Ухвала

від 27.02.2023 по справі 640/32924/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 640/32924/21

адміністративне провадження № К/990/5007/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В., перевірив касаційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року у справі №640/32924/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 4 Д Групп» до Антимонопольного комітету України, треті особи: Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Державна казначейська служба України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю « 4 Д Груп» звернулось до суду з позовом до Антимонопольного комітету України, треті особи: Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Державна казначейська служба України, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої Адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель №23090-р/пк-пз від 11 жовтня 2021 року;

- стягнути з Антимонопольного комітету України кошти на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями у повному обсязі - 17200,00 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « 4 Д Груп».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Постійно діючої Адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель №23090-р/пк-пз від 11 жовтня 2021 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

10 лютого 2023 року відповідач втретє засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог, а в іншій частині залишити без змін.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстави касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Зокрема, скаржник, посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме:

- статті 5 Закону стосовно тлумачення поняття забезпечення рівності учасників процедури закупівлі та недискримінації їх та чому саме даний принцип, як стверджують суди попередніх інстанцій було порушено;

- частини другої та третьої статті 22 в сукупності із статтею 5 Закону стосовно можливості замовником самостійно встановлювати умови тендерної документації, які він вважає за необхідне і які передбачені чинним законодавством України;

- статті 23 та частини другої статті 24 Закону в сукупності стосовно можливості замовника в період до кінцевого строку подання тендерних пропозицій вносити зміни до тендерної документації, зокрема, які стосуються технічних та якісних характеристик товару та документального їх підтвердження, а також стосовно того, що у Законі не передбачено жодних обмежень щодо змісту таких змін та немає заборони вносити зміни задля приведення тендерної документації у відповідність до умов чинного законодавства України;

- ДСТУ ГОСТ 22046:2004 «Меблі для навчальних закладів. Загальні технічні вимоги» та Державних санітарних норм та правил «Полімерні та полімервмісні матеріали, вироби і конструкції, що застосовуються у будівництві та виробництві меблів. Гігієнічні вимоги» стосовно необхідності відповідності меблів для навчальних закладів вказаним у цьому ГОСТі показникам;

- Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09 жовтня 2000 року №247 стосовно того, що заявник експертизи подає не лише зразки товару для експертизи, а й специфікацію до нього, документи, що підтверджують його якість, протоколи досліджень разом із показниками його ідентифікації, а також стосовно того, що учасник самостійно повинен зазначити склад даного товару, що і стане базою для проведення експертизи.

Так, пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Водночас, Верховний Суд зазначає, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, тощо), а також значення, у чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

Водночас, касаційна скарга не містить вмотивованих доводів щодо того, який вплив висновок Верховного Суду у цій справі буде мати для вирішення спору по суті.

Скаржник лише указує на окремі положення нормативно-правових, разом з тим не наводить об`єктивних підстав щодо необхідності їхнього тлумачення, обмежившись описом обставин цієї справи, з посиланням на норми законодавства, які регулюють порядок проведення публічних закупівель.

Окрім того, саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Також, слід зауважити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження.

Таким чином, підстави визначені пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України для відкриття касаційного провадження у справі відсутні.

Виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту.

Аргументи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи, цитування нормативно правових актів, зазначення, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Разом з тим, Верховний Суд вже надавав пояснення щодо вказаної підстави касаційного оскарження, проте скаржником так і не враховано зауваження, викладені Верховним Судом в ухвалах від 05 січня 2023 року та від 30 січня 2023 року, що свідчить виключно про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому надавалися Верховним Судом, зокрема і щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обґрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).

Зважаючи на те, що касаційну скаргу повернуто, суд не вирішує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України, Суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року у справі №640/32924/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 4 Д Групп» до Антимонопольного комітету України, треті особи: Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Державна казначейська служба України про визнання протиправним та скасування рішення - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, у спосіб їх надсилання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Кашпур