Ухвала

від 01.02.2023 по справі 911/2118/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"01" лютого 2023 р. м. Київ Справа № 911/2118/22

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши заяву заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області про забезпечення позову у справі

за позовом заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Калинівської селищної ради Броварського району Київської області

до Фермерського господарства «Журавушка»

про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав

встановив:

До Господарського суду Київської області звернувся Заступник Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Калинівської селищної ради Броварського району Київської області з позовною заявою до Фермерського господарства «Журавушка», в якій просить суд:

- скасувати рішення державного реєстратора за індексним номером 51801699 від 27.03.2020 про державну реєстрацію за ФГ «Журавушка» права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221287000:04:008:0024;

- скасувати рішення державного реєстратора за індексним номером 51801754 від 27.03.2020 про державну реєстрацію за ФГ «Журавушка» права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221287000:04:008:0025;

- скасувати рішення державного реєстратора за індексним номером 518001823 від 27.03.2020 про державну реєстрацію за ФГ «Журавушка» права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221287000:04:008:0026.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.10.2022 у справі №911/2118/22 залишено позовну заяву заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Калинівської селищної ради Броварського району Київської області без руху.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.11.2022у справі №911/2118/22, зокрема, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено справу до підготовчого засідання на 06.12.2022.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.11.2022 у справі №911/2118/22, зокрема, відкладено підготовче засідання на 31.01.2023.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.01.2023, продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів та відкладено розгляд справи на 14.02.2023.

31.01.2023 до Господарського суду Київської області від заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області надійшла заява (вих. №52-770вих23 від 31.01.2023) про забезпечення позову у справі №911/2118/22 шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221287000:04:008:0024 площею 2 га, 3221287000:04:008:0025 площею 2 га та 3221287000:04:008:0026 площею 0,9343 га, право приватної власності на які за реєстровано за Фермерським господарством «Журавушка».

Мотивуючи необхідність вжиття судом заходів забезпечення позову, прокурор зазначив про те, що на підставі заяви серії та номер: р. 148, виданої 19.02.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Базир В.Г., до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 23.03.2020 внесено відомості про закриття об`єкту - земельної ділянки з кадастровим номером 3221287000:04:008:0023 площею 4,9343 га, у зв`язку із її поділом та відповідно припинено право приватної власності Фермерського господарства «Журавушка» на вказану земельну ділянку, та цього ж дня за фермерським господарствам зареєстровано право приватної власності па земельні ділянки з кадастровими номерами 3221287000:04:008:0024, 3221287000:04:008:0025 та 3221287000:04:008:0026, загальна площа яких складає саме 4,9343 га, яка дорівнює площі поділеної земельної ділянки з кадастровим номером 3221287000:04:008:0023.

За твердженням прокурора, здійснений поділ земельної ділянки із кадастровим номером 3221287000:04:008:0023 унеможливив виконання рішення Господарського суду Київської області від 28.01.2021 у справі № 911/431/20 в частині визнання недійсним рішення державного реєстратора Броварської районної державної адміністрації Грабовецької Н.В. № 38464968 від 01.12.2017, оскільки на час ухвалення судом рішення спірна земельна ділянка не існувала, як об`єкт цивільних правовідносин, відомості про неї в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно закриті у зв`язку із її поділом.

З метою забезпечення запобіганню Фермерському господарству «Журавушка» здійснити повторний поділ земельних ділянок, які є предметом розгляду у справі № 911/2118/22 та їх відчужити на користь третіх осіб, або іншим чином ними розпорядитись, з урахуванням здійсненого раніше фермерським господарством поділу земельної ділянки із кадастровим номером 3221287000:04:008:0023 під час розгляду Господарським судом Київської області справи №911/431/20, прокурор вважає, що є підстави для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельні ділянки із кадастровими номерами 3221287000:04:008:0024, 3221287000:04:008:0025 та 3221287000:04:008:0026.

Згідно з ч.1 ст.140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У даному випадку суд не вбачає необхідності здійснення виклику учасників справи для з`ясування додаткових обставин, з огляду на долучені до заяви матеріали, вказані заявником підстави та спосіб забезпечення позову, а також зважаючи на процесуально стислі строки розгляду заяви.

Суд, дослідивши заяву заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області про забезпечення позову, приходить до висновку, що дана заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Із аналізу змісту статей 136,137 ГПК України заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.

Із основних правил та принципів, які склались в результаті судової практики розгляду господарськими судами заяв про забезпечення позову слідує таке.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічних висновків дотримано КГС ВС у постанові від 18 жовтня 2021 року у справі № 910/7029/21.

Тобто, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Згідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частини 1 статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

З огляду на положення статей 13,74,80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Таким чином, заявником для забезпечення позову у даному випадку, повинно бути обґрунтовано, ким і у який спосіб вчиняються дії щодо реєстрації, поділу чи об`єднання земельних ділянок. Або повинні бути наведені достатньо обґрунтовані припущення, що такі дії планують чи готуються до вчинення.

Проте, у поданій заяві прокурором вказується і обґрунтовується лише «потенційна можливість» вчинення відповідачем чи іншими особами стосовно спірних земельних ділянок таких дій.

Суд зазначає, що у даному випадку прокурор лише припускає «потенційну можливість» настання в майбутньому таких обставин в результаті «потенційно можливого» вчинення дій відповідачем.

При цьому жодних доказів прокуратурою, що б свідчили про підготовку у даний час до таких дій з боку відповідача чи їх фактичне вчинення (як то звернення із заявами про поділ чи об`єднання земельних ділянок, виготовлення проектної документації, прийняття рішення про це, реєстраційні дії, тощо) суду зі сторони заявника не надано.

Посилання прокурора лише на здійснений раніше поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3221287000:04:008:0023 на земельні ділянки із кадастровими номерами 3221287000:04:008:0024, 3221287000:04:008:0025 та 3221287000:04:008:0026 суд розглядає критично, так як таке мало місце у 2020 році, і за цей час до даного моменту (2023 рік), це не призвело до будь яких змін у структурах спірних земельних ділянок. Одночасно, доказів вчинення відповідачем чи іншими особами, станом на час розгляду справи №911/2118/22 інших дій, що свідчили б про протилежне заявником суду не надано.

Припущення ж заявника про утруднення виконання рішення, як і обставини, які свідчать про такі утруднення, мають бути обґрунтованим та доказово доведеним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №910/3836/20.

Отже, не є підставами для вжиття заходів забезпечення позову доказово непідтверджені припущення прокурора про можливе виникнення в майбутньому обставин, які істотно ускладнять виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» суд зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.

Окрім того, у справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Враховуючи зазначене, оцінивши посилання заявника на наведенні вище обставини в обґрунтування заяви про забезпечення позову, суд вважає недоведеним заявником тих обставин, які можуть свідчити про подальше утруднення виконання рішення суду чи утруднення у відновленні порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, а тому у задоволенні заяви про забезпечення позову суд відмовляє повністю.

Згідно ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Разом з цим, суд звертає увагу заявника, що заява про забезпечення позову, яка раніше була відхилена повністю або частково, може бути подана вдруге, якщо змінились обставини її подання. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Враховуючи відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, судовий збір у розмірі 1342 грн 00 коп. покладається на заявника - Броварську окружну прокуратуру Київської області.

Керуючись 2, 73, 74, 86, 136-140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

постановив:

У задоволенні заяви заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст.ст. 235, 255, 256 ГПК України.

З інформацією про дане судове рішення учасники справи можуть ознайомитися на сайті: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.М. Антонова