Ухвала

від 21.04.2008 по справі 10/201-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/201-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

21 квітня 2008 р.                                                                                   № 10/201-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів :

Головуючого      Кочерової Н.О.

суддівРибака В.В.Черкащенка М.М.

перевірившикасаційну  скаргутовариства з обмеженою відповідальністю виробничо-житлолвий центр "Декорум"

на постановувід 06.02.2008р.Запорізького апеляційного господарського суду

у справі№ 10/201-07господарського суду Херсонської області

за позовомзакритого акціонерного товариства "Херсонліфт"

до1) товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-житлолвий центр "Декорум",2) управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Херсонської міської ради

простягнення 22 765,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Подана до Вищого господарського суду України касаційна скарга не відповідає вимогам розділу Х11-1 Господарського процесуального кодексу України та не приймається до розгляду з наступних підстав.

Відповідно до ст. 46 Господарського процесуального кодексу, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Так, відповідно до п.14 Інструкції "Про порядок обчислення та справляння державного мита", затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 №15, при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника –останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету _____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Проте, на доданому до касаційної скарги платіжному дорученні № 62 від 14.02.2008р. немає напису про зарахування державного мита до державного бюджету та підписів зазначених посадових осіб і відтиску круглої печатки кредитної установи з зазначенням дати виконання платіжного доручення.

           З врахування наведеного, касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-житлолвий центр "Декорум" не дає підстав для порушення касаційного провадження та підлягає поверненню на підста ві пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

 Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 111-3 Господарського процесуального Кодексу України скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд

УХВАЛИВ:

         Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-житлолвий центр "Декорум" на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від  06.02.08р. у справі № 10/201-07 повернути скаржнику.

Головуючий                                                                                   Н. Кочерова

Судді                                                                                      В. Рибак

                                                                                               М. Черкащенко