Ухвала

від 29.01.2014 по справі 28/422-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" січня 2014 р. м. Київ К/9991/68859/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.- головуючий, судді Бухтіярова І.О., Моторний О.А.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі - ДПІ)

на постанову господарського суду м. Києва від 30.05.2007

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2011

у справі № 28/422-А

за позовом ДПІ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрометал" (далі - ТОВ «Агрометал», відповідач-1)

та закритого акціонерного товариства "Завод нестандартного обладнання" (далі - ЗАТ «Завод нестандартного обладнання», далі - відповідач-2)

про визнання угоди недійсною.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання недійсним укладеного відповідачами у справі договору від 28.07.2003 № 42, а також про стягнення з відповідача-2 грошових коштів у сумі 6 011 238 грн., отриманих за цим договором.

Постановою господарського суду міста Києва від 30.05.2007 у задоволенні позову відмовлено з посиланням на недоведеність податковим органом наявності у будь-кого з відповідачів протиправного наміру порушити інтереси держави у сфері оподаткування під час укладення та виконання спірного договору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2011 назване рішення суду першої інстанції скасовано; провадження у справі закрито з тих мотивів, що даний спір є господарським, а відтак не підлягає розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Посилаючись на невідповідність висновків судів нормам матеріального та процесуального права, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові акти та задовольнити позов.

Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги ДПІ, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити касаційні вимоги з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що 28.07.2003 відповідачами у справі було укладено договір № 42, умовами якого передбачалося виконання ЗАТ «Завод нестандартного обладнання» (продавець) поставок товару в адресу ТОВ «Агрометал» (покупець).

За висновком податкового органу, вказаний договір є удаваним як такий, що укладений без мети настання відповідних його змісту правових наслідків, а з метою приховування іншого правочину - надання безповоротної фінансової допомоги.

Відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною першою статті 208 названого Кодексу передбачено, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Згідно з частиною першою статті 17 КАС до компетенції адміністративних судів віднесено спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом (пункт 4).

Пунктом 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (який діяв на час подання ДПІ цього позову) органи державної податкової служби, вказані в абзаці 1 цієї статті, можуть звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Таким чином, з огляду на суб'єктний склад сторін, характер правовідносин та підстави подання цього позову даний спір є адміністративним.

Втім суд апеляційної інстанції, помилково кваліфікувавши спірні правовідносини як господарські, не вирішив спір по суті, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню до цього ж суду на розгляд в порядку частини другої статті 227 КАС.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва задовольнити частково.

2. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2011 у справі № 28/422-А скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова О.А. Моторний