Ухвала
від 30.01.2023 по справі 640/32924/21
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 січня 2023 року

м. Київ

справа № 640/32924/21

адміністративне провадження № К/990/2968/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу Антимонопольного комітету України на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року у справі №640/32924/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 4 Д Групп» до Антимонопольного комітету України, треті особи: Управління освіти Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, Державна казначейська служба України про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої Адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель №23090-р/пк-пз від 11 жовтня 2021 року;

- стягнути з Антимонопольного комітету України кошти на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями у повному обсязі - 17200,00 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "4 Д Груп" .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Постійно діючої Адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель №23090-р/пк-пз від 11 жовтня 2021 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року, заяву представників Товариства з обмеженою відповідальністю "4 Д Груп" про ухвалення додаткового судового рішення - задоволено частково.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "4 Д Груп" за рахунок бюджетних асигнувань Антимонопольного комітету України витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 (шість тисяч) гривень.

В іншій частині вимог заяви відмовлено.

У поданій касаційній скарзі представник відповідача з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року.08 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження.

За правилами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Враховуючи положення процесуального закону необхідно зазначити, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам КАС України, Суд установив, що у скарзі позивач зазначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень у цій справі є пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Автор касаційної скарги зазначає, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, а саме: положення частини сьомої статті 139 КАС України та статті 143 КАС України, а також не застосовано постанову Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц та постанову Верховного Суду від 29 листопада 2022 року у справі №640/10091/21.

Верховний Суд роз`яснює позивачу, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами;

2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено;

3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду;

4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів, рішення яких оскаржуються, із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акту, який застосований цими судами при прийнятті відповідного висновку.

Всупереч зазначеному, скаржник лише в загальному послався на норми статтей КАС України щодо розподілу судових витрат, фактично висловив незгоду із стягнутою судами сумою витрат на правничу допомогу, що не є належним обґрунтуванням підстав відкриття касаційного провадження на передбачених пунктом 1 частин четвертої статті 328 КАС України.

Крім того, позивач по тексту касаційної скарги зазначає, «що однією із підстав оскарження зазначених судових рішень є відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права, що спричинило неправильне застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального права, а саме: статтей 632 та 903 Цивільного Кодексу України стосовно того, що у договорі про правову допомогу повинно бути зазначено про розмір оплати, строки та порядок здійснення оплати послуг, статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" стосовно того, що порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплата, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги, приписи Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління Національного банку України 29 грудня 2017 року № 148 стосовно того, що про приймання готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), визначених обов`язкових реквізитів в касових ордерах та проставлення відбитку штампа або напису ' Оплачено" із зазначенням дати (число, місяць, рік)».

Варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

Водночас, касаційна скарга не містить вмотивованих доводів щодо того, який вплив висновок Верховного Суду у цій справі буде мати для вирішення спору по суті.

Скаржник указує на окремі положення нормативно-правових, разом з тим не наводить об`єктивних підстав щодо необхідності їхнього тлумачення, обмежившись описом обставин цієї справи.

Крім того, саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Також, слід зауважити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження.

Таким чином, правильно пославшись на частину четверту статті 328 КАС України, скаржник не навів обґрунтованих підстав можливості відкриття касаційного провадження передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

Водночас, інші аргументи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі та неповного з`ясування обставин справи судами попередніх інстанцій, що виключає можливість їхнього перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, межі якого визначені статтею 341 КАС України.

Суд касаційної інстанції позбавлений можливості самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом.

Водночас, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Крім того, ухвалою від 05 січня 2023 року Верховний Суд повернув касаційну скаргу Антимонопольного комітету України на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року у справі №640/32924/21.

Звертаючись повторно з касаційною скаргою, представник відповідача, обґрунтовуючи пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, вказав ті самі постанови Верховного Суду, яким вже була надана оцінка в ухвалі про повернення касаційної скарги та додав пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, проте належним чином його не обґрунтував.

Враховуючи викладене, у Суду касаційної інстанції відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у цій справі.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява №21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява №26737/95).

Згідно із пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.

Керуючись ст. ст. 169, 328,330,332 КАС України,

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року у справі №640/32924/21повернути скаржнику.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддяМ.В. Білак

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення30.01.2023
Оприлюднено31.01.2023
Номер документу108668972
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо здійснення публічних закупівель, з них

Судовий реєстр по справі —640/32924/21

Ухвала від 30.03.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Жук А.В.

Ухвала від 30.03.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Жук А.В.

Ухвала від 27.02.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Кашпур О.В.

Ухвала від 27.02.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Кашпур О.В.

Ухвала від 30.01.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білак М.В.

Ухвала від 30.01.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білак М.В.

Ухвала від 05.01.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Мартинюк Н.М.

Ухвала від 05.01.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Мартинюк Н.М.

Постанова від 29.11.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Вівдиченко Тетяна Романівна

Постанова від 29.11.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Вівдиченко Тетяна Романівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні