Ухвала

від 30.01.2023 по справі 216/5900/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/114/23 Справа № 216/5900/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2023 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

підозрюваного ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),

розглянув у закритому судовому засіданні у м. Дніпрі, матеріали з кримінального провадження №42022100000000247 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 грудня 2022 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стосовно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

підозрюваного за ч.2 ст. 111 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді від 17 грудня 2022 року застосовано стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11 лютого 2023 року, без визначення застави.

Своє рішення слідчий суддя мотивував обґрунтованою підозрою стосовно ОСОБА_7 за ч.2 ст. 111 КК України та наявністю ризиків, що останній може: переховуватися від суду та слідства; знищити, пошкодити, сховати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження; впливати на свідків у кримінальному правопорушенні. Разом з цим, врахувавши обставини, які зазначені в ст. 178 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного виключного запобіжного заходу. На підставі ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя не визначив заставу.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що рішення слідчого судді незаконне, оскільки підозра необґрунтована, так як стаття передбачає відповідальність за зайняття посади в правоохоронних органах. При цьому, захисник вказує, що ОСОБА_7 був вимушений працювати під окупацією, тому що були погрози та примус зі сторони представників РФ, і це був єдиний спосіб утримувати сім`ю, з урахуванням того факту, що його доньці потребує термінової операції. Крім цього, захисник зазначає про недоведеність документально ризиків, та неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу. Апелянт вказує, що ОСОБА_7 раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину, постійне місце проживання, матеріальна шкода не спричинена, злочин не спрямований проти життя та здоров`я, і вина не доведена.

В апеляційному суді захисник та ОСОБА_7 підтримали доводи апеляційної скарги. Також, захисник уточнив вимоги апеляційної скарги та просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Прокурор в апеляційному суді заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши головуючого суддю, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Висновки слідчого судді про обрання ОСОБА_7 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою апеляційний суд вважає правильними.

Згідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування чи/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У відповідності до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Так, наданими до клопотання слідчого матеріалами підтверджується, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Херсоні) Територіального управління ДБП, розташованого у місті Мелітополі здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, яке внесене до ЄРДР під № 42022100000000247 від 02 червня 2022 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України(а.с.9-13)

14 грудня 2022 року ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України, та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України. (а.с.59-62, 70-75)

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для обрання запобіжного заходу, колегія суддів зважає на усталену практику Європейського суду з прав людини, де у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", зазначено термін "обґрунтована підозра", який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі "Мюррей проти Об`єднаного Королівства" від 28 жовтня 1994 року, "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року).

Слідчий суддя розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановив обґрунтованість підозри стосовно ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, яка підтверджується: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, протоколом допиту свідків та іншими матеріалами кримінального провадження. Тому, сукупність вказаних фактичних даних на даному етапі досудового розслідування надають можливість переконатись в обґрунтованості підозри до такого ступеня, за якого об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин. При цьому, доводи апеляційної скарги щодо кваліфікації злочину, апеляційним судом не беруться до уваги беручи той факт, що клопотанням про застосування запобіжного заходу повинно бути доведено обґрунтованість підозри, що і було зроблено. Разом з цим, доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_7 був вимушений працювати, так як були погрози та примус зі сторони представників РФ не підтверджені документально, а згідно пояснень свідків ОСОБА_7 добровільно займав посаду. У зв`язку з чим, підозра стосовно ОСОБА_7 обґрунтована.

Апеляційний суд також вважає обґрунтованими висновки слідчого судді про наявність ризиків, передбачених п.п. 1-3 ч.1ст. 177 КПК України, що підозрюваний ОСОБА_7 може: переховуватися від досудового розслідування або суду; знищити, спотворити будь-яких речей які мають значення для кримінального провадження; впливати на свідків; оскільки підозрюваний хоч і офіційно працевлаштований, перебуває у зареєстрованому шлюбі, на утриманні має малолітню дитину, проте має родичів за кордоном, а саме сестру у Південній Кореї, а також підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину. При цьому, ОСОБА_7 обіймав посаду у ДУ «Херсонський слідчий ізолятор», тобто, може мати вплив на свої колег по роботі та осіб, які утримуються в умовах установи, і має доступ до документів, які можуть мати доказове значення, а інші підозрювані в цьому ж кримінальному провадженні - співробітники однієї установи та можуть узгоджувати свої показання. Тому вищевказані ризики є доведеними.

Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд зважає на практику ЄСПЛ, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а в справі «Москаленко проти України», зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Слідчий суддя, оцінив всі обставини справи, у зв`язку з чим, дійшов до вірного висновку, що підстав для застосування стосовно ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу не має, так як він не зможе забезпечити запобіганню встановлених слідчим суддею ризиків.

Стосовно доводів апеляційної скарги про характеризуючі дані щодо ОСОБА_7 , то апеляційний суд вважає, що вони також не дають підстав для застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, за наявності обґрунтованої підозри та встановлених ризиків.

Істотних порушень, які б давали апеляційному суді скасувати ухвалу слідчого судді під час апеляційного перегляду не встановлено.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 грудня 2022 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стосовно ОСОБА_7 підозрюваного за ч.2 ст. 111 КК України-залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4