Постанова

від 19.01.2023 по справі 522/20014/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/607/23

Справа № 522/20014/17

Головуючий у першій інстанції Бойчук А.Ю.

Доповідач Князюк О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого Князюка О. В.,

суддів: Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П.,

за участю секретаря Власенко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 травня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружнє", треті особи: Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про усунення перешкод у володінні та користуванні власністю,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дружне» (далі ОСББ «Дружне») про усунення перешкод у володінні та користуванні нежитловими будівлями та земельною ділянкою, за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСББ «Дружне» за власний рахунок демонтувати огорожу, яка перешкоджає вільному проїзду через територію загального користування, за адресою: АДРЕСА_2 , та зелені насадження (дерева, кущі тощо), які знаходяться зі східної сторони від житлового будинку, та перешкоджають вільному проїзду; демонтування шлагбауму на в`їзді/виїзді до житлового будинку; встановлення порядку виконання рішення суду, за яким у разі його невиконання в добровільному порядку застосувати вимоги частини другої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» щодо примусової організації виконавчих дій, спрямованих на знесення огорожі, яка перешкоджає вільному проїзду через територію загального користування, за адресою: АДРЕСА_2 , та шлагбауму на в`їзді/виїзді до прибудинкової території житлового будинку.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач послався на те, що є власником нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності від 22 червня 2009 року, а також є власником земельної ділянки за вказаною адресою. Напроти двору позивача розташований багатоквартирний будинок, за адресою: АДРЕСА_2 . Прибудинкова територія цього будинку обслуговується ОСББ «Дружне». Вказана територія огороджена та на в`їзді встановлено шлагбаум, що перешкоджає вільному доступу позивача до власної земельної ділянки. Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 не приватизована, а тому належить Одеській міській раді на праві комунальної власності та є земельною ділянкою загального користування.

Короткий зміст рішень суду

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 31 травня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів, що саме відповідач встановив вищезазначені об`єкти та чинить перешкоди в користуванні своєю власністю позивачу.

Постановою Одеського апеляційного суду від 09 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 травня 2018 року змінено в частині мотивів та підстав відмови в задоволенні позову, в решті рішення залишене без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, однак, не погодився з мотивами та підставами відмови у позовних вимогах.

Встановив, що ОСОБА_2 позбавлений можливості проїзду автомобільним транспортом до належного йому будинку через ділянку, яка належить Одеській міській раді та фактично є прибудинковою територією багатоквартирного будинку з дитячим майданчиком ОСББ «Дружне».

Факт встановлення ОСББ «Дружне» огорожі навколо багатоквартирного будинку підтверджується наявними в матеріалах справи листами Приморської районної адміністрації (а. с. 72, 73, 74, 75, 76 том 1).

Вказував, що вимоги про усунення перешкод у здійсненні права власності задоволенню не підлягають, по суті спору суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в позові, хоча частково шляхом неправильного обґрунтування.

Вказував, що забезпечення права проїзду до земельної ділянки може бути вирішене шляхом встановлення сервітуту в судовому порядку, або врегульоване компетентним органом власником землі у позасудовому порядку, з огляду на фактичні обставини справи, а тому підстави для задоволення позову шляхом усунення перешкод в здійсненні права власності відсутні.

Постановою Верховного суду від 16 вересня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, постанову Одеського апеляційного суду від 09 липня 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Не погодившись зі вказаним рішенням, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив суд його скасувати і ухвалити нове, яким позов задовольнити, з тих же підстав, що зазначені ним у позові, а також, враховуючи те, що з висновку Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради №2964/11-14, що наданий заявником та на який посилається суд в оскарженому рішенні, не вбачається, яким чином легковий транспорт ОСОБА_2 може вплинути на цілісність конструкції житлового будинку. Вказаний висновок датований 20.11.2014 року, тоді як справа розглядалася в березні 2018 року. Даний висновок стосується «Дослідження технічного стану несучих конструкцій прибудованої двоповерхової споруди та визначення причин нерівномірної осадки його фундаментів».

Посилання відповідача на те, що улаштування проїзду може призвести до руйнації фундаменту не підтверджені доказами. Лист Управління інженерного захисту території м. Одеси від 10.08.2016 року містить лише відомості про те, що ливнева каналізація будинку в силу низької ефективності не справляється.

Позивач на даний час не має змоги вільно володіти та користуватися власним майном, оскільки позбавлений можливості проїзду через територію загального користування. Дії відповідача, крім порушення прав власника, ще й порушують п.9.1 Правил благоустрою території м. Одеси. Згідно з відповіддю №43666 від 10.11.2016 року постійної комісії ОМР з питань землеустрою та земельних правовідносин було доручено Департаменту муніципальної безпеки здійснити заходи по демонтажу огородження, встановленого ОСББ «Дружне».

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 06.10.2020 року цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 травня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружнє", треті особи: Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про усунення перешкоди у володінні та користуванні власністю було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18 лютого 2021 року о 10.45.

10 лютого 2021 року від ОСОБА_1 на адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява про залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_2 та витребування письмових доказів.

Заява вмотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , дружиною якого є ОСОБА_1 .

Заявниця вказує, що після смерті ОСОБА_2 була заведена спадкова справа №6б/2021 та вона є спадкоємцем першої черги, а отже просить залучити її до участі у справі у якості правонаступника ОСОБА_2 .

Також просить суд витребувати у Приморської державної нотаріальної контори копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 (№6б/2021).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18.02.2021 року було витребувано у Приморської державної нотаріальної контори у м. Одеса (Україна,65039,Одеськаобл.,містоОдеса,вулицяСередньофонтанська,будинок19-Б) належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (№6б/2021).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09.09.2021 року було залучено до участі у справі у якості правонаступника позивача ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , - його дружину ОСОБА_1 .

Сторони до судового засідання не з`явились про час та місце розгляду справи належним чином повідомлялись, причини неявки суду не повідомили.

Апеляційний суд розглядає цивільні справи, які не віднесені до справ, зазначених у ч. ч. 1, 2 ст. 369 ЦПК України, у відсутності учасників справи та осіб, які не залучалися до участі у справі судом першої інстанції, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. У разі відсутності таких даних, а також у разі подання заяви (заяв) про бажання прийняти участь у справі особисто, суд відкладає судове засідання на іншу дату.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у її якнайшвидшому розгляді, усвідомленість учасників справи про розгляд справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, наявності у справі достатніх матеріалів для її розгляду по суті, колегія суддів ухвалила справу розглянути за відсутності її учасників.

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка загальною площею 0,0258 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД № 076963.

На вказаній земельній ділянці розташований об`єкт, який в цілому складається з садового будинку літ. «А», загальною площею 8,4 кв. м, будівлі майстерні літ. «Б», загальною площею 47,9 кв. м, основною площею 23,9 кв. м, гаражу літ. «Г», який належить ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нежитлові будівлі, виданим Виконавчим комітетом Одеської міської ради 22 червня 2009 року.

Відповідно до графічного додатку, в`їзні ворота на земельну ділянку позивача за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено з виходом на територію, яка використовується ОСББ «Дружне», за адресою: АДРЕСА_2 .

На земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 знаходиться багатоквартирний житловий будинок з прибудинковою територією загального користування з дитячим майданчиком, територія будинку огороджена парканом, перекрита шлагбаумом та навколо неї висаджені зелені насадження.

Вказана земельна ділянка на АДРЕСА_2 належить Одеській міській раді на праві комунальної власності.

У зв`язку з тим, що навколо будинку на АДРЕСА_2 відповідачем було встановлено огорожу, шлагбаум, позивач був позбавлений вільного проїзду до будинку.

Позивач звернувся з листом до Управління архітектури та містобудування з питанням щодо збереження загального проїзду до житлового будинку та його присадибного будинку.

Відповідно до листа Управління архітектури та містобудування від 17 травня 2000 року відповідачу було надано відповідь про те, що вказаний проїзд та дорога відносяться до земель загального користування та не можуть передаватися в колективну чи приватну власність.

В наступному за зверненнями позивача зі скаргами щодо неможливості під`їзду до земельної ділянки, яка належить йому на праві приватної власності 04 грудня 2002 року комісією з розгляду земельних спорів Одеської міської ради прийнято рішення, яким зобов`язано Управління архітектури та містобудування підготувати висновок про організацію під`їзду до ділянки ОСОБА_2 . Управлінню земельних ресурсів при підготовці матеріалів відводу врахувати вказаний висновок Управління архітектури та містобудування.

Згідно з виписки з протоколу засідання від 23 квітня 2003 року постійною комісією з будівництва, архітектури та земельних правовідносин було рекомендовано Управлінню архітектури та містобудування видати висновок та погодити на плані ділянки під`їзд до домоволодіння ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , та доручено Управлінню земельних ресурсів Одеської міської ради провести відповідне корегування плану території з організацією під`їзду до приватного домоволодіння ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, Управлінням архітектури та містобудування не було підготовлено вказаний висновок про організацію під`їзду до ділянки ОСОБА_2 .

Протягом 2003-2011 років Управління архітектури та містобудування та Управління земельних ресурсів Одеської міської ради повідомляли ОСОБА_2 про неможливість вирішення питання щодо організації проїзду до належної йому земельної ділянки зважаючи на те, що документи на право користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_2 , ОСББ «Дружне» знаходяться в стадії оформлення, а тому при їх підготовці буде врахована необхідність організації нормативного проїзду до його земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

18 травня 2015 року міським головою прийняте розпорядження №423 «Про створення комісії щодо вирішення питання стосовно організації під`їзду до земельної ділянки гр. ОСОБА_2 , розташованої за адресою АДРЕСА_1 ».

За результатами роботи комісії створеної напідставі цьогорозпорядження, було зроблено наступні висновки:

1) створення окремого під`їзду до земельної ділянки гр. ОСОБА_2 не є доцільним, у зв`язку із наявністю можливості під`їзду до домоволодіння черезпроїзд загального користування;

2) Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, управлінню архітектури та містобудування Одеської міської ради при оформленні правовстановлюючих документів на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , яка знаходиться у фактичному користуванні ОСББ «Дружне», передбачити включення проїзду до земельної ділянки гр. ОСОБА_2 до земель загального користування;

3) у разі виникнення в подальшому спірної ситуації з приводу заборони керівництвом ОСББ «Дружне» проїзду гр. ОСОБА_2 до території загального користування, департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради, Приморський районній адміністрації Одеської міської ради вжити заходів щодо демонтажу огорожі, яка перешкоджає вільному доступу.

У висновку Департаменту комунальної власності Одеської міської ради зазначено, що створення окремого проїзду до земельної ділянки позивача не є доцільним, у зв`язку з наявністю можливості проїзду до домоволодіння через проїзд загального користування.

За наслідками обстеження технічного стану опорних конструкцій добудованої двоповерхової будівлі житлового будинку до шістнадцятиповерхового будинку АДРЕСА_2 та виявлення причин нерівномірного осаду його фундаментів від 20 листопада 2014 року з метою запобігання негативних наслідків та обвалення опорних конструкцій експертами Центру НТТМ з архітектури та містобудування були вироблені рекомендації щодо суттєвого обмеження експлуатації прибудинкової території легковим та вантажним автотранспортом в межах насипного ґрунту будинку АДРЕСА_2 .

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_2 позбавлений можливості проїзду автомобільним транспортом до належного йому будинку через ділянку, яка належить Одеській міській раді та фактично є прибудинковою територією багатоквартирного будинку з дитячим майданчиком ОСББ «Дружне». Факт встановлення ОСББ «Дружне» огорожі навколо багатоквартирного будинку підтверджується наявнимив матеріалахсправи листами Приморської районної адміністрації (а. с. 72, 73, 74, 75, 76 том 1).

Мотивувальна частина

Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Згідно частинидругої тапункту «а»частини третьої цієї статті ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності. До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів, тощо).

Відповідно до частини першої статті 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Згідно до частини першої статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до частини другої статті 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно пункту «г» частини першої статті 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Відповідно до частин першої та другої статті 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення, тощо).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Згідно пункту 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно частини першої статті 122 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі, зокрема, надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Відповідно до статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно статті 125 ЗК України в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Відповідно до положень цієї статті, які діють на час розгляду цієї справи, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Згідно статті1Закону України«Про державнийконтроль завикористанням таохороною земель»самовільне зайняттяземельних ділянок-це будь-якідії особи,які свідчатьпро фактичневикористання ненаданої їйземельної ділянкичи намірвикористовувати земельнуділянку довстановлення їїмеж внатурі (намісцевості)та одержаннядокумента,що посвідчує право на неї ійого державної реєстрації.

Відповідно до статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно статей 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний моральних засад суспільства. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майнамає правовимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень порушень його права власності від будь-яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми, є наявність у позивача права власності та встановлених судом перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушення права та з яких підстав.

Відповідно до вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається зі змісту заяви про збільшення позовних вимог позивач просив: зобов`язати ОСББ «Дружне» за власний рахунок демонтувати огорожу, яка перешкоджає вільному проїзду через територію загального користування, за адресою: АДРЕСА_2 , та зелені насадження (дерева, кущі тощо), які знаходяться зі східної сторони від житлового будинку, та перешкоджають вільному проїзду, а також просив зобов`язати відповідача демонтувати шлагбауму на в`їзді/виїзді до житлового будинку.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 позбавлений можливості проїзду автомобільним транспортом до належного йому будинку через ділянку, яка належить Одеській міській раді та фактично є прибудинковою територією багатоквартирного будинку з дитячим майданчиком ОСББ «Дружне».

Факт встановлення ОСББ «Дружне» огорожі навколо багатоквартирного будинку підтверджується наявними в матеріалах справи листами Приморської районної адміністрації (а. с. 72, 73, 74, 75, 76 том 1).

Таким чином колегія суддів частково погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що місцевий суд необґрунтовано відмовив у задоволенні позову з тих підстав, що позивач не довів, що саме відповідач встановив вищезазначені об`єкти та чинить перешкоди в користуванні своєю власністю позивачу.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 76-81, 83, 84, 228, 229, 235, 263, 264 ЦПК України, визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору.

Судом встановлено, що земельна ділянка на АДРЕСА_2 належить Одеській міській раді на праві комунальної власності.

Так, матеріали справи містять копію виписки з протоколу загальних зборів ОСББ «Дружне» від 07 червня 2015 року № 6, рішенням якого ОСОБА_2 було відмовлено у наданні сервітуту на право проїзду прибудинковою територією об`єднання.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2014 року постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року в частині задоволення позову ОСОБА_2 до голови Одеської міської ради Костусєва О. О., Одеської міської ради про зобов`язання Одеської міської ради протягом двох місяців вчинити дії щодо встановлення земельного сервітуту на право проїзду до домоволодіння, розташованого у АДРЕСА_1 , яке належить гр. ОСОБА_2 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Статтями 90, 91 ЗК України передбачено перелік прав та обов`язків власників земельних ділянок, відповідно до яких власники мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Власники земельних ділянок зобов`язані додержуватись вимог законодавства про охорону довкілля; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства.

Зміст добросусідства визначений статтею 103 ЗК України, відповідно до частини першої якої власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Згідно ч. 2 ст. 103 ЗК України: власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Відповідно до ч. 3 статті 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язаніспівпрацювати привчиненні дій,спрямованих назабезпечення правна землюкожного зних тавикористання цихділянок іззапровадженням ідодержанням прогресивнихтехнологій вирощуваннясільськогосподарських культурта охорониземель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо)».

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 153 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав; застосування інших, передбачених законом, способів.

За таких обставин, оскільки внаслідок існування на проїзді загального користування, що проходить до будинку позивача, знаходяться межі земельних ділянок відповідача, позивач позбавлений можливості вільно користуватися цією дорогою та здійснювати під`їзд нею до свого володіння, тому саме у такий спосіб їй відповідачем чиняться перешкоди у користуванні його майном.

Відповідно до вимог ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» ширина смуги руху для проїздів встановлена 3,0 - 3,5 м.

Одночасно колегія суддів зазначає, що позивач крім усунунення йому перешкод у володінні та користуванні належними йому будівлями та земельною ділянкою, просив також прибрати зелені насадження (дерева, кущі тощо), які знаходяться зі східної сторони від житлового будинку, які перешкоджають проїзду автомобільного транспорту до його земельної ділянки.

Так, з листа Управління архітектури та містобудування №1155/ог від 10.10.03 року вбачається, що необхідності організації додаткового проїзда через озеленену територію немає. (Том І а.с.67)

Разом з тим, з фотофіксації, наявної в матеріалах справи вбачається, що частина дерев знаходиться безпосередньо поряд з огорожею, яка перешкоджає вільному проїзду через територію загального користування, за адресою:

АДРЕСА_2 тому слід захистити порушене право позивача шляхом усунення цих перешкод, у зв`язку із чим позовні вимоги слід задовольнити.

Аналізуючи наведене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не з`ясував належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог і того, яка саме правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, що має суттєве значення для правильного вирішення справи та дійшов помилкового висновку щодо відмови у задоволенні позову.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст. ст.374,376,382,383,384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 травня 2018 року скасувати.

Постановити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружнє", треті особи: Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про усунення перешкод у володінні та користуванні власністю задовольнити частково.

Зобов`язати ОСББ «Дружне» за власний рахунок демонтувати огорожу та зелені насадження, які перешкоджають вільному проїзду через територію загального користування, за адресою: АДРЕСА_2

Зобов`язати ОСББ «Дружне» за власний рахунок демонтувати шлагбаум на в`їзді/виїзді до житлового будинку.

У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 23 січня 2023 року.

Головуючий: О. В. Князюк

Судді: О.М. Таварткіладзе

А.П. Заїкін