Ухвала

від 18.01.2023 по справі 371/564/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №371/564/22 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/249/2023 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 15 липня 2022 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 15 липня 2022 року задоволено клопотаннястаршого слідчого СВ ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - начальником Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_8 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12022111220000121, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.07.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України та накладено арешт на:

- автомобіль марки «УАЗ» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_10 , жителю с. Яснозір`я Черкаського району Черкаської області, а у фактичній власності та користуванні перебуває у ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя м. Черкаси, шляхом заборони відчужувати, розпоряджатися та користуватися автомобілем марки «УАЗ»;

- 98 (дев`яносто вісім) стовбурів зрізаних дерев (колод), породи дуб, довжиною 1,0 м, діаметром 0,20 м, кожна.

Тимчасово вилучений транспортний засіб та стовбури зрізаних дерев (колоди) в кількості 98 (дев`яносто вісім) колод які зберігати на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області, за адресою: вул. Соборності, 139 м. Миронівка Київської області.

Виконання ухвали покладено на Відділ поліції №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 2 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, капітана поліції ОСОБА_9 про накладення арешту на майно ОСОБА_6 , згідно протоколу огляду місця події від 12.07.2022, в рамках кримінального провадження №12022111220000121 від 12.07.2022 погодженого прокурором у кримінальному провадженні - начальником Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_8 .

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала винесена без достатніх на це підстав та з суттєвими порушеннями норм КПК України.

Апелянт вказує на те, що кримінально карним діянням згідно ч. 1 ст. 246 КК України визнається незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насаджень, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду.

Однак відсутність документів на деревину або інші речі не є кримінально карним діянням у розумінні норм КК України. Даних які б вказували на наявність події злочину в матеріалах відсутні, отже і вилучене майно (згідно протоколу огляду), а саме деревина та транспортний засіб, не можуть відноситися до речових доказів, у розумінні ст. 98 КПК України.

Як вбачається із клопотання слідчого, воно не містить даних про скоєння ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , або іншою невстановленою особою, злочину, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України, як не містять їх і додані до клопотання матеріали. Слідчим не встановлено кому саме, діями зазначених осіб заподіяна шкода. Слідчим у клопотанні та доданими до нього документами не доведено навіть наявність події злочину.

У клопотанні зазначено, що транспортний засіб «УАЗ 3301» р.н. НОМЕР_1 , а також вилучена деревина, перебуває у фактичній власності та користуванні у ОСОБА_11 . Але ж матеріалами доданими до клопотання, а саме протоколом допиту та поясненням ОСОБА_11 підтверджується, що вилучений транспортний засіб та деревина належать саме ОСОБА_6 , оскільки знаходилися на території, яку він орендує на законних підставах у АТ «Миронівське» згідно договору оренди № 04-2020 від 01.02.2020. А ОСОБА_11 взяв їх ніби з дозволу ОСОБА_6 .

Проте слідчим суддею цей факт залишено поза увагою та вилучене майно помилково віднесено до фактичного володіння ОСОБА_11 .

В порушення ч.1 ст. 172 КПК України, розгляд клопотання про арешт майна, слідчим суддею проведено без участі власника майна, а саме ОСОБА_6 . Крім того останній навіть не повідомлявся про розгляд цього клопотання, що є суттєвим порушенням права на захист. Копію ухвали про арешт майна йому не відправлено.

Також апелянт зазначає, що як вбачається із матеріалів справи, досліджених слідчим суддею і описані в оскаржуваній ухвалі, арештоване майно було вилучене на підставі проведення огляду місця події від 12.07.2022, пов`язаним із проникненням до іншого володіння особи, а саме транспортного засобу. Як вбачається із матеріалів справи ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_11 добровільної згоди на такий огляд не надавали.

Однак при вирішенні питання про арешт майна, слідчим суддею не досліджено і залишено поза увагою той факт, що слідчим не надано у якості додатку до клопотання ухвалу суду про проведення обшуку в порядку ч.3 ст. 233 КПК України, що свідчить про незаконність виконаної слідчої дії та тягне за собою недопустимість доказів і знищення інформації в порядку, передбаченому ст. 255 КПК України.

Слідчим суддею зазначено порядок виконання ухвали, а саме її виконання покладено на Відділ поліції №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області. Проте слідчим суддею в порушення ч. 5 ст. 173 КПК не зазначено спосіб інформування заінтересованих осіб, що в свою чергу призвело до порушення права на володіння та розпорядження майном на яке накладено арешт законним володільцем.

На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що ОСОБА_6 є третьою особою щодо майна якого вирішується питання про арешт, а також те, що ухвалу слідчого судді було постановлено без його виклику.

Копію оскаржуваної ухвали, захисником ОСОБА_6 , було отримано 11.10.2022, що підтверджується скріном електронного листування з помічником судді Миронівського районного суду, строк на подання апеляційної скарги повинен закінчитися 16.10.2022 року, який є вихідним днем (неділя).

Отже, останнім днем подання апеляційної скарги є 17.10.2022 року, як наступний робочий день.

17.10.2022 року апеляційну скаргу на оскаржуване рішення здано у відділення Укрпошти, що підтверджується чеком від 17.10.2022 року із присвоєнням трек номеру 1801001672742.

Відповідно до роздруківки трекінгу з номером 1801001672726, апеляційна скарга надійшла до Київського апеляційного суду 24.10.2022 року.

15.11.2022 року ухвалою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_6 , повернуто особі яка її подала, як подану після закінчення строку апеляційного оскарження, а в апеляційній скарзі не ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.

Зазначену ухвалу отримано 09.12.2022 року, що підтверджується копією конверту та трек роздруківкою.

В судове засідання ОСОБА_6 та його представник адвокат ОСОБА_7 не з`явилися, про дату, час та місце про проведення судового розгляду були повідомлені завчасно та належним чином, клопотань про відкладення судового розгляду не подавали. В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просив про проведення апеляційного розгляду без його участі та ОСОБА_6 . З урахуванням думки прокурора щодо проведення судового засідання у відсутність ОСОБА_6 та його представника адвоката ОСОБА_7 , який не заперечував щодо проведення судового розгляду у відсутність останнього, а також з урахуванням строків розгляду даної категорії справ у відповідності до ст. 422 КПК України та вимоги ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважала за можливе провести апеляційний розгляд у відсутності зазначених учасників судового розгляду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та вважав оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що розгляд клопотання про арешт майна відбувся без ОСОБА_6 та його представника адвоката ОСОБА_7 . Копію оскаржуваної ухвали, представником ОСОБА_6 , було отримано 11.10.2022, що підтверджується скріном електронного листування з помічником судді Миронівського районного суду, строк на подання апеляційної скарги повинен закінчитися 16.10.2022 року, який є вихідним днем (неділя). Останнім днем подання апеляційної скарги є 17.10.2022 року, як наступний робочий день.

17.10.2022 року апеляційну скаргу на оскаржуване рішення здано у відділення Укрпошти, що підтверджується чеком від 17.10.2022 року із присвоєнням трек номеру 1801001672742. Відповідно до роздруківки трекінгу з номером 1801001672726, апеляційна скарга надійшла до Київського апеляційного суду 24.10.2022 року. Однак 15.11.2022 року ухвалою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_6 , повернуто особі яка її подала, як подану після закінчення строку апеляційного оскарження, а в апеляційній скарзі не ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді. Зазначену ухвалу отримано 09.12.2022 року, що підтверджується копією конверту та трек роздруківкою, іншої інформації матеріали справи не містять, а тому колегія суддів вважає за необхідне задовольнити вказане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, з підстав вище викладеного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, СВ ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022111220000121, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.07.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

12.07.2022 о 15 год. 02 хв. зі служби «102» до відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення від поліцейського СРПП, про те, що на автодорозі між населеними пунктами с. Польове та с. Потік Миронівської територіальної громади Обухівського району Київської області зупинено автомобіль УАЗ 3301 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_11 , який перевозив у кузові автомобіля деревину породи «дуб».

Виїздом слідчо-оперативної групи ВП № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області на місці події встановлено, що ОСОБА_11 на автомобілі марки «УАЗ 3301», реєстраційний номер НОМЕР_1 незаконно, без відповідних документів, перевозив стовбури зрізаних дерев породи дуб (колоди), з території АТ «Миронівське», яке орендує ОСОБА_6 , житель м. Черкаси, за його усним дорученням. Будь які документи на деревину та дозволи на її перевезення відсутні.

12.07.2022, в період часу з 17 год. 00 хв. по 17 год. 50 хв., слідчим у кримінальному провадженні, проведено огляд автомобіля марки «УАЗ 3301» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_11 .

При огляді кузова вказаного транспортного засобу, яке має розміри: довжина - 2,65 м, ширина - 1,95 м, висота - 0,75 м, виявлено стовбури зрізаних дерев породи дуб (колоди), в кількості 98 колод, довжиною 1,0 м кожна колода, середнім діаметром 0,20 м. Після проведення огляду, автомобіль марки «УАЗ 3301» реєстраційний номер НОМЕР_1 , та 98 стовбурів зрізаних дерев (колод) породи дуб, довжиною 1,0 м кожна колода, діаметром 0,20 м. вилучено в якості речового доказу до ВП № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області.

Постановою від 12.07.2022, вилучені в ході проведеного огляду: автомобіль УАЗ 3301 реєстраційний номер НОМЕР_1 ; 98 колод стовбурів зрізаних дерев визнано речовими доказами.

13.07.2022 старший слідчий СВ ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - начальником Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Миронівського районного суду Київської області з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12022111220000121, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.07.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України а саме:

- автомобіля марки «УАЗ» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_10 , жителю с. Яснозір`я Черкаського району Черкаської області, а у фактичній власності та користуванні перебуває у ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя м. Черкаси, шляхом заборони відчужувати, розпоряджатися та користуватися автомобілем марки «УАЗ»;

- 98 (дев`яносто вісім) стовбурів зрізаних дерев (колод), породи дуб, довжиною 1,0 м, діаметром 0,20 м, кожна.

Також просив визначити порядок зберігання речових доказів, а саме тимчасово вилучений транспортний засіб та стовбури зрізаних дерев (колоди) в кількості 98 (дев`яносто вісім) колод зберігати на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області, за адресою: вул. Соборності 139, м. Миронівка Київської області.

На обґрунтування вимог даного клопотання слідчий зазначив, що в ході досудового розслідування зібрано відомості, які дають достатні підстави вважати, що вилучений автомобіль марки «УАЗ» реєстраційний номер НОМЕР_1 , та 98 стовбурів зрізаних дерев (колод) породи дуб, довжиною 1,0 м кожна колода, діаметром 0,20 м, які знаходяться в кузові вказаного транспортного засобу, під час огляду місця події від 12.07.2022 є речовими доказами, бо були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, та містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин вчинення злочину, а також є предметом кримінального правопорушення, тому просив клопотання задовольнити.

15.07.2022 ухвалою слідчого судді Миронівського районного суду Київської області задоволено вказане клопотання слідчого та накладено арешт на вищевказане майно.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя встановив, що дані, що містяться в матеріалах, долучених до клопотання, вказують на достатність доказів наявності кримінального правопорушення та є обґрунтовані підстави вважати, що тимчасово вилучене майно, має значення речових доказів у кримінальному провадженні.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання слідчого про накладення арешту на вилучене майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами у межах кримінального провадження постановою від 12.07.2022 /а.с.20-21/, та відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке слідчий просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вилучені в ході проведеного огляду 12.07.2022 майно, а саме: автомобіль УАЗ 3301 реєстраційний номер НОМЕР_1 ; 98 колод стовбурів зрізаних дерев, оскільки у даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування встановлено, що вказане майно могло бути знаряддям або предметом кримінального правопорушення, зберегти на собі його сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин вчинення злочину, а отже воно відповідає ознакам, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для його арешту як речового доказу з метою збереження.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вилучене майно, врахувавши і наслідки вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, колегією суддів не встановлено.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, а також оцінка належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.

Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

З урахуванням наведеного, посилання апелянта на відсутність даних про вчинення ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , або іншою невстановленою особою злочину, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, відсутність даних про заподіяну шкоду, недоведеність події злочину, а також недопустимість, як доказу протоколу обшуку, є передчасними та не впливають на правильність висновків слідчого судді про наявність підстав для накладення арешту на майно.

З огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Сукупність долучених до клопотання слідчого матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Також, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З урахуванням цього слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, всупереч доводам апелянта.

Однак заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що слідчим суддею в порушення вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не повідомлено ОСОБА_6 про розгляд клопотання слідчого. Проте, з урахуванням вимог ст. 172 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя за наявності підстав, викладених у наведеній нормі закону, може розглянути клопотання без повідомлення учасників кримінального провадження, вказані обставини не можуть бути безумною підставою для скасування правильної по суті ухвали слідчого судді. При цьому дана обставина може бути підставою для звернення до слідчого судді в порядку ст. 174 КПК України.

Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України, оскаржувана ухвала містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.

Всі інші підстави з яких апелянт вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, не є безумовними підставами для її скасування та підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику ОСОБА_6 - адвокату ОСОБА_7 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 15 липня 2022 року

Ухвалу слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 15 липня 2022 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4