справи направлене 23.12.2020 повідомлення-вимогу №9 про усунення порушення зобов`язання та доданий до неї Розрахунок заборгованості на адресу: АДРЕСА_2 зі штрих-кодом 0103328922502 та на адресу: АДРЕСА_1 зі штрих-кодом 0103328922499, та повідомлення-вимога №9 від 09.02.2021 зі штрих-кодом 0103329057430 на адресу: АДРЕСА_2 .

У відповідь на запит представника позивача від АТ «Укрпошта» було повідомлено, що надання послуг поштового зв`язку проводиться об`єктами поштового зв`язку Укрпошти згідно з вимогами Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМ України від 05.03.2009, №270, Закону України «Про поштовий зв`язок» від 04.10.2001, Актів Всесвітнього поштового союзу та інших розпорядчих документів. Відповідно до вимог пунктів 91, 102 Правил поштові відправлення з оголошеною цінністю видаються в об`єкті поштового зв`язку. Інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером телефону, зазначеного відправником на поштовому відправленні, а у разі його відсутності, шляхом вкладення до абонентської скриньки на бланку повідомлення про надходження поштового відправлення. Відповідно до розпорядчих документів Укрпошти, у разі неможливості вручення одержувачем відправлення Укрпошта Експрес зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом 14 днів та повертаються відправнику у разі закінчення встановленого строку зберігання.

За повідомленням Київської міської філії Укрпошти відправлення за №0103329057430 від 12.02.2021 на ім`я ОСОБА_1 до відділення поштового зв`язку №156 м. Київ, та на номер мобільного телефону НОМЕР_2 було надіслано смс-повідомлення та повторне повідомлення 17.02.2021. За одержанням вказаного повідомлення ніхто не звернувся, і воно було повернуто відправнику.

Відправлення за №0103328922502 від 23.12.2020 на ім`я ОСОБА_1 до відділення № НОМЕР_3 м. Київ, надійшло 24.12.2020 та в цей же день на номер мобільного телефону НОМЕР_4 було направлено смс-повідомлення. За одержанням вказаного повідомлення ніхто не звернувся, і воно було повернуто відправнику.

Відправлення за №0103328922499 від 23.12.2020 надійшло до відділення поштового зв`язку Хотів 26.12.2020, підтвердити та спростувати факт отримання вказаного відправлення є неможливим.

У запереченнях на відповідь на відзив позивача представник відповідача - Крижовий Д.В. посилався на п. 61 постанови КМ України від 25.12.2015 №1127 та додав отриману ним у відповідь на запит повідомлення від АТ «Укрпошта» щодо направлення ТОВ «ОЛКОМ-ЛІЗИНГ» поштового відправлення №0103328922502 від 23.12.2020, яке відповідає за змістом листу від 29.06.2021. Додані до відповіді на відзив світлокопії рекомендованих повідомлень стосуються відправлень за №0103329057430 та №0103328922502, які не були отримані ОСОБА_1 .

Доказів про отримання ОСОБА_1 вимоги від 23.12.2020 представником відповідача надано не було.

Судом першої інстанції було витребувано у державного реєстратора копії документів реєстраційної справи з Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області (а/с 120-169 т. 2). В матеріалах містяться копії Повідомлення-вимоги від 09.01.2021 з описом вкладення поштового відправлення №0103329057430 та Повідомлення-вимоги від 23.12.2020 з описом вкладення поштового відправлення №0103328922502.

Поштові відправлення з повідомленням-вимогою про усунення порушення зобов`язання не були отримані ОСОБА_1 через відсутність інформації про їх надходження внаслідок невірного зазначення контактного номеру телефону.

Таким чином мало місце порушення відповідачем вимог договору та норм чинного законодавства щодо процедури звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку шляхом набуття права власності, у зв`язку з чим, порушене право позивача щодо переходу права власності на нерухоме майно до відповідача шляхом скасування державної реєстрації права власності та державної реєстрації прав на спірне майно за відповідачем, підлягає захисту.

Наведене узгоджується з правовим висновком, який мітиться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 306/2053/16-ц (провадження № 14-22цс19), у якій вказано, що суди зробили обґрунтований висновок, що у матеріалах справи відсутні відомості про отримання іпотекодавцем письмової вимоги від іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття на нього права власності, інформацію про вартість майна, за якою відбулося зарахування вимог, оскільки ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною і повинна погоджуватися з власником майна.

Також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 липня 2023 року (справа №759/5454/19) вказується, що обов`язковою умовою при вирішенні питання перереєстрації права власності на іпотечне майно є наявність доказів отримання іпотекодавцем письмової вимоги та дотримання строку, зазначеного в ній.

Таким чином, позовна вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію за ТОВ «ОЛКОМ-ЛІЗИНГ» права власності на земельну ділянку, яка є іпотечним майном, підлягає задоволенню.

Разом з тим, заявлені позивачем вимоги про визнання незаконними дій державного реєстратора задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01 квітня 2020 року в справі № 520/13067/17 зробила висновок про те, що позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не може бути звернена до приватного нотаріуса, яку позивач визначила співвідповідачем. Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений. Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Державний реєстратор не може виступати належним відповідачем у такому спорі.

Зміст і характер відносин між учасниками справи в цій справі, вказують, що спір у позивачки виник саме з ТОВ «ОЛКОМ-ЛІЗИНГ» з приводу порушення її права власності на спірне нерухоме майно внаслідок реєстрації за ним такого права, а державний реєстратор є неналежним відповідачем, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог, пред`явлених до нього, необхідно було відмовити у зв`язку з пред`явленням їх до неналежного відповідача, тобто з інших правових підстав.

За таких підстав слід відмовити в задоволенні позовних вимог до державного реєстратора, як заявлений до неналежного відповідача.

Згідно п. 3 та 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідні частині є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 367, 368, 376, 382 ЦПК України суд,

постановив:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 січня 2023 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким позов задовольнити частково та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Петровської Ірини Петрівни від 24.03.2021 про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛКОМ-ЛІЗИНГ» на земельну ділянку площею 0,1181 га, кадастровий номер 3222487201:01:010:0042 за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Хотів, вулиця Садова.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛКОМ-ЛІЗИНГ» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3 632, 40 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 16 квітня 2024 року.

Головуючий

Судді