Рішення

від 18.09.2007 по справі 1/145

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/145

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  1/145

18.09.07

За позовом     Товариства з обмеженою відповідальністю "Карго"

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаїр - 2004"

про                    стягнення 230 876,72 грн.

Суддя  Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    Романчук Л.Г. –представник по довіреності від 12.07.2007

від відповідача           не з'явились

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Карго»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаїр-2004»про стягнення основного боргу 219 304,80 грн., 7 456,20 грн. пені, 2 361,28 грн. 3 % річних, 1 754,44 грн. збитків від інфляції за Господарським договором поставки № 0110-01 від 01 жовтня 2004 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відповідно до умов вищезазначеного договору, не виконав належним чином договірні зобов'язання щодо поставки товару, а в подальшому щодо повернення авансового платежу за непоставлений товар.

Ухвалою суду від 27.07.2007 було порушено провадження у справі № 1/145 та призначено розгляд справи на 18.09.2007.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, в судове засідання не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 27.07.2007 не виконав. Відповідач належним чином був повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду та про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило. Інформації про зміну юридичної адреси відповідача до суду не надходило.

          Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В:

01 жовтня 2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтаїр-2004»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Карго»(покупець) було укладено Господарський договір поставки № 0110-01 (далі –Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1.) Постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 7.2. та 7.3. Договору сторони узгодили, що ціна товару, яка входить у партію поставки, остаточно узгоджується та вказується сторонами у видатково-прибутковій накладній на поставку партії товару. Сума Договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених постачальником на протязі строку дії Договору.

П. 8.1. та п. 8.3. Договору та Додаткової угоди № 1/1 від 25 жовтня 2006р. передбачено: оплата здійснюється покупцем на підставі Договору. Покупець повинен сплатити вартість товару, який буде поставлено у відповідності з п. 7.5. Договору, авансом в сумі 362 000,00 грн. не пізніше 09.11.2006.

Позивач на вимогу вищезазначеного пункту перерахував відповідачу авансовий платіж у розмірі 362 000,00 грн., що підтверджується доданою до позовної заяви належним чином засвідченою копією банківської виписки з особового рахунку позивача від 09.11.06.

Відповідач зобов'язання щодо поставки товару в строк та асортименті, що передбачено Договором виконав лише частково, поставивши товар на загальну суму 142 695,20 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи належним чином завіреною копією накладною № 67 від 10.11.2006.

Згідно із п. 8.5. Договору у випадку прострочення поставки товару та направлення покупцем вимоги повернути суму авансу на яку не поставлено товар, постачальник зобов'язаний, у 5-денний термін після отримання такої вимоги, повернути покупцю суму авансу на яку не поставлено товар.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов‘язується передати у встановлений строк (строки товар) у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов‘язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов‘язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 2 статті 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Листом № 15/12-02 від 15.12.2006 позивач звертався до відповідача про повернення суми авансу по Договору в розмірі 219 304,80, шляхом перерахування на рахунок в банку, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтаїр-2004» не виконує зобов'язання з поставки товару.

Відповідач листом від 25.12.2006 повідомив позивача про те, що в зв'язку з скрутним матеріальним становищем Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаїр-2004», сума авансового платежу буде повернута до кінця лютого 2007.

В судовому засіданні, представник позивача надав Довідку від 27.07.2007 (оригінал якої знаходиться в матеріалах справи) за підписами керівника та головного бухгалтера Товариства про залишкову суму боргу відповідача, з якої вбачається що станом на дату розгляду справи в суді відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 219 304,80 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи відповідач грошові кошти за непоставлений Товар позивачу не повернув і таким чином на дату винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем становить 219 304,80 грн.

Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (стаття 193 Господарського кодексу України).

Зазначене також кореспондується зі статтею 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 219 304,80 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 219 304,80 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством та договором відповідальності.

Пунктом 9.5. Договору встановлено, що за прострочення в поставці товару постачальник сплачує на користь покупця пеню у розмірі 0,1 % від вартості товару, поставку якого прострочено, за кожен день прострочення в поверненні.

Враховуючи, що відповідальність відповідача у вигляді пені передбачена п. 9.5. Договору, вимоги позивача про стягнення пені визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача в сумі 7 456,20 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку позову, наданого позивачем і не оспореного відповідачем, розмір витрат пов'язаних із зміною індексу інфляції становить 1 754,44 грн., а розмір 3% річних - 2 361,28 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних в сумі 2 361,28 грн. та збитків від інфляції в сумі 1 754,44 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

          Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем були надані суду належні докази на підтвердження обставин, викладених ним в позові.

Між тим, відповідачем суду не надано доказів щодо виконання зобов'язань перед позивачем та, всупереч частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України, не доведено відсутність своєї вини в порушенні зобов'язання щодо повернення позивачу коштів за непоставлений товар в розмірі 219 304,80 грн. за Господарським договором поставки № 0110-01 від 01.10.2004.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 2 310,73 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 610-612, 614, 625-626, 664, ч. 2 ст. 693, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаїр-2004» (02097, м. Київ, вул. Бальзака, 81/1; рахунок 260083015020 в банку ВАТ «УБРП»м. Київ, МФО 320995, код ЄДРПОУ 32914267, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карго»(04119, м. Київ, вул. Дорогожицька, 1, оф. 211; рахунок 26005010033597 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 322313, код ЄДРПОУ 32222668) 219 304 (двісті дев'ятнадцять тисяч триста чотири)грн. 80 коп. основного боргу, 7 456(сім тисяч чотириста п'ятдесят шість)грн. 20 коп. пені, 2 361(дві тисячі триста шістдесят одна)грн. 28 коп. 3 % річних, 1 754(одна тисяча сімсот п'ятдесят чотири)грн. 44 коп. збитків від інфляції, 2 310 (дві тисячі триста десять)грн. 73 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять)грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                    В.І. Мельник