Рішення

від 30.01.2023 по справі 911/2317/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" січня 2023 р. Справа № 911/2317/22

За позовом Приватного акціонерного товариства "Кіровоградське автотранспортне підприємство "Агробудавтосервіс", 27641, Кіровоградська область, Кропивницький район, село Соколівське, проспект Соколівський, 1 А

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛД-Агрологістика", 08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Ботанічна, будинок 1/5

про стягнення 62 424,07 грн за договором № 820/26/02/21 про надання транспортно-експедиційних послуг від 26.02.2021

суддя Н.Г.Шевчук

без виклику представників сторін

суть спору:

Приватне акціонерне товариство "Кіровоградське автотранспортне підприємство "Агробудавтосервіс" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛД-Агрологістика" про стягнення заборгованості за договором № 820/26/02/21 про надання транспортно-експедиційних послуг від 26.02.2021 у розмірі 62 424,07 грн, з яких 39 237,00 грн основний борг, 7 062,28 інфляційні, 9 406,13 грн пеня та 6 718,66 грн штрафна санкція.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов вказаного договору в частині повної та своєчасної оплати за надані позивачем транспортні засоби для перевезення вантажу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.11.2022 відкрито провадження у справі № 911/2317/22. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п`ятої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу для подання відповіді на відзив.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, відзив на позов та інших документів до суду не надав.

Про розгляд справи в господарському суді відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення № 0103282767396 про вручення відповідачу за довіреністю 07.12.2022 копії ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд наголошує, що відповідно до частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

26 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛД-Агрологістика" (Замовник) та Приватним акціонерним товариством "Кіровоградське автотранспортне підприємство "Агробудавтосервіс" (Виконавець) укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 820/26/02/21, відповідно до умов якого, Замовник доручає та оплачує, а Виконавець бере на себе зобов`язання здійснити власним або найманим автомобільним транспортом перевезення вантажів по Україні та міжнародні перевезення (пункт 1.1 Договору).

Пунктом 2.1.5 Договору передбачено обов`язок Замовника своєчасно, у встановлені Договором строку,проводити розрахунки з Виконавцем.

Відповідно до пункту 3.2 Договору оплата проводиться на підставі пред`явлених Виконавцем оригінала рахунку, акта виконаних робіт, ТТН (CMR) протягом 7-ми банківських днів з моменту одержання, якщо інше не зазначено в заявці.

Дата надання послуг є дата зазначена у підписаних сторонами актах приймання-передачі наданих послуг (пункт 3.5 Договору).

Згідно із пунктом 5.4 Договору у випадку прострочення виконання грошових зобов`язань за договором Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення та 25% річних за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє Замовника від виконання прострочених зобов`язань.

Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2021 (пункт 9.1 Договору).

Приватне акціонерне товариство "Кіровоградське автотранспортне підприємство "Агробудавтосервіс" на підставі замовлення на перевезення № 820 від 26.02.2021 надало Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛД-Агрологістика" послуги з перевезення по маршруту: с. Соколівське, вул. Шосейна, 50 Кіровоградська обл. (територія ТОВ "Торговий дім "Кіровоградграніт") смт Смоліне, Кіровоградська обл. на загальну суму 419 237,00 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками підприємств актами надання послуг: № 269 від 26.02.2021 на суму 289 648,80 грн та № 307 від 03.03.2021 на суму 129 588,20 грн. Акти підписані без зауважень.

Для проведення оплати ПАТ "КАТП "Агробудавтосервіс" виставило ТОВ "ЛД-Агрологістика" рахунки № 267 від 26.02.2021 на суму 289 648,80 грн та № 305 від 03.03.2021 на суму 129 588,20 грн.

Відповідачем частково оплачено отримані послуги на загальну суму 380 000,00 грн згідно платіжних доручень: №114 від 26.02.2021 на суму 20 000,00 грн, №117 від 01.03.2021 на суму 20 000,00 грн, №118 від 12.05.2021 на суму 15 000,00 грн, №121 від 19.03.2021 на суму 100 000,00 грн, №121 від 29.03.2021 на суму 40 000,00 грн., №136 від 05.04.2021 на суму 15 000,00 грн, №143 від 16.04.2021 на суму 15 000,00 грн., №173 від 19.05.2021 на суму 10 000,00 грн, №186 від 28.05.2021 на суму 10 000,00 грн, № 195 від 11.06.2021 на суму 10 000,00 грн, № 217 від 27.07.2021 на суму 15 000,00 грн, №230 від 13.08.2021 на суму 15 000 грн, №424 від 02.09.2021 на суму 10 000,00 грн, №455 від 17.09.2021 на суму 10 000,00 грн, №511 від 08.10.2021 на суму 10 000,00 грн, №559 від 29.10.2021 на суму 15 000,00 грн, №619 від 24.11.2021 на суму 15 000,00 грн, №719 від 30.12.2021 на суму 10 000,00 грн та №777 від 28.01.2022 на суму 10 000,00 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач вказав, що відповідач свої зобов`язання щодо оплати отриманих послуг не виконав належним чином у повному обсязі, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 39 237,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов таких висновків.

Згідно із частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковий для виконання сторонами.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

На підставі поданих доказів, судом встановлений факт надання транспортних послуг позивачем відповідачу, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та на момент прийняття рішення, доказів повного погашення заборгованості відповідач суду не представив, так само і не надав суду будь-яких документальних доказів, які б спростовували доводи позивача, а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача основної суми боргу в розмірі 39 237,00 грн за вказаним Договором визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛД-Агрологістика" 7 062,28 грн інфляційних втрат, 9 406,13 грн пені та 6 718,66 грн штрафної санкції.

Дослідивши наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості судом встановлено, що позивачем невірно визначено правову природу заявленої до стягнення суми у розмірі 6 718,66 грн, з огляду на що суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до положень частини першої статті 216, частини другої статті 217 та частини першої статті 230 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є фінансовими санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів (девальвації грошової одиниці України) та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці міри відповідальності нараховуються незалежно від наявності вини боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності), оскільки передбачена законом і є частиною грошового зобов`язання боржника до моменту його припинення згідно норм матеріального права України.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як було встановлено судом, договором № 820/26/02/21 про надання транспортно-експедиційних послуг від 26.02.2021 передбачено, що у випадку прострочення виконання грошових зобов`язань за договором Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення та 25% річних за кожен день прострочення.

Отже сторонами на власний розсуд в силу положень свободи договору було погоджено більший розмір відсотків річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, ніж передбачено статтею 625 Цивільного кодексу України.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер, тому заявлені позивачем у позові 6 718,66 грн не є штрафними санкціями у розумінні статті 549 Цивільного кодексу України і статті 230 Господарського кодексу України, а є відсотками річних, що встановлені договором.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 25% річних у розмірі 6 718,66 грн, суд встановив його обґрунтованість та арифметичну правильність.

Здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат за заявлений позивачем період, суд встановив, що заявлена до стягнення сума інфляційного збільшення у розмірі 7 062,28 грн вимогам законодавства не суперечать, а тому підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення 9 406,13 грн пені, нарахованої позивачем за період з 29.01.2022 по 05.10.2022, суд зазначає наступне.

Як вже відмічав суд, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.4 Договору передбачено, що у випадку прострочення виконання грошових зобов`язань за договором Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно із пунктом 3.2 Договору та пунктом 4.1 Заявки на перевезення вантажів № 820 оплата послуг Перевізника проводиться протягом 7-ми банківських днів з дня отримання Замовником належним чином оформлених товарно-транспортних документів, актів виконаних робіт.

До матеріалів справи долучено акти виконаних робіт та рахунки на оплату, проте товарно-транспортних документів та доказів направлення та відповідно отримання/неотримання Замовником зазначених документів матеріали справи не містять.

Частиною шостою статті 232 Господрського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи зі змісту статті 232 Господарського кодексу України, статті 253 Цивільного кодексу України та умов Договору № 820/26/02/21 про надання транспортно-експедиційних послуг від 26.02.2021, нарахування пені має тривати протягом шести місяців, перебіг яких починається з наступного дня після спливу 7 денного строку (банківських днів) з дня отримання Замовником належним чином оформлених товарно-транспортних документів, актів виконаних робіт

Таким чином, розрахунок пені має бути здійснено окремо за кожним актом виконаних робіт, за яким обліковується заборгованість з урахуванням часткових оплат відповідача, з дотриманням приписів статті 253 Цивільного кодексу України (щодо визначення дати, з якої відповідач вважається таким, що прострочив оплату товару) та приписів частини шостої статті 232 Господарського кодексу України (щодо обмеження строку нарахування пені шістьма місяцями від дня, коли зобов`язання мало бути виконано).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені судом встановлено, що позивач здійснив нарахування пені з наступного дня останнього платежу проведеного відповідачем (платіжне доручення № 777 від 28.01.2022) по 05.10.2022 (позов направлено до суду 08.11.2022), що не узгоджується з вищевикладеними приписами, внаслідок чого позивач невірно визначив період нарахування пені.

Відповідно до частин першої, третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності; основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність.

Згідно зі статтею 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, керує ходом судового процесу (стаття 13 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною першою статті14 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду.

Згідно із частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частин першої та третьої статті 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права та відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Розрахунок позовних вимог є невід`ємною частиною позову, а отже, суд має лише перевірити здійснений позивачем розрахунок, але в жодному разі не самостійно зробити його заново за результатами аналізу наданого позивачем пакету документів.

На підставі викладеного суд відмовляє позивачу у задоволенні вимоги про стягнення 9 406,13 грн пені, порядок нарахування і розмір якої позивач не довів.

Після здійснення належного розрахунку пені позивач не позбавлений права звернутися до суду з окремим відповідним позовом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, та достовірними доказами, у розумінні статей 76-78 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягають частковому задоволенню з урахуванням вищевикладеного. Із відповідача на користь позивача підлягає стягненню 39 237,00 грн основного боргу, 7 062,28 інфляційних втрат та 6 718,66 грн 25% річних. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідач не спростував доводів позивача, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

Крім того, позивач також просив суд стягнути з відповідача судові витрати, які складаєються із судового збору у розмірі 2 481,00 грн та витрат на правову допомогу 10000,00 грн.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки спір виник в результаті неправомірних дій відповідача, витрати по сплаті судового збору в мінімальному встановленому законом розмірі, суд покладає на відповідача в повному обсязі.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат понесених на професійну правничу допомогу, окрім, копії договору про надання правової допомоги від 05.10.2022, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Кіровоградське автотранспортне підприємство "Агробудавтосервіс" та Фізичною особою підприємцем Тупало М.П. позивачем не долучено доказів до матеріалів позову.

Оскільки позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено факту надання адвокатом послуг (виконаних робіт), підстави для стягнення з відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу відсутні.

Керуючись статями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛД-Агрологістика" (08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Ботанічна, будинок 1/5, код 43363965) на користь Приватного акціонерного товариства "Кіровоградське автотранспортне підприємство "Агробудавтосервіс" (27641, Кіровоградська область, Кропивницький район, село Соколівське, проспект Соколівський, 1 А, код 05387653) 53 017 (п`ятдесят три тисячі сімнадцять) грн 94 коп. заборгованості (з яких: 39 237,00 грн основний борг, 7 062,28 інфляційні та 6 718,66 грн 25% річних), а також 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Рішення складено та підписано: 30.01.2023