Ухвала

від 25.01.2023 по справі 522/16951/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-кп/813/326/23

Справа № 522/16951/18

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі:

головуючий суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

перекладача ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву обвинуваченого ОСОБА_7 про відвід судді ОСОБА_2 від участі у розгляді об`єднаних апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , та прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_10 на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 11 серпня 2021 року, апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2021 року, апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2021 року, в рамках кримінального провадження №22018160000000078, внесеного до ЄРДР 17.04.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

установив:

В провадженні Одеського апеляційного суду перебувають об`єднані апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , та прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_10 на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 11 серпня 2021 року, апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2021 року, апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2021 року, в рамках кримінального провадження №22018160000000078, внесеного до ЄРДР 17.04.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено колегію суддів у складі: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , для розгляду вказаних апеляційних скарг (єдиний унікальний номер судової справи: 522/16951/18).

До початку апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_7 втрете заявив відвід головуючому судді ОСОБА_2 , мотивуючи тим, що останній брав участь у зазначеному кримінальному провадженні під час апеляційного розгляду на ухвалу суду першої інстанції щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яка була залишена без змін, тому зазначене, на думку обвинуваченого, свідчить про упередженість судді.

Заслухавши думку обвинуваченого та його захисника, які підтримали заявлений відвід; думку прокурора, який заперечував проти заявленого ОСОБА_7 відводу, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд вважає, що заява обвинуваченого ОСОБА_7 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Відповідно до ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Суд, який розглядає справу, має бути «безстороннім» в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Разом з тим, наявність передбачених п.4 ч. 1 ст. 75 КПК України підстав для відводу судді не встановлено з огляду на наступне.

Згідно практики ЄСПЛ, несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (Castillo Algar 44). Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах; неприпустимими є гіпотези про можливий розвиток подій (Bulut).

Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (п. 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (п. 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; п. 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; п. 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).

Європейським судом з прав людини в рішенні по справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09 листопада 2006 року зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Враховуючи наведене і приймаючи до уваги, що обвинувачений обґрунтовує свою заяву про відвід наявністю обставин щодо упередженісті та необ`єктивністі судді ОСОБА_2 на припущеннях, виниклих в наслідок незгоди з рішенням судді під час перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зазначене не може бути підставою для відводу судді, а дійсних обставин для задоволення відводу не встановлено, жодних інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність підстав для відводу колегії суддів не надано.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що КПК передбачає принцип недопустимості участі судді повторно у судовому провадженні, у якому він приймав рішення.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для відводу судді ОСОБА_2 , у зв`язку з чим заява обвинуваченого задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 75,76, 80, 370-372, 419, 532 КПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

У задоволені заяви обвинуваченого ОСОБА_7 про відвід судді ОСОБА_2 відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3