Ухвала

від 08.02.2023 по справі 216/5900/22

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/5900/22

провадження 1-кс/216/365/23

УХВАЛА

іменем України

про продовженнястроку запобіжногозаходу

08 лютого 2023 року місто Кривий Ріг

Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань №4 приміщення суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42022100000000247 від 02.06.2022, за клопотанням слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Киселівка Білозерського району Херсонської області, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, працює на посаді заступника чергового помічника начальника установи дільниці слідчого ізолятора державної установи «Північна виправна колонія (№90)», перебуває у зареєстрованому шлюбі, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,

в с т а н о в и в:

Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022100000000247 від 02.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що станом на 24 лютого 2022 року ОСОБА_5 проходив службу на посаді заступника чергового помічника начальника установи дільниці слідчого ізолятора державної установи «Північна виправна колонія (№90)». Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», правоохоронні органи - це органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції. Згідно зі ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Відповідно до ст. ст. 19, 68 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. З 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, з часу видання Президентом України Указу №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затвердження його Законом України №2102-IX Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та до теперішнього часу, відповідно до Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» почав діяти воєнний стан в Україні. Так, 24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України, захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Херсонська область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села. Згідно з вимогами ст. ст. 72, 73 Конституції України, питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області. Всупереч нормам міжнародного гуманітарного права представники влади Російської Федерації (далі - РФ), діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і почали воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил РФ на територію України. Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці збройних сил РФ, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили часткову окупацію території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків. Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Після початку агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців збройних сил РФ було тимчасово взято під контроль м. Херсон обласний центр Херсонської області та частину інших населених пунктів на території Херсонської області з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими об`єктами, які на даний час контролюються та утримуються російськими військами. З метою встановлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади на територіях населених пунктів Херсонської області, які на даний час контролюються (контролювались) та утримуються (утримувались) російськими військами, представниками РФ з числа своїх громадян та місцевого населення Херсонської області були сформовані підрозділи силового блоку, які виконують функції правоохоронних органів, тим самим вчиняють діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України. У свою чергу ОСОБА_5 , будучи громадянином України, займаючи посаду заступника чергового помічника начальника установи дільниці слідчого ізолятора державної установи «Північна виправна колонія (№90)», будучи працівником правоохоронного органу, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для розуміння факту захоплення та подальшого утримання РФ території Херсонської області, зокрема обласного центру м. Херсона, усвідомлення проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади РФ, бажаючи допомогти окупаційній адміністрації РФ та зробити свій особистий внесок для утворення та функціонування на території Херсонської області та, зокрема, м. Херсона, системи органів державної влади РФ, у тому числі правоохоронної, з метою становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю української влади, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, починаючи з початку червня 2022 року по теперішній час, перебуваючи на території м. Херсона, будучи обізнаним про факт ведення РФ агресивної війни проти України, порушивши присягу, діючи умисно, з власної ініціативи добровільно розпочав «службу» на посаді «младшего инспектора отдела надзора и безопасности Северной исправительной колонии (№90)» в підпорядкованій окупаційній адміністрації РФ, а саме у незаконно створеному органі «Управление службы исполнения наказаний по Херсонской области», що у подальшому увійшов до «Федеральної служби виконання покарань», завдаючи шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, зокрема, шляхом становлення та дії правоохоронної гілки окупаційної влади РФ на території Херсонської області. Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

14.12.2022 слідчим третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР у м. Мелітополі за погодженням з прокурором повідомлено ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України у межах кримінального провадження №42022100000000247 від 02.06.2022.

15.12.2022 ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з моменту його затримання, тобто до двадцять четвертої години 11 лютого 2023 року.

Постановою заступника керівника Херсонської обласної прокуратури від 12.01.2023 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 3 (трьох) місяців, тобто до 21.02.2023.

06 лютого 2023 року слідчий третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_6 звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 на 60 днів. Крім того, слідчий просив суд поновити пропущений з поважних причин строк звернення до слідчого судді з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки у зв`язку із знеструмленням електромережі на території України не вдалось можливим невідкладно скласти та подати клопотання.

Органом досудового розслідування підставою для застосування до підозрюваного зазначеного запобіжного заходу була вказана наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину. Згідно даних, що характеризують його особу, під час дії на території України воєнного стану в Україні, з метою створення перешкод досудовому слідству, спробує опинитись на території громади яка перебуває в тимчасовій окупації, у зв`язку з цим, у правоохоронних органів України фактично не буде можливості здійснювати нагляд за підозрюваним, та слідкувати за виконанням ним відповідних обов`язків та, як наслідок, притягнути останнього до кримінальної відповідальності. Водночас перебування підозрюваного за місцем своєї реєстрації також не зможе забезпечити належного контролю за ним, оскільки населені пункти на території Херсонської області, в т.ч. Білозерського району, є територією інтенсивних бойових дій, внаслідок яких може бути відсутнє будь-яке сполучення до місцезнаходження органу досудового розслідування, прокуратури та суду, а також будь-який зв`язок. За таких обставин підозрюваний зможе без належного контролю на власний розсуд покинути територію місця проживання та опинитися на території Херсонської області, яка не є підконтрольною Збройним Силам України. Також, підозрюваний обіймає посаду заступника чергового помічника начальника установи дільниці слідчого ізолятора державної установи «Північна виправна колонія (№90)», має тісні зв`язки з працівниками вказаної державної установи, перебуваючи на волі, самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню обставин у кримінальному провадженні, що підлягають доказуванню, здійснювати вплив на знайомих працівників пенітенціарної служби, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками чи підозрюваними у провадженні, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин досудового розслідування, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході проведення слідчих дій, з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому злочину. Крім того у вказаному кримінальному провадженні №42022100000000247 повідомлено про підозру ще 4 (чотирьом) особам у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, а ще стосовно чотирьох підозрюваних матеріали досудового розслідування виділено в окремі провадження. Як встановлено під час досудового слідства, то всі підозрювані причетні до «служби» в пенітенціарній системі окупаційної влади у Херсонській області, однак допити усіх підозрюваних у кримінальному провадженні ще не відбулися, що вказує на можливість впливу підозрюваного ОСОБА_5 на їх показання, задля створення собі відповідного «алібі» та введення слідства та суду в оману. Слід зазначити, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні окрім наявності 4 (чотирьох) підозрюваних, а також 4 (чотирьох) підозрюваних, матеріали щодо яких виділені в окремі провадження, перевіряються обставини вчинення кримінального правопорушення ще великої кількості працівників правоохоронних органів, які під час «служби» в окупаційних органах влади, плідно співпрацювали один із одним у межах «Управління служби виконання покарань по Херсонській області», яке було створено як незаконний окупаційний орган. У зв`язку із чим, при наявності підстав та внутрішнього переконання, можливе встановлення місць перебування, які потребують огляду чи обшуку у відповідності до вимог КПК України, де можуть бути виявлені речі та документи, які будуть підтверджувати причетність підозрюваного ОСОБА_5 , інших підозрюваних у кримінальному провадженні, фігурантів провадження. Перебуваючи на волі підозрюваний зможе знищити, сховати або спотворити будь-яку із таких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Крім того в клопотанні зазначено, що по даному кримінальному провадженню виконано ряд слідчих дій, спрямованих на отримання та перевірку отриманих доказів у ньому. Разом з тим, закінчити розслідування у 3-місячний строк немає можливості, оскільки для остаточного та беззаперечного доведення вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, необхідно виконати наступне: здійснити допити всіх підозрюваних; шляхом проведення інших слідчих (розшукових) дій перевірити обставини, на які вкажуть підозрювані та які мають значення для кримінального провадження; завершити проведення слідчих дій, що тривають; продовжити збір відомостей, необхідних для призначення відповідних почеркознавчих експертиз, призначити їх, отримати відповідні висновки та здійснити їх аналіз; виконати вимоги ст. 290 КПК України; провести слідчі дії, необхідність у яких виникне; скласти обвинувальний акт та надати його для затвердження прокурору. Також, у зв`язку із тим, що досудове розслідування кримінального провадження має статус «вийняткової складності», то наразі і далі продовжується збір доказів, в т.ч. щодо інших фігурантів та осіб, які вже мають статусу підозрюваних, в т.ч. пошук та встановлення місцезнаходження інших свідків події, а в подальшому і їх допит.

В судовому засіданні прокурор підтримав доводи та обґрунтування клопотання та просив суд продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання та просив його задовольнити, пояснення підозрюваного та його захисника, які заперечували проти застосування такого запобіжного заходу та просили застосувати більш м`який запобіжний захід домашній арешт, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Враховуючи вище викладене, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про те, що клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

При цьому згідно вимогам п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Також за приписами п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно наданих матеріалів підозра у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, підтверджується: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; іншими матеріалами кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину. Згідно даних, що характеризують його особу, підозрюваний хоча і офіційно працевлаштований, перебуває у зареєстрованому шлюбі та має на утриманні неповнолітню доньку, проте син підозрюваного виїхав з окупованого м. Херсону через тимчасово окуповано АР Крим до Федеративної Республіки Німеччина, отже підозрюваний не має достатньо міцних соціальних зав`язків за місцем проживання, у зв`язку з чим слідчий суддя вважає, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а враховуючи те, що ОСОБА_5 обіймав керівну посаду у ДУ «Північна виправна колонія (№90)», а отже має вплив на свої підлеглих та осіб, які утримуються в умовах установи, і має доступ до документів, які можуть мати доказове значення, а інші підозрювані в цьому ж кримінальному провадженні співробітники однієї установи та можуть узгоджувати свої показання, тому є підстави вважати що останній може як знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так і незаконно впливати на свідків, що в свою чергу свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Отже, враховуючи, що у даному провадженні продовжують існувати ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ст. 177 КПК України, оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі передбачені ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання у разі визнання особи винною, його вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, які в певній мірі мають місце, однак самі по собі не є підставою для застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а враховується в сукупності з іншими обставинами, слідчий суддя дійшов висновку, що лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою, може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної особи та створити необхідні умови для встановлення істини у вказаній кримінальній справі.

Крім того, на теперішній час існують обставини необхідність вчинення додаткових процесуальних дій для завершення досудового розслідування, і саме ці обставини перешкоджають такому завершенню до закінчення дії попередньої ухвали про тримання ОСОБА_5 під вартою, що виправдовує необхідність подальшого тримання підозрюваного під вартою. Слідчим суддею не встановлено фактів безпідставного тривалого розслідування чи інших обставин, що вплинули на невиправдано тривале тримання особи під вартою, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший, більш м`який, передбачений законом, запобіжний захід відносно ОСОБА_5 .

На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 40, 117, 131, 132, 176-178, 182, 183, 194, 196, 395, 532 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

Поновити слідчому третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_6 пропущений строк звернення до слідчого судді з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого на підставі ухвали слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.12.2022 щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, до 08 квітня 2023 року включно.

Копії ухвали для її виконання направити начальнику Державної установи «Криворізька установи виконання покарань №3», слідчому та прокурору.

Копії ухвали про продовження строку застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному та захиснику негайно після її оголошення.

Ухвала слідчого судді щодо продовження строку дії запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу слідчого судді про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5-ти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала слідчого судді про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала слідчого судді, яка набрала законної сили, обов`язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Слідчий суддя ОСОБА_12