Ухвала

від 30.01.2023 по справі 160/19139/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

30 січня 2023 р.Справа №160/19139/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев А.О., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БВ ГНІЗНО ГЛУХАРЯ» про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БВ ГНІЗНО ГЛУХАРЯ» до Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та нечинним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БВ ГНІЗНО ГЛУХАРЯ» до Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та нечинним рішення сесії Обухівської селищної ради №262-8/УІІІ від 10 вересня 2021 року «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земельної ділянки», яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єкті рекреаційного призначення для обслуговування бази відпочинку ТОВ «БВ Гніздо Глухаря» загальною площею 3,6119 га з визначеною сумою 8 102 579,25 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року відкрито провадження у адміністративній справі, та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

30 січня 2023 року до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БВ ГНІЗНО ГЛУХАРЯ» про забезпечення позову, в якому позивач просить: забезпечити адміністративний позов у справі №160/19139/22 шляхом зупинення дії рішення сесії Обухівської селищної ради №262-8/VIII від 10 вересня 2021 року «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земельної ділянки» затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єкті рекреаційного призначення для обслуговування бази відпочинку ТОВ «БВ Гніздо Глухаря» загальною площею 3,6119 га з визначеною сумою 8 102 579,25 грн. до набрання законної сили рішенням суду.

В обґрунтування клопотання зазначено, що спірне рішення №262-8/VIII було прийнято 10 вересня 2021 року, тобто після 15 липня, затверджена ним нормативна грошова оцінка може застосовуватись при розрахунку орендної плати з 01.01.2023 року. Отже, починаючи з 01.01.2023 року посадові особі ГУ ДПС у Дніпропетровській області нараховують позивачеві оренду плату за користування вищевказаною земельною ділянкою відповідно до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яку затверджено рішенням сесії Обухівської селищної ради №262-8/VIII від 10 вересня 2021 року. У разі задоволення адміністративного позову та до набрання ним законної сили позивачеві буде нарахована орендна плата на підставі спірного рішення сесії Обухівської селищної ради, що у свою чергу потягне додаткові фінансові зобов`язання позивача. Враховуючи викладене, позивач вважає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, існує реальна загроза стягнення із позивача орендної плати розрахованої на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яку затверджено рішенням сесії Обухівської селищної ради №262-8/VІІI від 10 вересня 2021 року.

Суд зазначає, що згідно частин 1, 2 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Судом не встановлено підстав для необхідності виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, відтак заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи подану заяву, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно із ч. 2 ст. 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Отже, наведеними положеннями процесуального закону передбачено конкретні умови і підстави для застосування судом заходів забезпечення позову, при цьому, суд, вирішуючи це питання, повинен враховувати інтереси усіх учасників справи, а також оцінити можливі наслідки і їх вплив на права заінтересованих осіб. Водночас, заходи забезпечення позову повинні бути нерозривно пов`язані з предметом позову і правами, про судовий захист яких іде мова, а заява, подана в порядку вказаних статей КАС України, повинна містити належні обґрунтування необхідності застосування таких процесуальних повноважень з поданням на їх підтвердження належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів.

Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у частині другій статті 150 КАС України.

Як наслідок, уможливлюється виконання судового рішення на підставі принципу обов`язковості судових рішень, регламентованого в стати б Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція), пункті 9 частини другої етапі 129 Конституції України, статті 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", пункті 5 частини третьої статті КАС України, рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах "Рябих проти Росії" (§§ 5 1,52). "Горнсбі проти Греції" (§ 40).

Зупинення дії, зокрема, індивідуального акта є винятковим заходом забезпечення позову виключно у випадку очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

Поряд із цим, стаття 152 КАС України встановлює невичерпний перелік реквізитів і змістовних вимог до такої заяви, в тому числі, спеціальні (предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову).

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Посилання позивача на негативний вплив рішення суб`єкта владних повноважень не є підставою для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі. Відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 червня 2020 року по справі № 640/110/20, від 09 вересня 2020 року по справі № 813/944/18 та від 28 вересня 2020 року по справі № 620/2206/20.

Так, Верховний Суд у постанові від 20.03.2019 у справі № 826/14951/18 сформулював правову позицію про те, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі № 640/7985/21.

Суд акцентує увагу на тому, що очевидні ознаки протиправності рішення та порушення ним прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що рішення відповідача явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності рішення відповідача та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивачів до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.

Згідно з п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06 березня 2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Факт протиправності оскаржуваного рішення сесії Обухівської селищної ради №262-8/УІІІ від 10 вересня 2021 року «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земельної ділянки», яке є предметом оскарження, потребує доведення та встановлення судом шляхом повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх зібраних доказів в судовому засіданні по справі.

Проаналізувавши зазначені норми, в контексті викладених обставин, уважно вивчивши клопотання позивача про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, з огляду на те, що на підтвердження своїх доводів, позивачем не надано достатніх доказів в обґрунтування заявленого клопотання та достатніх доказів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином, позивачем не доведено та судом також не встановлено, що невжиття зазначених у заяві відповідних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача та забезпечення позову з огляду на її необґрунтованість.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено (ч.8 ст.154 КАС України).

Керуючись статями 150, 151, 152, 153, 154, 241, 243, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БВ ГНІЗНО ГЛУХАРЯ» про забезпечення позову у справі - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев