Постанова

від 13.06.2006 по справі 14/132

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/132

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА  

13 червня 2006 р.                                                             Справа  № 14/132

За адміністративним  позовом Приватного підприємства „Лісовик”, с. Лопухово Тячівського району

до Державної податкової інспекції у Тячівському районі, м. Тячів

про визнання нечинними рішень ДПІ у Тячівському районі  про застосування штрафних (фінансових) санкцій   від 28.02.2006р. №0000332332/0/189 та №0000142333/0/191,

                                                                                       Суддя:  В.І.Карпинець

                                              Представники:

від позивача: Жихарєв  О.В. –представник за дов. від 17.05.2006р. №1-05/2006  

від відповідача: Мандзюк І.І. –начальник ВКПР ДПІ у Тячівському районі, посвідчення серії УЗК №167817 від 12.05.2005р.;  Кустрьо В.І. –головний державний податковий ревізор-інспектор ВКПР ДПІ у Тячівському районі, посвідчення серії УЗК №0160919 від 10.01.2006р.     

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство „Лісовик”, с. Лопухово Тячівського району  (далі –позивач, підприємство) звернулося до господарського суду з позовною заявою до  Державної податкової інспекції у Тячівському районі, м. Тячів (далі - відповідач) про визнання нечинними рішень ДПІ у Тячівському районі  про застосування штрафних (фінансових) санкцій   від 28.02.2006р. №0000332332/0/189 про застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 15950грн. та №0000142333/0/191 про застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 17350грн.          

          Позивач, як  у позовній заяві (а.с.2-6), так і у додатковому поясненні по справі від 06.06.2006р. (а.с.49-50) зокрема свої вимоги обґрунтовує тим, що:

          -  враховуючи те, що підприємством, у відповідності до п.5.2 Положення про ведення касових   операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку України від 15.12.2004р. №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за 40/10320 (далі –Положення №637),  було самостійно встановлено ліміт каси у сумі 13413,25грн. на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі за заявкою-розрахунком від 04.07.2005р. доведеною до відома банку з відображенням строку здавання виручки –самовивоз,  один раз на п”ять банківських днів,  тому позивач вважає, що  перевіркою помилково зазначено в акті перевірки  факт відсутності встановлення ліміту залишку готівки в касі (з відображенням нульового показника), а відповідно помилково зазначено про наявність у нього (позивача) правопорушення щодо перевищення ліміту каси 05.09.2005р. у сумі 3505грн. та 30.11.2005р. у сумі 12445грн.;

- оскільки у періоді, що перевірявся підприємство не здійснювало торговельної діяльності у пункті продажу товарів  у розумінні ст.3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, тому на нього не розповсюджується вимога щодо отримання торгового патенту на реалізацію пиломатеріалів через касу підприємства з виписуванням прибуткових касових ордерів.

Відповідач (ДПІ у Тячівському районі) заперечує проти позову з підстав наведених у письмовому запереченні ( а.с.24-26), зокрема, посилається на те, що:

          -  оскільки п.”в” п.5.1 Положення №637 у редакції чинній до 10.08.2005р.   було передбачено строки здавання готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де немає банків чи операторів поштового зв'язку, які визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти), - не рідше ніж один раз на п'ять робочих днів, тому, з урахуванням тієї обставини, що позивач розташований в населеному пункті  - с. Лопухово Тячівського району, де є оператор поштового зв'язку,  позивач не вправі був застосовувати до розміру встановленої суми 2682,65грн., як   середньоденної виручки,   п”ятикратного розміру та відповідно не вправі був  встановлювати строки здавання готівкової виручки для її зарахування на рахунок банку –не рідне ніж один раз на п”ять робочих днів. За такої обставини відповідач вважає, що   у  періоді, що перевірявся у позивача ліміт каси вважався нульовим, тому є правомірним  застосування до позивача фінансової санкції у вигляді штрафу у двохкратному розмірі від суми виявленої понадлімітної готівки за кожний день у відповідності до вимог абз.2 ст.1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12.06.1995р. №436/95 (з наступними змінами) за спірними рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.02.2006р. №0000332332/0/189 та №0000142333/0/191;

-  позивачем у періоді, що перевірявся здійснювалась реалізація пиломатеріалів через касу підприємства за готівкові кошти з виписуванням прибуткових касових ордерів, тому вищевказана діяльність позивача підпадає під поняття торгівельної діяльності у розумінні Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996р. №98/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями) (далі –Закон №98/96-ВР) та з урахуванням тієї обставини, що позивачем на даний вид торговельної діяльності  не отримувався торговий патент за період з січня по грудень 2005р.,   а отже є правомірним застосування до позивача   штрафу у подвійному розмірі щомісячної вартості торгового патенту від даного виду діяльності відповідно до вимог ч.3 ст.8 Закону №98/96-ВР за спірним рішенням   про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.02.2006р. №0000142333/0/191.

          У судовому засіданні 08.06.2006р. при розгляді даної адміністративної справи оголошувалась перерва /п.2 ст.150 КАС України/.

У судовому засіданні 13.06.2006р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови відповідно до вимог п.3 ст. 160 КАС України.

          Постанову суду виготовлено в повному обсязі 20.06.2006р.

Вивчивши та проаналізувавши подані по справі доказові матеріали, заслухавши пояснення представників сторін,

                                                     суд констатує такі висновки:

Актом №99-231-31892101 від 18.02.2006р. „Про результати  комплексної  документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства  в Приватному підприємстві „Лісовик” (ідентифікаційний  код 31892101) за період  з 01.01.2005р. по 31.12.2005р.” (далі –акт перевірки, а.с. 11-17) встановлено наступні порушення:

-  при проведенні розрахунків за готівкові кошти з іншими підприємствами (підприємцями) протягом одного дня ПП „Лісовик” перевищено суми платежу готівкою більше 10000грн., тому у відповідності до вимог  п.2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку України від 15.12.2004р. №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за 40/10320, кошти в розмірі перевищення встановленої суми розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня платника готівки одноразово в день здійснення цієї операції, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси.

Оскільки, як зазначено в акті перевірки,  у позивача,  у перевіреному періоді, ліміт каси вважався нульовим з тієї підстави, що позивач не вправі був застосовувати до розміру встановленої суми 2682,65грн., як середньоденної виручки,   п”ятикратного розміру та відповідно не вправі був  встановлювати строки здавання готівкової виручки для її зарахування на рахунок банку –не рідне ніж один раз на п”ять робочих днів, як такий, що розташований в населеному пункті - с. Лопухово Тячівського району, де є оператор поштового зв'язку, чим порушено вимоги                     п.”в” п.5.1 Положення №637 у редакції  чинній до 10.08.2005р. та з тієї підстави, що встановлення  позивачем ліміту каси за завкою-розрахунком  від 04.07.2005р. не відповідає вимогам п.5.2 Положення №637, тому перевіркою встановлено, що  05.09.2005р. було у позивача  перевищення ліміту залишку готівки в касі у сумі 3505грн. (13505грн. –10 000грн., (ліміт каси нульовий)) та 30.11.2005р. було у позивача  перевищення ліміту залишку готівки в касі у сумі 12445грн. (22445грн. –10 000грн., (ліміт каси нульовий)). За вищевказане порушення, відповідачем - ДПІ у Тячівському районі до позивача -  ПП „Лісовик” було застосовано:

-  за спірним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.02.2006р. №0000332332/0/189 фінансову санкцію у сумі 15950грн. у вигляді штрафу у двохкратному розмірі від суми виявленої понадлімітної готівки за кожний день (7975грн.х 2) у відповідності до вимог абз.2 ст.1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12.06.1995р. №436/95 (з наступними змінами);

-  за спірним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.02.2006р. №0000142333/0/191 фінансову санкцію у сумі 15910грн. у вигляді штрафу у двохкратному розмірі від суми виявленої понадлімітної готівки за кожний день (7955грн.х2) у відповідності до вимог абз.2 ст.1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12.06.1995р. №436/95 (з наступними змінами);

-  ПП „Лісовик” здійснювало реалізацію пиломатеріалів через касу підприємства за готівкові кошти з виписуванням прибуткових касових ордерів за період з січня по грудень 2005р. без придбання торгового патенту на торгівельну діяльність. На цій підставі перевіркою зроблено висновок, що вищевказана діяльність позивача підпадає під поняття торгівельної діяльності у розумінні Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996р. №98/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями), тому за вищевказане порушення відповідачем -  ДПІ у Тячівському районі до позивача -  ПП „Лісовик” було застосовано  за спірним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.02.2006р. №0000142333/0/191 штраф у сумі 1440грн. у подвійному розмірі щомісячної вартості торгового патенту від даного виду діяльності                        (60грн. х 12 місяців х 2) у відповідності до вимог ч.3 ст.8 Закону №98/96-ВР.

          Проаналізувавши подані по адміністративній справі доказові матеріали щодо спірних питань  та аналізуючи доводи та заперечення сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:

          1. Пунктом 5 Положення про ведення касових   операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку України від 15.12.2004р. №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за 40/10320 встановлено порядок визначення строків здавання готівкової виручки (готівки) та розрахунку ліміту каси та п.5.1 даного Положення передбачено, що строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог:

          а) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є банки і готівка здається до банків (а за відсутності банків - до операторів поштового зв'язку), - щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас);

          б) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), що встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) в день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня;

          в) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де немає банків чи операторів поштового зв'язку, - не рідше ніж один раз на п'ять робочих днів.

          Підпунктом 5.2 пункту 5 Положення №637 передбачено, що установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі. Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.

          Підпунктом 5.4 пункту 5 Положення №637  передбачено, що кожне підприємство визначає ліміт каси з урахуванням режиму і специфіки його роботи, віддаленості від банку, обсягу касових оборотів (надходжень і видатків) за всіма рахунками, установлених строків здавання готівки, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості підприємства з банком на інкасацію тощо:

          - для підприємств, які мають строк здавання готівкової виручки (готівки) в банк щодня (у день її надходження до каси) або наступного дня від дня її надходження до каси, - у розмірах, що потрібні для забезпечення їх роботи на початку робочого дня, але не більше розміру середньоденного надходження готівки до каси (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти);

          - для підприємств, які мають строк здавання готівкової виручки (готівки) в банк, передбачений підпунктом "в" пункту 5.1 цієї глави, - у розмірах, що залежать від установлених строків здавання готівкової виручки (готівки) та її суми, але не більше п'ятикратного розміру середньоденних надходжень готівки (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти);

          - для підприємств, ліміти каси яким установлюються згідно з фактичними витратами готівки (крім виплат, пов'язаних з оплатою праці, стипендій, пенсій, дивідендів), - не більше розміру середньоденної видачі готівки (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти).

          Як вбачається з матеріалів справи, ПП „Лісовик” на підставі заявки –розрахунку від 04.07.2005р. (а.с.10) були  виведені середньоденні  надходження   готівки  до каси за три  місяці 2005р. (квітень, травень та червень) у розмірі 2682,65грн. та ліміт залишку готівки в касі відображено у сумі 13413,25грн. у п”ятикратному  розмірі від  виведеної суми 2682,65грн. середньоденних  надходжень та відображено строки здавання  виручки  - самовивозом,  один раз на п”ять банківських днів та  вищезазначена сума установленого ліміту залишку готівки в касі була затверджена по підприємству ПП „Лісовик” –внутрішнім наказом від 04.07.2005р. „Про встановлення ліміту залишку готівки в касі”.

          Оскільки, як було зазначено вище,  п. „в” п.5.1 Положення №637 передбачено строки здавання готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, - не рідше ніж один раз на п'ять робочих днів, тільки для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де немає банків чи операторів поштового зв'язку, тому позивач не вправі був визначати строки здавання виручки  - один раз на п”ять банківських днів з тієї підстави, що у населеному пункті  -с. Лопухово Тячівського району, де розташоване ПП „Лісовик”, є оператор поштового зв'язку та позивачем зворотнього не доведено.

          Також не може вважатися правомірним застосування позивачем - ПП „Лісовик”  до суми 2682,65грн., як  виведених середньоденних  надходжень   готівки  до каси за три  місяці 2005р. (квітень, травень та червень) п”ятикратного розміру  з тієї підстави, що, як було зазначено вище,   п.п. 5.4 п. 5 Положення №637  передбачено визначення ліміту каси у розмірі не більше  п'ятикратного розміру середньоденних надходжень готівки (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти) тільки для тих підприємств, які мають строк здавання готівкової виручки (готівки) в банк, передбачений підпунктом "в" пункту 5.1 цієї глави, тобто для тих підприємств, які  розташовані в населених пунктах, де немає операторів поштового зв'язку  (в даному випадку ПП „Лісовик” розташоване у населеному пункті - с. Лопухово Тячівського району, де є оператор поштового зв'язку, але немає банку, про  що було зазначено вище).

          Також не може вважатися правомірним зазначення  в акті перевірки  факту  наявності у позивача  ліміту каси, у перевіреному періоді, з нульовим показником з  тієї підстави, що, як було зазначено вище,  позивачем –ПП „Лісовик” середньоденні  надходження   готівки  до каси за три  місяці 2005р. (квітень, травень та червень) виведені в сумі 2682,65грн. відповідають вимогам п.5.2 Положення №637.

          Отже, за вищенаведених обставин, суд дійшов висновку, що у періоді 2005р. ліміт залишку готівки по ПП „Лісовик” становив суму  2682,65грн. у розмірі   виведених середньоденних  надходжень готівки до каси за три  місяці 2005р. (квітень, травень та червень).    

За таких обставин, суд вважає, що,  у позивача  у періоді 05.09.2005р.  було в наявності перевищення ліміту залишку готівки в касі у сумі 822,35грн.                                               (13505грн. –10 000грн. = 3505грн. –2682,65грн.) та у періоді 30.11.2005р. у позивача  було в наявності перевищення ліміту залишку готівки в касі у сумі 9762,35грн.                                               (22445грн. –10 000грн. = 12445грн. –2682,65грн.), що відповідає вимогам п.2.3 Положення №637, яким передбачено, що кошти в розмірі перевищення встановленої Постановою правління Національного банку України від  09.02.2005р. №32, суми 10000грн. при проведенні розрахунків за готівкові кошти з іншими підприємствами (підприємцями) протягом одного дня, розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня платника готівки одноразово в день здійснення цієї операції, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси.

Отже,  з урахуванням вищенаведеного, може вважатися правомірним застосування  ДПІ у Тячівському районі до ПП „Лісовик”:

-   за спірним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.02.2006р. №0000332332/0/189 фінансової санкції у сумі 10584,70грн. у вигляді штрафу у двохкратному розмірі від суми виявленої понадлімітної готівки за кожний день (5292,35грн.х2) у відповідності до вимог абз.2 ст.1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12.06.1995р. №436/95 (з наступними змінами);

-  за спірним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.02.2006р. №0000142333/0/191 фінансової санкції у сумі 10584,70грн. у вигляді штрафу у двохкратному розмірі від суми виявленої понадлімітної готівки за кожний день (5292,35грн.х2) у відповідності до вимог абз.2 ст.1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12.06.1995р. №436/95 (з наступними змінами).

          2. Пунктом 1 статті 3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996р. №98/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями) (далі –Закон №98/96-ВР) передбачено, що патентуванню    підлягає    торговельна   діяльність,   що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів. Пунктом 2 даної статті цього ж Закону, передбачено, що під  торговельною діяльністю слід розуміти  роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

          Пунктом 3 статті 3 Закону №98/96-ВР передбачено, що під пунктами продажу товарів у цьому Законі слід розуміти:

    магазини та інші торгові точки, які знаходяться в окремих приміщеннях, будівлях або їх частинах і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;

    кіоски, палатки та інші малі архітектурні форми, які займають окремі приміщення, але не мають вбудованого торговельного залу для покупців;

    автомагазини, розвозки та інші види пересувної торговельної мережі;

    лотки, прилавки та інші види торгових точок у відведених для торговельної діяльності місцях, крім лотків, прилавків, що надаються в оренду суб'єктам підприємницької діяльності - фізичним особам та знаходяться в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі - ринків усіх форм власності;

    стаціонарні, малогабаритні і пересувні автозаправні станції, заправні пункти, які здійснюють торгівлю нафтопродуктами та стиснутим газом;

    фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски та інші пункти громадського харчування;

    оптові бази, склади-магазини або інші приміщення, які використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

          Оскільки у періоді з  січня по грудень 2005р. ПП „Лісовик” здійснювало реалізацію пиломатеріалів через касу підприємства за готівкові кошти з виписуванням прибуткових касових ордерів, про що зазначено в п.2.10 на стор. 10-11 акту перевірки (а.с.15-16), тому у відповідності до п.3 ст. 3 Закону №98/96-ВР каса підприємства  не підпадає під жодне визначення поняття пункту продажу товарів, а отже така реалізація пиломатеріалів, отриманих від  розпилювання лісоматеріалів, як від одного  із видів діяльності підприємства, про що зазначено у п.1.10 на  стор. 2 акту перевірки (а.с.11), не може вважатися торговельною діяльністю у розумінні  п.1 ст. 3 Закону  №98/96-ВР та такою, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів та відповідно такою,  що підлягає патентуванню.

          Отже, за вищенаведених обставин, не може вважатися правомірним висновок  податкового органу, зазначений в акті перевірки, про те, що вищевказана діяльність позивача по реалізації пиломатеріалів через касу підприємства за готівкові кошти з виписуванням прибуткових касових ордерів, повинна здійснюватись шляхом придбання торгового патенту на таку діяльність, оскільки, як було зазначено вище, вона не підпадає під визначення торговельної діяльності у розумінні  п.1 ст. 3 Закону  №98/96-ВР та „каса підприємства”  не підпадає під жодне визначення поняття пункту продажу товарів  у розумінні  п.3 ст. 3  даного Закону.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, не може вважатися правомірним застосування  ДПІ у Тячівському районі до ПП „Лісовик” за спірним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.02.2006р. №0000142333/0/191 штрафу у сумі 1440грн. у подвійному розмірі щомісячної вартості торгового патенту у відповідності до вимог ч.3 ст.8 Закону №98/96-ВР.

З огляду на вищевикладені обставини, позов підлягає задоволенню частково та відповідно підлягають визнанню нечинними:

-   рішення ДПІ у Тячівському районі  про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.02.2006р. №0000332332/0/189 в частині застосування до ПП „Лісовик” фінансової санкції у сумі 5365,30грн. у вигляді штрафу у двохкратному розмірі від суми виявленої понадлімітної готівки у відповідності до вимог абз.2 ст.1 Указу Президента України  №436/95;

-  рішення ДПІ у Тячівському районі  про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.02.2006р. №0000142333/0/191 189 в частині застосування до                              ПП „Лісовик” фінансової санкції у сумі 5325,30грн. у вигляді штрафу у двохкратному розмірі від суми виявленої понадлімітної готівки у відповідності до вимог абз.2 ст.1 Указу Президента України  №436/95 та штрафу у сумі 1440грн. у подвійному розмірі щомісячної вартості торгового патенту у відповідності до вимог ч.3 ст.8 Закону №98/96-ВР.

З огляду на  викладене, керуючись   ст. ст.  5, 105 п.3, 121, 122, 150 п.2, 160 п.3, 162, 163, 167, 254, 255 та п.6 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

           1.  Позов задоволити частково.

          2.  Визнати частково нечинними :

-   рішення ДПІ у Тячівському районі  про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.02.2006р. №0000332332/0/189 в частині застосування до ПП „Лісовик” фінансової санкції у сумі 5365,30грн. у вигляді штрафу у двохкратному розмірі від суми виявленої понадлімітної готівки у відповідності до вимог абз.2 ст.1 Указу Президента України  №436/95;

-  рішення ДПІ у Тячівському районі  про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.02.2006р. №0000142333/0/191 189 в частині застосування до                              ПП „Лісовик” фінансової санкції у сумі 5325,30грн. у вигляді штрафу у двохкратному розмірі від суми виявленої понадлімітної готівки у відповідності до вимог абз.2 ст.1 Указу Президента України  №436/95 та штрафу у сумі 1440грн. у подвійному розмірі щомісячної вартості торгового патенту у відповідності до вимог ч.3 ст.8 Закону №98/96-ВР.

3.  В іншій частині позовних вимог, у задоволенні позову відмовити.   

4.   Постанова  суду набирає законної сили в  порядку, передбаченому ст.254 КАС України.

 5.  Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку  відповідно до вимог ст.186 КАС України протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі.

          Суддя                                                                       В.І. Карпинець