Постанова

від 31.01.2023 по справі 560/6681/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/6681/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

31 січня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров`я Хмельницької обласної державної адміністрації, Шепетівської районної ради, Славутської міської ради, Шепетівської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту охорони здоров`я Хмельницької обласної державної адміністрації, Шепетівської районної ради, Славутської міської ради, Шепетівської районної державної адміністрації, в якому просив:

Визнати протиправною бездіяльність департаменту охорони здоров`я та Шепетівської РДА щодо здійснення діяльності по дотриманню чинного законодавства України закладом охорони здоров`я Славутської ЦРЛ.

Визнати протиправним рішення Славутської районної ради про призначення директора КП "Славутська ЦРЛ ім.Михайлова Ф.М. Славутської районної ради" ОСОБА_2 та висновок конкурсної комісії про визнання переможця конкурсу ОСОБА_2 .

Зобов`язати Шепетівську районну раду, як правонаступника, скасувати рішення Славутської районної ради про призначення директора КП "Славутська ЦРЛ ім.Михайлова Ф.М. Славутської районної ради" ОСОБА_2 та висновок конкурсної комісії про визнання переможця конкурсу ОСОБА_2 .

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров`я Хмельницької обласної державної адміністрації, Шепетівської районної ради, Славутської міської ради, Шепетівської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії з залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вказаним судом рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що з 14 червня 2022 року, з дати отримання останньої відповіді на заяву, необхідно рахувати строк звернення до суду.

На думку апелянта, залишення без розгляду позовної заяви без достатніх на це підстав свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частина перша статті 5 КАС України).

Згідно із п.5 частини першої ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом

строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

У силу вимог частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною третьої цієї ж статті обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно частини третьої вказаної статті якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, дотримання строків на подання позовної заяви є однією з умов дисциплінування учасників судового процесу. У випадку ж пропуску строку, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Згідно правової позиції Верховного Суду у постановах від 26.06.2018 у справі № 473/653/17, від 18.01.2019 року в справі № 576/1434/17, при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Підсумовуючи зазначене, реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства, потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні і об`єктивні причини.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує Рішення Славутської районної ради про призначення директора КП "Славутська ЦРЛ ім.Михайлова Ф.М. Славутської районної ради" ОСОБА_2 та висновок конкурсної комісії про визнання переможця конкурсу ОСОБА_2 .

Із вказаним висновком конкурсної комісії про визнання переможця конкурсу ОСОБА_2 №3 від 29.10.2020 позивач ознайомлений 29.10.2020, оскільки був учасником конкурсу на заміщення посади директора КП "Славутська міська лікарня ім. Ф.М. Михайлова" Славутської міської ради.

Про порушення прав внаслідок прийняття Рішення Славутської районної ради про призначення директора КП "Славутська ЦРЛ ім. Михайлова Ф.М. Славутської районної ради" ОСОБА_2 №6-43/2020 від 18.11.2020 позивачу було відомо 22.07.2021 згідно відповіді Шепетівської районної ради №01-33-216 на звернення ОСОБА_1 щодо скасування Рішення Славутської районної ради про призначення директора КП "Славутська ЦРЛ ім. Михайлова Ф.М. Славутської районної ради" ОСОБА_2 .

Таким чином, останнім днем звернення позивача до суду з позовом про оскарження висновку конкурсної комісії про визнання переможця конкурсу ОСОБА_2 №3 від 29.10.2020 є 29.04.2021, а останнім днем звернення позивача до суду з позовом про оскарження Рішення Славутської районної ради про призначення директора КП "Славутська ЦРЛ ім.Михайлова Ф.М. Славутської районної ради" Радзивилюка Л.А. №6-43/2020 від 18.11.2020 є 18.01.2022.

Із даним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду лише 24.06.2022, тобто після закінчення шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 122 КАС України.

Отже, встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач знав про порушення своїх прав, свобод та інтересів та мав можливість вжити своєчасних заходів щодо їх захисту в межах встановленого КАС України строку звернення до адміністративного суду, але не скористався такою можливістю.

Щодо доводів апелянта про те, введення в Україні воєнного стану, на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, колегія суддів зазначає наступне.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263 ІХ, Указом від 07 листопада 2022 року №757/2022 затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738 ІХ), передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, тобто до 19 лютого 2023 року.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Таким чином саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на можливість подати адміністративний позов у строк.

Колегією суддів встановлено, що ні позовна заява, ні клопотання про поновлення строку звернення до суду не містять жодних обґрунтувань та доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на можливість подати адміністративний позов у строк.

З огляду на наведене суд вважає, що вказані скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав.

При цьому, у своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини у п.41 зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

Водночас, навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа «Олександр Шевченко проти України», п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання позовної заяви, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Також, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000, пункт 33).

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення даного позову без розгляду.

Відповідно до п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Курко О. П. Боровицький О. А.