Рішення

від 02.11.2007 по справі 10/201-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/201-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

02.11.2007                                                                Справа №  10/201-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Александрової Л.І. при секретарі Матирка М.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Закритого акціонерного товариства "Херсонліфт"

до

відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-Житловий Центр "Декорум"

відповідача 2: Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Херсонської міської ради  

про стягнення 22765 грн. 12 коп.,

за участю:

представників сторін:

від  позивача - Абрамович Н.В. - ю/к;

від  відповідача-1 -  Танцюренко Ю.О. - ю/к;

від відповідача-2 - не прибув;

Справа розглянута поза межами встановленого  ст. 69 ГПК України строку за клопотанням сторін (а.с. 65, том 2).

Рішення оголошено у повному обсязі в судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Позивач просить стягнути з розрахункового рахунку відповідача 22765 грн. 12 коп. заборгованості за договорами про технічне обслуговування та ремонт ліфтів № 504 від 01.11.04 р. та від 01.11.2005 р.

Під час розгляду справи представник позивача уточнив позовні вимоги про стягнення з відповідача спірної суми за договорами № 504 від 01.11.2005 р. та № 504 від 10.12.2004 р., посилаючись, що в позовній заяві помилково зазначений договір № 504 від 01.11.2004 р., оскільки фактично був укладений договір від 10.12.2004 р. і саме він є у матеріалах справи (а.с. 105-108, том 1).

Відповідач-1 проти позову заперечує посилаючись на відсутність у нього заборгованості за надані позивачем послуги.

Крім того заявив клопотання про витребування від позивача додаткових доказів, про призначення судово-економічної експертизи та винесення окремої ухвали.

Зазначені клопотання судом відхиляються, оскільки суд невбачає необхідності витребування від позивача додаткових доказів, тому що сторонами під час укладення договорів узгоджена вартість технічного обслуговування та ремонтів ліфтів у відповідності з додатком № 2 до договору. За цих же обставин суд невбачає за доцільне призначення судово-економічної експертизи, щодо винесення окремої ухвали, то у відповідності до ст. 90 ГПК України виносить окрему ухвалу у разі виявлення при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліків в діяльності підприємства, установи, організації, держави чи іншого органу. В зв'язку з цим суд самостійно приймає рішення щодо винесення окремої ухвали за результатами розгляду справи, що не потребує заявлення стороною клопотання про винесення судом окремої ухвали.

Відповідач-2 витребуваних судом документів не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

Розглядом матеріалів справи

в с т а н о в л е н о:

Як випливає із матеріалів справи, 10.12.2004 р. між ЗАТ “Херсонліфт” (Підрядник), ТзОВ ВЖЦ “Декорум” (Обслуговуюча організація) та Управлінням житлово-комунального господарства (Замовник) укладено підрядний договір № 504 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів.

Згідно з п. 1.1 договору Замовник доручає, а підрядник приймає на себе організацію та виконання робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів на об'єктах замовника, закріплених за обслуговуючею організацією.

Згдіно з п. 1.2 розділу 1 договору Замовник доручає, а обслуговуюча  організація (відповідач-1) бере на себе зобов'язання приймати від підрядника виконані роботи та проводити розрахунки з підрядником за технічне обслуговування та ремонт ліфтів згідно з розділом 4 договору.

Відповідно до п. 4.3 на підставі підписаних актів виконаних робіт Обслуговуюча організація проводе оплату за виконані роботи згідно з рахунками у термін п'яти банківських днів.

На виконання умов договору № 504 від 10.12.2004 р. позивачем у період з квітня по грудень 2005 року надано відповідачу-1 послуги з технічного обслуговування та ремонту ліфтів на загальну суму 44975 грн. 58 коп. відповідно до актів приймання робіт (а.с. 27-34, том 1).

Проте, відповідач-1 здійснив оплату тільки у  сумі 28735 грн. 26 коп. і решта його заборгованості становить 16335 грн. 84 коп. з урахуванням заборгованості за березень 2005 р. у сумі 95 грн. 16 коп.

Проти сплати цієї суми відповідач-1 заперечує, посилаючись, що на підставі Положення “Про систему технічного обслуговування та ремонт ліфтів в Україні”, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 10.04.2004р.) система технічного обслуговування та ремонту складається із двох складових: технічного обслуговування та ремонту.

Стверджує, що документальним підтвердженням проведення ремонтних робіт потрібно вважати кошторисну документацію, складену на підставі обсягів робіт за дефектними актами.

Втім, оскільки позивачем  не надано доказів виконання ремонтних робіт, відповідач-1 підписав акти виконаних робіт із зауваженнями, зазначивши суму, яка підлягає, на його думку, до сплати.

Проте, як вбачається із актів виконаних робіт за квітень-грудень 2005 року, трьома сторонами за договором без зауважень підписані акти за квітень, червень, липень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2005 р.

В акті за травень відповідач-1 зазначив, що розходження за простой у травні 2005 р. складає 242 грн. 47 коп., що необхідно відкорегувати в червні 2005 р., а в акті за серпень 2005 р. зазначив суму виконаних робіт у розмірі 2373 грн. 66 коп.

Проте, зауваження відповідача у даних актах не приймаються до уваги, оскільки ним не доведено документально необхідність зменшення розміру вартості виконаних робіт.

Крім того, відповідно до п. 3.1.1 договору № 504 від 10.12.2004 р. технічне обслуговування та ремонт ліфтів здійснюється на підставі Положення “Про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в Україні” (КД 36.1-001-2000), затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 10.04.2000 р.  № 73 (а.с. 91-98, том 2).

Пунктом 4.3 даного Положення встановлено, що для зручності планування коштів власника та діяльності спеціалізованої організації ціна за технічне обслуговування та ремонт ліфтів визначається як середньомісячна і оплачується замовником щомісячно в однаковому розмірі з оформленням актів виконаних робіт.

Пунктом 5.2 Положення встановлено, що розрахунки за виконані роботи проводяться щомісяця в установленому законодавством порядку згідно з договором.

Пунктом 2.2 договору № 504 від 10.12.2004 р. визначено, що відомість визначеної щомісячної суми оплати робіт та вартість приведеного ліфта наведена у додатку № 2, який є невід'ємною частиною договору.

Додатком № 2 до даного договору (підписаним трьома сторонами) розрахункова вартість щомісяної оплати за технічне обслуговування та ремонт ліфтів становить 5678 грн. 96 коп. (а.с. 108, том 1).

Тобто, вартість обслуговування та ремонту ліфтів визначена сторонами як середньомісячна і підлягаюча оплаті щомісячно в однаковому розмірі.

Таким чином заперечення відповідача спростовується наведеним та матеріалами справи.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, правових актів та договору.

За таких обставин вимога про стягнення заборгованості по договору  № 504 від 10.12.2004 р.  в сумі 16335 грн. 84 коп. підлягає задоволенню.

Як посилається позивач у позовній заяві, 01.11.2005 р. між ним, ТзОВ ВЖЦ “Декорум” та Управлінням житлового господарства укладено підрядний договір № 504 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів.

Згідно з п. 1.1 договору Замовник доручає, а підрядник приймає на себе організацію та виконання робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів на об'єктах замовника, закріплених за обслуговуючею організацією.

Згдіно з п. 1.3 розділу 1 договору Замовник доручає, а обслуговуюча  організація (відповідач-1) бере на себе зобов'язання приймати від підрядника виконані роботи та проводити розрахунки з підрядником за технічне обслуговування та ремонт ліфтів згідно з розділом 4 договору.

На виконання умов договору позивачем за період з лютого 2006 р. по квітень 2007 р. надано відповідачу-1 послуги з технічного обслуговування та ремонту ліфтів на загальну суму 31669 грн. 25 коп. відповідно до актів приймання робіт (а.с. 14-26, том 1).

Проте, відповідач-1 розрахувався частково в сумі 25235 грн. 80 коп. і решта його заборгованості становить 6433 грн. 36 коп.

Проти сплати цієї суми відповідач заперечує, посилаючись, що позивач безпідставно з вересня 2006 р. збільшує щомісячну вартість виконаних робіт ніж це передбачено договором.

Крім того, стверджує, що позивачем не надано доказів виконання ремонтних робіт, а тому до сплати підлягає лише узгоджена відповідачем-1 сума, яка зазначена ним в актах прийомки виконаних робіт.

Також вважає, що у відповідності з протоколом розбіжностей до даного договору, він має проводити оплату за виконані позивачем роботи по мірі надходження коштів від населення.

Як видно із доданих документів, договір № 504 від 01.11.2005 р. підписаний відповідачем-1 та відповідачем-2 з протоколом розбіжностей, які стосуються, зокрема і пункту 4.4 договору, яким визначено порядок та строки оплати за виконані роботи по обслуговуванню та ремонту ліфтів.

При цьому кожний із відповідачів склав свій протокол розбіжностей до договору, виклавши п. 4.4 в різних редакціях.

Так, ТзОВ ВЖЦ “Декорум” виклало п. 4.4 в наступній редакції: “Обслуговуюча організація самостійно проводе оплату за виконані роботи по мірі надходження коштів від населення за обслуговування та ремонт ліфтів” (а.с. 70, 71, том 2).

Управління житлово-комунального господарства Херсонського міськвиконкому виклав п. 4.4 договору в наступній редакції: “На підставі оформлених документів виконаних обсягів робіт “Обслуговуюча організація” проводить оплату рахунків не пізніше 20 числа поточного місяця у розмірі оплати, внесеної квартиронаймачами та власниками квартир” (а.с. 68, 69, том 2).

Пунктом 4.4 договору № 504 від 01.11.2005 р. встановлено, що на підставі підписаних актів виконаних робіт за ф.2-р “Обслуговуюча організація” (відповідач-1) проводе оплату за виконані роботи згідно з рахунками не пізніше десятого числа наступного місяця (а.с. 11-13, том 1).

Відповідно до ч. 7 ст. 181 ГК України якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладання якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона – виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Згідно з довідкою Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 2-89-8 від 12.09.07 р. ЗАТ “Херсонліфт” займає монопольне становище на ринку ремонту та технічного обслуговування ліфтів в межах міст Херсону, Скадовську, Цюрупинську, Голої Пристані та Берислава.

Проте, позивач, будучи монополістом та отримавши від двох сторін протоколи розбіжностей, не передав їх до суду.

Втім,  неможливо вважати пункт 4.4 договору прийнятим сторонами в редакції протоколу розбіжностей, оскільки, як було зазначено вище, відповідачі склали окремі протоколи і виклали пункт 4.4 в різних редакціях, тобто даний пункт договору не узгоджений навіть між Замовником та Обслуговуючею організацією (відповідачами).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Дана норма кореспондується з ч. 2 ст. 180 ГК України, якою визначено, що істотними, зокрема, є умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Визначення в п. 4.4 договору строку, порядку та розміру здійснення Обслуговуючею організацією розрахунків за виконані позивачем роботи є істотною умовою договору.

Проте, сторонами не досягнуто згоди щодо даної умови, як і неузгоджених між відповідачами розбіжностях по інших пунктах договору, які викладені в протоколах розбіжностей в різних редакціях, а тому договір № 504 від 01.11.05 р. є неукладений.

За таких обставин правових підстав для задоволення заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача-1 6433 грн. 36 коп. вартості виконаних робіт по договору № 504 від 01.11.2005 р.  не вбачається, в зв'язку з чим в задоволенні цієї вимоги має бути відмовлено.

При цьому позивач не позбавлений права звернення до суду на загальних підставах з вимогою про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з виконанням робіт по обслуговуванню та ремонту ліфтів.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно стягуваній сумі.

На підставі викладеного і керуючись ст. 44, 49,82-85 ГПК України,

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з ТзОВ ВЖЦ “Декорум” (вул. Порт-Елеватор, 2, м. Херсон, 73000), р/р 2600102320558 АКБ “Правексбанк”, МФО 321983, код ОКПО 31760083 на користь ЗАТ “Херсонліфт” (вул. Карбишева, 11, м. Херсон, 73034), р/р 26004175 Райффайзен Банк “Аваль”, МФО 321983, код ОКПО 32648308 - 16335 грн. 84 коп. боргу, 163 грн. 36 коп. витрат по сплаті державного мита і 84 грн. 68 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після  набрання рішенням законної сили.

4.В решті позову відмовити.

         Суддя                                                                                      Л.І. Александрова