Постанова

від 25.10.2007 по справі 28/422-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

28/422-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25.10.2007р.

№ 28/422-А

За позовом          управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі м. Києва

до                               товариства з обмеженою відповідальністю «Агроекопром»

про                              стягнення 31592,42 грн.

Суддя Копитова О.С.

Секретар с/з: Ільмухіна Т.Ф.

За участю представників:

позивача:           не з'явився

відповідача:          не з'явився.

Обставини справи:

Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Агроекопром» про стягнення 4 338,88 грн. (з них 4223,28 грн. –недоїмка, 99,22 грн. –штрафні санкції, 16,38 грн. –пеня).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до ст. 20 якого страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Позивач вказує на те, що відповідно до ч.2 ст. 106 вказаного Закону, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Позивач зазначає, що відповідач має недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 4 338,88 грн. (з них 4223,28 грн. – недоїмка, 99,22 грн. –штрафні санкції, 16,38 грн. –пеня)

Підсумовуючи викладене, позивач просить задовольнити позов та стягнути з відповідача заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 4 338,88 грн. (з них 4223,28 грн. –недоїмка, 99,22 грн. –штрафні санкції, 16,38 грн. –пеня).

Відповідач правом на участь свого представника у судових засіданнях не скористався, вимог ухвали суду не виконав. В зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи неодноразово відкладався в судових засіданнях оголошувалась перерва, ухвали суду та повістки про виклик направлялись відповідачу за всіма наявними в матеріалах справи адресами, в тому числі і за адресою, зазначеною в довідці ЄДРПОУ.

За таких обставин розгляд справи  здійснюється за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -        

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроекопром»(далі відповідач), як платник страхових внесків, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати  пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених Законом, регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам встановлюються та регулюються Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону страхові внески  - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове  державне  пенсійне  страхування,  сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Перелік страхувальників визначений ст. 14 Закону, зокрема визначено, що страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян,  профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення  та  інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно  ведуть  розрахунки із застрахованими особами).

Відповідно до ст. 15 зазначеного Закону платниками страхових внесків до  солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону; платниками страхових внесків до Накопичувального фонду є застраховані особи, зазначені в пунктах 1-7, 9, 10, 12, 15 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону(ч.1, 2).

Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною  першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь (ч.3).

Платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду (ч.4).

Розмір страхових внесків, згідно ст. 18 Закону, у тому числі розмір частини внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, встановлює Верховна Рада України відповідно для страхувальників і застрахованих осіб за результатами актуарних розрахунків, виходячи з того, що вони повинні забезпечувати  надання особам пенсійних виплат і соціальних послуг, передбачених цим Законом, а також покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (ч.1).

Страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється  на   всій території України в порядку, встановленому цим Законом (ч.3).

Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів,  що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство (ч. 4).

Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати (ч.6).

Порядок нарахування страхових внесків визначається ст. 19 Закону, зокрема визначено, що страхові внески до солідарної системи  для роботодавця нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового  забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плат та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами,  прийнятими  відповідно до Закону України  "Про  оплату праці", виплату  винагород  фізичним  особам  за виконання  робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу ), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12 і 15 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких  провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (ч.2).

Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду (ч. 4).

Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків (абз. 1 ч. 5).

Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті  14 цього Закону, - квартал.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до п. 8.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16 січня 2004 р. за N 64/8663 (далі Інструкції) суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (далі недоїмка).

Як слідує з матеріалів справи, відповідач має недоїмку по сплаті страхових внесків  на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 4223,28 грн., в тому числі за березень, квітень, травень, червень, липень серпень, вересень 2006 .

Зазначена заборгованість утворилась на підставі самостійно поданих розрахунків сум страхових внесків, але несплачених страхувальником.

Відповідно до п. 3 ст. 106 Закону  територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було направлено на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Агроекопром»вимоги про сплату недоїмки від 31.05.2006 № Ю-227, від 03.10.2006 № Ю-227, від 03.11.2006 № 227 (докази в матеріалах справи). Станом на день розгляду справи недоїмка погашена не була, вимоги не оскаржені, не скасовані і є чинними на час розгляду справи.

Відповідно до п. 3 ст. 106 Закону у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Враховуючи викладені обставини господарський суд приходить до висновку щодо правомірності заявлених вимог про стягнення недоїмки в сумі 4223,28 грн. та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 99,32 грн. та пені в розмірі 16,38 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 п. 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” виконавчі органи Пенсійного фонду за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу застосовують до страхувальників такі фінансові санкції:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

29.05.2007 позивачем прийнято рішення № 1648 про застосування до відповідача фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду України.

Будь-яких доказів щодо оскарження в адміністративному чи судовому порядку рішення або його скасування (відкликання) або визнання недійсним  матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд м. Києва вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 99,22 грн. та пені в сумі 16,38 грн. правомірними та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач в судові засідання не з'явився, доказів, які б спростовували доводи прокурора та позивача  суду не надав.

Відповідно до ч. 2 ст.  94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 71, 94, 97, 99, 158-163  Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агроекопром»(03058 м. Київ, вул. Борщагівська, 139/141, кв. 56, ідентифікаційний код 33243321, р/р 260097708 в ВАТ «Укргазбанк», МФО 320478) на користь управління Пенсійного фонду України у Соломянському районі м. Києва (03151, м. Київ, вул. Керченська, 5-А, ідентифікаційний код 26063727 р/р 256023012613 в Головному управлінні  Ощадбанку по м. Києву та Київській області ВАТ «Державний Ощадбанк України», МФО 322669) суму недоїмки по пенсійним внескам в розмірі 4223 (чотири тисячі двісті двадцять три) грн. 28 коп., штрафні санкції в розмірі 99 (дев'яносто дев'ять) грн. 22 коп. та пеню в розмірі 16 (шістнадцять) грн. 38 коп.

Постанова, відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, або апеляційної скарги встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

          Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                                                    О.С.Копитова