Ухвала
31січня 2023 року
м. Київ
справа № 947/28884/19
провадження № 61-488 ск 23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Хопти С. Ф., Синельникова Є. В. та Шиповича В. В. від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_2 до казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - професійна спілка працівників Морської пошуково-рятувальної служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - заступник директора з операційної діяльності казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» ОСОБА_1, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
1. У січні 2023 року через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» ОСОБА_1. звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвали Одеського апеляційного суду від 24 листопада 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 листопада 2022 року у зазначеній справі.
2. Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 09 січня 2023 року справу № 947/28884/19 призначено судді - доповідачеві Хопті С. Ф. та визначено суддями, які входять до складу колегії Шиповича В. В. та Синельникова Є. В.
3. 24 січня 2023 року через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів Хопти С. Ф., Синельникова Є. В. та Шиповича В. В. від участі у розгляді справи.
4. У своїй заяві про відвід заявник вказує на те, що згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 09 січня 2023 року справу № 947/28884/19 отриманого нею через сайт Верховного Суду суддя Шипович В. В. не брав участі у автоматизованому розподілі справи. На думку заявника відбулося втручання в автоматизовану систему розподілу справ, що викликає сумніви у неупередженості та об`єктивності суддів Хопти С. Ф., Синельникова Є. В. та Шиповича В. В. при розгляді справи.
5. Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2023 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів від участі у розгляді справи визнано необґрунтованою, заяву про відвід суддів передано для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), іншому судді.
6. Автоматизованою системою документообігу суду (протокол автоматизованого розподілу судової справі між суддями від 30 січня 2023 року) визначено суддю Пророка В. В. для розгляду зазначеної заяви ОСОБА_1 .
7. Перевіривши наведені у заяві про відвід суддів доводи вважаю, що підстави для її задоволення відсутні з огляду на таке.
8. Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
9. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
10. Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
11. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими» (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).
12. Також ЄСПЛ зазначив, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу. Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.
13. Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з`ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об`єктивно виправдані «справа Гаусшильдта» (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188).
14. Крім цього, сумніви мають бути застосовані на фактичних обставинах, а не на припущеннях про можливий розвиток подій.
15. Визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача та колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється на підставі протоколу автоматизованого розподілу у відповідності до частини першої статті 33 ЦПК України.
16. Частинами другою та третьою статті 33 ЦПК України визначено, що справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач; персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.
17. Згідно із пунктом 2.3.23. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02 квітня 2015 № 25 якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді визначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій - суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності). Після визначення судді-доповідача (головуючого судді) автоматизованою системою визначається склад колегії суддів із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності). Якщо збори суддів визначили склади постійно-діючих колегій, то автоматизована система визначає склад колегії з числа суддів основного складу.
18. Відповідно до рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 травня 2019 року № 3 визначено персональні склади постійних колегій суддів, у тому числі постійно діючої колегії у складі трьох суддів Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.
19. Таким чином після визначення у касаційному провадженні № 61-488ск23 судді-доповідача Хопти С. Ф., автоматизованою системою було визначено склад колегії суддів, з урахуванням вищевказаного рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
20. Також із пояснювальної записки начальника управління забезпечення автоматизованого документообігу суду О. Грицик від 27 січня 2023 року вбачається, що відповідно до даних автоматизованої системи документообігу суду (далі - АСДС) в протоколі автоматизованого розподілу справи № 947/28884/19 між суддями від 09 січня 2023 року суддя Шипович В. В. відображається у списку суддів, які брали участь в автоматизованому розподілі, що підтверджується оригіналом такого протоколу.
21. На підтвердження процесуальних повноважень судді Шипович В. В. 09 січня 2023 року свідчить і те, що того ж дня АСДС йому, як судді-доповідачеві, було розподілено три судові справи.
22. Водночас на порталі судової влади України у протоколі автоматизованого розподілу справи № 947/28884/19 між суддями від 09 січня 2023 року суддя Шипович В. В. відображається у списку суддів, які не брали участь у справі. Дана ситуація спричинена технічним збоєм системи під час налаштувань та внесення змін розробником АСДС. Розробнику негайно було вказано на зазначений недолік в роботі АСДС з метою усунення та налагодження коректного відображення даних в протоколах автоматизованого розподілу, які автоматично розміщуються на веб-порталі судової влади.
23. Отже автоматизований розподіл справи № 947/28884/19 09 січня 2023 року проведено у відповідності до Положення про автоматизовану систему документообігу з урахуванням положень процесуального закону та використанням наявного програмного забезпечення.
24. Таким чином доводи ОСОБА_1 про необхідність відводу суддів Хопти С. Ф., Синельникова Є. В. та Шиповича В. В. від участі у розгляді справи № 947/28884/19 є необґрунтованими та викликані технічним збоєм системи під час налаштувань та внесення змін розробником АСДС.
25. Будь-яких інших об`єктивних та обґрунтованих підстав для відводу, передбачених статтями 36 та 37 ЦПК України, ОСОБА_1 не вказала.
26. Таким чином, оскільки доводи заявника у заяві про відвід не дають підстав для обґрунтованого сумніву у неупередженості та об`єктивності суддів Хопти С. Ф., Синельникова Є. В. та Шиповича В. В. і не свідчать про їх заінтересованість у результаті розгляду справи № 947/28884/19, вважаю, що заява ОСОБА_1 про відвід суддів є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволені заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Хопти С. Ф., Синельникова Є. В. та Шиповича В. В. від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_2 до казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - професійна спілка працівників Морської пошуково-рятувальної служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - заступник директора з операційної діяльності казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» ОСОБА_1, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Пророк
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2023 |
Оприлюднено | 01.02.2023 |
Номер документу | 108686072 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про поновлення на роботі, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Пророк Віктор Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні