ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2023 року
м. Київ
cправа № 903/289/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Волиньагропромбуд"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2022
(головуючий - Маціщук А.В., судді Петухов М.Г., Олексюк Г.Є.)
та ухвалу Господарського суду Волинської області від 21.12.2022
(суддя - Шум М.С.)
у справі №903/289/18
за позовом Приватного підприємства "Волиньагропромбуд"
до Фізичної особи-підприємця Мальцевої Алли Володимирівни
про стягнення 691 400,69 грн,
та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Мальцевої Алли Володимирівни
до Приватного підприємства "Волиньагропромбуд"
про встановлення нікчемності правочину договору підряду від 28.12.2014,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
1. Приватне підприємство "Волиньагропромбуд" (далі - ПП "Волиньагропромбуд", Позивач) звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Мальцевої Алли Володимирівни (далі - ФОП Мальцева А.В., Відповідач) про стягнення 691 400,69 грн заборгованості.
2. ФОП Мальцева А.В. звернулась до Господарського суду Волинської області з зустрічною позовною заявою до ПП "Волиньагпромбуд" про встановлення нікчемності правочину - договору підряду від 28.12.2014.
3. Рішенням Господарського суду Волинської області від 20.06.2019, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2019, у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.
4. Постановою Верховного Суду від 03.12.2019 касаційну скаргу ПП "Волиньагропромбуд" залишено без задоволення. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 та рішення Господарського суду Волинської області від 20.06.2019 у справі № 903/289/18 залишено без змін.
5. 16.08.2021 ПП "Волиньагропромбуд" звернулось до суду першої інстанції з заявою про перегляд рішення Господарського суду Волинської області від 20.06.2019 за нововиявленими обставинами, в якій просило:
- рішення Господарського суду Волинської області від 20.06.2019 в частині відмови в задоволенні первісного позову скасувати, прийняти нове рішення, яким позов ПП "Волиньагропромбуд" задовольнити та стягнути з ФОП Мальцевої А.В. на користь ПП "Волиньагропромбуд" 691.400,69 грн заборгованості.
6. В обґрунтування поданої заяви ПП "Волиньагропромбуд" посилається на те, що нововиявленою обставиною, яка стала підставою для подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами є факти встановлені висновком експерта №3051/3052 від 14.07.2021. Зазначеним висновком встановлено що:
- відбиток печаток ПП "Волиньагропромбуд", які проставлені у договорі № 14/12/61 від 28.12.2014, були нанесені у період з квітня 2013 по травень 2015 року;
-.виконавцем підписів від імені Мальцевої А.В. у договорі № 14/12/61 від 28.12.2014 та в заяві «відзиві» на «позовну заяву про стягнення грошової суми коштів за виконані роботи згідно договору підряду № 14/12/61 від 28.12.2014 року» у справі № 903/289/18 від 05.07.2018 та в завірених підписом від імені Мальцевої А.В. копіях договору № 12/03/61 від 01.03.2012, договору підряду № 4 від 25.11.2012, є одна особа;
- відбиток печатки «Підприємець Мальцева Алла Володимирівна № 2489210226» в договорі № 14/12/61 від 28.12.2014 та відбитки печаток « Підприємець Мальцева Алла Володимирівна № 2489210226» у зразках відбитків печатки в заяві - «відзив» на «позовну заяву про стягнення грошової суми коштів за виконані роботи згідно договору підряду № 14/12/61 від 28.12.2014 року» у справі № 903/289/18 від 05.07.2018 та в завірених підписом від імені Мальцевої А.В. копіях договору № 12/03/61 від 01.03.2012, договору підряду № 4 від 25.11.2012, нанесені з однієї друкованої форми.
Заявник вважає, що зазначені обставини є суттєвими і такими, що могли вплинути на рішення суду по суті заявлених ПП "Волиньагропромбуд" вимог, а тому наявні правові підстави для перегляду за нововиявленими обставинами рішення суду по суті заявлених ПП "Волиньагропромбуд" вимог.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
7. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 21.12.2021, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2022, відмовлено у задоволенні заяви ПП "Волиньагропромбуд" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Волинської області від 20.06.2019.
8. Судові рішення мотивовано тим, що наведені ПП "Волиньагропромбуд" у заяві обставини не є нововиявленими, в розумінні положень ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, мотиви визначені у заяві, фактично зводяться до переоцінки доказів у справі, що стосуються договору підряду № 14/12/61 від 28.12.2014, який було оцінено судами під час розгляду справи по суті. Крім того, висновок експерта №3051/3052 від 14.07.2021 наданий ПП "Волиньагропромбуд",за своєю правовою природою є новим доказом, наданим стороною, яка брала участь у розгляді справи, вказаний висновок не існував на час розгляду справи та прийняття 20.06.2019 рішення господарським судом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
9. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, ПП "Волиньагропромбуд" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду та прийняти нове рішення про задоволення заяви ПП "Волиньагропромбуд" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Волинської області від 20.06.2019.
10. Скаржник в касаційній скарзі зазначає про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували та порушили положення статті 320 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, скаржник зазначає, що апеляційний суд безпідставно посилався на правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13.
11. Крім того, на думку скаржника, апеляційним судом порушено положення ст. 325 Господарського процесуального кодексу України, оскільки апеляційний суд за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції прийняв постанову, а не ухвалу, як передбачено положеннями цієї норми.
12. Також скаржником подано клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, в якому скаржник зазначає, що суд касаційної інстанції, переглядаючи справу та приймаючи постанови від 12.08.2021 та від 19.12.2022, виклав правові висновки, які суперечать правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, які викладено в постанові від 03.08.2022 у справі № 910/11027/18. З огляду на зазначене, скаржник вважає, що суду касаційної інстанції необхідно відступити від правового висновку у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 910/11027/18. Водночас, скаржник зауважує, що у випадку відмови у задоволенні клопотання про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду цієї справи, касаційному суду необхідно брати до уваги правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 910/11027/18.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
13. ФОП Мальцева А.В. подала відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на безпідставність доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, та водночас вказуючи на обґрунтованість судових рішень, просить суд касаційної інстанції ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Позиція Верховного Суду
14. Касаційний господарський суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, обговоривши доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі та заперечення, викладені у відзиві на касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи, надану господарськими судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши дотримання судами норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
15. Згідно з частиною першою статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
16. За змістом пункту 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України однією із підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є наявність істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
17. У частині четвертій цієї статті зазначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
18. Згідно з частинами третьою, четвертою статті 325 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.
У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
19. Перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених Господарським процесуальним кодексом України та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановлених Господарським процесуальним кодексом України.
20. Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акту, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
21. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.
22. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
23. Звертаючись із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, ПП "Волиньагропромбуд" посилається на те, що нововиявленою обставиною, яка стала підставою для подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, є факти встановлені висновком експерта №3051/3052 від 14.07.2021, вказану експертизу замовлено ПП "Волиньагропромбуд", після ухвалення судового рішення у справі по суті заявлених вимог. У висновку експерта встановлено наступні обставини: відбиток печаток ПП "Волиньагропромбуд", які проставлені у договорі № 14/12/61 від 28.12.2014, були нанесені у період з квітня 2013 по травень 2015 року;
- виконавцем підписів від імені Мальцевої А.В. у договорі № 14/12/61 від 28.12.2014 та в заяві «відзиві» на «позовну заяву про стягнення грошової суми коштів за виконані роботи згідно договору підряду № 14/12/61 від 28.12.2014 року» у справі № 903/289/18 від 05.07.2018 та в завірених підписом від імені Мальцевої А.В. копіях договору № 12/03/61 від 01.03.2012, договору підряду № 4 від 25.11.2012, є одна особа;
- відбиток печатки «Підприємець Мальцева Алла Володимирівна № 2489210226» в договорі № 14/12/61 від 28.12.2014 та відбитки печаток «Підприємець Мальцева Алла Володимирівна № 2489210226» у зразках відбитків печатки в заяві - «відзив» на «позовну заяву про стягнення грошової суми коштів за виконані роботи згідно договору підряду № 14/12/61 від 28.12.2014 року» у справі № 903/289/18 від 05.07.2018 та в завірених підписом від імені Мальцевої А.В. копіях договору № 12/03/61 від 01.03.2012, договору підряду № 4 від 25.11.2012, нанесені з однієї друкованої форми. Заявник вважає, що зазначені обставини є суттєвими і такими, що могли вплинути на рішення суду по суті заявлених ПП "Волиньагропромбуд" вимог, а тому наявні правові підстави для перегляду за нововиявленими обставинами рішення суду по суті заявлених вимог.
24. Здійснивши аналіз усіх необхідних ознак існування нововиявлених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що наведені ПП "Волиньагропромбуд" у заяві обставини, не є нововиявленими, в розумінні положень ст. 320 Господарського процесуального кодексу України.
25. Розглядаючи заяву ПП "Волиньагропромбуд" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суди вказали, що рішення Господарського суду Волинської області від 20.06.2019 у справі №903/289/18, про перегляд якого подано заяву, ґрунтується на тому, що ПП "Волиньагропромбуд" не було надано суду належних доказів на підтвердження виконання будівельних робіт за договором №14/12/61 від 28.12.2014, як і самого оригіналу даного договору, що є істотними обставинами справи.
26. При цьому, суди правильно зазначили, що в основу судових рішень у справі було покладено і інші встановлені судами факти.
27. Так, розглядаючи спір, суди встановили, що сторонами не надано суду оригіналу договору № 14/12/61 від 28.12.2014, надані позивачем і відповідачем копії договору є різними за змістом, номерами та датами, крім того, не надано і актів приймання-передачі виконаних підрядних робіт, які б підтверджували факт виконання оспорюваних робіт та, відповідно давали би підстави для висновку про наявність заборгованості відповідача за первісним позовом за договором підряду. Наявні у справі акти виконаних робіт визнані судом неналежними доказами, тобто такими, що не дозволяють встановити обставини, які входять в предмет доказування у даній справі (виконання робіт за договором у заявленому обсязі), при цьому, вказані акти підписано позивачем одноособово.
28. З урахуванням вищезазначених положень законодавства, суди, надавши оцінку обставинам, викладеним ПП "Волиньагропромбуд" у заяві, обґрунтовано зазначили, що висновок експерта №3051/3052 від 14.07.2021 за своєю правовою природою є новим доказом, наданим стороною, яка брала участь у розгляді справи, після прийняття судом рішення по суті заявлених вимог, при цьому, вказаний висновок експерта не існував на час розгляду справи та прийняття рішення Господарським судом Волинської області 20.06.2019, що виключає його правову кваліфікацію як нововиявлену обставину.
29. Крім того, судами вірно зазначено, що також новим доказом є оригінал договору № 14/12/61 від 28.12.2014, який очевидно існував на час вирішення спору, але не був наданий судам для огляду та оцінки. При цьому, заявник жодним чином не пояснює обставин віднайдення договору № 14/12/61 від 28.12.2014 та не подає жодних доказів на підтвердження вказаних обставин.
30. Водночас, згідно з приписами пункту 1 частини першої статті 321 Господарського процесуального кодексу України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
31. Тоді як, апеляційним судом встановлено, що 26.04.2021 в суді апеляційної інстанції при перегляді ухвали Господарського суду Волинської області від 25.01.2021 представник позивача стверджував про наявність у нього оригіналу договору підряду № 14/12/61 від 28.12.2014, і про такі обставини зазначено у мотивувальній частині постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 у справі № 903/289/18. Разом з тим, до Господарського суду Волинської області з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами представник позивача звернувся тільки 16.08.2021, тобто з пропуском 30-ти денного строку, з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що могли би стати підставою для перегляду судового рішення від 20.06.2019.
32. При цьому, апеляційний суд обґрунтовано визначив, що фактично обставини, на які заявник посилається як на нововиявлені, нерозривно пов`язані зі змістом оригіналу договору підряду № 14/12/61 від 28.12.2014, проте незважаючи на наявність у ПП "Волиньагропромбуд" оригіналу договору підряду, такий договір до суду поданий не був, як і не надано суду пояснень щодо ненадання вказаного договору суду.
33. Зважаючи на встановлене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного суду, що не можуть вважатися нововиявленими обставини, які встановлюються на підставі доказів неподаних своєчасно стороною позивача. Тому суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, та докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
34. З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що обставини, на які послалося ПП "Волиньагропромбуд" у заяві, не є нововиявленими, в розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України, а тому суди обґрунтовано відмовили заявнику у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
35. З урахуванням вищезазначеного, Судом відхиляються доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами положень ст. 320 Господарського процесуального кодексу України.
36. У касаційній скарзі скаржник вважає, що суди невірно зазначили у судових рішеннях, що заявник вважає нововиявленою обставиною висновок експерта №3051/3052 від 14.07.2021. Тоді як, на думку скаржника, в даному випадку нововиявленою обставиною є факти, встановлені вказаним висновком експерта.
37. Вказані доводи відхиляються касаційним судом, оскільки такі доводи зводяться до переоцінки вже встановлених судами обставин та досліджених доказів, що стосуються предмету спору, а намагання скаржника довести суду касаційної інстанції неправомірність прийнятих у справі судових рішень щодо розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, суперечить положенням Розділу IV Глави 3 Господарського процесуального кодексу України, що регулює порядок перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами. При цьому, скаржнику слід враховувати, що є чітке розмежування поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту): так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Виникнення нових обставин або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення згідно з нормами Господарського процесуального кодексу України. Не може також вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи, або ті обставини, яких не існувало на момент вирішення спору.
38. З урахуванням вищезазначеного безпідставними є доводи скаржника про неправильне врахування апеляційним судом висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13, оскільки у вказаній постанові Верховний Суд, зокрема, визначив, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Отже, нововиявленими обставинами можуть бути лише ті обставини, які існували під час розгляду справи. Тому під час перегляду рішення за нововиявленими обставинами не можуть враховуватися обставини та факти, які сталися пізніше.
39. Крім того, скаржник у касаційній скарзі вказує на неправильне застосування апеляційним судом положень ст. 325 Господарського процесуального кодексу України, оскільки апеляційний суд прийняв постанову, а не ухвалу, як передбачено цією статтею.
40. Суд касаційної інстанції вважає вказані доводи скаржника помилковими.
41. Так, апеляційне провадження щодо перегляду ухвал суду першої інстанції здійснюється апеляційним судом з урахуванням особливостей, визначених Розділом IV Перегляд судових рішень, Глави 1 Апеляційне провадження.
42. Положеннями частини першої ст. 281 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та Главою 9 Розділу III цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій Главі.
43. Апеляційний суд, з урахуванням положень ст. 281 Господарського процесуального кодексу України, переглянувши ухвалу суду першої інстанції, прийняв постанову. Вказаною постановою апеляційний суд, з урахуванням повноважень, визначених у ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, апеляційну скаргу ПП "Волиньагропромбуд" залишив без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишив без змін.
44. Отже, Судом відхиляються доводи скаржника про порушення апеляційним судом норм процесуального права, внаслідок чого судом прийнято постанову, а не ухвалу, оскільки апеляційний суд прийняв судове рішення в межах і порядку, передбачених у Господарському процесуальному кодексі України.
45. Враховуючи викладене, визначені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, та з урахуванням положень статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції констатує, що судами попередніх інстанцій належним чином встановлено обставини справи, надано їм належну правову оцінку, правильно застосовано положення процесуального законодавства. Отже, ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають залишенню без змін.
46.Скаржником до касаційного суду подано заяву про передачу справи на розгляд об`єднаної або Великої Палати Верховного Суду. У заяві про передачу справи на розгляд об`єднаної або Великої Палати Верховного Суду, скаржник зазначає про суперечливість правових висновків, викладених у постановах Касаційного господарського суду від 12.08.2021, від 19.12.2021 у даній справі, правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 910/11027/18. А тому скаржник вважає, що наявні підстави для відступу від правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 910/11027/18.
47.Згідно з частиною четвертою статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
48. Касаційний суд зазначає, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ, а регулятивний вплив частини четвертої статті 302 ГПК України, якою передбачено таку підставу передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, як необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права саме у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, поширюється саме на подібні (аналогічні) правовідносини.
49. Для цілей застосування норм процесуального права, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема в частині четвертій статті 302 Господарського процесуального кодексу України, таку подібність слід оцінювати за певними критеріями, а саме: змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями, з яких: змістовий є основним, а два інші (суб`єктний та об`єктний) - додатковими.
50. Подібність спірних правовідносин, виявлена одночасно за трьома критеріями, означатиме тотожність цих відносин (однакового виду суб`єкти, однаковий вид об`єкта й однакові права та обов`язки щодо нього). Але процесуальний закон не вимагає встановлювати тотожність.
51. Такі висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.
52.Отже при дослідженні правовідносин на предмет їх подібності необхідно керуватися зазначеними вище критеріями: змістовим, суб`єктним та об`єктним. При застосуванні цих критеріїв слід виходити з такого.
53. Основний - змістовний критерій полягає у тому, що оцінювання спірних правовідносин здійснюється за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників.
54. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об`єкт.
55. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних положень процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
56. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини). Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.
57. З урахуванням зазначеного, Верховний Суд зазначає, що обставин справи за своєю суттю є оціночним поняттям та у кожній конкретній справі встановлюються на підставі наявних у матеріалах справи доказів, які у кожній конкретній справі можуть бути різними. Аналогічні висновки , викладено у постановах Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 925/555/20, від 25.01.2022 у справі № 911/782/21, від 01.06.2022 у справі № 925/552/20, від 07.07.2022 у справі № 909/50/18, зазначені правові висновки враховуються Судом у справі, що розглядається.
58. Отже, наявність самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо. Встановлення щодо необхідності відступлення від раніше викладених Верховним Судом, оцінюється з урахуванням подібності правовідносин у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається. При цьому така подібність оцінюється з урахуванням зазначених вище критеріїв.
59. Разом з тим відступленням від висновку слід розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16).
60. Основним завданням Верховного Суду відповідно до частини першої статті 36 Закону "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечення сталості та єдності судової практики. Відтак, для відступу від правової позиції, раніше сформованою Верховним Судом, необхідно встановити, що існує об`єктивна необхідність такого відступу саме у конкретній справі.
61. Як вбачається зі змісту постанови Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 910/11027/18, аналізуючи питання щодо наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, Велика Палата Верховного Суду серед іншого зазначила.
62. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18).
63. Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18 (пункти 27, 28)).
64. Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 9901/819/18, провадження № 11-430заі20 (пункт 6.38)).
65.З урахуванням зазначеного, Велика Палата Верховного Суду узагальнила, що в розумінні практики ЄСПЛ та положень процесуального законодавства процедура перегляду рішення, що вступило в законну силу, передбачає, що існують докази, які раніше були недоступні для застосування, проте вони є істотними та можуть привести до іншого результату судового розгляду. При цьому заявник має довести, що під час розгляду справи не було жодної можливості надати такі докази суду.
66. Водночас, дослідження обставин і перевірка доказів наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті.
67. Отже, процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає існування доказу або факту, який має значення для з`ясування обставин справи, раніше не був відомий, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
68. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/11027/18 вказала такий висновок за результатом розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами: заявником дотримано строки, визначені ст. 321 Господарського процесуального кодексу України, на звернення з відповідною заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, на підставі пункту 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням встановленого Велика Палата Верховного Суду погодилася з доводами заявника про необхідність перегляду постанови суду касаційної інстанції від 25.05.2021, оскільки обставини, на які він посилається, є істотними і такими, що існували на час розгляду справи, однак не були встановлені судами, не були і не могли бути відомі заявнику на час її розгляду, тому ці обставини є нововиявленими і є підставами для скасування постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021.
69. Тоді як вданому випадку, апеляційним судом встановлено, що в клопотанні від 22.04.2021 про відкладення розгляду справи в судовому засіданні апеляційного суду, яке відбулось 26.04.2021, представник ПП "Волиньагропромбуд" повідомляв апеляційний суд про віднайдення оригіналу договору підряду від 28.12.2014. При цьому, заявником не було обґрунтовано обставин не надання оригіналу договору під час розгляду справи по суті. Тобто, апеляційним судом встановлено, що обставини на які посилається заявник як на нововиявлені могли бути відомі заявнику, що виключає можливість визнання вказаних обставин нововиявленими, зважаючи на положення пункту 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України.
70. Тоді як, відповідно до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
71. Згідно пункту 3 частини 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають підчас судового розгляду , і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
72. Положеннями пункту 2, 6 частини 2 вказаної статті визначено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
73. З приводу вищезазначеного, касаційний суд зауважує, що правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб.
74. Відповідно до положень частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Вичерпний перелік підстав звільнення від доказування закріплює стаття 75 вказаного Кодексу.
75. З урахуванням зазначеного, касаційний суд констатує, що відсутні підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки справа № 910/11027/18 та справа, що зараз розглядається Судом, не є подібними за змістовним критерієм. Так у порівнюваних справах, різні фактичні обставини, зважаючи на які, Суд у справі № 910/11027/18 встановив відповідність зазначених обставин ознакам нововиявлених, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України, тоді як в даному випадку судом встановлено невідповідність таких обставин ознакам нововиявлених, з урахуванням чого суди прийняли протилежні процесуальні рішення щодо розгляду зазначених заяв. Зважаючи на зазначене, касаційний суд відхиляє доводи скаржника, щодо необхідності врахування вказаного правового висновку Великої Палати Верховного Суду, у справі, що розглядається Судом.
76. Крім того, касаційний суд з урахуванням вищезазначеного вважає безпідставними доводи скаржника про суперечливість правових висновків, викладених у постановах Касаційного господарського суду від 12.08.2021 та від 19.12.2021 у даній справі, правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 910/11027/18, оскільки висновки у постановах Касаційного господарського суду від 12.08.2021 та від 19.12.2021 не суперечать правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палата Верховного Суду у справі № 910/11027/18, а прийняті за інших фактичних обставин справи щодо застосування положень пункту 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
77. Відповідно до частини 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
78. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
79. Оскільки доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд, вважає, що підстави для скасування ухвали та постанови судів попередніх інстанцій відсутні.
Розподіл судових витрат
80. Судовий витрати, про розподіл яких просить скаржник у касаційній скарзі, покладаються на скаржника, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Волиньагропромбуд" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Волинської області від 21.12.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2022 у справі №903/289/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. А. Кролевець
Судді І.Д. Кондратова
В.І. Студенець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 23.01.2023 |
Оприлюднено | 31.01.2023 |
Номер документу | 108653111 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Кравчук Антоніна Михайлівна
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Кролевець О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні